Останні новини

Віктор Горобець: Про стратегію

Режим іде очікуваним шляхом: блеф, брехня, погрози, провокації, розкол. Після аргументів з протиставленням регіонів одне одному, яке заплановане на вихідні, у теперішньої влади залишиться один – жорстокий штурм Майдану. І то як домовлятися з опозицією, а це значить – йти їй на поступки, тобто виконувати вимоги протестувальників Янукович не збирається, бо це не «за понятіями» і «пацани не зрозуміють», буде відданий наказ на застосування сили. Судіть самі: зняти кабмін Азарова – значить втратити ресурс для перемоги на майбутніх виборах, а віддавати під суд винних силовиків з числа опори режиму, означатиме залишитися беззахисним у майбутньому, тому що решта захищати такого очільника більше не буде. Що означатиме кінець режиму. Це зрозуміло? Звідси висновок: жодних домовленостей не буде. Якщо діючий Президент одразу не відправив у відставку силовиків і Кабмін, і не пішов туди сам, на мирне врегулювання годі сподіватися. Ніяких поступок від Януковича не буде. Буде – силовий сценарій. Хоча, якщо опозиція дасть тріщину, розколеться і капітулює, сценарій може помінятися. Якщо ні – опозиції треба усвідомлювати, що зараз влада тільки тягне час. Час їй потрібен для нарощування сил зі свого боку і розхитування сил з боку Майдану.

Стратегія теплого океану хибна. Вважаєте мене провокатором? Дарма! Я просто тверезо оцінюю ситуацію. Нейтральні країни на кшталт Швейцарії чи Швеції тримають нейтралітет і мають світову повагу не в останню чергу тому, що мілітаризовані на душу населення не менше за Росію. А як мілітаризован Майдан? Під що готуються його самооборона? Стратегія теплого океану годиться для опонентів з числа мирних громадян. Безумовно, це добре пом’якшує серця шахтарів, бюджетників, машинобудівельників, пенсіонерок і швачок зі Сходу, Півдня і Центру. Але по відношенню до найманців з кримінального прошарку, «Беркуту» і особового складу Внутрішніх Військ це – слабкість, це ознака легкої здобичи, це сигнал готовності до поразки. Ви сподіваєтесь на міжнародну допомогу? Дарма! Як США і ЄС у свій час злили Ющенка, залишивши без підтримки під час каденції, так само вони зіллють і цей протест. І навіть швидше. Тому що Ющенко був Президентом, а цей Майдан нехай ще візьме владу. У світі усе вирішує бізнес. І зараз, коли американські та європейські компанії націлилися на видобуток газу і нафти на українському шельфі і сланцевого газу – вглибині країни, у їхні плани не входить зміна правил гри. Океанській штиль не кращий супутник для перемоги. Інша річ – штормовий океан. Цей – знесе усі перепони. Будь-який океан здатен крушити і вбивати, пестити і годувати. Залежить від настрою. На жаль, за наступ ніхто не думає. А це – стратегічна помилка. Бо за наступ думає влада. Нехай не колисають захисників Майдану посмішки Януковича і солодкі речі його поплічників, у нього є приклади силового розгону протестів у Казахстані і Китаї, де влада застосувала зброю і не зупинилася перед вбивствами. Ви вірите у щирість людей, які десятиріччями порушували закон? Дарма! Вони відкрито забрехалися перед усім світом і сорому не ймуть. Вони порушили Конституцію і без оголошення надзвичайного стану використовують Внутрішні Війська. Що їм життя абстрактного народу, коли на кону їхнє особисте майбутнє? У своїх біографіях, вони достатньо скалічили життів – скалічать ще раз. Будівництво барикад – потрібна справа, але треба усвідомлювати, що справжнього штурму ні вони, ні їх захисники не витримають. Не забувайте – Внутрішні Війська мають бронетехніку. І Президентський Полк її має. Що цьому здатен протиставити Майдан? Смерть під кулями снайперів і крупнокаліберними кулеметами автоматично зробить захисників Майдану героями. Ось тільки мета залишиться недосяжною.

У Майдану є тільки один шлях – вперед. Якомога більшою кількістю людей. Дурні шакали того не усвідомлюють, але тигри знають: жоден Шерхан не встоїть перед цілим стадом буйволів. Втім, існує і більш безпечний шлях. Відкрите звернення до офіцерів і генералів Збройних Сил. Танки і артилерія української армії страшніші за бронетранспортери Внутрішніх Військ. Час ще є…

More in Записки
Микола Рябчук: Майдан 2.0.

Мій вік і наявність сяких-таких знань не сприяють надмірному оптимізмові. І все ж я вірю, що ще в цьому житті...

Close