Наталка Зубар. Чому має стояти Майдан (на Майдані Незалежності в Києві)?

«Коли вже розгонять той бомжатник?» – таке питання мені задають щодня. «Чому вони не на фронті?», «Їх же фінансує Льовочкін і Медведчук, чому ти з ними водишся?» – питають навіть мої близькі друзі.

Відповім коротко всім.

Люди на Майдані Незалежності зараз різні. Як і взимку. Як і в 2004 році, як і в 2000, як і на всіх попередніх Майданах. Ті, хто каже «буде третій Майдан», просто не знають сучасну історію України.

Першим масовим протестом, який назвали «майдан» (в терміна є живий автор, він же один з засновників нашої організації Олександр Богомолов), була акція «Україна без Кучми», яка почалася 15 грудня 2000 року (читайте нашу історію з політичної енциклопедії). Крім Помаранчевої Революції в 2004 році, яку зараз чомусь багато хто зве «перший майдан», були ще Податковий Майдан в 2010, Мовний Майдан в 2012, і ще багато менших акцій з 2000.

І на всіх цих акціях були не тільки високочолі інтелектуали з трьома мовами і кришталево чистими біографіями, а і безробітні, бухарики, бувші члени КПРС та комсомолу, агенти КГБ і прочих ЦРУ та Моссадов, чиновники, що крали десятиріччями і пр. На війні не вивчають біографії бійців в окопах, а тільки оцінюють дальність і точність стрільби (*).

За що стоїть Майдан в Києві зараз?

Це дуже легко зрозуміти, якщо не проходити повз наметів, а говорити з тими, хто в них, чи поруч з ними.

1. Не дати владі повторити помилки Помаранчевої Революції, не створити команду «кумів» і не залишити при владі корупціонерів та ворожих агентів.

Для цього сучасні мешканці Майдану щоденно організовують пікетування практично всіх органів влади і залучають до цього всі зацікавлені групи активістів. Я ще жодного разу не проходила повз КабМін за останні два місяці вдень щоби там не було протесту. Причому всі протести по суті були дуже змістовними.

Таким чином Майдан зараз відіграє роль центру кристалізації та координації протестів. Групи інтелектуалів там створили антикорупційні групи, групи з розробки економічних реформ і т.п.

Наявність цих мітингів неодноразово використовував голова Верховної Ради з метою змушення депутатів до результативного голосування – «наступного разу я перед ними відкрию парадний вхід і накажу закрити підземні ходи».

2. Не дати забути Героїв Майдану.

Підтримка меморіальних знаків і інсталяцій на місцях загибелі Героїв Майдану є місією багатьох мешканців Майдану, яку вони цілком свідомо і відповідально взяли на себе.

Численні перемовини з київською владою про те, як увічнити пам’ять про Євромайдан, поки що не завершилися якимось рішенням. Майданівці мають цілком слушні побоювання, що всі меморіальні знаки буде знесено, побудують якусь пафосну хрень і по дорозі ще й розпилять гроші.

Численні майданівці залучені в процес узгодження меморіальних споруд з різними владними інституціями. Результатом перемовин є, наприклад, нинішній вигляд вулиці Інститутської (яку досі київська влада не спромоглася перейменувати), де барикади і поминальні знаки виставлені так, що дозволяють рух транспорту.

3. Інституалізація Майдану

Нинішні майданівці хочуть, щоби Майдан на Майдані Незалежності в Києві як мобілізаційний і вічовий центр України існував довічно. Щоби там було місце для постійної сцени, публічні простори, в яких можна проводити зустрічі, громадські обговорення та мистецькі заходи, для постійних і художніх виставок. Вони не хочуть залишати цю справу на чиновників, бо не довіряють їм такої місії.

В людей на Майдані є прекрасні проекти постійних споруд, які мають бути відкритими для всіх і бути одночасно і меморіалом Героям, і місцем для спілкування живих. Вони намагаються їх втілити, і я впевнена в тому, що зрештою їм це вдасться. Буде і центр громадської і наукової освіти, і місце для спільної роботи (коворкінг) і зручне міце для постійних живих форумів.

4. Майдан як координаційний центр

Через нинішній Майдан проходять військові, політики, дипломати, медики, інформаційні потоки. Працює добре облаштований відкритий інформцентр (в будинку укркоопспілки), багато тематичних штабів, проводяться віче. Одне з них (на якому виступала і я) реально вплинуло на геополітичні рішення (про відновлення АТО).

Якщо вам цього мало, я раджу одне – підіть на Майдан самі і поговоріть з людьми там.

Питання «і хто ж его фінансірует, блядь?» (с) Кучма, 2000 має просту відповідь – багато хто. Там різні гроші і різні мотивації до їх пожертв. І саме це для мене є підставою для оптимізму.

Монополізації (як і разгону) Майдану не буде, натомість відбувається узгодження різних інтересів та ідей. І це прекрасно. Це те, чим ми займалися майже 14 років, і я рада, що наша справа продовжується, як нашими старими друзями, так і новими. Я щиро зичу їм успіху і допоможу чим можу.

Наталка Зубар, голова правління ГО ІЦ «Майдан Моніторинг»

Фото мої. На цю статтю надихнули мене мої найкращі друзі і соратники. Дякую всім!

* – Уявіть собі, “ото є люди” (с) Плющ, які боряться (язиком) за те, щоби вигнати з фронта непоілткоректних бійців, які потенційно можуть спаплюжити щось після віійни. Оці “борці” теж масово вважають, що “бомжатник” треба розігнати.

З дискусії про цю статтю:

Уляна Джаман:  “Додаю ще дві важливі для мене причини. Не хочу, щоб в перше літо працювали фонтани в кількох метрах від місця розстрілу, щоб там літали мильні бульбашки, продавали солодку вату. Літо на майдані – це завжди був ниций треш: ром з колою і сємкі, братішка с гітаркой і відповідним репертуаром. Хай там ще побуде чорно від диму. Друге, не хочу щоб звільнилося місце для “тітушок”. Їх зібрати в одну мить тисяч 5 дуже легко, якщо майдан пустий. Тоді попробуй їх звідти вижени. Зараз там тітушок повно. “Ей ти, овца” всі, думаю, чули. 5 тисяч таких просто неможливо туди завезти, поки Майдан зберігає статус кво.”

ipp
Заради того, щоби “Героям Слава” не змінилося черговою реінкарнацією “Слава КПСС” і стоїть зараз Майдан. Київ. Майдан Незалежності
ipp
Майданівці охороняють і прибирають ці численні народні пам’ятники. Щоб не знесли. Вулиця Грушевського. Київ.
ipp
Мотивація Майданівців зараз
ipp
Кожного дня тут нові фото та художні виставки. Зраділа побачити знайомі обличчя та вулиці Одеси. Київ. Майдан Незалежності
ipp
Мій старий товариш Петя Костенко в прес центрі Майдану. Візіонер, який завжди бачив майбутнє.
About Nataliya Zubar 2351 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

4 Comments

  1. Терещук Олександр Дмитрович, начальник УМВС України у Волинській області, – організатор переслідування активістів Волинського Євромайдану (Майя Москвич, Сергій Григоренко, Микола Собуцький, Богдан Шиба, Володимир Бондар, Ігор Гузь). Став з 23 липня 2014 р.р начальником Київської міліції !!! Зокрема завдяки його ініціативи на цих активістів були відкриті кримінальні проводження за статтями ч. 2 ст. 296, 295, 341 КК України. Їм інкримінують винесення портретів Віктора Януковича з приміщення Волинської обласної ради; заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку; захоплення державних або громадських будівель чи споруд.

  2. Все непросто. По моему Майдан должен разойтись в том виде, в котором он существует. И не потому, что он перестал быть нужен олигархам. Честно говоря, я до сих пор не могу себе ответить на вопрос – был ли Майдан чисто народным движением, или просто вышедшей из под контроля пиар-технологией. Люди к-т там стояли (стоят) вполне искренни? Но сие еще ничего не объясняет!
    Я понимаю где-то черно-белую революционную логику наших новых “рабочих и матросов ” (при всей антисоветчине праворадикалов, все революционеры похожи). Оттого может стоит сказать свое слово те, кто хоть и стоял на Майдане, но со стороны Киева…
    Аргументы за
    1 Разгонят все равно – у Майдана не должен быть такой бесславный конец! Увы, основная масса народу остались теми же советскими обывателями. Классно, была революция, Яныка погнали. Ну и хватит, народ устал, тут и так война. А по телевизору говорят – “Бомжи”
    2 Очень многие киевляне хотят именно того, чего боится Уляна Джаман – чтобы все вернулось на круги своя! Возможно она просто львовянка, у них почти у всех какая-то идеосинкрозия по отношению к Киеву. Для них мой город – воплощение тупой пошлятины, по сравнению с “мистом Лева”, где и пиво пьют иначе, и на гитарке играют… Кто держит?! Если честно – лучше бы Майдан и проходил во Львове! Для многих киевлян он так и остался (при всем уважениии) славной, но чужой революцией
    3. Подумайте о людях – было ясно уже в марте месяце – у большинства тех, кто пережил февральские события посткомбатант полным цветом. Это страшно, когда такое количество народа живет, спивается и сходит с ума посреди этого… не знаю как назвать. Какая-то жуткая смесь кладбища, митинга и рок-сейшена! Так нельзя! Куда их на фронт. им бы после всего в порядок прийти. а уже идут такие же с фронта! Я снимаю Майдан с января, так вот – даже в феврале не было так страшно, от безнадеги!
    4.Эффективность – довольно низкая. Стоялово и даже пикетированье как правило результата не дает! Многие чиновники от Яныка второго-третьего эшелона возвращаются на свои места! Цены на коммуналку растут. армия голая-босая, побирается на том же Майдане? И что могут сделать эти казацкие сотни? Снова ожили старые застройки (это при том. что Игорь Луценко – Киевраде!), даже беркутов с автоматами не нашли!
    Короче – с одной стороны – Майдан должен разойтись! С другой – он не должен расходится. как ни парадоксально! У Майдана есть потенциал на на одну серьезную организацию-инициативу. Если Майдан когда-то самоорганизовался – почему он не продолжает это делать? Ведь это и будет достойным продолжением революции. Хорошо бы создать сетевой ресурс (?), сайт. чтобы обсудить возможные варианты продолжения Майдана отличные от “разогнать бомжей”, “всех на фронт”, “уперется рогом и меня не сдвинешь”, “буду жить на кладбище до скончания века”. Считаю. что это тема серьезная. Майдан сохранится и продолжится… только если он будет развиватся!

  3. Володимир Парасюк з сумними очима, котрі не дивляться в камеру. Це не відчай – це безмірний сум і розуміння страшних реалій. Тих реалій, які ще не дійшли до мозку людей у мирних містах. Ці люди ще можуть спокійно відпочивати, влаштовувати свята і розважатися, коли молоді невинні хлопці вмирають і калічаться на передовій через покинутість владою, військовим командуванням, іноді навіть власними товаришами.

    «Я хоті в би, що пан Порошенко приїхав і подивився на хлопців у яких лише білі зуби. Чорні, вимучені. Вони на війні по чотири місяці… Гроші: строковикам – 154 гривні, професійним воякам до трьох тисяч гривень. Техніка ламається. Медикаментів не вистачає. Гелікоптери, що транспортували поранених вже не літають – немає пального.

    Бачили нашу розбиту техніку…це просто жах. Стояли на кордоні, на переїзді сто метрів від нас була велика імперія Путіна. З її території з двох сторін обстрілювали квадрат, де знаходилася 72 бригада. Ми реально побачили, що після того лишається – лишається просто пустка. Все горить, метал плавиться. Величезна кількість поранених, п’ять загиблих.

    Те, що говорять у Києві – все брехня і неправда. Ніхто не дає ніякої команди, ми не просуваємося вперед. Ми виходимо на позиції – нас обстрілюють, ми далі стоїмо на цих позиціях… Ніхто не командує військом. Військо взяло ініціативу у свої руки і виживає. Я не знаю, який генерал в Україні може взяти на себе відповідальність. Таких немає.

    Всі хлопці сказали, що якщо не буде змінюватися ситуація – вони всі підуть на Київ. Їм просто все це надоїсть…коли грузять поранених – без рук, без ніг, вони ще дихають, але їх не довозять до лікарень. Лікарень близько немає, навіть пунктів медичних…

    Наші політики забули, що вони люди. Вони перетворюються на нелюдів…

    Хочу звернутися до всіх волонтерів, які допомагають українській армії: робіть це, робіть це часто. Важко туди добратися, але звертайтеся, будемо допомагати.

    Прошу, щоб вся Україна думала тільки про те, що у нас сьогодні є ворог і його треба побороти. Хто може – моліться, хто може – допомагайте, хто може – давайте гроші, хто може – возіть. Бо дуже серце розривається, коли ти знаєш, що там вони в окопах нічого не мають. А десь в центрі дискотеки, концерти, люди забавляються. ТАК НЕ МОЖНА! Це не по-християнськи. Якщо вони звідти підуть, а ми звідси підемо, то ця наволоч путінська зі своїми бандитами пролізе через всю Україну і дійде аж до польського кордону і буде змітати все добро, що ми нажили за лічені секунди. Буде розсіювати свою ненависть і зло…

    Всіх дуже прошу, поки ми не переможемо ворога – одні мають серйозно тиснути на владу, йти вперед, збирати мітинги, тиснути генеральні штаби, Адміністрацію Президента, виступати, говорити про це все. Інші мають допомагати максимально чим можуть: бронежилетами, касками, берцями, формою – всім. Тільки не зупинятися. Буде зупинка – буде страшне.

    А всіх корупціонерів і хитрих чиновників, які думають, що в Україні війна і до них не дійде – попереджаю, що ми переможемо. І коли повернемося – не будемо дивитися чи носите ви вишиванки, чи не носите, чи ходите ви до церкви, чи не ходите – ви відповісте за всі гріхи, за всі. Хочу нагадати, що у нас лісу в Україні дуже багато, і дерев також… А всім генералам за те, що вони вже натворили, в мене одна порада – просто застрілитися».

    https://www.facebook.com/photo.php?fbid=592279540888128&set=a.480189192097164.1073741828.100003182610068&type=1&theater

  4. Ох, быть Парасюку генералом. если выживет! С потенциалом хлопец!
    Наверно, по законам жанра вслед за февральской революцией будет октябрьская. Все этого ждут и боятся. И Путин ждет, когда уже придут к власти радикалы… Они с Сурковым тоже учили историю в советской школе
    Ну – радикалы не радикалы, но прийднт тот, кто сможет навести железный порядок в разваливающейся стране. Так было в Российской империи 1917 года. Отнюдь не “большовицький переворот”, как многие свидомые считают. Просто – как-то все оказались в свое время и на своих местах. Наверно, им тоже было очень страшно! И тем, кого свергали, и тем – кто среди голода. несправедливости, позорной войны ринулся на этот Зимний! Я из не оправдываю, но, если честно – и не сужу! Как говорится – не судимы будуте… Я не была на их месте, в 1917г, хотя похоже – скоро мы все там окажемся!
    Что делать – хотя бы организованно подумать! Пока не стало поздно!
    Чего не хватает? Всем? Организации! Если армией никто не коммандует – она разваливается! Значит – нужен действительно таллантливый военноначальник! У которого есть план! Не знаю, насколько подходит Гриценко на роль нашего Маннергейма, но он – военный, и план у него есть…
    Нужно надавить на Раду – почему после отмены тендоров власть все равно не смогла одеть-обуть обеспечить армию! Волонтеры все равно не смогут ее обеспечить! Значит – все пор Раду, Минобороны и жечь шины! Заодно мамочек протестных прихватить, да и Киев выйдет, если объяснить! И Львов приедет, как всегда с Коломыей! Странно. что до сих пор не палят!
    Надо поднимать гембель на весь мир! Кто-то нас должен поддержать? Правые, левые. пацифисты, антиглобалисты! Может путин купил все европейские правительства, но не мог он купить всех европейских психов!
    Правда – всех достала не только путинская, но и наша беззубая пропаганда! Все же понимают, что творится! Паралельно с ней должен появится ресурс, который скажет всю правду о войне – им будут верить!

    Вариант второй – не справляемся! Эту войну нам не выиграть. Значит – гембель не отменяется – нам нужны гарантии и защита,хоть от близжайших соседей. Донбасс теряем – переходит в статус Приднестровья! Еще лучше объявить его территорией оккупированной Россией. Но – есть время реформировать страну и армию. Радикально. Врядли после всего кто-то еще захочет уходить. Хорошо подумать как реформировать! Тоже вариант. Но нужна хоть минимальная иностранная поддержка!

    Вообще-то я думала обсуждающих будет больше – такой портал! Короче – я не свидомая, русская, и ктому же – с левыми (умеренными) убеждениями. Но в такой момент могу пригодится! Вообще-то в киеве много таких. Нас стоит привлекать – это наша страна!

Comments are closed.