Оксана Середкіна: Україна – це Київ, з випаленою пустелею навкруги

Чим мене власне приваблює західна модель? Тим, що в ній відсутнє поняття “дупа світу”. Останній хутор Великобританії телефонували, здається, у 1947 році. Якщо помиляюся, то не дуже. Ruslana Radchuk розповідає про своє німецьке “село” — науковий інститут, спортивні секції, хор та вся інша цивілізація. Польща живе в маленьких містечках, де обабіч велосипедних доріжок на працючих ліхтарях висять вазони з квітами. А я колись розмовляла з жінкою з Горлівки яка в дитинстві мріяла про балетну школу та астрономічний гурток, але для цього треба було їхати до Донецьку, і мрія залишилася тільки мрією. Чи не через це ми отримали ватяний світ там?

Є і більш серйозні моменти. Що трапиться, наприклад, якщо велетенський метеорит знесе нафіг Москву чи Київ? Колапс та кінець світу. Бо Москва чи Київ це не тільки політичний, але й фінансовий, культурний, освітній та науковий центри своїх країн. А Вашингтон чи Лондон? Певні незручності. Залишаться Нью-Йорк з Бродвеєм, Гарвард та Калтех, Пентагон та Форт-Нокс. На постсовку у столицях зосереджене ВСЕ життя.

Але, все це через відсутність інфраструктури. В селах немає доріг, лікарень, а через це немає роботи, грошей, кав’ярень, бібліотек та життя. Інфраструктура, нажаль, це спільне благо, на ентузіазмі не зрушиш. Велетенський радянський спрут висмоктував все життя з усіх куточків, знекровлював країну, і залишив нам Київ з випаленою пустелею навкруги. Навіть Харків у дев’яності був жахливим місцем без доріг і світла на вулицях. Ми почали підійматися, але Харківщина все ще залишається пострадянською. І нас поки вистачає тільки на себе, на жаль.

Минулим літом ми з’їхали з траси Одеса-Київ та проїхали трохи Миколаєвщиною та Кіровоградщиною, це квітуча земля, гарні люди і повна відсутність хоча б чогось, схожого на дороги.

Але, справа в тому, що наш генофонд не зосереджений тільки в Києві, і навіть не у великих містах. Для того, щоб піраміда сягала верхівкою за хмари, в неї повинна бути широка основа, яку і дають села і містечка по всій країні. Саме в них народжується майбутня еліта, але, так і зникає без балетних шкіл та астрономічних гуртків. А ті, хто має талант та активність, намагаються переїхати в більш перспективне місто, залишаючи свою малу батьківщину сумною та неохайною.

На науково-практичній конференції по теорії і практиці волонтерського руху виступала жінка з Артемівська, і сказала, що якби не війна, її місто так би і не побачило багато чого з тієї цивілізації, яку зараз везуть до них волонтери з усієї країни. До них їдуть актори і співаки, лікарня отримала сучасне обладнання, а бібліотека — українські книжки.

Отака сумна реальність. Але, вихід, мабуть, все ж показав Майдан своїм головним лозунгом “Тобі треба — ти й роби!” Об’єднання навколо розуміння спільного блага вже почало давати перші плоди, головне, не опускати руки.

Оксана Середкіна,  ІЦ “Майдан Моніторинг”

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

3 Comments on "Оксана Середкіна: Україна – це Київ, з випаленою пустелею навкруги"

Comments are closed.