Останні новини

Аскольд Лозинський: Женева проти Москви

Посилання на міжнародні документи, конвенції, договори, маючи справу з Росією, є марним заняттям. Більш вдячним завданням був би пошук хоч одної міжнародної конвенції або одного договору, який Росія та / або її попередник СРСР не порушили  значною мірою, або повністю ігнорували. Проте, конвенції та договори  залишаються міжнародними нормами цивілізованого міжнародного співтовариства, які повинні бути прийняті до уваги привідносинах з Росією. Небажання Росії , часто зарозуміле, забезпечити дотримання існуючих норм, повинне сприйматися як небажання з боку Росії бути частиною цього цивілізованого міжнародного співтовариства з усіма витікаючими з цього наслідками. Таким чином, Росія повинна
вважатися ізгоєм і країною, яка становить глобальну небезпеку набагато більш значну, через її розміри, в порівнянні з іншими державами, такими як Сирія, Іран, Північна Корея чи терористичними формуваннями, такими як ISIS, Аль-Каїда або Талібан.

Справа українського пілота та десантника, що знаходиться в російському полоні є яскравим прикладом зарозумілості і відмови Росії грати за правилами. Надія Савченко була захоплена найманцями Росії на
території України і передана їхнім російським господарям для судового переслідування або просто переслідування. Це було, в кращому разі, захоплення воєннополоненого, або , в гіршому , викрадення. У кожному разі її затримання  та подальше утримування у вязниці  заборонене Женевською конвенцією 1949 року або міжнародними кримінально-правовими нормами.

Савченко була піддана допиту без адвоката, місячній психіатричній оцінці і досудового провадження “заочно”. Вона звинувачується за КК РФ. В Женевській конвенції  абсолютно ясно сказано, що
військовополоненим не може бути пред’явлено звинувачення в скоєнні кримінального злочину.
На будь який проступок повиненно бути винесене судове рішення у відповідності з
міжнародним правосуддям.  За словами Марка Фейгіна, адвоката Савченко, Надія не самотня. Є близько
тридцяти українських військовослужбовців, що знаходяться в російських в’язницях. Росія відмовляється визнати їх віськовополоненими, що охороняються Женевською конвенцією.

Двадцять два члени Палати представників США написали Держсекретарю Джону Керрі  прохання звернутися до росіян в цьому питанні. Зовсім недавно Парламентська асамблея Ради Європи надала міжнародний імунітет Надії і закликала до її негайного звільнення з російської в’язниці. Надія була
обрана до парламенту України на виборах в жовтні 2014р.  і була призначена членом української делегації в ПАРЄ.  Чесно кажучи, все це не має значення. Якщо Росія відмовляється визнати Надію як військовополонену, то ніякого іншого пояснення її утримання під вартою в Росії  крім того, що вона жертва викрадення не існує . Вона не була екстрадована до Росії на прохання російського  уряду, щоб постати перед
судом за злочини, вчинені в Росії. Фіктивний злочин, в якому її звинувачують, це  у вбивстві двох російських журналістів біля Луганська, в зоні військових дій, який знаходиться на території України. Існує доказ
того, що  вбивство сталося після захоплення Надії. Російська судова система не має юрисдикції над передбачуваним злочином. Давайте не будемо прикидатися, що маємо повагу до цієї судової системи,
припускаючи, що процес повинен відбутися. Відповідно до Женевської конвенції є презумпція
статусу військовополонених, якщо не вважає інакше “компетентний суд.” Російська суд, звичайно, не той “компетентний суд” , що передбачений Женевою. Надія оголосила і продовжує проводити голодування. Її життя знаходиться в смертельній небезпеці. Всі напрямки повинні бути вивчені, щоб вберегти
Надію від смерті та звільнити її від російського утримання під вартою.
Проте приклади Надії й тридцяти інших українських військовослужбовців не повинні бути забуті при будь яких  розвязках проблеми. Тут може бути тільки один висновок: Росія є терористичною державою і
повинна бути визнана як така з витікаючими звідси наслідками. Захід проявив свою зневагу до поведінки Росії, оскільки Росія вперше вторглися в Україні в лютому 2014р., через один тиждень після того, як Росія завершила міжнародний фарс по зв’язках з громадськістю в Сочі. Захід різко критикував Росію в Організації Об’єднаних Націй понад 20 разів, накладав значні санкції, уникав Росію на зустрічах G-8, встидав Росію на G-20 в Австралії (до яких Росія, в першу чергу, ніколи не повинна була бути запрошена ) , уникав Росію останнім часом в Давосі. Проте Росія залишається зарозумілою і не кається. Єдине рішення полягає у визнанні, що Росія є країна- міжнародний терорист і використовувати всі інструменти, які є в розпорядженні Заходу, щоб перемогти Росію в Україні.

Зарозуміла і непокаянна  Росія, страждаюча на економічний спад в результаті санкцій, тим не менш небезпечна. Навіть ефективні санкції займуть дуже багато часу, щоб поставити Росію на коліна. Ізгой військової поразки є набагато більш податливим і Росія зможе вилікуватися в кінцевому рахунку.
Цей спрощений підхід принесе  користь російським людям також.
Ніхто не пропонує вести себе як Росія, чи розвязувати війну  там, як вона. Російський народ буде менше страждати в довгостроковій перспективі, якщо їх автократичні і олігархічні лідери втратять більше зараз. Це
вимагає негайного і серйозного озброєння і узгодження у військовому плані з Україною, в тому числі надання Україні карту в НАТО. Росія експортувала тероризм протягом останнього року і , навіть більше того,
минулого тижня хаотичні обстріли призвели до загибелі цивільних осіб в автобусах, ринках і будинках в Україні. Росія ніколи не здасться. Вона повинна бути підкорена в Україні. Випадок Надії Савченко є яскравим прикладом того, хто є  ворог насправді . На думку російської сторони, Надя не є військовополонена з правами, згідно Женеви. Вона — жертва викрадення держави-терориста ,

27 січня 2015р.

More in Війна, Політика, Право, Записки
Тренінг «Об’єднаймось заради розвитку та миру» Ч. 3

Журналістам та журналісткам видань з Вінницької, Донецької, Луганської, Тернопільської, Харківської та Чернівецької областей та громадським журналістам та журналісткам з тих...

Close