Останні новини

Треба створювати публічні простори, що дають відчуття причетності – Школа Лідерів Змін 4

В останній, п’ятий день Школи учасники обговорювали інвестиційні стратегії міст, нагальні потреби мешканців у містах та можливі шляхи їх задоволення.

Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Другий день Навчіться продати себе великому бізнесу

Третій день Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком

Четвертий день Україна зараз спить, маючи безліч ресурсів для заробітку

Лекція: “Страх та довіра. Нематеріальні активи сталого розвитку“.
Олександр Зінченко, історик, журналіст, радник голови українського Інституту національної пам’яті України Володимира В’ятровича, автор кількох книжок)
Рекомендуємо прочитати для кращого засвоєння лекції:
Анатомія Страху: Поляки у сорокові та українці зараз

Рекомендуємо подивитись фільм: “Плата вперед”.

Робота в групах “Інвестиційна стратегія міста“.
Ігор Дубровський – кандидат соціологічних наук, куратор напрямку “Української миротворчої школи” “Інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв війни і військових у місцевих громадах, кандидат соціологічних наук, “Майдан Моніторинг”.

Відріжте довколишні проблеми, коли займаєтесь плануванням майбутнього.
Якщо ми програли битву, то вважаємо, що програли війну, і опускаємо руки. А треба постійно бути готовим до створення.

В чому потреба кожного з нас?

Згідно анкет: чим безпечніший рівень безпеки в містах – тим більше людям подобається їх місто. Безпека – це не просто відсутність відчуття небезпеки, це відсутність впевненості у завтрішньому дні. Уявіть громаду з невпевнених людей? Чим більше людей, яким подобається місто – тим більша степінь європейськості. Лідер бачить перспективу, і його бачення формує відчуття перспективи у тих, хто йде за ним. Майте короткострокові впевнені у ресурсах плани. Задоволення потреб буде тоді, коли матимемо чіткий план. Включення у соціальний процес, комунікацію, причетність, людські відносини, ідентифікація та інше збільшує відчуття безпеки в містах.

Коли ми говоримо про потреби, то тут об’єднуються потреби тебе і оточення.

Якщо я вмію реалізувати себе сильно в рамках суспільства – то це мотивує. Багато хто відмовляється від особистих потреб на користь колективних.

Чим більше незадоволених потреб – тим нещасніша людина.

12240218_917523661663155_3013149923439652029_o

Напрацювання у групах
Що таке публічний простір? Місце чи середовище спілкування.
Для прикладу Камянець-Подільський – тут Польський костел та добудований турецький мінотер, проте потім і він не був зруйнований, просто простори створювались, накладаючись один на один.

Місто позиціонує себе як місто семи культур. Тут створювали публічний простір, для всіх комфортний.
Вся історія цього міста та інших міст формувались на розумінні інновацій. Європа все збирає як досвід – і інновації, і власні помилки. У нас нема історично – сформованого публічного простору.

Кожен проект – це план для впровадження інновацій на місцях. Ми не проаналізували стартові можливості.

Чи може людина чи група стати суб’єктом інновацій? Які механізми нашої взаємодіі в команді? Якщо людина вірить сама в те, що вона внесе інновації – то нехай йде на вибори. Люди бояться змінити зону комфорту в сторону інновації. Президент – теж член СУСПІЛЬСТВА, що боїться інновацій, тому він відмовляється діяти.

Люди часто не здатні з обставин скласти ланцюжок. Треба створювати ті публічні простори, що дають причетність до чогось та ідентифікацію.

Визнання: Треба дати людям задоволення потреб, відчуття, що він тут важливий. Людям треба забезпечити потреби, щоб вони жили щасливо в місті.

Ми не були готові психологічно до Криму та Донбасу, вузьку групу експертів ніхто не слухав. Ми не знаємо, що робити, якщо поруч людина має приступ епілепсії. Виклики будуть завжди – це перехід, зміна, перезавантаження. Треба зламатись або укріпитись.

Намагайтесь інтегрувати волю та свободу в суспільство, створюйте власну систему трансформації.

12238209_917797754969079_652410636395253256_o

Паркани люди почали будувати в радянські часи. Що відбувалось під Києвом в 1937-1939 роках. В селі люди посварились за межу. Один сусід побачив, що інший ходить в його туалет. Туалетний папір з’явився в 1969, тому сусід чекав, що той використає, коли сусід “використає за призначенням ” уривок газети з портретом Сталіна. Після цього сусіда ніхто не бачив.

У 2008 році Юлія Тимошенко переконувала, що криза з Америки через океан не переживе… Долара стає мало (дорожчого), гривні стає багато (меншого). Народ “обвалив” кілька банків. Люди збідніли від своєї недовіри країни. Недовіра, ажіотаж в країні – на думку декого неможливо спланувати. Допоки в нас не буде довіри до країни – ми будемо страждати економічно. В Україні найменший рівень довіри до політиків. Помаранчева революція і Майдан значно підвищують рівень довіри. Баланси довіри до президентів. Ми ставимося до влади не з призумцією довіри, а з приземцією недовіри.

Зараз цінності виживання перемагають цінності самореалізації.
Смерть інституцій. Українці втратили навики планування.
Масовий алкоголізм.

Якщо в суспільстві рівень колективного травматизму менший – перехожі посміхаються.
Волонтерство – це горизонтальні зв’язки, коли оцінюєте діяльність політиків – ви не маєте повної інформації.

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

Oleksandr Shevchenko liked this post

1 Comment on "Треба створювати публічні простори, що дають відчуття причетності – Школа Лідерів Змін 4"

Comments are closed.

More in Суспільство, Освіта і наука, Статті, Українська миротворча школа, Школа лідерів змін, Школи
12244334_917446005004254_7706384714130717208_o (1)
Україна зараз спить, маючи безліч ресурсів для заробітку – Школа Лідерів Змін 4

На четвертий день Школи учасники прослухали лекцію про історичну пам'ять, розмірковували над тим, як подолати конфлікти минулого та ділилися один...

Close