Останні новини

Полтавці вивчали польський досвід проведення реформ

Один з засновників польської “Солідарності” Збігнєв Буяк та Голова ГО ІЦ “Майдан Моніторинг” Наталка Зубар провели сьогодні в Полтаві вельми плідний день. На обласному державному телеканалі “Лтава” взяли участь в програмі “Позиція”

Наталка Зубар та Збігнєв Буяк в студії ОДТРК “Лтава”. Фото Ігор Кіянчук

Потім відбувся “круглий стіл” з громадськими активістами Полтави

Фото Ігор Убий-Вовк

Фото Ігор Кіянчук

Фото Ігор Кіянчук

Фото Ігор Кіянчук

І зустріч з головою Полтавської ОДА Віктором Бугайчуком

Фото Ігор Кіянчук

Фото Ігор Кіянчук

Фото Ігор Кіянчук

Фото Ігор Кіянчук

Говорили про люстрацію, реформи та про те, чому українцям не варто “вигадувати велосипед”.

Про люстрацію

– Люстрація дійсно необхідна для досягнення нового рівня якості влади. У нинішніх українських реаліях, фактично у стані війни, сказати: “До побачення!”, у першу чергу, треба “агентам впливу” Кремля, тобто політикам і посадовцям, які діють в інтересах Росії. Утім, проводячи люстрацію, постарайтеся уникнути помилок, яких свого часу припустилися у Польщі. Зокрема, проводили люстрацію за партійною ознакою: всі, хто був членом комуністичної партії, мали піти у відставку. Це стосувалося також військових. Так Польща втратила кваліфікованих офіцерів – військових льотчиків. Трагедія з польським президентським літаком у Росії, на мою думку, – це віддалений наслідок того непродуманого рішення. Не було враховано, що багато хто може належати до правлячої партії не з ідеологічних, а виключно з кар’єрних міркувань.

Мало знати, кого ми не хочемо бачити на тій чи іншій посаді. Треба точно визначити, яка людина на ній потрібна, які завдання перед нею стоятимуть і які якості дозволять їй їх успішно вирішувати. Бо, коли ми в Польщі звільнили представників комуністичної влади і призначили нових посадовців, виявилося, що багато хто з них мислить і діє за старими шаблонами.

Про роль ЄС

Критерії, яким мають відповідати нові управлінці, можна визначати самотужки. Але на це піде забагато часу. Ефективніше скористатися напрацюваннями Європейського Союзу. Так, існують тести, які дозволяють визначити відповідність кандидата посаді, на яку він претендує, оцінити його професійні і моральні якості. В ЄС дійсно висока культура управління, культура взаємодії влади і громадськості. І це ті причини, з яких варто прагнути стати членом європейської спільноти. А не тому, що там начебто “мішок з грошима”, якими з нами поділяться.

Про реформи

У Польщі добре пішли ті реформи, де ми вирішили запозичити досвід успішних європейських країн. Наприклад, у нас діє така структура, як нагляд над банками. Ми повністю скопіювали її у Великої Британії, навіть запроваджувати цю систему запросили тамтешнього фахівця. Натомість ті реформи, які ми проводили самотужки, самостійно визначивши їх напрямок і пріоритетність, провалилися. Зокрема, судова система у Польщі вкрай недосконала і потребує негайних змін. Також галузь охорони здоров’я викликає багато нарікань. Щоправда, далеко не всі, хто приїздить з Польщі, вам у цьому зізнаються. Тому раджу вам не “вигадувати велосипед”, а скористатися європейськими напрацюваннями. Система судової влади добре працює у Німеччині. Для проведення реформи системи місцевого самоврядування стане у нагоді досвід Бельгії, Данії, тієї ж Німеччини і т. ін..

Про своєчасність

Попри важку ситуацію, в Україні зараз найкращий час для реформ. І вони вже почалися. Так, поступово реалізується ідея суспільного контролю над армією і взагалі над силовим блоком. До речі, такий контроль – одна з важливих передумов входження до НАТО. Також зараз іілком реально реформувати міліцію. Перетворити її зі структури, що обслуговує олігархів, як це завжди буває у диктаторських режимах, на структуру, що захищає народ.

Про швидкість

Навряд чи в Україні можливо застосувати досвід Грузії, де реформи відбувалися дуже швидко. Наприклад, Саакашвілі фактично одним днем провів повну люстрацію особового складу поліції, підготувавши поліцейським заміну та ухваливши нові закони. Але те, що реально для маленької країни, неможливо повторити у великій. Для України більше придатний досвід післявоєнної Німеччини. Там упровадження деяких реформ вимірювалося роками і починалося з тривалого суспільного обговорення. Але врешті це призвело дійсно до глобальних змін у політичному та економічному устрої цієї країни.

Про вплив громадськості

Важливо, щоб реформи впроваджували знизу вгору, а не навпаки. Ще під час протистояння з комуністичним режимом ми у “Солідарності” точно знали, що конкретно робитимемо, коли переможемо. Що робитимемо ми, громадські активісти, члени профспілок, небайдужі поляки, а не вище керівництво країни. Ми не чекали реформ та ініціатив від влади, а діяли.

Знаєте, як у Польщі відбувалася реформа системи освіти? Спочатку проблеми галузі та шляхи їх вирішення обговорювали між собою рядові вчителі у кожній із шкіл. Потім делегати від шкіл зі своїми пропозиціями виходили на обговорення на рівні міста. Далі – обговореня на рівні області, краю, і тільки тоді – на рівні міністерства. Цим досягали одразу двох цілей. По-перше, реформи дійсно відповідали інтересам народу, а не просто директивно “спускалися згори”. По-друге, до моменту запровадження про них вже так багато говорилося, що люди на місцях точно знали, що саме і для чого вони роблять, яким має бути результат. Такі реіорми, затребувані і підтримувані більшістю, проходили значно легше. Це ж стосується реформи місцевого самоврядування. Децентралізація влади, передача коштів і повноважень на місця були дуже затребувані поляками, і всі ці зміни активно віталися і впроваджувалися рядовими громадянами.

Крім того, проведення реформ у різних державних структурах, особливо, наприклад, у фіскальних службах, як то податкова, митниця, потребує постійного, мало не щоденного моніторингу з боку громадських організацій: що працює, а що – ні, чому і які потрібні зміни.

Про зарплати у бізнесі та на держслужбі

Дійсно, зарплати у приватній сфері та на державній службі часто відрізняються не на користь останньої. Нам у Польщі свого часу довелося піти на суттєве збільшення зарплат держслужбовців, щоб максимально зменшити корупцію. Так, нині службовець-податківець отримує приблизно на 30% більше, ніж кваліфікований робітник на підприємстві. Утім, засобім матеріального заохочення може бути недостаньо. Не варто забувати і про так зване гіднісне заохочення. Воно виражається у повазі до професії, до людей, які чесно і сумлінно виконують свої обов’язки, працюють на благо держави

Головний висновок: нам усім потрібно дуже швидко вчитись державотворенню. Розумні навчаються на чужих помилках, дурні – на своїх. Може досить шукати власний особливий шлях і не бути дурнями?

Ігор Кіянчук, Світлана Варвянська

More in Новини, Події, Політика, Солідарність, ЄвроІнтеграція, Фоторепортаж
“Майдан Гідності” приймає Хмільник

...

Close