Останні новини

Петр Шуклинов: Мы и есть государство

– не думайте, что можно вернуться назад. Украина – зрелое государство, повзрослевшее буквально за считанные месяцы.

Теперь надо менять свои взгляды на все, что происходит вокруг. Теперь не государство для нас, а мы для государства.

Наша страна – это не политики или госаппарат. Наша страна – это мы с вами. Мы и есть государство. Мы здесь власть. Вы ищете, кто нам поможет? Вы ждете, пока хромая машина госаппарата начнет решать проблемы? Этого не будет. Надо помогать. Пора встать и делать, как делают ультрас.

Пора встать и делать, как делает Одесса, Днепропетровск, Харьков, Херсон, Запорожье. Пора встать и делать, как сделали Майдан. Вы умеете. Я знаю.

Россия пугает, что осквернит 9 мая. Россия планирует уничтожить нашу страну. Тогда действуйте в ответ. Хватит наблюдать. Хватит искать врагов внутри. Собирайте свой круг общения. Собирайте людей вокруг себя. Готовьтесь по первому требованию защищать свой город. Всегда помните, что “если вы это читаете – вы и есть сопротивление”.

Источник

8 Comments on "Петр Шуклинов: Мы и есть государство"

  1. Праця Михайла Грушевського «Хто такі українці і чого вони хочуть»
    Глава 5. Осмислюючи уроки «Української революції.
    «Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання»
    «Замітки з приводу дебат на конференціях закордонних членів партії»

    Коли ж у центральних органах Укр. Республіки будуть сконцентровані великі, широкі й різносторонні компетенції, а Ради земель гратимуть роль більш обмежену і тісну, тоді питання про становище таких країв з окремою фізіономією та їх право на ширшу автономію і федеральний зв’язок з іншими українськими землями виступить неминуче. Тоді, по аналогії з ними, можливо, що й інші більші території захотіли б користати з федерального права, як стара Слобідська Україна, Гетманщина, Новоросія (Степова Україна чи Запорізька) і Україна Правобічна.
    УПСР завсіди вважала своїм обов’язком притримуватись старих федералістичних принципів, висунутих кирило-мефодіївцями (і ще раніше «Обществом Соединенных Славян», не кажучи про старші прецеденти). Вона поважала право на федеральний зв’язок не тільки правом України в відносинах до інших національних територій, але також і за окремими частинами української території признавала право домагатись федеральної Української Республіки. Я думаю, що тепер вона менше, ніж коли-небудь має причини відступати від сього свого принципу, особливо тому, що сей принцип має легке розв’язання питанням про землі спірні, не чисто українські, або поставлені в окремі, спеціальні умови. Питання тільки що корисніше: чи загальне переведення принципа широкої децентралізації земель усіх загалом, значить – перетворення Української Республіки в більш-менш одностайну, рівномірну федерацію невеликих земель (між котрими знайдуть своє місце і ті землі, так би сказати, спеціального характера), чи допускати принцип федерації на спеціальне домагання, як свого роду території, з котрою в федератівнім зв’язку стоять деякі окраїнні землі більш відокремленого характеру?
    Теоретично, здається, краще перше. Але бути доктринером в таких питаннях не принципіальних не вважаю потрібним; хочу під черкнути з усею силою, що слідує.
    Чи буде Українська Республіка формально зватись федеративною чи ні, фактично вона однаково повинна зорганізуватись як федерація своїх фактичних республік-громад. Всяке накидування громадам механічної унітарності, примусових зв’язків буде величезною помилкою, яка викличе тільки відпір, реакцію, центробіжність, або й дасть грунт для нових усобиць. Як я вище сказав, об’єднання мусить вирости само собою в процесі життя, воно не може бути штучно форсованим, тем менше – насильно, примусом накидуване.
    Як відомо, натуральний процес в кожній добре наладженій, відповідно організованій федерації йде в напрямі об’єднання, в напрямі розвитку компетенцій центральних органів і добровільного самообмеження членів федерації в інтересах її одноцільності і одностайності. Чи буде Українська Республіка зватись федерацією чи ні, вона повинна йти сею дорогою добровільного розвитку тенденцій одності в процесі дружнього життя, а не дорогою «запросів» одностайності і уступок, «скидок» під натиском змагань до децентралізації.

Comments are closed.

More in Політика, Солідарність, Суспільство, Записки, Протест
1511355_627165017345712_2046703712_n
Руслана: Мы пробудили МИР!

В своем выступлении я сказала, что у всех нас нет более важных задач, чем спасение мира.

Close