Останні новини

Андрій Межерицький: Польська «Солідарність» та Український Євромайдан: історичні паралелі.

Нещодавно мав за честь бути присутнім на зустрічі з легендою польського руху «Солідарність», профспілковим діячем і політиком Республіки Польща – Харків відвідав Збігнєв Буяк. Зустріч пройшла у Незалежному культурному центрі “INDIE”.

Публіка зібралась різношерста – депутати місцевих рад різних рівнів, ті, хто їм допомагає та просто люди з активною громадянською позицією

Не дивно, що питання, які були задані шановному гостеві, тісно переплітались з актуальним сьогоденням України та славетним минулим Польської республіки.

Специфіка присутньої аудиторії наклала свій відбиток на найперші питання, які задавались З. Буяку. Як у Польщі влаштоване місцеве самоврядування? Як на місцевому рівні взаємодіють місцеві ради та місцеві адміністрації?

«Ми помилились, коли не надали місцевому самоврядуванню достатні повноваження, беріть приклад зі Швеції чи Голандії. З нас приклад не беріть» – посміхається Збігнєв. «Розподіл повинен бути наступний: умовно кажучи, у повітах (аналог району в Україні – авт.) залишається 80 % коштів, у воєводствах (аналог області в Україні – авт.) – 18 %, у державний бюджет – 2 %. Місцеві проблеми повинні вирішуватись на місці, а не на рівні держави. Ефективність державного управління та місцевого самоврядування саме і залежить від того, на якому рівні вирішуються проблеми. Чим більш на нижчому щаблі вирішуватиметься проблема – тим ефективніше працюватиме влада».

Як боротись з проблемою пасивності населення? «Ми 8 років працювали у підпіллі, спілкуючись невеликими групами. На виході з підпілля ми мали один мільйон активістів. У вас все ще попереду, головне – не зупинятись» – підсумовує пан Збігнєв.

Щодо громадських діячів та політичних партій. «Є людина, яку поважають у громаді, проте лише варто їй піти у якусь партію – в неї падає підтримка та авторитет. Чому так – я не знаю, у Польщі відбувається саме за таким сценарієм. Не вірять у Польщі партіям» – розповідає шановний гість.

«Чим раніше, тим краще! Зміни настають лише після виборів». Саме таку відповідь ми отримали на питання, чи вважає за потрібне пан Збігнєв проведення крім найближчих президентських виборів також проведення парламентських виборів та переобрання депутатів місцевих рад.
Проте Збігнєв Буяк і попереджає про певні небезпеки. «Чому «Солідарність» програла вибори у Польщі? Адже необхідно було приймати непопулярні рішення, саме тому підтримка «Солідарності» зменшилась до 20 %». Проте слід розуміти, що саме ці активні люди, патріоти своєї Батьківщини повинні самі ставати владою, потрібно самим ставати депутатами.

Цікавим є досвід роботи польських міністерств, яким поділився Збігнєв Буяк. Міністр приймає лише політичні рішення, вся ж інша структура складається з менеджерів-професіоналів. Поширеною у Польщі є практика, коли до різних служб, відомств запрошуються професіонали з Західної Європи. Наприклад, керівних німецького підприємства запрошується до управління тією чи іншою службою, передаючи свій досвід. «В Україні ж зміна влади супроводжується встановленням своїх людей – родичів, кумів, друзів. Причому професійні якості залишаються поза увагою. Так не повинно бути» – підводить риску Збігнєв Буяк.

У Польщі досить широкого застосування набув метод навчання Job Shadowing (у буквальному перекладі «робоча тінь» або в іншому трактуванні «буття тінню»), суть якого у наступному. Людина, яка навчається, стає «тінню» досвідченого співробітника у реальній обстановці, слідує за ним, як тінь, спостерігаючи за діяльністю та приймаючи участь в обговоренні тих чи інших питань. Один з найуспішніших прикладів у світовій практиці застосування цього методу – мер Будапешту, який протягом 7 місяців був «тінню» мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані.

Не змогли слухачі обійти і тему корупції – як все ж таки Польща боролась з корупцією та хабарами? «Слід визнати, що хабарі все ж таки в Польщі є. Але один з методів, яких себе відмінно зарекомендував – дерегуляція бізнесових та суспільних процесів. Великобританці свого часу у нас питали, а скільки часу, наприклад, займе реєстрація фірми у Польщі? Раніше на це йшло декілька днів, та ще й обов’язковий реєстраційний платіж. Ні, так не може бути. Повинно бути 20 хвилин і нуль грошей. Зараз у Польщі саме так. Але ми пішли далі, і тепер фірму можна зареєструвати через мережу Інтернет. Логіка проста – хіба людині для початку бізнесу будуть зайвими кошти, які вона витратить на реєстрацію? А кожен бізнес – це сплата податків. Ось вам і немає хабарів» – ділиться досвідом польський гість.

Як на мене, досить цікавим є досвід боротьби поляків із впливом олігархів на виборах, а саме механізм фінансування виборчих кампаній. «Раніше польській владі було вигідно, щоб на вибори приходило якомога менше людей, гадаю, та ж сама ситуація і в Україні» – «в яблучко» поцілює пан Буяк. «Як боротись? Сьогодні наші європейські реалії такі, що за кожного виборця, який прийшов на вибори, політична партія отримує умовно 5 злотих, з яких умовно 2 злотих йде на вибори, на виборчу кампанію, а 3 злотих – на фінансування статутної діяльності партії. Наслідок – всі партії зацікавлені у високій явці виборців. І не потрібні олігархи для фінансування діяльності партій».
Правосуддя. «Як на мене, суддями повинні ставати люди у 50-55 років, попрацювавши у різних сферах та маючи відповідний досвід. Не може бути гарним суддя у 26-27 років» – На жаль, в Україні таких прикладів вдосталь.

Яким був шлях Польщі до Європейського Союзу? «Ми до об’єднаної Європи прийшли через НАТО, спочатку закріпившись в царині військової взаємодії. Досить довго радянська агітмашина розкручувала образ НАТО як «агресивного військового блоку». Проте українцям слід задуматись над членством у цій організації у світлі останніх подій в Україні. Проблема нинішньої української влади, мені здається, в тому, що вона боїться брати на себе відповідальність за прийняття рішень, в тому числі і у військовій сфері. Саме над виробленням державницької позиції у владі і потрібно працювати» – підсумовує легенда польського громадського руху.

І, звісно, куди ж без найактуальнішого для харків’ян питання – військова інтервенція російських військ. «Вони (росіяни – авт.) думають, що Афганістан – це пекло, вони помиляються – пекло буде тут – в Україні» – зазначив Збігнєв.

Наостанок пан Збігнєв зазначив, що наразі розглядається можливість проведення цілого ряду українсько-польських заходів у Харкові, так що ця зустріч – не остання.

Вищенаведене – лише невелика частина того, чим поділився один з лідерів легендарного руху «Солідарність». І я особисто дуже вдячний за ці декілька годин спілкування з дійсно унікальною людиною.

Замість післямови. Які ж висновки слід винести з цієї зустрічі? Золоту рибку Україна з річки не дістане, Хотабича наша країна також навряд зустріне – українцям слід пройти довгий і важкий шлях до нормального та спокійного життя. Зараз визначено лише напрям руху – в сторону розвитку, «уверх», наразі лише відкинуто деградаційний шлях. І український народ це зрозумів, чого, на жаль, не відбулось після подій 2004-2005 років. Так, народ зрозумів, на відміну від політиків старої формації – саме тому, на мою думку, будуть і Майдан 2.0 і Майдан 3.0, і …

Польща свого часу успішно вилікувала «червону» інфекцію, пройшовши через «шокову терапію» і виборовши можливість жити без потрясінь. Україна лише починає справжню боротьбу за якісно новий рівень свого життя.

І коли мені кажуть про «старшого брата», я замислююсь – а чи не Польська Республіка і є тим самим родичем для моєї України?

Андрій Межерицький, депутат Зміївської міської ради Харківської області

10330418_686248528107490_39613236332406086_n

2 Comments on "Андрій Межерицький: Польська «Солідарність» та Український Євромайдан: історичні паралелі."

  1. Польша уходила от коммунизма с человеческим лицом Горбачёва, эти же готовы на всё, поэтому только ” delenda est”

Comments are closed.

More in Солідарність, Технології, ЄвроІнтеграція, Місцева влада, Наша історія, Статті
Николай Козьірев. Радость в луганском доме. Кафка отдыхает.

Все они радостно поддержали бандитов и проголосовали... за войну. Почему за войну? А после Крыма уже не будет повторения того...

Close