Пане Удовіченко! Підіть з посади полтавського губернатора!

OLYMPUS DIGITAL CAMERAНе допустіть, щоб через вас у Полтаві пролилася кров!

 

Відкритий лист

до голови Полтавської облдержадміністрації

Олександра Удовіченка

Учора прем’єр-міністр Азаров нарешті подав у відставку. Місяць його «упорствования», цинічного ігнорування цієї вимоги Євромайдану у Києві коштував кількох життів мітингувальників і правоохоронців та здоров’я тисяч(!) українців по обидва боки барикад: кульові поранення, вибиті очі, переломи, опіки, обмороження і т.д.

Бо якби він це зробив у грудні, не було б війни на Грушевського, не було б захоплення Українського дому, Мінюсту тощо. Ось як дорого (та й у грошовому аспекті також) коштує слоняча впертість однієї людини, яка як воша кожуха тримається за своє крісло.

Українська єврореволюція отримала регіональний вимір і набирає обертів в областях. І тепер вже ви крок у крок наслідуєте вашого боса з Партії регіонів. Два місяці з вікон свого кабінету на 6-му поверсі ви щодня спокійно спостерігали, як тисячі полтавців мітингують, але вийшли лише тоді, коли запахло смаленим, бо протестувальники того дня захопили 5-ть облдержадміністрацій в Україні.

Вас просять полтавські євромайданівці: вийдіть з Партії регіонів, напишіть заяву про відставку з посади губернатора, доки ще є можливість вийти незаплямованим із ситуації, градус якої весь час підвищується.

Бо ви є уособленням бандитської антинародної влади, яку народ ненавидить і зневажає! Адже за 4 останні роки Партія регіонів, яка отримала повний контроль над країною, довела людей до небаченого зубожіння (взяла кредитів більше, ніж за 18 років попередніх років незалежності – 35 млрд. доларів, і де ж вони?), доруйнувала систему охорони здоров’я, повністю підім’яла під себе Феміду, а силові структури перетворила в загони опричників -«беспредельщиков». Корупція згори до низу стала нормою. Україна офіційно стала найбіднішою країною Європи. А ви по-блюзнірськи все це назвали «пакращенням».

Ви, Олександре, публічно визнали, що не чути й не виходити до людей, кілька років ігнорувати громадськість і не радитися з нею по основних питаннях, було вашою помилкою.

Невже ви справді вважаєте, що досить посипати голову попелом і вам все буде прощено?

Ні! За все, що ви робили з Полтавщиною чотири роки, ви повинні нести принаймні політичну відповідальність, тобто, добровільно піти з посади, доки повсталий народ не виніс разом з кріслом.

Саме це є основною вимогою полтавського Євромайдану.

Утім, ви категорично відкидаєте її, мовляв, на кого ж зостанеться область. Та не бійтеся, святе місце порожнім не буває. І влада не дається навічно. Он «незамінний» Азаров пішов, і небо на землю не впало. А народ полегшено зітхнув: одним «кровосісею» на тілі народу стало менше. Чи й у вас така ж манія величі, як і в Яновича?

Але, по-перше, не перебільшуйте значення своєї персони, а по-друге, якийсь час ви будете в.о. губернатора й зможете долучитися до врегулювання ситуації, якщо буде бажання.

Коли я була на переговорах з вами та вашими заступниками по Партії регіонів Момотом і Пархоменком 24 січня, то найм”якші афоризми, що вертілися тоді на язиці, – «страшно далеки они от народа», «ситий голодного не розуміє». Між владою (навіть на обласному рівні) і народом – прірва, а розмова – як глухого з німим.

Не розумію, звідки у вас ілюзія, що ви – незамінний губернатор? Так можуть стверджувати лише ті пересічні полтавці, які черпають інформацію винятково з передач ОДТРК «Лтава» чи з комунальних газет на кшталт «Зоря Полтавщини» й «Село полтавське», де про владу, як про покійника – або добре, або ніяк. Інші просто кажуть: хай краще місцевий, ніж якби донецького прислали.

Я знаю вас 27 років. І з висоти прожитих років можу тільки підтвердити постулат психології: кращі риси людини протягом життя вдосконалюються, а погані тільки погіршуються. Одно слово, як у пісні: «Каким ты был, таким остался…» Для кар’єриста ні доля однієї людини, ні доля тисяч і навіть мільйонів нічого не варта. Головне, щоб «усё було спокойно», і щоб не  розчаровувати вище керівництво.

Ми з вами завжди були по різні сторони барикад: ви – в бізнесі чи при владі, я – журналіст-правозахисник.

Наші стежки перетиналися, коли ви очолювати в Полтаві банк. Юрмами приходили підприємці, які скаржилися на те, що банк забирав їхній бізнес, придбане в кредит під заставу обладнання, підступно позбавляючи змоги сплатити останні внески, доводячи людей до відчаю й мало не до самогубства. Я тоді неодноразово зверталася до вас, але жодного разу ви не припинили це, м’яко кажучи, неподобство.

А скільки доводилося писати за численними зверненнями селян про те, як банк прибирав на Полтавщині до рук постколгоспні активи, хлібоприймальні підприємства.

Уже тоді я остаточно переконалася, що насправді для вас нічого не важать такі слова, як «совість», «справедливість», «співчуття». Ваші мільйони прокляті й окроплені сльозами тисяч людей…

Однак я зробила ще одну спробу достукатися до вас, коли ви вперше стали головою Полтавської ОДА у 2003 році. Зібрала великі збори журналістів, на яких ви заприсяглися підтримувати в області свободу слова. Обіцяли  голосно й публічно, а потім «по-тихому» її душили…

А скільки разів вже у ваше друге пришестя на посаду губернатора я як журналіст-правозахисник зверталася до вас як до гаранта конституційних прав громадян в області! І усно, й письмово, й приходила на особистий прийом зі скаржниками, чимало проблем яких з вашими повноваженнями можна було б вирішити, якби була на те ваша «політична воля». Але її чомусь не було.

Ваша байдужість боляче вражала не тільки тих простих смертних, що йшли до вас з останньої надією на допомогу й захист, а й мене, яка багато чого бачила в житті. А скількох людських драм і трагедій взагалі б не трапилося, якби на «беспредел» чиновників усіх рівнів і мастей не було мовчазної згоди обласної влади…

Торік ви зробили все для того, щоб екологічно чисту Полтавщину  в перспективі перетворити на отруйну пустелю.

Я маю на увазі підступне, навіть з використанням міліції проти пікетувальників Кременчуцької райради, протягування рішення –  і через облраду також, яким 1/5 частину Кременчуцького району віддано під залізорудні кар’єри мільярдера Жеваго, а ще в чотирьох районах області він тепер будуватиме шахти. Науковці стверджують, що цього не можна робити в густонаселеній Україні, бо постраждають мільйони жителів з кількох областей…

Прикро, що один керівник області – Федір Моргун – боровся за екологію й органічне землеробство, а з вашого благословення все те піде прахом. Він був справжнім моральним авторитетом, а ви, на жаль – ні…

Безумовно, щось і ви робили корисного, бо будь-яка людина багатогранна. І в кінці земного шляху кожного Творець зважить, чого було більше – добра чи зла…

Але зараз мова про поточну політичну ситуацію.

Партія регіонів зганьбила себе, у неї немає політичної перспективи. Але якщо ви хочете залишатися в цьому злочинному угрупованні, – ваше право.

У приміщенні ОДА зараз цілодобово перебувають кілька сотень озброєних міліціянтів, «беркутівців» чи хто там вони, у підвалі, кажуть, навіть з собаками. З усіх кабінетів першого поверху виселені працівники, їх зайняли бійці в бронежилетах.

Олександре! Усвідомте, що саме від вашого рішення залежить, чи й надалі у Полтаві буде мир. Хоч один раз у житті зважтеся на громадянський і чоловічий вчинок: напишіть заяву про відставку.

Ціна кількох рядків надто велика. Пам’ятайте, що жодна посада не варта кровопролиття. Візьміть приклад з Азарова!

Вам, вашим дітям і онукам тут жити! Як ви дивитиметеся в очі землякам, якщо проллється кров?!

Людмила Кучеренко, журналістка, громадський діяч

29 січня

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут