Останні новини

Jurko Zełenyj: Чому Европа жує шмарклі перед Кремлем

ЧОМУ ЗАХ.ЕВРОПА ПОСТІЙНО ЖУЄ ШМАРКЛІ ПЕРЕД КРЕМЛЕМ?

(на прикладі Анґели Меркель)

У 1970-80х роках до влади в країнах Західної Европи, насамперед у провідних ФРН та Франції, почало приходити «покоління хіппі». Це покоління на власній шкірі ніколи й близько не відчувало усіх принад комуняцького людожерного режиму, ніколи не відпочивало на «розкішних курортах» ҐУЛАҐу:
Секс, Наркотики, Рок-н-рол! − ось що було гаслом їхнього буття.

Naparnyčky, trjascja...

Це покоління зростало на антитезі до, назвімо умовно, «буржуазного капіталістичного націоналізму» (читай: міцного і самодостатнього середнього класу, який плідно працює і сам себе утримує) й на симпатіях до Москви та зачаруванні Рашею. Бо хіппарі щиро вважали, же тіко Рашка є опертям миру на Землі. Звісно: що-що, а показове окозамилювання − це, певно, єдине, що Московія вміє у світі робити найкраще за всіх!

Майже весь 2012 рік автору цих рядків випала нагода пожити у Берліні, поподорожувати Німчизною. Яким же було моє здивування, коли повсякчас натрапляв на жіночок бальзаківського віку, що добре володіють москвинською!

І це були саме «вессі» (тобто уродженці Західного Берліна та ФРН до об’єднання), які не приховуючи зізнавалися, що вони у роки своєї юности захоплювалися СССРом, рівнялися на Москву, із поросячим вереском від радощів їздили до неї, і вбачали у совку країну, ґдє так вольно дишiт чєлав’йєк; добровільно, без жодного примусу вивчали мову рашистів і… нічого не чули й досі чути не хочуть про ҐУЛАҐи та мільйони репресованих і замордованих на Сибіру… Іншим їхнім захопленням є зазвичай Куба…

Для невтаємничених нагадаю: у всіх країнах колишнього соцтабору сов’єцьку мову вивчали не добровільно, а в примусовому порядку: відмовитися права не мав, бо відразу потрапляв у списки неблагонадійних!

Доречі, своє сердечне тепло до Хуйлостану ці тітоньки − ровесниці Анґели Меркель, зберігають ще й досі, а найголовніше: і надалі тримають зв’язок з цим утворенням, часто їздять туди в якости перекладачів чи туристичних провідників для мандрівників із Західної Европи… Ага, буцім як тлумачки ;)

Merkel — vže komsa ;)

Відтак зовсім не дивина, що багато хто з «патлатого та вкуреного покоління» не те, що не вбачав у Кремлівській Орді зачаїле «царство зла», а ще й успішно поповнював КҐБівську аґентуру. Не потрібно відразу сприймати так, що таємний аґент − це обов’язково якась скритна особа в капелюсі та довгому плащі, яка сахається власної тіні: це хіба у 1930-х було. Нині ж такі шпики цілком спокійно обіймають провідні політичні посади Берліна, Парижа, Брюсселя…

Візьмімо хоча б нинішню керманичку Німеччини − Анґелі Меркель. Вже навіть відкрита ВІКІ дає про цю хіппо-блудку зі стажем першу поживу для роздумів!

Ангела Меркель родилась в Гамбурге в семье Хорста и Герлинды Каснеров. Хорст Каснер изучал теологию в университетах Гейдельберга и Гамбурга, его супруга работала учительницей латинского и английского языков. Спустя несколько недель после рождения Ангелы её семья переехала из Гамбурга в Германскую Демократическую Республику (себто комуністичну НДР).

Хорст Каснер получил назначение в приход лютеранской церкви Берлина-Бранденбурга в деревне Квитцов, ныне входящей в состав города Перлеберга. Через три года, в 1957 году, Каснеры переехали в Уккермарк, в город Темплин. Там Хорст Каснер принимал участие в создании внутрицерковного образовательного центра.

В Темплине отец Ангелы уже не служил пастором, а на протяжении длительного времени руководил колледжем для пасторов и занимал видное положение в лютеранской церкви Берлина-Бранденбурга (столиця + земля (область), де розташований Берлін − прим. J’Z’).

Каснер относился к представителям той части церкви, которая не находилась в оппозиции к правительству ГДР и политике СЕПГ (компартія НДР — прим. J’Z’в отношении церкви. Хорст Каснер входил в группу теологов ГДР «Секция Вайсензее» и с точки зрения руководства государства представлял «прогрессивные» силы церкви.

Каснеры пользовались определёнными привилегиями, им разрешались выезды на запад, однако Герлинде Каснер было отказано в работе по специальности в системе школьного образования ГДР».(Очевидно, для окозамилювання була ця заборона, щоб створити враження «гнаної» комуняками сім’ї − прим. J’Z’)
– – – – – – – – – – – –

Я належу ще до того після-совкового покоління, яке встигло навчитися читати офіційні повідомлення аґенції ТАСС, програми ВРЄМЯ та ґазети ПРАВДА поміж рядків. Тому природньо, що як у читача ще старого гарту, у мене виникає кілька простих запитань:

1) Навіщо той пастор так рвався до НДР, якщо там церква була, скажімо так, не дуже в пошані у державі?

2) А чому це йому надали привілеї у вигляді можливості виїздити на Захід, у той час, як інші громадяни НДР їх не мали?

3) Як так сталося, що дядькові, який щойно приїхав із Західних Німців до комуністичних − відразу дали церковний прихід?!

Якщо це прочитати без іншоказання, то все дуже навіть очевидно: тато нормально сопрацював із ГДРівським Штазі , тобто прямо кажучи − стукачив і доносив. При чому, міг це робити як щодо самих «оссі» (вихідців зі Східної Німеччини після ІІ Світової війни), так і шпигувати проти Західної Німеччини. Під пасторським прикриттям це навіть дуже зручно робити! Тож і мав розмаїті вигóди від уряду німецьких комуняків. Цілком стандартний, штатний, так би мовити, випадок.

Для тих, хто не застав часи КҐБ, Штазі та подібних таємних коммі-служб − злегка нагадаю:

Штазі — нім. Stasi — скорочення від нім. Staatssicherheit (укр. Держбезпека), повністю: нім. Ministerium für Staatssicherheit (MfS) — «Міністерство державної безпеки», — спецслужба, державне відомство (міністерство) державної безпеки і каральний орган у Німецькій Демократичній Республіці, що функціонувала у період 1950—89 рр. Організація споріднена КДБ СРСР, тісно співпрацювала з останньою.

У часи «холодної війни» Штазі вважалась однією з найвпливовіших і найпотужніших спецслужб у світі, поряд з КДБ і ЦРУ. У самій НДР Штазі контролювала кожний аспект життя і чи не всіх громадян.

Особливо цьому сприяла розгалужена мережа так званих «неофіційних співробітників» (нім. Inoffizielle Mitarbeiter, скор. IM), яка до середини 1980-х рр. посилено розвивалась як у країні, так і за її межами, зокрема, на «заході».

Štazi

Для особливо допитливих раджу подивитися кінострічку, яка вичерпно розкриває суть Штазі в житті німців у НДР:

Das Leben der Anderen / Життя Інших (2006). Подивитися чи стягнути кіно можна зокрема за ланками: ЕХ.уаГуртом.Ком.
– – – – – – – – – – – –

Але повернімося до нашої Анґелки. Доця далеко від татуся не втікла. Читаємо вже на Укр.Вікі:

Її батько, лютеранський пастор, відкриває семінарію в НДР і керує будинком для інвалідів. Він утримується від будь-якої публічної критики режиму, що дає йому привілейоване положення: у його розпорядженні два автомобілі і можливість часто виїжджати на захід. Таким дивним чином східнонімецька влада виражала йому свою довіру, впевнена в тому, що пастор — переконаний комуніст.

В юності Ангела була в піонерській організації, Комуністичному союзі молоді, і одночасно була членом молодіжної організації християнських демократів. У школі добре опанувала російську мову. Пізніше вивчила англійську.

У 1989 після падіння Берлінської стіни вона вступає в ряди організації «Німецька вільна молодь» (Freie Deutsche Jugend) (марксистська спілка, по суті — перемальований німецький комсомол), покликаної керувати молоддю, відданій державі, і активістом Партії демократичного відновлення, де обіймає посаду секретаря Департаменту агітації і пропаганди.

Так вона стає одним з головних експертів щодо політичної комунікації в НДР. За службовим обов’язком, науковою і політичною, вона часто їздить в країни радянського блоку, зокрема до Москви, тим більше що вона вільно говорить російською.

Через кілька місяців Ангела Меркель раптово міняє свій політичний табір і вступає в організацію «Демократичний прорив» (Demokratischer Aufbruch) — новий рух, ініційований західнонімецькою християнською демократією. Їй відразу доручають ті ж функції, тільки тепер її нова посада називається на західнонімецький зразок: прес-секретар.

До речі, це цілком стандартний комуняцький хід: перемальовуватися, хамелеонно маскуватися під різні демонократичні організації, коли починають віяти віхрі враждєбниє: згадайте хоча б наших сов’єцьких коммі та комсюків, або ж просто рашистів, які хутенько стали як не дєрьмократами, так якимись ригами. І жодної згадки про комуністичне минуле!
– – – – – – – – – – – –

Про своє активне піонерсько-комсомолське минуле пані Меркель чомусь сором’язливо воліє не згадувати, через що з рік тому стався навіть невеличкий шкандаль:

Коммунист-югенд

Чем ближе очередные парламентские выборы в Германии, тем больше всплывает подробностей о прошлом федерального канцлера страны Ангелы Меркель — именно тех, о которых она старается не вспоминать.

Ударом по репутации Меркель стала публикация старой фотографии, где Ангела, в девичестве Каснер, шагает в военной форме рядом с офицером армии ГДР. Фото датируется 1972 годом, когда будущему канцлеру Германии было 17 лет. Фотографию принесла в немецкую газету Соня Фельсберг, одноклассница Меркель, нашедшая снимок в своем архиве.

По словам Фельсберг, это было занятие по гражданской обороне, на котором выпускников школ учили оказывать первую медицинскую помощь и готовиться к ядерному взрыву. И хотя подобные учения были обязательны для всех выпускников школ в Восточной Германии, фотография поставила под сомнения слова Меркель о том, что она не имеет никакого отношения к коммунистам из ГДР.

Есть также подозрения, что Ангела в свое время была секретарем по пропагандистской работе в аналоге советского комсомола — организации Свободной немецкой молодежи. Ангела Меркель продолжает настаивать, что не имеет отношения к партийным структурам времен ГДР, но публикация фотографии, по словам советников канцлера, ее очень расстроила.

Merkel — kommijugend

Заради неупереджености згадаймо, що сама пані Меркель 5 років тому відкрито визнала, що її намагалися Штазі завербувати, але вона відхилила ці пропонови. Що ж, можливо… Нехай так. Але відхилення співпраці зі Штазі зовсім не заперечує налагодження такої самої з КҐБ! ;) Валодька Хуйло не заради ж звичайної допитливости досконало вивчив німецьку мову: в КҐБ просто так мов не навчали! Путлєр її вчив суто для того, аби працювати з німецькою аґентурою та був надзорцем за певними напрямками роботи в обох Німеччинах.

Словом, наша «черепаха Тортилла» була вже давненько нормально завербована і засланою у всілякі західні молодіжні рухи, аби рости по кар’єрних щаблях, і готуватися очолити п’янку. Німецьку державу себто. А шо? Війська сов’єти наче забрали, але ж потрібні люди − залишилися!

Будь-який перший-ліпший розвідник вам підтвердить, що особливість вербування аґентури полягає у тому, що для впровадження, скажімо, підривної діяльности на якомусь військовому підприємстві не обов’язково перевербувати увесь багатотисячний трудовий колектив: краще завербувати найголовнішого начальника заводу.

Зрештою, Українські Громадяни вже на власні очі змогли переконатися у правдивості цього твердження. Скажімо, на прикладах засланих чи завербованих промосковських диверсантів, починаючи від рядових катів з кримського «Бєркуту» і мєнтів на Донбасі, аж до ґенералів у лавах СБУ та завершуючи самим Януковичем зі зграєю.

Тож якщо після того, як Меркель піде з посади канцлера, раптом вилізе, що грошики під їï вибори давав якийсь Ґазпром − не дивуйтеся сильно, сприйміть це як належне ;)

Ну бо всьо лоґічно, за одним ланцюжком: одну кремлівську шістку (Ґерхарда Шрьодера) замінила інша − Меркель. А Шрьодер після того, як «програв» вибори, швиденько очолив Ґазпромівську дочірню фірму: за його «добродушність» до Москви у роки свого правління. Проте тут варто обумовити, що Шрьодер був не ідеологічним аґентом: він просто захланне чувирло і його тупо купили за бабло, без жодної коммі-складової.

Šrjoder-Putlěr

Словом, хіппо-блудське покоління, вирощене, з одного боку, на протинацистській риториці, але з іншого на марксистській, прокомуністичній та ПРОмосковській хвилі − у пику, так би мовити, своїм домашнім «капіталістам», − зараз стернує в Европейському Союзі. Принаймні, у Німеччині та Франції точно! Остання, до слова, ще від доби Французьких революцій, ніяк не може позбутися своїх соціялістичних збочень. Не дивно, що хвранцузи тепер виступають за те, аби Хуйлостан знову повернути до Великої 7-ки. Мовчу вже про продаж потужних військових гвинтокрилoносців виду «Містраль»…

І не дивіться, що уся ця прокацапська рать у владі Німеччини, Франції і так далі − уродженці з так званих кап.країн! Світ суттєво змінився від часів згортання Холодної Війни з СССР. Тому ідейологічно стійкі високопосадовці там зараз зовсім не в пошані: ще «нацистом» обізвуть! А ось бути рашистом − це навіть і не соромно якось… А хулі: над рашизмом Нюрнберга ж не було!

У цьому дописі я пройшовся лише відкритими, можна сказати «попсовими» джерелами по життєпису Анґели Меркель. А що тоді можна буде знайти, якщо зануритися трішки глибше?

Можете не сумніватися: чи не у кожній країні Старого Світу знайдеться ціла скирта більших чи менших шісток Кремля на найвищих щаблях влади. Тому не сподівайтеся особливо на поміч Европи — вона ж постійно занепокоєна. Стара заграна Европа взагалі втратила чуйку до самозбереження і в політичному вимірі виглядає нині десь приблизно так, як на цій світлині-дотепці: тобто наче й пнеться з усіх сил, молодиться, чепурится, прихорошується − а насправді є старою бридкою шкапою, нашпигованою розмаїтим хемічним дрантям у своїй суті ;)

Мerkel-kačka

Тому недарма нині все гучнішого набирає розголосу думка про переуклад Европи, у якій на перші щаблі вийде якесь нове утворення насамперед з країн, які вповні відчули на собі усі «принади» Совка: від Фінляндії на півночі, через країни Балтії, Польщу, Україну − і до Молдови, Сакартвело (Грузії) та Азербайджану на півдні. А там диви-но, і постане у світі повнокровний Проти Хуйловський Блок Народів (ПХБН)!

© Jurko Zełenyj

DŽEREŁO

2 Comments on "Jurko Zełenyj: Чому Европа жує шмарклі перед Кремлем"

Comments are closed.

More in Записки, Право на правду
595445_640
Леонид Каганов: Новороссийская библия

Сначала были космос, звезды, бардак и Черная дыра. Потом Господь Россию создал. И Украину из ребра...

Close