Останні новини

Армія зсередини: Мабуть, таки готують з нас “універсальних солдатів”

Армійський щоденник бережанського добровольця Володимира Якиміва

Ще й телеконференцію зі мною організували під час презентації журналу Миротворець. Ще раз зі святом, колеги-журналісти!

Світлина від Alexandr Karanevych.

Тарас Попович (позивний ‪#‎Пупсік‬), добровільно мобілізований (з Чернівців), колишній боєць батальйону ‪#‎Луганськ‬-1: “Це дуже добре, що Миротворець нагадує героїчні битви ‪#‎АТО‬, бо люди вже починають забувати”…
Володимир Великожон з Києва, підприємець і реконструктор: “Хотілося би прочитати продовження теми про ‪#‎панцерники‬“…
Володимир Якимів, добровільно мобілізований (з Бережан, Тернопільщина), підприємець, журналіст, водонтер: “Радий бачити ‪#‎правильний‬ журнал для війська!”

День 46й

РОЗПОДІЛ.
Зранку почався розподіл по частинах – спершу по 1му, 2є, а потім – “пачками” пішло. І ось нас 6 чоловік почали збиратися у #24-у Залізну ім. князя Данила Галицького окрему механізовану бригаду (24-а ОМБр).
Місце постійної дислокації – м.Яворів Львівської обл.
Гімн (неофіційний) бригади:
ЗАЛІЗНИЙ ДУХ
Мамо, у мене все добре
Снідаю сонцем, п’ю росу
Пліч-о-пліч з своїми братами
Я прапор країни і хрест свій несу.
Тримайся мамо
Така в нас доля
Єдиний рух
В часи ці грізні
Рятує нас
Залізна воля
Залізний дух
І крок залізний
Кохана, у мене всьо чотко
З думками про тебе ночами не сплю
Наробимо ще діточок ми
Ти знаєш як міцно тебе я люблю.
Чекай кохана
Така в нас доля
Єдиний рух
В часи ці грізні
Рятує нас
Залізна воля
Залізний дух
І крок залізний.
Країно, працюй спокійно
Сини твої вірні тебе захистять
Коли Україну звільнем
Тоді вже почнемо пить і гулять.
Цвіти країно
Така в нас доля
Єдиний рух
В часи ці грізні
Рятує нас
Залізна воля
Залізний дух
І крок залізний.
P.S. Нарукавний шеврон нашої бригади:

Світлина від Володимира Якимова.

– По силі впливу на чоловічий мозок, груди подруги мають такий же вплив, як і почуття патріотизму. Ще два дні вдома, і я б не повернувся,- сказав доброволець Тарас, повернувшись після 3-денної відпустки.
А ще сьогодні мають забрати 4х з нашої групи…
P.S. Так у нас поступають з телефонами, які переривають зв’язок під час розмови з коханими – прибивають до стовпа.

Світлина від Володимира Якимова.

Перед відправкою по частинах/бригадах, ми поздавали протигази і плащі ОЗК, а нам видали “Посвідчення КЛАСНОГО спеціаліста”!
P.S. Посвідчення – на звич.папері, зате з печаткою!

Світлина від Володимира Якимова.
Світлина від Володимира Якимова.

хоча на обід знову дали кавалки сала, зате на вечерю – бонус: булочка з варенням!
Зміни, хоч і дуууже малими темпами, грядуть!
P.S. Мабуть, в Армії досі в чай бром дають – казали хлопці, що вдома “оживають” без чаю wink emoticon

Світлина від Володимира Якимова.

Таки ми дочекалися, і новобранці #24-ї ОМБр готуються на відправку.
Дякуємо навчально-тренувальному табору Старичі-Немирів за гостеприїмство та всіляке різне!

Світлина від Володимира Якимова. Світлина від Володимира Якимова.

Посадили нас біля 50 солдат в “шкільний” автобус, і за пів години ми приїхали на місце постійної дислокації #24-ї “Залізної” ОМБр – у місто Яворів.
Але Армія – вона всюди армія: частина не готова так пізно нас прийняти, тож ми поселились тимчасово в одній з казарм, а вже зранку нас розподілятимуть по казармах. То нафіга нас було сьогодні везти “за три-дев’ять земель”?..
P.S. Зате це вже не намет!

Світлина від Володимира Якимова.

День 47й

Яворів
Зранку (як завше, я – не снідавши) пішли на шикування. Солдатів – дофігіща на величеееезному плацу! Тож, щоб виконати якусь команду, в підмогу начальству – барабанний дріб підключався…
Техніки ще не бачив, та начальство в бригади таки “залізне” – відразу витягли зі строю 2х новоприбулих “аватарів” (тут їх “обізянами” звуть), які хотіли щось “розказати” – і пішли складати на них протокол. Тож тим, що не змогли прокинутися після нічної “прогулянки” по місту (вхід і вихід з частини вільний), повезло більше.
Потім пішли на менший плац, де новоприбулим зі Старичів-Немирова (біля 300 чоловік) зробили перекличку. Правда, 5 чоловік “ремонтники гусеничної техніки” не були в жлдному списку, і не знали, що з ними робити… Армія!
P.S. А це – “достопрімєчатєльності” знаменитої “Залізної бригади”:

Світлина від Володимира Якимова.
Світлина від Володимира Якимова. Світлина від Володимира Якимова.

Розподілений я у 24-ту ОМБр, в 2-й механізований батальйон (який їздить на БМП-2), розташований у 2-му корпусі в/ч м.Яворів, 2-й поверх.
Офіцери в нас усі нормальні, адже кожен з них відбув уже не менше 2-х ротацій на схід…
P.S. Наш 2-й батальйон ротується в “лугандонії” на 2-й лінії оборони.

Світлина від Володимира Якимова.
Світлина від Володимира Якимова. Світлина від Володимира Якимова.

День 48й
На вечірньому шикуванні спускають прапор України, а на ранковому – підіймають під барабанний дріб.
Прибув наш комбат і повідомив “радісну” новину – виявляється, зарплату за червень ми вже отримали. Є підозра, що нашу зарплату за червень хтось хоче “приватизувати” – сказав замкомбата, що ми не перші. Будемо розбиратися…
P.S. В батальйоні є купа неробочої оргтехніки, тому нас посилають у місто зробити ксерокопію паспорта. Мабуть прийдеться просити МегаКом допомогти з ремонтом техніки…

Світлина від Володимира Якимова.

Ніч 48ма
Важко привикнути до армійського …ізму. Зібрали нас в одну групу з усієї України. Ми здружились. Більше місяця навчали нас на топографів-геодезистів. Потім порозподіляли по частинах: кого на місця постійної дислокації (у Хмельницький поїхали “Росомаха”, “Вчителька” і замкомвзводу Міша…), так і відразу на ротаційне місце (Дімон – у Волноваху, ще п’ятеро – в Артемівськ…). Нас п’ятеро – у Яворів, але й тут усіх порозкидали: 1, 2, 3 і батальйон ГРАДів (двоє). Та навіть в одному батальйоні – розкидають по різних ротах…
Але: з тридцяти чоловік може троє і потраплять по спеціальності. Усім решта – на новому місці призначають іншу. Причому, не постійну: один з частини нашого батальйону, які їдуть завтра на схід, показав військовий квиток: уже четверта спеціальність – міняється кожної ротації. Мабуть, таки готують з нас “універсальних солдатів”…
P.S. Зустрів сьогодні в нашій бригаді медика Олега Кулину з Бережан. Повідомив, що інший медик В.Іщук з нашої бригади – зараз на ротації в АТО…

День 49й

Рік пройшов

На ранковому шикуванні почули наступне:
– Солдати! Вже рік пройшов! Вже солдат не носять на руках, не кричать “Слава!” Ото вночі пішли 2 “аватари” в місто, і о 03 ночі отримали від місцевих по кулі з травматичного пістолету: одному – в живіт, іншому – в око! Не знали новоприбувші “місцевого діалекту”, думали що вони тут “героями” будуть!..
P.S. Дійсно, не за таких рік тому загинули побратими з нашої 24 ОМБр

Світлина від Володимира Якимова.

Через нічний інцидент, тепер прохідна з частини зачинена – вихід лише з дозволу чергового командира. Тож зранку ми строєм пішли в місто – прив’язувати свої ПриватБанківські зарплатні картки до нашої частини. Оскільки в частину захід без проблем, то я продовжив вивчати місцеву кухню… І переоцінив себе – знову на обід не піду
До речі, ще не був у нашій їдальні за цих три доби, тож нарешті “рішився” піти на вечерю. Їдальня величезна, сформовано 2 черги, які доволі швидко посуваються – багато дівчат на обслуговуванні. Їжа така ж сама, як у Немирові, лиш замість сала тут дають м’ясо чи котлети. І є вибір: або каша, або картопля. І завше – булочки з повидлом! Зате потрібно зі своїм посудом приходити…

Світлина від Володимира Якимова.
Залізна Бригада

Ще вчора казали, що завтра на схід їде половина нашого батальйону, а вже сьогодні повідомили, що завтра відправлятимуть 90% нашого батальйону, а у вівторок – нас решту 10%. Таки на сході потрібне серйозне підкріплення, якщо протягом завтра-вівторка відправлять 80% усієї 24-ї бригади! Причому без розбору, хто на кого вчився: солдат – в механізовану (піхота на броні)!
До речі, про “Залізну”. Спілкувався сьогодні з “ветеранами” – хлопцірозповідали про усі бої )в т.ч. про вихід з Дебальцеве). Але що дивно: найбільше воювала наша 24та, 30та і 128ма, а всі “лаври” дісталися “нацикам” (солдатам НацГвардії), а наші – по окопах гнили та по госпіталях оклигували… А коли вони почали розповідати правду про події – відразу порозкидали подалі по частинах…
Та найбільше їх заїдає несправедливість командирів, які ніде під обстріли не потрапляли, зате на грудях – вже місця для медалів нема…
P.S. Спробую зібрати побільше інтерв’ю та відео від справжніх героїв, щоб розповісти правду про “ЗАЛІЗНУ” 24 ОМБр.
P.P.S. Оце – сухпайок “Сніданок”. Видали по три (ще “Обід” і “Вечеря”) на три дні. Воду купували за свої кошти…

Світлина від Володимира Якимова.

День 50й
Ще фото з нашої легендарної частини: Пам’ятник воїнам-миротворцям, каплички для молитви та альтанки для побачень з родичами:

Світлина від Володимира Якимова.
Світлина від Володимира Якимова. Світлина від Володимира Якимова.

Ліричне.
Воїни у нашому батальйоні – з усієї України. З різними освітами та життєвими шляхами. Читають не всі…
Але одного вечора один східняк ламаною українською намагався напам’ять прочитати вірш із привезеної мною книги “Ангели Тебе Оберігають”, інший розповів, що за життя (в тюрмі) прочитав лише одну книгу – “Кримінальная Рассія”…
Оце сьогодні подарував останньому (Ігорю) те, що він просив – історичний бойовик – “Марусю” В.Шкляра…

Світлина від Володимира Якимова.

День 50й
Усьо. Поїхали наші хлопці на схід. Лишилось нас тут десяток до вівторка…
Загалом наш батальйон на сході налічує уже кілька сотень бійців, незабаром ще біля сотні має прибути новобранців. Техніки за нами числиться аж 2 комплекти – та, що наявна, і та, що згоріла в боях рік тому – ще досі не списана!..
P.S. Сумно і порожньо стало в казармі…

Світлина від Володимира Якимова.
Світлина від Володимира Якимова. Світлина від Володимира Якимова.
День 53й

Відпустка в мене була короткою, зате насиченою. А от в комбрига, мабуть не вдалося – чи то жінка не дала, чи коханка не приїхала… Тепер ми в їдальню і з неї ходимо… строєм! Мало того – на шикування – форма #3: форма + берці + кепка! Поправ щось? Висохне на тобі! Армійський дибілізм міцнішає…
Але все має мірку. Якраз перед вечірнім шикуванням вдарила злива, і ми шикувалися… в казармі! Ще не зовсім безнадійно…
P.S. Довідався, що саме у нашої бригади хлопці з добровольчих батальйонів (при МВС) вимінюють пальне для своїх нерозмитнених авто на цигарки, форму, інше – їм держава досі не виділяє ні пального, ні коштів…

Світлина від Володимира Якимова.

День 54й

Знову зміни. Сьогодні таки буде відправка з нашого батальйону на схід, але чомусь відправляють новоприбулих з “Десни”. А нам уже на четвер кажуть готуватися…
А ще на ранковому шикуванні переписали всіх (десять із сотні) з вищою освітою – обіцяють нам дати звання офіцера “там” (на сході)…
P.S. Тепер я знаю, чому мені інколи картоплі хочеться – тут її лише на сніданки дають. А я ж не ходжу снідати…

Світлина від Володимира Якимова.

Відправили десяток наших хлопців на схід. Через бійця Андрія передав для топіків з нашої групи 4 комплекти лінійок. На пропозицію взяти книги з собою, відповів: “Ти думаєш, я їх читатиму в потязі? Ні, всі три доби спатиму і бухатиму – поки є така можливість. Там вже не буде”…
P.S. Купив 2 лампочки в “чіпку” і разом зі штабним юристом (2 метри зросту) вкрутили їх над умивальниками та в туалеті. Бо вже тиждень без світла…

Світлина від Володимира Якимова.

На обід подали гороховий суп (в якому достатньо овочів) та кашу з котлетами чи на вибір підливу з великими кусками м’яса (казали хлопці, що це гов’яжі легені, але мабуть зі складів – годі було пережувати, тож викидали деякі). На вечерю давали на вибір макарони або тушену картоплю, теж з м’ясною підливою. Я взяв макарони і доїв домашню жарену рибу. До чаю булочки не брав – що забагато, те не здорово.
А далі, як в анекдоті – “навіщо я їх кликав?” Попросив комбат зранку глянути до Ворда на його ноуті – от я й “полікував”. Він приємно здивувався, і з обіда відправив мене “полікувати” ноут відділу кадрів Штабу батареї… А увечері почав звертатися “колєґо” і сказав, що залишить мене в штабі. На моє запитання: “Чи з виїздом на схід?” здивувався: “А що, дуже хочеш?”. Я сказав: ” Звісно – я ж доброволець”, на що він порадував: “Гаразд, поїдеш зі мною через два тижні. А поки ти мені тут потрібен, колєзю”…
P.S. Навіщо я їх кликав, коли лом до землі примерз? 

Світлина від Володимира Якимова.

День 55й
Вирішив сьогодні “згадати минуле”. Долучився до чергової групи, яка йшла “прив’язувати” банківські картки, щоб вийти з частини. Маршрутка, автобус – і на Немирів – провідати місця навчання…
Наш намет заповнився новими мобілізованими – наших п’ятеро “залишенців” з групи перейшли жити в 2гу ЦРМ. Привітався з камбатом “Печалькіним” і старшим інструктором Дімою, потім з інструктором Артемом пішов до нашого вчителя М.В.Ханаса – презентував по 10 лінійок (НАТОвських і кутомірних), поспілкувалися. Порадив йому запланувати навчання на планшетах – це більш потрібніше зараз (волонтери забезпечують планшетами арту). Виявилось, що наші поїхали в Яворів, тож поїхали з Артемом до них…
P.S. Кажуть хлопці, що їх НАРЕШТІ завтра заберуть. В бригаду Vladimir Velykozhon

— з Іваном Хрустюком.

More in Війна, Влада, Суспільство, Військо, Героям Слава!, Записки
speakers57_13772
Як польські журналісти стимулюють соціальні зміни

«Ми не хочемо просто продавати пресу, ми хочемо змінювати своє життя на краще. За двадцять п’ять років свободи ми багато...

Close