Останні новини

Олег Ущенко: Ламати – не будувати

Багато людей помилково вважають, що в боротьбі головне – щось знищити. То неприпустима помилка, бо так вважали мінімум два століття тому. І не при нинішніх інформаційних технологіях. Насправді це мрія раба, який ніколи не мав нічого доброго свого. Бо в боротьбі головне – побудувати/створити/запровадити щось краще. І тоді те, що ви хочете знищити, втрачає свою актуальність, значимість, переваги. Тут де-котрі несвідомі люди перепощують заклики ігнорувати “Інтер” і “плюси”… І хоча я не раз повторював, що ігнорування товарів і послуг візаві – найфективніша форма спротиву, але у випадку з ТБ – то бавлення в гонорове лузерство. По-перше, якщо до пересічних людей поволі доходить, що пора ігнорувати товари і послуги опонентів, то зі ЗМІ ця справа просуватиметься ще тугіше, адже там халявні розваги. Чи треба дурно здіймати пил? Телевізійний простір в Україні – термін умовний. Він є, але в основному переповнений продуктами з сусідньої країни. Та ще і не першої свіжості, бо купують, що дешевше. (Прошу зараз не нападати на москалів, бо там давно все по-дорослому. У них ініціатор провального шоу не біжить до власника телеканалу випрошувати гроші на наступне шоу, а забирає з робочого кабінету манатки. Там домінує відповідальність. А відповідальність є фундаментом якості. Можна до посиніння називати рускі канали зомбоящиками чи гамном, але їх передачі дивляться. Я не маю на увазі новини – не нервуйтеся.) Український телепростір має дві характеристики – офіційну і неофіційну. Офіційна – всі ті рейтинги, які малюють для рекламодавців. Про них можна говорити багато, але іншим разом. За неофіційною, типова аудиторія українських телеканалів – безробітні, домогосподарки, мешканці сіл і трохи молоді… Як бачите, ЗМІ, з якими зібралися воювати, давно не є предметом фетишу соціально активних прошарків населення. Вже є сім’ї, де не має антенного кабелю – все переляглядають в мережі… Слід задуматися, як створити свій флагманський канал. Цікавий, професійний, не зашорений, динамічний, який би хотіла дивитися не тільки аудиторія з зацікавлених, на чому зараз вигрібають кілька маргинальних каналів, які осідлали дармового піарного коника з поганялом “Протестний електорат”, але і представники пересічної аудиторії. Оце називається справжньою боротьбою… Не хочу аби СЕО і манаґери каналів на мене образилися. Я пишу не зі зла. І ці ТБ мене не цікавлять. Дай Бог реалізувати задумане. Повірте, нічого особистого. Тому навіть згаданим на початку каналам щиро бажаю якісної оптимізації… Зараз повторюся. Закликати до бойкоту якихось ЗМІ – тупиковий напрямок суспільної активності. Енергія, кошти і людські ресурси мають витрачатися на творення своїх ЗМІ, фільмів, передач. Зараз цікаво стартанули “Громадське телебачення” і “Спільнобачення”. На підході ще кілька проектів. Давайте думати, як їх покращити. На те, що не подобається, краще просто не звертати уваги. Наприклад, якщо вам не подобається квартира сусіда, ви ж не побіжите її валити. Може хтось і побіжить, але тільки з дурнів. А розумні тим часом будуть думати, як зробити, щоби їх квартири були кращими.

More in Громадські акції, Солідарність, Записки
1546086_649060191817017_652770784_n
Валерій Бєляєв: Зупинити російський сценарій розколу України

...

Close