Віктор Горобець: Про довіру

911

Довіра – один з наріжних каменів суспільства. Ми до неї звикли і не помічаємо, але вона існує. Вона є. Здається, в епоху нігілізму, коли світ наповнили циніки і пройдисвіти, довіра перетворилася на атавізм, схудла на аркуш паперу і перелякано ховається у Червоній книзі, але це не так.

Довіра щоденно оточує нас. Вона дихає, вона завжди поруч, вона навколо і щільно огортає нас. Покупець довіряє гроші касиру, ще не отримавши товар, а касир довіряє справжнім купюрам покупця, оператор довіряє наладчику устаткування, хворий – лікарю, клієнт – адвокату, ласун – виробнику пірожних, батьки – дітей вихователям у дитячому садочку, пасажири – водію, водій – регулювальнику, керівник довіряє колективу, а робітник – працедавцю, шахтарі у бригаді, військові у розвідці, подружжя – усі довіряють одне одному. Часто – не усвідомлюючи. І навіть, якщо не визнають цього. Довіра – нематеріальна. Довіра – невидима. Слово «довіра» іноді викликає глузливу помішку, але без неї неможливо. Довіра – як дихання, як вода, як сонце на небі. Багато хто без розуму користується нею, без жодного руху навзаєм, зневажає, ставиться з презирством, а цінувати починає тільки коли втрачає останні крихти. Без довіри будь-яка рядова ситуація перетворюється на абсурд: закони валяться, люди втрачають спільну мову, перетворюються на тварин, земля уходить з-під ніг, світ хитається.

Довіра єднає. Довіра – смолка людства, його арматура, цемент, дієва формула співіснування. І навпаки, недовіра – шлях у прірву, назад, до кам’яного віку. Довіра унікальна субстанція, яка тримає зв’язок між людьми. Це показник. Рівень розвитку соціума прямо залежить від ступіню довіри.

Те, про що мріють фантасти – насправді давно існує. Просто недорозвинене. Перебуває у дитячому віці. І на жаль, відстає у розвитку – надто захопилося людство іграшками у технопарках. У той час, як навіть жорстокі товариства без довіри не обходяться. Нехай, це тимчасова гостя, нехай її життя у певних умовах надто короткочасне, зовсім без довіри неможливо. Інакше – хаос, інакше – небуття.

Саме тому, злочин проти довіри треба вважати одним з найтяжчих. Це все одно, що злочин проти дитини. Слабкої, сліпої, безпосередньої, свято віруючої у справедливість. А може й гірше. Тому що вбивши довіру в одній людині, злочинець вбиває її у всіх оточуючих.

Кожна країна захищає населення за допомогою сводів кодексів і законів, утримує силові структури для забезпечення їх виконання, судову систему – для вирішення суперечливих питань або й долі, має напоготові систему карально-виховних закладів… Люди прагнуть відчувати себе захищеними. Крім того – існують міжнародні закони, визнані світовою спільнотою і обов’язкові для виконання, як істина в останній інстанції. Врегулювавши внутрішні відносини, держави навчилися захищати свої інтереси у тому числі на планетарному рівні. І ось серед всього розмаїття обмежень і противаг, власне «довіра» у чистому її виді згадується незаслужено рідко. В усілякому разі не так часто, як треба. Наче і фігурує, але, як правило, у формулюваннях до злочинів, скоєних проти людини, економіки, країни. Наче і захищена, але опосередковано. Маючи почесне місце у моральних принципах, у товстих юридичних книгах біля пристані довіри ріка життя бурлить здебільшого біля каменів «обману» і «зради» Злочинців судять за цивільним чи військовим законом лише за наслідки конкретних вчинків, і дуже рідко наказують за те, що призвело до цього; за те, що було відпочатку. Цей аспект влучно підмітила ще Натела Болтянська: «спочатку обрушилось наше сусідство, а потім – палаючий дах у сарая».

Довіра – один з китів на якому тримається цивілізація. Цей стовп служить людству вірою і правдою. І будь довіра матеріальною, вона б не витримала. А якби і витримала, якимось дивом, – давно воліла відновлення, реставрації, підтримки. Але довіра – нематеріальна. Я знаю лише один спосіб підтримки нематеріального. Інакше вічність залишиться без нас.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

1 Comment on "Віктор Горобець: Про довіру"

  1. Результат був дуже об’ємний, але імовірна похибка нівелювала переваги. У тому числі нівелювала і довіру до вищої справедливості. У наш час ДНК-тестів і тому подібних речей се одно багато що залежить від людей. У т.ч. людей, які проводять тести. Тому ризикувати якось не хочеться…

Comments are closed.