Останні новини

Українці виїжджають з України через ігнорування депутатами закону про біженців – правозахисники

Правозахисні організації вимагають від депутатів проголосувати за законопроект, який полегшить життя переселенців в регіонах України. Що собою являє проект Закону про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб і, які механізми захисту він пропонує, – про це розповідають правозахисники.

_DSC5324Борис Захаров, керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини  

Харківська правозахисна група ще у березні, коли переселенці були тільки з Криму і кілька тисяч, почала працювати над Законом про вимушених переселенців, і він був опублікований ще 15 квітня цього року. Потім було тривале обговорення громадськості і представників влади, але на голосування поставили зовсім інший законопроект, який Рада ухвалила, і який не витримував критики, і так і не витримав її. На нього Президент наклав вето.

Після цього при Адміністрації була створена робоча група, до якої увійшли представники адміністрації Президента, юристи, помічники народних депутатів, представники громадськості, різні громадські організації як правозахисних, так і організації самих вимушених переселенців, які разом розробили законопроект, який на думку, в тому числі представників ВКПБ ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій, відомих правозахисників, відповідає міжнародним стандартам і вирішує значну частину питань, пов’язану з вимушеними переселенцями.

Філософія цього законопроекту є правозахисною, спрямована на захист прав і свобод людини, а не просто на те, щоб вести облік, споглядати, контролювати, на що був спрямований той закон, який ветував Президент.

Головним органом, який буде опікуватись, згідно із громадським законопроектом, проблемами внутрішньо переміщеними особами є Міністерство соціальної політики. Цей документ пропонує дуже багато спрощених процедур і, зокрема, пропонує на шість місяців надавати безкоштовно житло. Це дуже важливо, тому що зараз насувається зима. Закон треба приймати негайно, бо він відкриває шлях для благодійної та гуманітарної допомоги, в першу чергу міжнародної, яка буде спрямована на розвиток інфраструктури для житла вимушених переселенців.

Новий законопроект зобов’язує державу передбачити цільові програми для вразливих груп – інвалідам, пенсіонерам, багатодітнім тощо із залученням донорських коштів. Міжнародним організаціям потрібний цей закон для того, щоб гроші пішли в Україну.

Ми спілкувались з європейськими чиновниками, які чекають на цей Закон. Вони кажуть: “Якщо ви ухвалите закон, ми надамо вам гроші по різних напрямках”.

Дуже важливо, щоб Закон був прийнятим повністю до донорської конференції, яку Гройсман (Володимир Гройсман, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – “Ні корупції!”) збирається організувати. Якщо цього не буде, то вважайте, велику частину грошей, яка могла бути залучена до української держави, буде втрачено.

Цим документом скасовуються податки і збори на благодійну й гуманітарну допомогу, яка належить для вирішення питань внутрішньо переміщених осіб.

Частина грошей також піде на розвиток інфраструктури, яка потім залишиться у власності держави. Тобто державі це також вигідно.

В Україні є проблема. Міністерство Гройсмана хоче переобладнувати літні санаторії на зимові. В багатьох випадках – це не відповідає очікуванням внутрішньо переміщеним особам. Наприклад, люди переїхали в Київ, вже влаштувались на роботу, вже якось почали налагоджувати життя тут. У них немає іншого місця, де жити. Грошей не вистачає на оренду квартири, та й орендодавці не поспішають в оренду їм здавати, особливо, коли є багато дітей в родині.

Цим людям хочеться проживати в Києві, тому що вони вже тут влаштувались. А їх відправляють в літній санаторій в Карпатах. На нашу думку, було б доцільно переобладнювати нежитловий фонд і збирати дані, що передбачається цим законом про потреби. Там є така графа про потреби вимушених переселенців: “Де б Ви хотіли проживати?”, “Які у Вас особливі потреби?” і т. д. Це все буде збиратись, аналізуватись і відповідно до цього люди будуть розселятись.

Ми знаємо, що на Галичині бувають скандали з приводу того, що наші хлопці гинуть на Сході, а сюди приїжджають здорові луганчани й дончани і не йдуть в армію. А їх не можуть призвати, тому що вони призиваються за місцем мешкання. А так у них буде довідка про статус переселенця. Їм надається нова реєстрація. Ці дані потраплять до Єдиного державного реєстру. Тоді переселенців можуть призвати вже до місцевого вйіськомату.

Ми маємо ухвалити цей Закон, забезпечити людей житлом, щоб у них не було спокуси їхати зараз до Росії. Зараз 12 000 вимушених переселенців не мають житла. Вони живуть у вагончиках, в неопалюваних приміщеннях, піонер-таборах під Харковом.  У Бєлгороді можуть сказати, наприклад: “Приїжджайте до нас. У нас тепле житло”.

Зараз все тримається на волонтерах. Наприклад, у нас є табір у приватній власності “Ромашка, де власники розмістили 300 сімей. Зараз деякі сім’ї поїхали, залишилось 180.

Польське та Чеське консульство в чотири і навіть в п’ять разів більше видають віз, зокрема за рахунок спеціалістів, які тікають від війни і їдуть в Центральну і Східну Європу. Вони не кричать про свої проблеми, а тихо їдуть працювати.

Переселенці стоять перед вибором. Їм або треба повертатись в окуповані території, туди, де на них чекають бандити, позасудові страти, катування, вбивства, коли фактично – військовий стан, коли з важкої артилерії обстрілюють житлові квартали або сидіти і мерзнути в неопалювальних приміщення, не зрозуміло де жити, без грошей, без роботи. Держава не має права людей змушувати ставити себе перед таким вибором. Тому ми вимагаємо негайного прийняття цього закону.

_DSC5316Ольга Скрипник, голова Центру громадянської освіти “Альменда” Ольга Скрипник

Ми вважаємо, що Закон необхідно приймати негайно, тому що ситуація з переселенцями триває півроку і буде тривати далі. Навіть якщо завтра у нас закінчиться війна, у нас все одно лишиться питання переселенців.

На сьогодні у нас немає єдиної бази, чіткої цифри, скільки у нас громадян, які потребують захисту, тому що це особлива уразлива група, яка не може реалізувати свої права закладені в Конституції. Перш за все, це пов’язано з реєстрацією. Багато наших соціальних та адміністративних послуг залежить від нашого місця реєстрації. Наприклад, я – кримчанка. Я знаю, що я вже не зможу повернутись до педагогічної діяльності в найближчий час, тому що немає додаткових коштів в бюджеті. Я це розумію. Але я можу, наприклад, працювати, як фізична особа-підприємець. Однак я вже півроку не можу відкрити ФОП, тому що у мене – кримська реєстрація. Я не можу її змінити на київську. Я можу її змінити тоді, коли, напиклад, придбаю квартиру у Києві. А купити її я не можу, тому що моя власність лишається в Криму і немає зараз законних шляхів продати цю власність.

Ті люди, які приїхали зі Сходу, теж не можуть змінити реєстрацію, тому що у нас є законодавство, яке передбачає три головних основ, щоб змінити реєстрацію. У них – великі складнощі, пов’язані із соціальними послугами. Наприклад, багато соціальних виплат, відкриття нових рахунків. Для того, щоб отримати ці виплати, вони пов’язуються з реєстрацією. Тому цей закон, особливо ст. 4 та 5 направлені саме на те, щоб вирішити цю бюрократичну проблему. І ця проблема, хочу зауважити, не потребує додаткових коштів.

Ми розуміємо, що багато проблем переселенців не вирішується через те, що немає грошей в бюджеті через війну в Україні. Це зрозуміло, що кошти йдуть на обороноздатність країни, на захист держави, на допомогу тим, хто зараз вже має каліцтва, хто загинув. Але є проблеми, які можна вирішити і без коштів держави. Це перш за все просто реєстрація людини-переселенця.

З цією довідкою людина зможе отримати адміністративні та соціальні послуги. Їй не треба буде доводити, що вона є переселенцем, вимагати від органів соцзахисту надати пільги, які вона раніше отримували, отримувати соцвиплати. Тобто це спростить життя не тільки переселенцям, а й держслужбовцям.

Органи міграції, органи соцзахисту підтверджують, що їм дуже важко працювати через те, що немає єдиної системи. Раніше, наприклад, у Києві видавались деякі довідки Департаментом соцполітики, але вони були заборонені прокуратурою, тому що немає відповідного законодавства, за котрим можна надавати такі довідки. І якщо буде прийнятий цей закон, то там буде розроблена дуже проста система, як видавати такі довідки, як ставити на облік людину, що є переселенцем.

Після того, як людина у день звернення отримає цю довідку, вона йде до органів міграції і там вже зможе за спрощеною процедурою отримати нове тимчасове місце реєстрації. А далі вже самостійно вирішувати свої проблеми, не стояти у черзі і не вимагати це від держави. Вона вже тоді зможе реалізовувати свої права: право на соцдопомогу, право, наприклад, продовження або початок підприємницької діяльності. Це також важливо для працевлаштування. Тому що, аби влаштуватись на роботу, теж треба показати своє місце реєстрації. Навряд чи люди зможуть влаштуватись з реєстрацією у Луганську чи Донецьку.

Багато переселенців поїхали до Росії з інших причин. Не тому, що вони не розділяють погляди України, а тому що вона просто була ближчою, бо жили біля кордону. Багато хто чекає, коли вирішиться ця ситуація в Україні, і вони згодні повернутися. Вони залишаються громадянами України, якщо вони у законодавчому порядку не звернулись за статусом біженця в Росії.

Напирклад, в Криму зараз дуже складна ситуація склалась з цього приводу. Деякі люди зі Сходу їхали до Криму. Вони їхали саме до Криму, а не обов’язково до Російської Федерації. Серед них є ті, хто не визнають анексії, але просто так зручніше. Багато у кого є там родичі, є, можливо, нерухомість, в якій можна перечекати збройний конфлікт. Але яка там ситуація? Коли вони звертаються до органів, від українців вимагають подавати заяву на отримання довідки про статус біженця. На жаль, у нас є великі проблеми з інформаційною політикою в Україні. Ці люди не знають, що робити у цій ситуації.

Ті, хто хоче залишатися в Росії – для кого вона ментально ближчою – у них є законні шляхи згідно російського законодавства. Але ті переселенці, які хочуть повернутись до України, лишаються поки-що громадянами України, вони зможуть претендувати на цю реєстрацію, довідку згідно законодавства України. Але це питання буде, коли вже парламент прийме новий Закон про переселенців.

Текст: Микола Мирний для “Ні корупції!”

More in Війна, Новини, Верховна Рада, Місцева влада
Безкоштовна роздача ліків від ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я”. м. Харків, 06.10.2014 р.

Та все ж я стверджую: я був свідком НЕПРЯМОГО ПІДКУПУ виборців округу №169.

Close