У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

9 листопада 2015 р. у Святогірську стартувала четверта Школа
Лідерів Змін в рамках діяльності Української Миротворчої школи за сприяння Посольства Великої Британії в Україні.

Мета навчальної програми Школи Лідерів Змін – підготовка лідерів суспільно-політичних трансформацій в країні на локальному рівні.

Головною темою Четвертої Школи Лідерів Змін є «Інвестиційна привабливість регіону».
Протягом навчання учасники Школи матимуть змогу попрацювати за такими напрямками:

  1. Інфраструктура міста чи регіону;
  2. Туризм;
  3. Освіта;
  4. Культура та мистецтво;
  5. Безпека людей.

До навчання у Школі Лідерів Змін долучилися громадські активісти, експерти, депутати місцевих рад та громадські журналісти, які працюють в локальних громадах, захищаючи інтереси міста з населенням до 50.000 осіб, а також села, вулиці чи мікрорайону великого міста.

Про учасників та їх відбір висловилася одна з організаторів Школи, тренер Галина Усатенко: “На конкурс знову подалося багато учасників, відбір знову був складним. Перевагу надавали Донецькій, Луганській, Херсонській та Одеській області. Хоч є учасники і з Тернопільської, Рівненської, Житомирської та Київської областей. Втішно, що бренд Школи лідерів змін розвивається, а товариство лідерів змін на локальному рівні розширюється“.

Географія учасників представлена містами Мангуш, Маріупіль, Горлівка, Артемівськ, Лисичанськ, Новогродівка, Херсон, Сєвєродонецьк, Донецьк, Свєрдловськ, Острог, Євпаторія.

Програма Школи передбачає 5-ти денне навчання: тренінги, низку практичних вправ, навчально-методичні матеріали, перегляд фільмів, широкі контакти та змістовну комунікацію.

Тренерами Школи будуть лідери суспільних трансформацій Польщі та Чехії, успішні громадські лідери та відомі експерти України, а саме:

Галина Усатенко – координатор освітнього напрямку Української миротворчої школи, кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, м. Київ
Наталія Зубар – координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків
Збіґнєв Буяк – політолог, лідер польського руху Солідарність, “Майдан Моніторинг”, м. Варшава, Польща
Віталій Овчаренко – координатор проекту Українська миротворча школа в Донецькій області, кандидат історичних наук, координатор “Майдан Моніторинг” по Донбасу, м. Донецьк – Київ
Ігор Дубровський – куратор напрямку Української миротворчої школи «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв війни і військових у місцеві громади», кандидат соціологічних наук, “Майдан Моніторинг”, м. Харків
Валентина Агафонова – підприємець, випускник 1-го випуску Української миротворчої школи, м. Сєвєродонецьк
Роман Захарчук – підприємець, координатор “Майдан Моніторинг” по Півночі України, м. Сарни, Рівненська область
Алла Соколовська – економіст, екскурсовод Бережанського краєзнавчого музею, “Майдан Моніторинг”, м. Бережани, Тернопільська область
Олександр Славський – юрист, менеджер “HUB-Odesa”, м. Одеса
Борис Кушнірук – економіст, м. Київ
Ігор Семиволос – координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м. Київ
Віктор Бобиренко – політолог, «Бюро аналізу політики», м. Суми
Олександр Шевченко – підприємець, старший менеджер “Майдан Моніторинг”, Харків
Олександр Зінченко – історик, радник директора “Інституту національної пам’яті України”, м.Харків – Київ
Михайло Розумний – підприємець, м. Донецьк – Святогірськ
Петр Пойман – кримінолог, “Празький інститут стратегічної безпеки”, м.Прага, Чехія
Олена Щербань – історик, співзасновник етно-об’єднання “Старий Хутір” http://staryj-xutir.com.ua/ , засновник музею “Лялина світлиця”, Опішня, Полтавська область

Гості школи Четвертої Школи Лідерів Змін:
Віктор Андрусів – заступник голови Донецької областної військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань, м.Краматорськ
Денис Бігунов – відділ з питань внутрішньої політики Слов’янскої міської ради, м.Слов’янськ

Перший День навчання розпочався відкриттям Четвертої Школи Лідерів Змін, на якому думками поділилися тренери та організатори Школи:

Наталія Зубар (ветеран інформаційних воєн, архітектор соціальних мереж): “Тренери є відкритими до дискусій, обговорень. Одним з найбільших напрямків Школи є миротворча освіта. Ми раді, якщо ви долучитеся до нашої діяльності: аналізу, моніторингів, навчання. Ми шукаємо рішень для України в сьогоденні і бажаємо уникнути конфліктів в майбутньому. Учасників Школі Лідерів Змін я розглядаю як суб’єктів для власного навчання в тому числі”.

Галина Усатенко: “З 2014 року ми працюємо спільно з Наталею Зубар. Намагаємось працювати в малих містах з метою їх розвитку. В рамках цієї Школи працюватимемо з громадськими активістами, депутацьким корпусом. Покажемо, як визначити інвестиційну привабливість, вже працюючі практики інвестування в міста. Суспільство та культура не можливо без засад миру – тому працюємо в рамках Української Миротворчої Школи“.

Збіґнєв Буяк: “Як один з засновників руху “Солідарність” в Польщі, згадую лідерські навики Леха Валенси. Що ж означає бути лідером? Які моделі лідерства є? Щоб зрозуміти успішність “Солідарності” – треба зрозуміти потребу та весь процес написання нашої програми. Про це та більше – на тренінгах впродовж Школи“.

Віталій Овчаренко: “Впродовж п’яти днів працюйте не лише на розвиток власної особистості, міркуйте про розвиток держави“.

Представлення учасників Школи Лідерів Змін:

Олена Мозгіна: “Спершу було все складно, але я освоїла урок – якщо люди показують позитивний приклад, то люди йдуть за ними“.

Дмитро Чичера: “Займаюсь активною волонтерською та громадською організацією Я голова організації “Східна брама”, допомогаю людям з окупованих території. Роблю все можливе, щоб мій регіон був цікавий всім – і розвивався економічно. Я хочу створити в Маріуполі дитячий інфоцентр для маленьких репортерів, фотографів, створюю простір для раціонального дозвілля дітей та подальшої професійної діяльності“.

Афіна Хаджинова: “Недавно стала громадською активісткою, ми створили ГО “Громадськість разом”. Ведемо боротьбу з корупцією, здійснюємо громадський контроль, створюємо проекти для об’єднання громади“.

Костянтин Савченко: “Я був в сфері ресторації, але зараз я військовий волонтер, впродовж півтора року ми допомагаємо армії в великих масштабах. Вважаю Денеччину “Неораним полем”. Спробуємо створити альтернативу до існуючої системи. Зміни в державі залежать від нас“.

Надія Опалюк, ОО “Асоціація відродження та розвитку”: “Нам треба знайти точки дотику, а не суперечностей, аби ми могли разом розвивати країну“.

Антон Кухлєв: Треба говорити мовою не ідентичностей, а цінностей. Я проводжу семінари “Історія, яку ми можемо подалати“.

Валентина Николаєва: “Нам слід шукати підходи до влади. На інноваційні ідеї вона реагує протестом, проте використовуючи особисті контакти, бюрократизм листів і інші механізми дадуть результат“.

Навчання розпочалося брейнстормом «Що може бути цікавого у вашій місцевості для зарубіжних і українських інвесторів?»
Модерувала захід Галина Усатенко. Учасники представляли результати підготовлених ними SWOT аналізів.
Нотатки з діалогу довкола SWOT – аналізів.

12186784_916231905125664_8923077630319041614_o

Маріуполь. Проблематика: Мало громадсько – свідомої молоді, пасивність. Варто створити центр для розвитку молоді та активізації їх діяльності.

Діалоги з обговорення:

Валентина Николаєва: “Вже понад десять років займаюсь соціологічною діяльністю. Намагаюсь здійснювати розвиток громадянського суспільства. Працюємо над проектом “Спільно подбаємо про простір Маріуполя” Громадські організації – наші конкуренти“.

10548695_916363148445873_8935941134214206316_o

Галина Усатенко: “Якою має бути філософія громадського суспільства, якщо вважати громадські організації конкурентами? Варто шукати партнерства“.

Олена Мозгіна, Афіна Хаджинова, Дмитро Чичера: “Ми зробили семінар, в рамках якого розповідаємо результати напрацювань 24 людей. Визначаємо нові напрямки розвитку Маріуполя.
Наші переваги: Ріки, природні ресурси для розвитку туризму. У нас є торговий порт“.

Галина Усатенко: “Розповідаючи про природу краю, озвучуйте все конкретно. Як цікаву пропозицію для інвестора“.

Олена Мозгіна: “Сильна спортивна інфраструктура – школи, каток, стадіони, збірні. У нас багата історична спадщина. Проте реставрацією ніхто не займається“.

Галина Усатенко: “Якщо ми змінюємо брендування та позиціонування міста, то про культурні пам’ятки треба говорити багато. Про ВСЕ говоріть інвесторам дуже переконливо“.

Олена Мозгіна: “Трудові ресурси треба розвивати у навиках. Є три вузи“.

Учасники: “Вам треба аналізувати навики й тих, хто переїхав жити до вашого міста“.

11222041_916286361786885_7569687523472005272_o

Олена Мозгіна: “У нас потужний творчий потенціал в сфері проведення фестивалів, кінофестивалів”.

Дмитро Чичера: “На сьогодні у нас найкращі фотографи на сході“.

Галина Усатенко: “Мистецьку складову творчого потенціалу треба зробити розділом пункту “людський ресурс”.

Учасники: “15 тисяч людей забезпеченні роботою. Це сильна сторона. Навіть якщо зайнятість монополізована“.

Галина Усатенко: “На західній Україні люди тішились би, якщо б відновили наприклад Склозавод у місті Бережани, то всі б мали зайнятість і дохід“.

Учасники: “Співпрацю з міськрадою треба вважати слабкою стороною, бо вона не співпрацює“.

Галина Усатенко: “Це не слабка сторона – це ризик“.

Дмитро Чичера: “Громадська активність – наша сильна сторона. Одна з наших позицій – “Маріупль – місто, яке вистояло“.

Олена Мозгіна: “Треба розвивати максимально інфраструктуру та налагодити комунцікації“.

12188085_916232208458967_3665476346217183409_o

Учасники на лекції

Першотравенськ

Віра Смолій – представник першотравневої райдержадміністрації – розповіла власне бачення інвестиційної привабливості регіону.
Олег Айко – представник першотравневої райдержадміністрації представляє:
*туристичний
*агропромисловий та інші напрямки, що потребують інвестицій .

Проблеми: не достатньо робочих міст, низька громадська свідомість молоді, мало розвинуті промислові об’єкти, що працюють за старими технологіями.

Можливості: Поліпшення надання послуг населенню, можливість розвивати сільське господарство.

Артемівськ
Надія Опалюк: “Наша промисловість на половину залежить від інвесторів, проте багато з наших інвесторів – росіяни. Ми будемо максимально стратегічно працювати над збільшенням сили діяльності громади, над розвитком локальних громад, над контролем влади. На сьогодні міською радою Артемівська прийнято “Положення про місцеві ініціативи” – документ, який допомагає свідомим дієвим жителям розвивати місто“.

12186259_916251248457063_3369630491273173461_o
Тетяна Єрохіна: “У нас лише дві газети, тому доволі слабкий інформаційний простір“.
Галина Усатенко: “Газета – це продукт, який можна продати або залучити інвестиції під конкретний продукт“.

Місто Новогродівка
Антон Кухлєв: “У нас є велике небажання шахтарів опановувати нові професії.
Хочемо зробити переорієнтацію економіку. Маємо наявність вільної робочої сили, кваліфіковані. У нас висока вмотивованість жителів. Весь житловий фонд – це ОСББ. Сильною стороною також є компактність міста“.

12186790_916257721789749_8833457552937706897_o

Слабкі сторони

*Відсутність стимулюючих програм.
*Малий бізнес зорієнтований на торгівлю.
*Відсутність міської програми по залученню інвестицій.

В нас є обласна програма, наявність поблизу міста сільськогосподарських угідь, можливість розвивати альтернативні види енергії.
Ризики: висока конкуренція ближніх міст, зниження доходів та війна.
Потреба: об’єднатись під час проведення адміністративно – територіальної реформи.

Горлівка
Юрій Требік, “Горлівський форум розвитку”: “Ми зараз об’єднуємо ідеї, у бізнес – інкубатор. Ми об’єднуємо людей, що готові вкладати кошти власного бізнесу“.
Зібрано 51 бізнес – проект. Найбільшим ризиком є війна.

12186627_916254565123398_580308502122245583_o
Олексій Горленко: “Хочемо провести Різдво та інші заходи“.
Слабка сторона: Відсутність традиції святкування
Сильна сторона: Є інфраструктура для культурно – масових заходів
Можливість: Ми працюємо над грантами, якими можемо залучити кошти.

10506855_916253305123524_7256849359487163307_o (1)

Лекція Галини Усатенко

Галина Усатенко: “Стосовно влади – вона – не слабка сторона, вони або сприяють вам як партнери, або стають противниками. СЛАБКОЮ є лише ваша комунікація. А можливість – досягнути, щоб влада вас вислухала і допомогла діяти. Слабким може бути бізнес“.

Інтерактивний workshop «Типи лідерства. Проблеми лідерства в Україні» Збігнев Буяк («Солідарність», «Майдан Моніторинг», Польща)

12185476_916363171779204_5702774093686232922_o

Лекція Збігнева Буяка

Всі інвестиції дуже різні за власною вартістю в різних країнах.
Обговорюємо проекти довкола потреб згідно SWOT – аналізів учасників:
1. Маріуполь: проблема транспорту та комунікацій.
Маріуполь – стратегічне місто. Якщо воно розвивається – розвиватимуться довкола й інші.
2. Створення газети в Артемівську – як засобу масової комунікації. В Україні пресу тримає бізнес. Чи варто прагнути правової газети? чи розширяти її інтернет – можливості? Газета – інформаційний інструмент боротьби з корупцією.
3. Створення центру комунікацій в Лисичанську – теж актуальний проект, бо всі міста різні. Культура підніматиме свідомість населення.

Інвестор мислить так: “Вкладемо кошти в один проект, якщо все буде гаразд – вкладатимем в подальші проекти”.
Кожну цікаву ідею треба описати в проект, знайти однодумців та оформити належним чином всі документи.

Учасники поділені на три групи:
Перша група: Збігнєв Буяк сам визначив: “Комунікаційна ідея та центр комунікації – довготривалі проекти. Давайте зробимо газету”.

11124756_916232191792302_5014701319562314051_o

Друга група: з трьох варіантів обирає свій за участю Збігнєва, який згідно ролі – представник влади.

З дискусії:
– треба обирати найактуальніше
– треба той проект, який принести дохід
– треба обирати проект, який матеме найбільшу цільову аудиторію.
– віддамо пріорітет великому місту, бо треба зробити великий проект.
– люди вірять у справи. І ці справи треба висвітлювати в ЗМІ

12183977_916329888449199_3665955303310753387_o

Третя група: Самостійно працювала над проектом. Вона між собою обирає керівника проекту, логіста, бухгалтера.

Після цього всі учасники груп визначили – скільки власного ресурсу всі готові пресвятити реалізації цього проекту (вільний час, вартість телефонних розмов та інтрнету, куплене вами пальне та амортизація автомобіля)
З відчуттів від порівняння поведінки тренера:
“Щоразу була інша аргументація. Тренер подавав проект по-різному, накладаючи власні мотиваційні призми”.

Збігнєв Буяк: Висновки:
1. Авторитарний лідер – немає багато сили, він залежний від своїх страхів і діє методом тиску.
2. Автократ – лідер має хороші знання в дисциплінах, і він нав’язує своє рішення, бо глибоко досліджує його і серйозно розуміє. 90 % міських голів – такі. Вони усувають конкурентів, не даючи їм працювати. Якщо людина влади поговорила з ними – вона влилась в довіру, і думає про те, щоб вони діяли ефективно.
3. Людина при владі дала можливість працювати вмотивованій громаді.

Результат: В першому випадку людина при владі зробить один проект, в другому випадку – реалізує один проект, в третьому випадку – можна реалізувати стільки проектів, скільки є ідей.

За підрахунком результатів вмотивовані люди з третьої групи мали б запропонувати найбільшу кількість часу та інших власних ресурсів.

Інтерактивна лекція Галини Усатенко “Соціо-нормативна культура”.

10548681_916218498460338_2015893321552366543_o

Лекція Галини Усатенко

Було завдання: Намалювати будинок в команді почергово.
Рефлексії:
– традиції у всіх інші
– внутрішнє гуртування і комунікація може бути навіть мовчазною
Культура – сукупність матеріальних та нематеріальних цінностей.
Що є категоріями норм поведінки?
Мораль – чинник регуляції.
Інвестиції в культуру – це одна площина. Через тиждень підписуватимуть програму “Креативна Європа”.
Культура – галузь, в яку фінансують багато, вона набуває інституційної форми, як вид людської діяльності з поверненням до ремесел, як механізмом створення робочих місць. Інвестують в культуру не як в мистецький артефакт, а в культурний людський капітал.

12182784_916218491793672_6187952482383973799_o

Галина Усатенко

Культурні особи стають працівниками, і входять в галузі бізнесу.Таким чином ми гармонізуємо суспільство
Чому є важливим інвестування в культуру, як в миротворення?

Розглянемо карти очима українців з різних регіонів. Це все стереотипи. Їх користь – компонент масової культури, що економить час, проте стереотипи мають бути неупередженими:
– Молодь слухає рок-н-ролл,
– Німецькі машини найякісніші,
– Чоловіки хочуть від жінок лише одного.
– інше

Підсвідомо люди виходять на рівень культурного коду заради ідентифікації та відновлення традицій. Має бути спільний чинник об’єднання. Культурні коди фокусуються в конкретних символах. Минулоріч ми актуалізували їх, малюючи мости в блакитно – жовтий.

Ідентифікація, маркування території – це відтінки борщу, це смак паски. Немає значення жовтий борщ чи червоний – він все одно – БОРЩ. Треба знайти те, що нас об’єднує?

Нам треба інвестувати в культуру задля
– подолання упереджених стереотипів, що роз’єднують
– сприяння духовної культури
– розширення комунікацій
– самовідтворення соціального капіталу
– обміну заради передачі етнографічного досвіду
– формування атмосфери довіри
– розвитку громадянського суспільства
– ідентифікації нації та взаємної інтеграції різних культур.

Лекція – дискусія Збігнєва Буяка з особистого успішного досвіду “Шлях руху “Солідарність“.
Коли ми писали програму – ми одразу мали на меті великий з’їзд Солідарності для прийняття програми, що стане альтернативою для комунізму того часу.

12182748_916218495127005_1187515293428912396_o

Учасники на лекції

Профспілки запрацювали, перед нами стояло завдання – яку Конституцію зробити, щоб подіяло. Не всі експерти були офіційними членами Солідарності. Лєшек Бальцерович працював над реформуванням економіки Польщі ще в кінці 1970-х.
В Солідарності були три “центри мислення” – Краків – консервативно – ліберальний, Варшава – соціо-ліберальний та ще один. Ми зробили мережу тих, хто взяв на себе відповідальність підготувати реформу.
Треба було зробити щось з партійними угрупуваннями. Це був процес конспірації. Ми створювали реформи у всіх сферах, крім військових та поліцейських. Ми опрацьовували теми освіти, медицини, пенсійного забезпечення. Ми призначили головуючих команд, і всі працювали в секторах.
Бронєслав Геремек з друзями бачив рух реформ, а Тадеуш Мазовецький сприймав нас як невидимий протестний рух. Розумні президенти взяли б з нашої команди міністрів.

12183771_916218575126997_6432943469170626690_o

Лекція Збігнева Буяка

Програма першого з’їзду “Солідарності”:
– наша програма є програмою боротьби за цілі, які ми поставили самі собі, програмою, в якій відображені прагнення нашого суспільства, програмою, яка виростає з тих прагнень.
– вона є програмою, прагнучою до цілей довготривалих через вирішення ближчих справ.
– це програма нашої праці, боротьби та служіння

Нам треба був вищий Конституційний суд, а також установи контролю влади.
Ми посилали юристів та інших спеціалістів у Великобританію, Німеччину та інші країни, але уникали Московської школи через світогляд.
Прокурори робили стихійні ревізії. Я був головою розмови, яка мала зупинити це явище. А мені тоді було лише 26 років. В моїй організації було півтори тисячі комісій та більше одного мільйона членів. Інтелектуально – до 80 % це була Варшава.

12186727_916218411793680_1692131043333180120_o

Учасники на лекції

Я був на помаранчевій революції. У мене було запитання: “Яка задача у протестуючих з наметового містечка?” Просто дати голос за Ющенка? Цього недостатньо для країни. У 2013 року я сказав – Україні потрібна програма. Скинути Януковича – це не програма!!! Польські реформи – Масштабний рух громадян, які від педагога до міністра були готові до перезавантаження своєї країни. Все найдієвіше пішло знизу. Проте зверху стояли ті, які координуватимуть ініціативи всіх.

Статті реформ були короткими, але чіткими дуже. Їх було 12. А в Московської школи було більше 120 – ти реформ.

Не все в кількості залежне – Бальцерович як людина, поводить себе настільки професійно, що вміє навіть запустити реформу без грошей, і змотивувати до діяльності.

12194794_916218541793667_1963767659387640376_o

Лекція Збігнева Буяка

В Польщі теж вважали, що менеджери великих компаній стануть хорошими політиками, але ця думка була хибна.

Персональна політика була дієвіша від окремих особистостей.

А ще ми говорили “як поляк з поляком”. І українцям в Донецьку треба пробувати розмовляти як “українець з українем”, навіть якщо спершу російською мовою.

Варто їздити і переймати досвід від інших країн, яким це вдалось. Знайомте закордон з вашою культурою.
Зараз не Меркель з Путіном в Мінську мають вирішувати долю України. Поляки працювали над новими реформами в підпіллі, знаючи, що є загроза зі сторони тогочасної Росії ввести танки.

12194506_916363308445857_6982812188907433570_o

Учасники на лекції

Восени 1989 року ми подумали, що росіяни не активізовуватимуть військових, просто закриють нам газову трубу. Ми готувались до всіх загроз – заготовляли вугілля та дрова.
Якщо в нас в командах не буде сильних і компетентних людей – ми не досягнемо успіхів.
Всі рішення були нашими рішеннями, і ми мали їх приймати.

Відгуки від тренерів про перший день навчання:

Галина Усатенко: “Завершився 1-й день роботи Школи. Центральна емоція – відчуття доцільності тих зусиль, які ми витрачаємо для підготовки і реалізації проекту. Як би це складно не було. Учасники – небайдужі і активні, відкриті до діалогу і дискусії. І це – головне! навіть презентацію SWOT-аналізів пережили. Дякую всім! Багато цікавих ідей та думок про свої міста, багато зацікавлених і стривожених роздумів про свій регіон та їхню перспективу та конкретні локальні ініціативи – і трансформація міста із промислового в культурно-туристичного, і системні – змінити образ Херсону на мапі України“.

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

Be the first to comment on "У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


More in Суспільство, Миротворчість, Психологія, Статті, Школа лідерів змін
lVAUxyHEHYLy
На Олександрійщині демонтували ще один пам’ятник “червоному вождю”

Сьогодні, 11 листопада, в селищі Комінтерн, що на Олександрійщині, демонтували пам'ятник Володимиру Леніну

Close