Останні новини

Конфлікт є там, де погана комунікація. Потрібно вчитися говорити. Школа миротворчої журналістики для Причорномор’я

21-24 січня 2016 року в Одесі проходить Школа миротворчої журналістики для Причорномор’я.

Навчаються у Школі більше 30 журналістів з міст Причорномор’я: Миколаєва, Херсону, Одеси та Маріуполя.

Навчання почалося зі вступного слово організаторів, представників Української Миротворчої школи:

Наталія Зубар, координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків.

Ігор Семиволос, координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м.Київ.

Ганна Шелест, кандидат політичних наук, UA: Ukraine Analytika, координатор Одеського регіону Української миротворчої школи.

Віталій Овчаренко, журналіст, екс-довброволець, координатор проектів Української миротворчої школи.


Навчання розпочалося з лекції «Безпека для журналістів у прифронтовій території» журналіста та екс-добровольця АТО, координатора проектів УМШ‬ Віталія Овчаренко.

Основні тези лекції:

На перше місце Віталій поставив безпеку журналіста та його оточуючих, зокрема порекомендував пройти курси медичної підготовки, мати особисту аптечку, обережно пересуватись профронтовою територією, особливо у темну пору доби, одягати бронежилет, не сперечатись на блокпостах та представляти для перевірки особисті речі та технічні пристрої.

12489207_951204414961746_2291049137073336340_o

Віталій Овчаренко

Стосовно інформаційного наповнення ваших пристроїв: не використовуйте гео-теги, не пишіть в інеті куди і коли саме ви плануєте їхати на фронт, підготуйте тривожні СМС (інформуйте довірену особу про переміщення), поповніть рахунок, майте простий запасний телефон без зайвих номерів, майте номер знайомого військового ( або прес-служби АТО), що вас врятує.

Якщо вас просять щось не знімати – не знімайте, не знімайте “широко” позиції військових, не розказуйте про їх переміщення, не знімайте надписи на техніці “Люба”, “Галя” при її переміщенні між позиціями. Не женіться за рейтингом – бо якщо військовий наговорив зайвого і це може зашкодити – виріжте цей момент, запитуйте що можна зняти/озвучувати, а що ні (обличчя, позивні, прізвища тощо).

“Окупована територія – це не “так звана” ДНР ” – це окупована територія або ОРДО (окремі райони Донецької області) і ОРЛО (окремі райони Луганської області) . Абревіатуру “ДНР” взагалі треба забувати і використовувати рідше. Цьому є багато причин і головне всі вони правильні . Люди не бачать лапки в теленовинах і не чують їх” (с) Олексій Мацука.

Якщо окупант є “окупантом”, “загарбником”, “терористом” “вбивцею”, “сєпаром” і т.д. – він ним і є, а не “невідома озброєна особа схожа на прибічника сепаратиських поглядів” або ж “прибічник ДНР”.

Не завжди вірте навіть знайомим військовим, перепровіряйте перед публікацією інформацію, особливо – “зради” і “перемоги”, розвивайте власне критичне мислення, не розповсюджуйте чуток, не створюйте стереотипів типу “Всі військові – “аватари”.

Презентація: Журналістика під час війни


Лекція “Врегулювання конфлікту і миротворчість
Ганна Шелест, кандидат політичних наук, UA: Ukraine Analytika

Ганна Шелест

Ганна Шелест


Лекція “СИРІЯ ТА БЛИЗЬКОСХІДНІ КОНФЛІКТИ
Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Київ.

Нотатки з лекції:
Як розвивався конфлікт? Чим важливий досвід Сирії для України? Які ролі відіграє Росія в конфліктах з Сирією та Україною?

Світ визнає Сирію та Україну паралельними. Сирійська криза починалась подібно до нашого Майдану. Пусковий гачок – анексія та агресія Путіна спричинили можливість прецедентів в інших точках планети. Порушені межі країн. Спроби переділу світу призведуть до нових конфліктів. В Південній Азії конфлікти схожі з нашими.

З кінця сімдесятих в країні почалось арабське соціалістичне відродження.
На кінець 90-х в Сирії не було приватних банків та медіа, не було великого бізнесу.
Це як життя в радянському союзі.

Сергій Данилов

Сергій Данилов

Партія ВААS дала можливість людям ставати журналістами та політиками.
Етнорелігійне розмаїття Сирії. Етнічні групи замикалися в собі. Коли ви не можете вникнути в бізнес- ви починаєте вкладати кошти у військо та самоосвіту.
Країна з сильним ідеологічним впливом, сильним контролем настроїв людей, з жорстокими репресіями.

Сценарії військових конфліктів завжди починаються з надмірного насильства в бік мирного населення. Молодь малювала протестні графіті, більшість з графітників – були діти з культурних сімей. В розгоні Майдану та в розгонах Сирії – Росія давала команду владі не зупинятись. Замовник – один!

12628415_951172244964963_7972608603370993871_o

Учасники на лекції. Лектор Сергій Данилов

Україна надавала освітні послуги для жителів Сирії. Дві третини координаційного складу дискусійної політики були пов’язані з Росією.

Чим довше триває конфлікт, тим краще утверджуються ідентичності

Російська армія зосередила до семи тисяч військовослужбовців в Сирії, вони планують сухопутні походи. Ми будемо свідками сирійського театру війни. Читайте англомовні першоджерела, бо війна в Сирії пов’язана з нашим конфліктом. Більше цікавтесь світом.

До будь – якого конфлікту певний час все готується, і згодом якась подія стає спалахом. Для Майдану таким спалахом стало побиття молоді.

Полум’я треба запалювати тоді, коли його є до чого підносити

Рекомендуємо почитати статті Сергія Данилова, що торкаються цієї теми детальніше:

Як облаштувати Сирію?
Дилема війни
Близький схід: похмілля арабської весни
У чому історичний сенс арабських революцій


Лекція: “ВВЕДЕННЯ В КОНФЛІКТОЛОГІЮ
Тренер: Ігор Семиволос (директор Центру близькосхідних досліджень AMES)

Ігор Семиволос

Ігор Семиволос

Нотатки з лекції:

Нам треба усвідомити, що ми живемо в умовах конфлікту, і ще довго так будемо жити. Нам треба зрозуміти суть конфліктології, аби знати як діяти. Які умови насильницького конфлікту? Яка його динаміка? Як поводяться люди в умовах конфлікту?

Підстави для конфлікту:
– дві або більше сторін хочуть розпоряджатися обмеженим ресурсом;
– очевидна легітимність уявлень, що цей ресурс має належати одній стороні;
– взаємозалежність сторін – вони потребують одна одної;
– будь-яка річ, яка має ціну, може стати предметом конфлікту.

Причини конфліктів:
– тривала історія неприйняття/ненависті,
– маніпулятивні еліти,
– політика ідентичностей,
– дилема безпеки/спіраль нестабільності
– економічні та соціальні негаразди
– насильницький конфлікт сприяє етнічній ненависті, приводить до влади маніпулятивні еліти, породжує страх та невпевненість, та спричиняє економічну руїну.

Додаткові причини виникнення конфлікту:
– погана комунікація;
– сторони неспроможні виразити себе, вербалізувати свої потреби, сформулювати адекватні доводи, навести логічні та структуровані аргументи, а слухати по суті.

Чим обмеженішими є комунікаційні навички людини, тим вірогідніше фізичне насильство
  1. Сприйняття відмінностей (люди утворюють групи і мають розрізняти свої групи від інших).
  2. Біологічна орієнтація. Теорія Дарвіна – виживають сильніші, і те, що сприяє цьому, закріплюється. Слабкі стають до стінки. Конфлікт є природним і корисним явищем.
  3. Просторові відносини. Індивідам потрібен власний простір. Коли він обмежується, зменшується, ймовірність конфлікту зростає («свій», «чужий» простір в Криму).

Вигоди від конфлікту:
– конфлікт сприяє розвитку через навчання у подоланні проблем разом з іншою стороною;
– сприяє креативності та інноваціям, як рішення у подоланні відмінностей між зацікавленими сторонами;
– сприяє розвитку навичок міжособистого спілкування;
– сприяє досягненню порозуміння між людьми, що мають різні цінності та ідентичності (іноді люди насправді не вперті, а просто мають різне мислення);
– сприяє соціальним змінам та прогресу, оскільки суспільство та культура змінюються та розвиваються;
– сприяє зростанню, тому що процес розв’язання конфлікту долає стагнацію статус-кво;
– може сприяти оригінальності та роздумам, коли твоя точка зору ставиться під сумнів;

Учасники на лекції. Лектор Ігор Семиволос

Учасники на лекції. Лектор Ігор Семиволос

Негативні наслідки конфлікту:
– зростає напруга між сторонами;
– низька продуктивність (усі зусилля спрямовані на конфлікт);
– низька між особиста згуртованість людей (індивіди та їх прибічники займають чиюсь сторону і починають стереотипізувати один одного);
– час, який витрачений на вирішення конфлікту, втрачений для інших важливих справ;
– приймаються неприйнятні рішення для підтримки позицій сторін;
– статус та его стають важливішими за причини та реальність;
– перспектива збільшення витрат на підготовку переговорів.

Динаміки незмінні в усіх конфліктах, вони не унікальні. В СРСР пропагували усне безконфліктне середовище. Найпоширеніше для українців – уникнути конфліктів, обійти його. Довго український політичний клас умів знайти конфліктні компроміси. Але це лише затушовувало проблеми.

Підстави для конфлікту – наявність двох та більше сторін. Протилежна сторона, що претендує на майно іншої.

Залежність виявляється, коли одна сторона має законність, і намагається через правове поле відвоювати власну правоту. Тривалі конфлікти пов’язані з групами, що бажають змінити статус соціальної групи.

Однією з ознак відсутності конфлікту є можливість дії (відсутність рабства та тотального контролю).

Коли держава втрачає монополію на насильство, неспроможна відповідним чином реагувати на конфлікт, то людина особисто має себе захищати. Конфлікт стає частиною життя і людина тікає, або приєднується до конфліктуючих груп.

Підгрунтя конфліктів – соціальні негаразди. Також конфлікт існує там, де погана комунікація

Петиції на сайті президента – спроба вибудувати відкриту систему комунікацій. Підтримка громадянської ініціативи змушує владу реагувати. 25 тисяч голосів – сигнал, що стверджує актуальність проблеми.

Щоб ефективно комунікувати – ВСІ повинні навчитись говорити

Коли казали «Почуйте Донбас» – не додавали інформацію “що саме почути?” Переговори – це складова конфлікту. Посередники, як і сторони мають свої інтереси.

В переговорах люди рідко виявляють справжній інтерес. Якщо сторона не готова про це говорити – ми не можемо йому допомогти. Виявлення інтересу – це відкритість та демонстрація слабкості. Але це шанс вирішити потребу.

Комунікативні навички мають бути чіткими та аргументованими. Люди утворюють різні групи, що різняться та ідентифікуються між собою. Коли простір діяльності групи зменшується – конфлікт зростає.

Готовність до конфлікту підігріває почуття небезпеки.
У нас низький рівень згуртованості людей. Люди ставлять маркери один на одного «Укри», «Сєпари». Приймаються незрозумілі рішення для підтримки позицій сторін.
Конфлікт триває сам по собі, якщо це конфлікт інтересів.

Є нульова сума – коли всі сторони незадоволені проектами вирішення конфліктів. Це теперішня ситуація в Україні.

Зміна соціального порядку відбувається швидко. Це революція. В нас ключовим в революції став ленінопад.

Зміна назв вулиць – позаконфліктний перехід країни. Люди раціонально сприймають нову реальність – Встав вранці – немає Леніна, ну й нема. Що я з цим зроблю?

На Помаранчевій революції не відбулась зміна соціального порядку, тому революція була незавершена.

Люди повторюють процедури та традиції лише з мотивацією зберегти осібну стабільність.

Ми маємо звертати увагу на ті зміни, які МИ можемо зробити. Краще, попри стереотипи, персоніфікувати людей.

Коли люди визначаються з позицією, то вони швидше приймають рішення

Ідеології приходять і йдуть, а колективні міфи залишаються (міфи «про Бандерівця», про «розіп’ятого хлопчика» і тп.). При наявності придуманих свідків люди сприймають інформацію як соціальний факт.

Змінювати міфи – процес складний та довгий, але дуже важливий для уникнення подальших конфліктів

Чим довше триває конфлікт, тим важче з нього вийти.
Цілі покоління народились в умовах конфлікту. Конфлікт як явище вже є їхньою внутрішньою ідентичністю.
Зруйнування довіри – початок конфлікту. І навпаки.

Варто згадати про різні маркування простору та території – хрест на місці означає, що це місце безпечне для християн.

Визнання – як відчуття бути потрібним в суспільстві.

Терор – це зброя слабких. Якщо зникає зона комфорту – виникає конфлікт – виникає потреба вчитись його долати.

Політики часто використовують ідентичності, безвідповідальні політики зіштовхують своїх людей.

Люди приймають участь у конфліктах або тікають.

Економічні та соціальні негаразди теж є причиною конфлікту.

В країнах, де середній вік молодий – ризик конфлікту більший, бо молодь готова до радикальних дій і насильства.

Комунікація є важливою річчю але не завжди ми використовуємо її ефективно.

Під час конфлікту на Схід України прийшли ресурси, треба їх тепер спробувати використати, а не проїсти.

Час, втрачений на конфлікт, міг би бути використаний на щось інше. Приймаються неприйнятні рішення для підтримки позиції сторін.

Раджу прочитати книжки, присвячені теорії ігор.
Читайте про соціальні інститути від американського вченого Дугласа НортаНасильство і соціальний порядок“.

Є поняття базова держава, слабка держава та держава з суспільством відкритого доступу.

“Старі пісня про головне”, Радянські фільми – це потреби повернутись в Радянський союз. Чи приречені ми жити як постколоніальна держава? Ми можемо це зробити через перемінне, створити, бо конкуренція завжди руйнує монополію. Політична конкуренція створює економічну.

Люди обирають успішні приклади, аби мавпувати звідти модель життєдіяльності. Таким методом можна створювати нових позитивних для країни героїв.
Найбільш поширеними чутками під час воєн є чутки про гвалтування представників тієї чи іншої етнічної групи. Рекомендую почитати: Мансур Олсон “Теорія колективних дій”.

В умовах конфлікту люди діють інакше, аніж у мирний час.
Загрози і чутки в умовах конфлікту сприймаються як правда.
Якщо людина думає, що революція – це добре – то вона кластиме її в серце та розум на поличку “Добре”, і щоб створити більше доброго, треба вносити в суспільство нові асоціативні ряди.

Соціальні міфи також є загальним консенсусом метафор, публічних просторів, те що форматує вас. Вам треба змінити особистий публічний простір, щоб змінити себе. Колективні міфи сильніші за філософію та ідеологію, вони дуже потужні і сприймаються як постійний порядок.

В Україні всередині політичного класу був компроміс, це ускладнювало динаміку розвитку країни. У 2004 році Янукович шкодував, що не застосував сили під час революції, і у 2010 році він при владі врегульовував рівень насильства, в чому йому допомагала Росія.

Рівень насильства має зменшувати інтенсивність. Коли побили студентів на майдані – інтенсивність конфлікту зросла, але була паритетною. 16 січня 2014 р. рівень насильства піднявся на небачену до цього рівнину агресії – це був “Квиток на війну” в Україні. Рівень насильства пробився вгору. Влада не загладила цього в переговорах, не загладила це компромісом. Янукович тоді вже був “відіграна платівка”. Причина війни – російська інтервенція. Зараз йде друга кримська війна, для її вирішення треба час.

Країна еволюціонувала в негативну сторону, але це була еволюція. Колись популярними були професії бандита, міліціонера, моделі, і це все пропагувалось через ТВ. Хто зараз буде героєм? Волонтери – це як репутація, що покриває людину незаплямованим білим халатом і дає їй соціальний статус.

Ділові контакти ніколи не переходять в сильні зв’язки. В нашій культурі при співпраці люди забагато знають один про одного, тому чим більше особистих факторів – тим менш діловими стають стосунки, зникає субординація. Має бути спроба вийти за цю парадигму пострадянського ведення бізнесу.

Як відбувається комунікація в конфлікті? ЗМІ розігріває всі події, нарощує рівень тривожності населення. Загроза сприймається як правда. Важливо, щоб ЗМІ не накаляли!

Люди готові перекладати на лідерів свою відповідальність.
Читайте Еріха ФромаАвторитарна людина”.

Колективні міфи сильніші, потужніші, глибші за будь-яку ідеологію, вони сприймаються як соціальний факт (факт, якого не було, але всі вважають, що був, вони все одно мають під собою підгрунтя).

Приклад використання ефективної комунікації для вирішення конфлікту:
Дві жінки сперечаються довкола власності над одним апельсином. Якщо з ними детально обговорити- то одній була треба цедра на пиріг, а іншій сік. Той, хто подолав їхній конфлікт – змотивував їх поділитись одна з одною соком та пирогом.

Презентація: conflict


Алла Соколовська

Спільно з Ігором Семиволосом, Ганною Шелест, Сергієм Даніловим та Віталієм Овчаренком під час лекцій обговорювалося питання конфліктології, роботи журналістів під час конфліктів, врегулювання конфліктів та миротворчість.

More in Політика, Суспільство, Миротворчість, Освіта і наука, Психологія, Статті, Українська миротворча школа
------------8
Bezpieczeństwo w języku rosyjskim – misja nie do wykonania?

Prosze sobie wyjbrazić jaki wpływ na ludzką świadomość może mieć codzienne używanie słowa, które wyraża zasadniczą potrzebę człowieka a jednocześnie...

Close