Не хочемо або не можемо: як харківські райдержадміністрації збільшують “відсоток заповідності”

Наближається 2015 рік, а з ним і фактичний провал програми розвитку екологічної мережі Харківщини: за кількістю заповідних земель область зайняла передостаннє місце в Україні – у нас вони займають усього 2,36% її території (74 тис. га). Державою ж в цей час був зроблений новий крок на збільшення заповідних територій – була прийнята Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року. Згідно неї площа заповідних земель Харківщини повинна зрости більше, ніж втричі: на початок 2017 року – до 6,6%, і на початок 2021-го – до 9%!
image004Однією з головних перешкод в створенні нових об’єктів природно-заповідного фонду, розширенні екологічної мережі й в збереженні її земель, безумовно, є протидія на районному рівні – яка в більшості випадків пов’язана з нерозумінням місцевими органами влади, що таке природні резервати, і навіщо вони потрібні. Розв’язувати такі проблеми повинні РДА – адже відповідно до Закону “Про місцеві державні адміністрації”, на місцевому рівні саме вони повинні забезпечувати виконання законів, актів Президента та Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня, державних і регіональних програм з охорони довкілля, а також забезпечувати взаємодію з органами місцевої влади. Отже, покладена на них і відповідальність за розвиток мережі особливо охоронюваних природних територій. Це розуміють і в керівництві області.
Так, 21 листопада відбулася селекторна нарада обласної координаційної ради з екологічних питань. Директор Департаменту екології облдержадміністрації І. Капусник виступив з доповіддю “Стан та перспективи створення нових і розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду області”. В ній він, зокрема, відмітив, що 15 районів області мають менше одного відсотка заповідних земель, і що зараз розробляється регіональна стратегія, якою для кожного району області буде визначений свій показник заповідності (частка району, яка має бути включена до природно-заповідного фонду). Також було відзначено, що розроблений та затверджений обладміністрацією План заходів щодо збільшення площі заповідності на 2014 рік був розісланий ще 16.05.2014, – при цьому в даний час ведеться робота з розширення тільки одного заказника – “Смородського” (Харківський район).

Степовий схил Смородського закахзника

Степовий схил Смородського заказника

ЕкГ “Печеніги”, щоб розібратися в цих питаннях, з свого боку, направила харківським РДА запити – як вони виконують свої обов’язки в природно-заповідній сфері?
На даний час нам відповіли 19 з 27 адміністрацій – вже за отриманими відповідями можна зрозуміти, що РДА збереженням природних територій майже не займаються, а деякі з них взагалі вважають, що воно не належить до їх компетенції.
Так, районні програми розвитку екологічної мережі мають лише 4 РДА, а Краснокутська РДА її ще розробляє.
Більшістю місцевих екологічних програм розвиток екомережі та збереження вже існуючих об’єктів не передбачено.
Ізюмська, Чугуївська та Харківська РДА не знають навіть площу об’єктів природно-заповідного фонду свого району (до речі, Чугуївська, Золочівська та Харківська РДА взагалі вважають, що ці питання – не їх турбота, і не володіють запитуваною інформацією).
Краснокутська РДА вважає, що розвитку екомережі району заважають вже існуючі об’єкти ПЗФ, і навіть Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації!
Тільки 5 РДА планують створення або розширення заповідних територій.
І все це при тому, що на питання – що заважає створенню нових територій природно-заповідного фонду, відповіли лише 9 з 19 адміністрацій! Тобто більшість з них просто не виконує свої обов’язки!

В Ізюській Луці - регіональному ландшафтному парку в Ізюмському районі

В Ізюській Луці – регіональному ландшафтному парку в Ізюмському районі

Проблеми, які озвучили деякі адміністрації, мають дуже важливе значення для розуміння цього питання в цілому, тому що в своїй більшості вони єдині для всієї області:
– відсутність фінансування;
– відсутність землевпорядної документації на існуючі об’єкти природно-заповідного фонду;
– відсутність в адміністраціях посади еколога – службовця, який б постійно займався питаннями охорони природи;
– розташування чи планування об’єктів ПЗФ на землях, які задіяні у веденні сільського господарства і закріплені державними актами за конкретними особами;
– відсутність охоронних зобов’язань на деякі території природно-заповідного фонду (тобто, фактично, такі території ніхто охороняти не повинен).

Вирішенням цих проблем повинні перейматися всі ешелони влади, але, в першу чергу, вони повинні турбувати Харківську обласну державну адміністрацію. Адже саме багаторічне ігнорування проблематики районів привело нашу область в кінець списку за кількістю і якістю збереження природного надбання.
Ми розраховуємо, що вже найближчим часом кроки з виправлення цієї ситуації будуть зроблені – як на обласному, так і на районних рівнях.
*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ “Печеніги”: тел. (066) 804-93-48, trolll_eco@ukr.net

Підготовлено ЕкГ “Печеніги”.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут