Як перетворити сміття у вторинні ресурси

Польща контейнПодорожуючи Польщею, у великих і малих населених пунктах бачиш чимало різнокольорових контейнерів для роздільного збирання сміття. Власне, в Україні теж намагаються запровадити подібне, але поки що з меншим успіхом. Полтавка Марія Бородай, яка вже два роки працює у Варшаві, звісно, і з власного досвіду, і з польських медіа більше знає, як у сусідній країні збирають і переробляють відходи. 

– Сміття – чи найбільший головний біль сучасної цивілізації. В принципі, концепція роботи з відходами загальновідома: те, що стало непотрібним, спробуй використати повторно (мережа центрів збирання та обміну речами, букросинг, секонд-хенд аукціони); що можеш – відсортуй і відправ на переробку; видали інші цінні ресурси (наприклад, кольорові метали з електроніки, енергію від спалювання того, що горить), і тільки решту захорони на звалищі. Маріє, а як у Польщі?

– Тут повсюдно є майданчики для роздільного збирання сміття, де є «мокрі» та «сухі» контейнери різних кольорів, – розповідає Марія. – В «сухі» викидається те, що можна  переробити – пластик, скло, папір і картон. У «мокрі» – решта, включно з  органічними відходами. Як правило, майданчики з «сухими» контейнерами загороджені решітками на замку – від бомжів, а в мешканців кожної квартири є ключ. Подеколи можна зустріти й окремі контейнери для відходів кухні, для непотрібних іграшок та одягу, які пізніше знайдуть другого власника, причому їхня конструкція така, що дістати з них нічого неможливо. Все більше стає контейнерів для збирання електроніки, напис на яких попереджає про те, що за викидання її на смітник загрожує штраф у 5000 злотих (близько 15000 гривень).

Жителі платять лише за вивезення «мокрих» відходів.

– І скільки це коштує?

– Сім’я з 4-х осіб щомісячно платить 48 злотих, тобто, приблизно 12 євро.

– Чи всі поляки настільки екологічно свідомі того, що сміття треба сортувати й виносити в різні контейнери?

– На жаль, ні. Чимало жителів все викидають в один контейнер.

– Маріє, чи підвищилися «сміттєві» стандарти у Польщі після її вступу до Євросоюзу у 2004 році?

– Так. Польща має виконувати європейські вимоги і в цій галузі. Якщо зараз тут переробляється близько 20% відходів, то до 2020 року ресайклінг муніципального сміття має становити 70%. Якщо Польща не виконає цю умову, то платитиме великі штрафи. Однак Євросоюз одночасно допомагає технічними рішеннями проблеми (головний експортер технологій – Німеччина). Він же й дає частину коштів на реалізацію проектів зі сміттєпереробки.

-Я читала, що з 1 липня ц.р. у Польщі почав діяти новий закон, що регулює порядок вивезення й переробки сміття, який викликав бурхливу реакцію у польському суспільстві.

-Так, цей закон був розроблений у Міністерстві навколишнього середовища і має на меті поліпшити стан довкілля, покласти край несанкціонованим звалищам й змусити населення сортувати відходи. Крім цього, нові правила повинні стимулювати розвиток підприємств, що переробляють вторинну сировину. Громадська думка розділилася майже навпіл: одна  половина поляків була задоволена законом, інша його не схвалювала. Новації полягають у тому, що кожне домашнє господарство відтепер зобов’язане укласти договір з органами самоуправління на вивезення сміття, інакше буде оштрафоване. По-друге, ті, хто не хоче сортувати сміття й викидати пластик, скло й папір у спеціальні контейнери, платитимуть за вивезення сміття на 20% більше.

– Згідно з даними Євростату, поляки створюють не так вже й багато муніципального сміття: трохи більше 300 кг на рік. Лідерами в цій гонці споживачів є Кіпр (760 кг), Швейцарія (707 кг) та Люксембург з Данією (по 678 кг та 673 кг відповідно). У Євросоюзі у приклад іншим країнам ставлять Данію, де захоронюється лише 3% від загального обсягу відходів (близько 20 кг на людину в рік), а також ФРН і Нідерланди – менше 1%. У кінці списку Болгарія та Румунія (практично 100% захоронення муніципального сміття). Від спалювання побутових відходів Євросоюз намагається відмовитися. Але є парадокс: піонери екологічного руху, які першими створили сміттєспалювальні заводи, нині стали аутсайдерами: у тій же Данії спалюється до 40% сміття.

– Основне гасло сьогодення: відсортоване сміття – не сміття, а вторинні ресурси. І загальноєвропейський підхід до цього такий: налагодити роздільне збирання сміття, закрити місцеві звалища й побудувати сміттєсортувальні станції на укрупнених звалищах; продати вторинні ресурси зацікавленим підприємствам; з органіки отримати компост, а що непридатне для компосту – захоронити й отримати біогаз, і тільки решту прикопати на полігоні. Місцеві польські райони (ґміни) вільні самі вирішувати, які технології застосовувати. Тому в різних населених пунктах технічні рішення різні.

-Дякую за розмову.

                                                                                    Розмовляла Яна Калашник

 

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут