Останні новини

Незгораючий камуфляж для українських військових

Розробка вітчизняних учених має символічну назву «Фенікс». Це суміш, обробивши якою тканину, можна унеможливити або, як мінімум, відтермінувати на значний час горіння форми військових. Кмітливі та оперативні науковці лабораторії відділу гетерогенного каталізу Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського спеціально на прохання Збройних сил України розробили життєво необхідну суміш. Про те, як відбувалось створення, вартість проекту та подальше удосконалення «Фенікса» ми поговорили із Олександром Абакумовим, одним із учасників проекту.

  • Олександре, винахід суміші «Фенікс» нескромно можна вважати гордістю Вашого інституту та дослідницької групи, до складу якої ви входите. Коли саме народилася думка створити камуфляж, що не горить, і що Вас спонукало до початку розробки?

Перш за все, я не згоден із тим, що це така велика гордість. Просто такі речі виводять армію на той рівень, на якому вона має бути. Керівник проекту – член-кореспондент Національної академії наук України, професор,доктор хімічних наук Петро Стрижак. Біля витоків розробки були Володимир Бондаренко, Андрій Трипольський і я, трохи пізніше долучились Гюльнара Космамбетова, Євген Калішин та Ірина Столярчук. Тобто, спочатку було 4 чоловіки, а загалом сім.

Власне, до нас звернулись військові із проханням створити щось, що б сповільнювало горіння тканини. Але потрібно було, щоб ця суміш відповідала ряду критеріїв.

  • Розкажіть нашим читачам детальніше про принцип дії антипіренової суміші і ці критеріїї.

Принцип дії достатньо простий. Поставлені перед нами вимоги виглядали так:

  1. Нетоксичність компонентів суміші, щоб складові не викликали алергічних реакцій чи чогось подібного.
  2. Нетоксичність продуктів термічного розпаду. Адже буває так, що сама по собі речовина неотруйна, але після певних процесів може стати небезпечною.

Виходячи із цих параметрів і було створено нашу антипіренову суміш. Механізм її дії можна розділити на три такі етапи:

  1. Термічний розпад складових суміші. Певна енергія, яка передається полум’ям обробленій тканині, витрачається не на займання матеріалу, а на термічний розпад компонентів.
  2. Далі утворюються газоподібні продукти, які блокують розповсюдження полум’я по площині тканини.
  3. Потім утворення шару спіненого коксу. Тканина під дією антипірену перетворюється на карбонізований матеріал, який сам по собі є негорючим і в той же час є теплоізолятором.

Функціональне призначення антипірену полягає не в тому, щоб зробити із людини супермена, який не горить у вогні, а максимальному відстроченні того моменту, коли тканина займеться і почне обпікати шкіру.

За статистикою спеціалізованої військової літератури, приблизно половина усіх термічних уражень дістається саме екіпажам бронемашин. Тому в оскільки саме ці військові спеціалісти мають найбільше вірогідність отримати опік, то антипірен буде найбільш доречним застосовувати саме для них.

  • Відомо, що співробітники Вашого інституту вносили власні кошти на створення дослідного зразка «Феніксу». Яка собівартість виготовлення 1 кг суміші?

Члени дослідницької групи, яка працює над сумішшю, спочатку використовували наявні реактиви для проведення експериментів. Це вже згодом співробітники інституту збирали гроші на те, щоб далі закупити необхідні речовини, розфасувати їх і відправити у місце призначення, тобто військовим підрозділам.

Собівартість 1 кг становить близько 40 грн, а вартість обробки 1 комплекту форми (кітель і штани) – 20-40 грн. Чому варіюється ціна? Ми зараз працюємо над тим, щоб антипірен не вимивався із тканини. Бо тоді, зізнаюсь, ми робили «Фенікс» нашвидкуруч, із відривом від загального контексту військової уніформи. Зараз же ми трохи проаналізували практичну сторону використання, прочитали технічну літературу і знаємо найбільш поширені підходи до створення антипіренів для спецодягу (наприклад, підходи НАТО).

Безперечно, той спосіб, який ми пропонуємо – це не панацея, адже після декількох етапів прання антипірен вимивається. Для того, щоб це питання вирішити фундаментально, треба налагоджувати виробництво хімічно модифікованих волокон. Тоді про прання й замочування мова взагалі не йтиме.

  • Чи продовжується робота над «Феніксом» зараз?

Звичайно. Я зараз не можу відповідати від імені усієї групи, але робота триває. Сподіваюсь, що це лише один із етапів роботи над чимось серйознішим. Не хочеться розповідати про те, чого ще немає. Є така гарна українська приказка: «Не кажи «гоп», поки не перескочиш». Нею я зараз і керуюсь. Вважаю, що краще показувати результат, а не говорити, як мало би бути.

Більше того, у нас є модифікація антипірену для дерева. Річ у тому, що під час пожежі звичайне дерево обгорає, потрошку відколюється і рано чи пізно вся «конструкція» розвалиться. Але коли дерево оброблене антипіреном, то відразу відбувається карбонізація зовнішнього шару, а далі тепло проходить уже значно повільніше і зберігається міцність конструкції. Тобто час, за який згоряє дерево, значно сповільнюється. Це ще один приклад механізму дії суміші.

Наша дослідницька група не припиняє свою роботу і до сьогодні. У жовтні минулого року ми почали робити безполум’яну пічку. Чесно кажучи, я не надто активний учасник розробки. Звичайно, є й інші достойні ідеї, але ними зараз поки не займаються. І справа не в тім, що банально «немає коштів». Просто я вважаю, що треба довести до логічного завершення те, що ми вже почали.

  • Чи велись якісь переговори стосовно пошуку спонсорів, щоб поставити «Фенікс» на масове виробництво?

Так, ми намагались знайти фінансування. Пошуки ведуться й зараз, але, на жаль, поки що безуспішно. Є ряд чисто адміністративних та законодавчих моментів. Ну, і, власне, потрібно вирішити питання стійкості антипірену до водної обробки.

  • Якою була реакція дирекції вашої наукової установи на те, що ви зробили? Чи отримували ви якісь премії чи нагороди, подяки?

Цим проектом ми займались не «підпільно», тому наш результат був очікуваним. За місяць ми створили основний компонентний склад і потім уже розробляли документацію. Офіційну подяку ми отримали лише від батальйону “Донбас” (ЗСУ). Чесно кажучи, ті грамоти та подяки — це не принципово. Принципово впровадити виробництво та забезпечити захист наших.

  • Чи отримувала Ваша наукова група якісь листи від військових? Можливо, були реальні історії із фронту, коли антипірен врятував комусь життя?

Як я уже казав, коли ми починали роботу над проектом, про премії чи грамоти ніхто не думав. Все ж ми отримали офіційну подяку від Збройних сил України. Але це не більше, ніж організаційне питання. Ми працюємо не для грамот чи нагород, а для людей, які звернулись до нас із проблемою, їм справді потрібна наша допомога.

Я постійно цікавлюсь тим, що відбувається на Сході нашої держави, як там нашим бійцям. Врешті, думка військових є надзвичайно важливою для нас як для  розробників, адже без фідбеку зараз нікуди. На жаль, нічого конкретного я поки не чув. Такий стан речей — один з недоліків волонтерської діяльності.

До слова, Олександр не випадково разом із рештою науковців зайнявся саме цим проектом. На жаль, війна не оминула і його будинок. Вищу освіту він отримував у Донецькому національному університеті, на хімічному факультеті. Далі закінчив 3 роки аспірантури Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України. Однак після початку сумнозвісних подій був змушений переїхав до Києва. Була можливість влаштуватись на роботу в комерційну структуру, так як має деякі навички роботи на специфічному обладнанні, однак роботу в академічній установі науковець вважає стратегічним виграшем, а в комерційній – тактичним. «Це як виграти одну битву і виграти усю війну» – додає чоловік і щиро сподівається на те, що їх розробка знайде того, кому вона потрібна.

Інтерв’ю   Зміюк Наталії

Від редактора: Не мав можливости особисто перевірити ефективність суміші. Ніколи не бачив Наталку Зміюк. І не знаю:тішитися, що ростуть такі діти, чи матюкатись на себе, що діти пишуть про війну..

Володимир Ханас

More in Події, Суспільство, KnowHow, Записки, Підтримай патріота!
1397244479-6003-niderlandyi
Українці в Нідерландах створили сайт щодо референдуму стосовно Угоди про асоціацію Україна-ЄС

Українці, які живуть в Нідерландах, через запланований в цій країні на 6 квітня 2016 року референдум щодо Угоди про асоціацію...

Close