Останні новини

Армія зсередини: У Тернополі учасникам АТО пропонують безкоштовний проїзд у приміському автобусі

Армійський щоденник бережанського добровольця Володимира Якиміва

день 74й. Понеділок.
Добре, що я з неділі в наряді був. В нашу частину прибула перевірка з командування “Захід”, тож після шикування усіх (навіть срочників і жінок) залишили на годину… муштру відпрацьовувати! А на місце днювального навіть документацію виставили!..
А деяких з аватарів відправили бордюри білити…
Добре, що ми на озеро не пішли – о 15:00 зробили перевірку батальйонів. Наприклад, у нашому строю було 24 чол., (з яких 6 присутніх не значились), а по списку мало бути 32 чол. Перевіряло 5 під- і полковників…
Розумний висновок головного: “Наряди – потрібні, але нехай чергують дембелі та лікарняні, а здорових – на схід!”
P.S. Мене з Ігором комбат (який їде завтра з 5ма на схід) “відмазував”, пояснюючи, що ми “по ремонту техніки і в наряди через день ходимо” – знаючи, що більше відповідальних нема…
P.P.S. Ми з Ігорем потоваришували на 5й день. Аватари ж “знайомляться” за пляшкою через годину після прибуття в частину… Вчора зранку один прибув, а вже ввечері питався, скільки він днів у частині – я сказав, що вже два 

127

128

день 75й.
Звечора допоміг новому в.о.комбата знайти роздруковану і прошиту штатку. Проте зранку наш батальйон годину стояв після шикування – комісія розбиралася, де ті, що мають бути в строю, і чому є ті, яких не повинно бути тут… Так як мені не показали, як робити вибірку наявних в батальйоні, а інші – ще гірші в компі, то чекали 20 хв. видруківки зі штабу бригади
P.S. Зранку 6 наших (в т.ч. з комбатом) виїхали на схід…

11141368_883670098371261_3149697184198519257_n

день 76й. 24 ОМБр.
Вже другий день перевірка і наше начальство намагаються розібратися з кількістю присутніх і СЗЧ. Паралельно згадуючи передову:
1. Приїхав новий “началник” у штаб ‪#‎Залізної‬ з мапою: тут має бути БМП, тут лінія окопів. Показали йому наяву: місце для БМП – в долинці між деревами, без огляду і прострілу. А окопи – на схилі, нижче 70 м від хребта перевалу: ставай зверху і поливай окопи вогнем… Зробили по-своєму, по-нормальному…
2. Приїхали генерали з центрального, жаліються: А чого штаб бригади так далеко, ніби в дивізії? Наші: А нічого, що ми тримає таку лінію оборони, як цілих дві дивізії?..
P.S. Допоміг списати 2 БМП-2, втрачених ще минулого року в засідці, між 31м і 32м блокпостами…

11248702_884438031627801_3174212866929201975_n

вечір 76й. Армія!..

Прогноз погоди показував дощ та грозу, але зранку лише сильний вітер був. Та занадто сонячний і паркий день таки готувався до чогось…
Колега Ігор – добровільно мобілізований із січня цього року. Досі не був у відпустці – місяцями чекав переводу в частину у рідному Запоріжжі. А нещодавно дочка в нього народилася… Але за попереднього ТВО комбата йому не світило нічого – “чекай переводу”. Він щотижня заходив у штаб частини – а його документи так і лежали невідправлені… Наш колега-юрист (той, що у військову прокуратуру мене тягнув) порекомендував написати рапорт на обов’язкову відпустку (бо поки вона не вибрана – відп. по сімейним обставинам не дають!), що він і зробив учора, а сьогодні – о Алилуя! – він поїхав у рідне Запоріжжя, у відпустку на 28 днів!.. Я замовляв йому квиток з мобільного і друкував у штабі, посадив його на автобус до Львова та ще й подарував щойноотриману книгу В.Шкляра ‪#‎Елементал‬ – нехай вдосконалює українську
А коли після вечері в кафе я повертався в частину, за мною повзла темна хмара… І таки настала мене…в штабі, куди я віддавав отримані на НовійПошті копіі документів одного із наших солдат… Новий ТВО комбата сказав мені писати рапорт… на відпустку! Інших варіантів він розглядати не хотів… Лише отримавши обіцянку, що цього літа я таки потраплю в зону ‪#‎АТО‬, я написав рапорт…
P.S. Термін відпустки завтра визначить начальство частини…
P.P.S. А в частині залишаться лише 3 солдат – щоб було кому газони косити…

11666119_884638854941052_3072890027121801648_n

ніч 76та. Аватаризм…

Так дістали наші аватари, що кожен мало чи непитущий шукав можливості поїхати звідси бодай в АТО. Та виявилось, що наші ще не найгірші…
Біля 22 год. прийшов якийсь солдат – не то з відпустки, не то з госпіталю. Його 5й МБ зачинено (всі на сході), тож попросився в нас заночувати. Чергові виділили ліжко. Наші аватари запросили до свого “столу”. Невдовзі почалося…
Спершу почав викрикати на “собутильників”. Потім сказав, що його телефон пропав, і почав шукати по деяких сумках. Врешті почав хамити, матюкати, виясняти стосунки… І хоч він був вищий на голову і повніший від усіх, зате получив сповна і його викинули за двері…
Невдовзі пошкодували (пили ж разом!) і занесли назад в казарму, кинули на ліжко – нехай відходить до ранку…
P.S. Інтересно, це дійсно люди настільки бухають, чи це в Армію згрібають добірних?..

11665570_884739781597626_8301326465007915718_n

день 77й, четвер.

Зранку перед шикуванням старшина “відірвався” на буйному з 5го МБ – тримався за бильця ліжка і скакав зверху… Каже, найбільше його збісило: “я учасник АТО” – на що він з криками: “тут усі учасники!” пішов “в бій”
Перед обідом 15 воїнів поїхали на схід, в ми чекаємо рішення по рапортах…
Оскільки я “чекаю на відпустку” (так записано в журналі), то в наряд не ходив
Зате комбат загрузив роботою на комп’ютері на цілий день…
P.S. В Яворові навіть на нецентральних вулицях встановлені смітники…

11539596_885565474848390_3278303520543561735_n

день 78й, п’ятниця!

Зранку – новина в частині: їдальню зачинили на ремонт, тож їжу видавали неподалік, в наметах (біля місця миття казанків).
Під час ранково шикування отримали останнє попередження і срочно почали виготовляти документи хто куди: 3 в АТО, 6 залишаються, 3 в госпіталь, 1 перевід на полігон, 4 у відпустку, 11 в СЗЧ (самовільне залишення частини)… Більшість рапортів попросили мене оформити на компі, поки земляк (з Підволочиського р-ну) не прибіг з нашими відпускними – він хотів на електричку встигнути. Тож я залишив штабістів самих працювати – адже відпустка від ранку рахується! – спакувався і ми троє пішли на маршрутку… На щастя, на виїзді з частини нас підібрала швидка, і “за пиво” нас підвезли у Львів (разом з водієм і хворими нас 13 їхало в уазіку).
Громадський транспорт – місце, де багато цікавого можна почерпнути. Ми з Юрком довго ржали, коли один дєд іншому розповідав, що його сусід повернувся з АТО, а там отримує лише 1500 грн., і форму самі купують. Звісно, змінну форму всі собі купують (чи у волонтерів просять), але зараз в частинах з/п від 3000 грн., а в зоні ‪#‎АТО‬ – від 6000 грн.! А його сусід, мабуть аватар, забухав, попав у список СЗЧ, відповідно його оштрафували і залишили мінімум з/п, без усіляких надбавок і премій…..
В Тернополі зайшов у гості до партнерської фірми. Один з працівників признався, що заради моїх дописів зареєструвався у МордоКнизі (ФейсБуці)
P.S. Електричка Львів-Тернопіль = 21 грн., автобус Тернопіль-Бережани = 31 грн. (учасникам АТО пропонують безкоштовно).
P.P.S. П’ятниця – день студентський, тож я не ризикнув сідати в переповнений автобус і попросив Івана приїхати моєю Маздою за мною 

11707681_885829508155320_7931235947256706152_n

More in Війна, Військо, Записки
завантаження
Ганна Черкаська: Олена Теліга – поетка з печаткою Бога

...

Close