Останні новини

Наше завдання – дати змогу переселенцям відчути себе членами української родини

2 червня у Харкові (в культурному центрі «Інді») пройшла дискусія-телеміст «Зміни ідентичностей при великих переселеннях». Організатори заходу мали на меті глибше глянути на проблему переселенців – не лише як відсутність роботи/житла, а й питання ідентичності. Захід організовано Інформаційним центром «Майдан моніторинг» (http://maidan.org.ua/) за підтримки проекту «Київський діалог» (http://www.kiev-dialogue.org/).

Разом з Харковом до дискусії приєдналися м. Львів, м. Київ та м. Дніпропетровськ.

Протягом двох годин групи дискутували на три основні теми:
1. Які зміни ідентичності при переселенні є позитивними, а які негативними: що можна підсилювати, а що варто корегувати?
2. Як зберегти чи розвинути “чуття єдиної родини – України” в масових переміщеннях?
3. Як можна використати уроки і досвід минулих масових переміщень для сьогодення?

Одним з найважливіших питань, відповідь на яку намагались знайти харківська група: «Як надати людям відчуття «родини»? Це пов’язано з тим, що не було централізованого переселення на державному рівні, жителі Луганської та Донецької областей вимушені були бігти. Наше завдання – дати змогу відчути їм себе членами родини, де б вони не знаходились.

Активіст НДО «Альянс-республіка» Іван Козаченко охарактеризував історичні аспекти переселень, навів приклади великих переселень народів (зокрема, кубанські козаки, СС Галичина). Дійшли спільного висновку, що не варто створювати компактні поселення, бо це сприятиме дисиміляції внутрішньо переміщених осіб.
Наприкінці групи обмінялись своїми напрацюваннями та, як виявилось, мали однакову точку зору з багатьох питань. Під час дискусії одразу виникла необхідність визначитись з поняттями (зокрема, «ідентичність», «переселенці», «біженці», «масові переселення»). Також гострою проблемою було визнання відсутності національної ідеї, що значно ускладнює ситуацію.

Після обговорення, групи зійшлись на наступних тезах:
– необхідно розділити ВПО на декілька груп («переселенці» та «біженці»), кожна з яких потребує окремого підходу;
– до позитивних моментів зміни ідентичності віднесли: набуття загальноукраїнської ідентичності замість місцевої; виникнення «вікна можливостей» у ВПО (появу нових можливостей, реалізації нових планів); той факт, при облаштуванні життя облаштовується все оточуюче, внаслідок свідомої самоідентифікації людина стає більш активним членом громадянського суспільства;
– до негативних моментів віднесли: втрата ідентичності негативно впливає на психічний та емоційний стан, особливо важко літнім людям, внаслідок переселення створюються «гетто», чого слід уникати, втрата локальної ідентичності залишає людей «без відчуття коріння», поширення міфологізації;
– війна – результат гуманітарної катастрофи;
– необхідність популяризації української історії Донбасу;
– уряд продовжує втрачати довіру;
– скрутне економічне становище країни ускладнює процеси переселення;
– історія переселень є унікальним джерелом досвіду, яким слід скористуватись у повному обсязі;
– використання досвіду збереження української ідентичності закордоном.

11078145_772443236186204_4193147976255566364_o 11111154_772443222852872_3867525499852100225_o 11289370_772443202852874_68605121104181960_o 11334263_772443322852862_2640652782080962680_o 11393552_772443419519519_6938950118141821175_o 11406147_772443216186206_2057364198244099230_o 11412094_772443279519533_9035566907228122559_o

Східне регіональне представництво міжнародного фонду “Відродження”

More in Суспільство, Записки, Миротворчість
11419327_10203251562608819_5671998147276426394_o
Владимир Березин: Антиукраинские силы продолжают чувствовать себя на освобожденных территориях хозяевами

«Чем вам виноват Артем? Он же погиб задолго до голодоморов и репрессий!», «Памятники Ленину и Артему снимайте, но не продавайте,...

Close