Останні новини

У Херсоні обговорили, що змінилося після того, як область стала прикордонною

Економічні, соціальні та гуманітарні проблеми, що виникли через те, що Херсонська область зараз межує з анексованою територією, обговорювалися на круглому столі «Херсонщина як нове прикордоння».

Круглий стіл відбувся в Херсоні в рамках проекту «Українська Миротворча Школа», підтриманого Посольством Великобританії в Україні. У засіданні взяли участь співробітники Представництва Президента в Автономній Республіці Крим, офісу Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, представники Херсонської ОДА, науковці, представники громадських організацій.

Обговорювалися економічний та гуманітарний аспекти проблеми, а також питання, пов’язані з безпекою перетину кордону і життя людей в прикордонних територіях.

Дослідник Наталія Беліцер, яка представляє Інститут Пилипа Орлика, виступила з доповіддю «Конфліктний потенціал Херсонщини». Вона зазначила, що нещодавні події, які призвели до появи в Херсонській області вимушених переселенців, зокрема, – кримських татар, не спричинили ескалації в регіоні міжетнічного протистояння. Найбільш сильним, з наявних у Херсонській області, конфліктогенним чинником вона назвала протистояння місцевої влади і суспільства.

Арсен Жумаділов, начальник відділу офісу Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, розповів про перші результати роботи цього відомства, створеного трохи більше місяця тому: «Ми ініціювали два законопроекти. Перший: про статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Зараз формується робоча комісія, яка займеться цим питанням. Другий: внесення змін до закону про права і свободи громадян на тимчасово окупованих територіях. У цьому законі є пункт про невизнання документів, виданих окупаційними адміністраціями. Однак у міжнародному праві є норма про те, що ці документи беруться до уваги державою-сувереном при видачі людям своїх документів. Застосування цієї норми в Україні допоможе вирішити проблеми тисяч людей, які мають російські документи і бажають отримати українські».

Під час обговорення економічних аспектів змін, що сталися останнім часом, йшлося про непрозорі схеми, які застосовуються підприємцями-постачальниками тих чи інших товарів у Крим. Зокрема, віце-президент Херсонської регіональної торговельно-промислової палати Сергій Кочарженко зазначив, що дуже мало херсонських товаровиробників отримують необхідні для вивезення товарів сертифікати відповідності в Херсоні.

«Можна сказати, що ці сертифікати «звідкись з’являються». Навіть якщо не брати до уваги всі інші чинники, то не можна закривати очі на те, що значні кошти, які витрачаються на оформлення сертифікатів, «витікають» в інші регіони», – сказав Кочарженко.

Координатор проекту «Українська Миротворча Школа» Сергій Данилов розповів про вивчення грузинського досвіду роботи з вимушеними переселенцями: в Грузії у зв’язку з бойовими діями в Абхазії та Південній Осетії вимушені переселенці з’явилися ще в 1993 році.

За словами Сергія Данилова, головні помилки, які в жодному разі не можна повторювати в Україні: створення місць компактного проживання вимушених переселенців (винятком може бути тільки їх приналежність до однієї етнічної групи, наприклад – кримські татари) і культивування в середовищі вимушених переселенців утриманських настроїв.

«У роботі з вимушеними переселенцями потрібно утримуватися на дуже тонкій грані: і ефективно надати людям допомогу, не дати пропасти, і в той же час не ввести їх у залежність від соціальної допомоги, сприяти інтеграції в нові соціуми», – зазначив Данилов.

В’ячеслав Гусаков

http://ua.krymr.com/content/article/26761928.html

More in Війна, Національна безпека, Новини, Події, Суспільство, Миротворчість, Місцева влада
10848564_10200107657212384_3015145145931306383_o
Презентація фільму про молодь на Майдані “МИ”, 27.12.14

Субота, 27-го грудня, о 17:00 у Музеї Івана Гончара. "ХТО ТАКІ МИ? МИ-це ті, хто мають спільні погляди, які не...

Close