Останні новини

Чому вчителі костянтинівського району обурилися, почувши доповідь про “руський мір”?

Сьогодні ініціативна група членів Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України провели в Костянтинівці, на базі районного відділу освіти наукову конференцію на тему «Заселення північної Донеччини в ХVII – ХІХ столітті».

В конференції прийняли участь голова Артемівського осередку, член правління ДОО НСКУ, старший науковець Артемівського краєзнавчого музею І. А. Корнацький, голова Дружківського осередку, член правління ДОО НСКУ В. В. Качур, аспірант Донецького Національного університету, член НСКУ Білько Д. В., голова Костянтинівського осередку, член правління ДОО НСКУ В. Б. Березін, член НСКУ, заслужений вчитель України, топоніміст М. О. Щвець, член НСКУ, голова Донецького Обласного Товариства ім. Олекси Тихого Шаповалов Є. О.

Це не перша конференція на цю тему, яку проводять краєзнавці регіону. До цього такі заходи відбулися в Красноармійську, Дружківці.

Головний доповідач Ігор Корнацький з Артемівська чітко і прийнятно на прикладах багаточисельних посилань на достойні джерела впевнено довів зворотнє. Більш ніж дві треті населення на донбасі завжди складали українці. Інших націй було багато. Після колонізації українських земель російські царі кого тільки не завозили на Донбас: серби, волохи, росіяни, греки, євреї – це тільки короткий перелік національностей, які завжди проживали у нас. Але основною, титульною нацією тут були українці.

Володимир Качур довів такі ж тези шляхом посилання на відомого літописця Макарієвського. Дмитро Білько наглядно розповів про те, як свого часу з’явилося таке явище, як «Руський мір», про його задачі і цілі. Саме руками активістів «Руського міру» минулої весни було розпалене протистояння на Донбасі, заведені до нас російські війська, розпочато російсько-українську війну.

Наприкінці конференції після виступу аспіранта ДонНУ Дмитро Білько про «руський мір», яке з великим інтересом і «на ура» (!) сприймалося в Дружківці та інших містах області, – з залу прозвучало кілька обурених голосів вчителів, що вимагали “не відхилятись від теми» … Явно, що правда про агресивну фашистську політику Росії щодо України і саме Донбасу їм була не до душі. Моя доповідь, в якій я представив Тихого, як передового вчителя, який, навіть в ті далекі 60-ті, крім усього іншого, піднімав і проблему заселення Донеччини, так само викликала невдоволення тієї ж групки вчителів. Вони, чомусь, всі сприйняли, як критику, і критику саме на їх адресу. Складалося враження, що «на злодієві шапка горить». Учитель з Віролюбівки став розповідати, як вони патріотично виховують молодь. Але метою нашої конференції було зовсім не те, що представили вони собі. Ми прийшли в науковому ракурсі розповісти про те, що сьогодні переживає Донеччина і як цьому протистояти. Без усвідомлення, хто наш ворог і якими методами він наступає, неможливо з ним боротися! Але склалося враження, що вороги у нашому розумінні і у розумінні деяких вчителів історії – різні.
А от молоді вчителі, які нещодавно закінчили ВНЗ були налаштовані зовсім протилежно. Вони жадібно ковтали кожне слово, сказане лекторами. А вечором після лекції одразу п’ятеро з них запросилися до мене в друзі на Фейсбуці. Це я вважаю головним досягненням нашої роботи!

Прискорбно, але вчительська когорта в нашому регіоні, і в містах, і в селах, – в часи денеерівської смути показала себе далеко не з кращого боку. Вчителі приймали активну участь у проведенні так званого референдуму 11 травня 2014 року. Багато з них відкрито агітувало за від’єднання Донбасу від України. Стає питання: як і чому такі люди можуть навчити наших дітей?

Але велика частина працівників освіти не зрадила свою Батьківщину і саме до таких ми, краєзнавці і направляємо свою діяльність.

Сьогодні Костянтинівський район переживає процес переосмислення всього, що сталося. Події весни-літа 2014 року і те, що відбувається зараз чітко показали всю глибину протиріч, які були закладені у нашому суспільстві. На Донбасі у стані масового психозу суспільство, обдурене своєю ж владою, наробило багато помилок і ганебних крокв і зараз повинно все це осмислювати і очищатися. І все це повинно починатися з нашої інтелігенції, до локомотиву якої, відносяться освітяни.

Ведуча конференції, заступник голови Костянтинівської райради Лариса Степаненко підтримала пропозиції Володимира Березіна про проведення таких заходів у школах району. Керівництво району, органи самоврядування стоять на твердих державницьких позиціях. Всередині владних структур ще йдуть процеси переосмислення та розуміння всього, що відбулося…
Євген Шаповалов, член НСКУ, ІЦ “Майдан Моніторинг”, Костянтинівка, березень 2015 р.

1798989_806856562685250_3417149104973881132_o 1799961_806856672685239_3661266396973795787_o 10448687_806856526018587_1247229520531542677_o 10523688_806856549351918_476152798996126533_o 10648675_806856839351889_8792139707181988206_o 10835298_806856589351914_9211797304514226646_o 11082220_806856582685248_6594776442449841993_o 11082445_806856516018588_6423469625739400065_o 10847310_806856656018574_8317458448520317338_o 10517345_806856822685224_6128877698595235449_o

More in Національна безпека, Суспільство, Записки, Наша історія, Освіта і наука, Смерть совку!
30
Громадські мережі реагування на ворожі інформаційні впливи та їх використання в роботі нової міліції

Дуже важливою є співпраця цивільного населення та правоохоронних органів, громадських активістів і ЗМІ, тобто дійсно відкритий діалог.

Close