Стан військових напряму залежить від ставлення суспільства. Школа миротворчої журналістики для Причорномор’я

Другий день Школи миротворчої журналістики для Причорномор’я.

Про перший день можна прочитати тут: Конфлікт є там, де погана комунікація. Потрібно вчитися говорити


Лекція “ПСИХОЛОГІЯ ТЕРОРУ ТА ПОСТРАВМАТИЧНИЙ СИНДРОМ”
Олександр Дімитревич, Регіональний предстваник у країнах Східної Європи Британської Організації “March on Stress”, випускник першої Української миротворчої школи.

Олександр Дімитревич
Олександр Дімитревич

Наша програма організована вихідцями з морського флоту, наші колеги допомагають людям адаптовуватись та долати психотравми, наше завдання – передати досвід роботи з тими, хто пережив травми.

Серед таких організацій є і журналісти, що часто знаходяться в самій середині конфлікту. Є часто й феномен смертей операторів, що вчасно не розрізнили візію крізь об’єктив та реальне життя.

Ми організували в Одесі трьохвимірну систему підтримки, перш за все – нівелювання стігми: “Я сам справлюсь з власною проблемою. Мій дід справлялвся, мій батько справлявся”. Люди “стають в позу”, коли отримують пропозицію попрацювати з психологом

За статистикою Америки та Великобританії 45 % колишніх військових після В’єтнаму опинились у в’язниці. Стан цих людей напряму залежав від ставлення суспільства до людей.

Ті, хто можуть знайти виправдання своїм діям – видужують швидше. А коли ми не можемо знайти виправдання – ми тримаємо все в собі, і нам важко впоратися зі стресом.

Стрес (з англ. stress — нагрузка; стан підвищеної напруги) — сукупність неспецифічних адаптаційних (нормальних) реакцій організму на вплив різних неблагополучних факторів–стрессорів (фізичних чи психологічних), що порушують його гомеостаз, а також відповідний стан нервової системи організму.

В медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (эустрес) і негативну (дистрес) форми стресу. По характеру впливу визначають нервово-психічний, тепловий чи холодний (температурний), світловий, голодний та інші стреси.

Допаминовані тригери – ситуації, в яких ми чекаєм чогось приємного чи невідомого, але з очікуваним позитивним вирішенням. Тривалість дії: 2 хвилини .

Окситоцинові тригери : відчуття захищеності, еднання, любові, народження дитини. Тривалість дії: 6 хвилин на все, а потім треба знову щось думати чи підкріплювати.

Серотонінові тригери: підвищення статусу, перемога, впізнаваність і визнання. Цілих 24 години. Доба переможця.

Эндорфинові тригери: майже 4 години в цьому задоволенні і розумінні, що ти просто живий та існуєш!

Тригери кортизолу : розлучення мами та дитини, зрада одного з подружжя, втрата статусу після звільнення , соціальна ізоляція (тиша) , відчуття страху та втрати – тривалість дії більше кількох місяців, або й років.

Хорошою новиною є те, що наша психіка пластична, 83 % населення самі видужують тільки при умові соціальної підтримки.

14% людям потрібно соціально-психологічна підтримка. Це не обов’язково психологи, але це люди, що підтримують! Ми даємо відповідні навички, щоб ви могли відновитись самостійно та підтримати інших.

Слово “терор” – перекладається як “жах”. Основний його метод – залякування та страх.

В класичній психології – ілюзорний страх – наш ірраціональний ворог, істинний страх – друг. Істинний нас попереджає та сигналізує.

Паніка – феномен не людини, а природи. В такому стані ми наділяємо свого ворога надмірною силою, крайня стадія – шизофренія.

Коли ми дивимось інформацію, нам треба чітко усвідомлювати – чи це правда? Коли ми можемо наше відчуття небезпеки раціоналізувати, і як цибулинку відкриваючи, розуміти його крок за кроком – стає безпечніше.

Найбільш продаються новини з темами: Секс, смерть, з’їсти, підсвідомо вони взяті з базових потреб. Епіталамус мозку відповідає за негативну інформацію. Предки користувались цим, щоб бачити, звідки вискочить. Коли вперше знайомишся з людиною, вони говорять про політику, кризу, хвороби. Природно ми безумовно негативні новини видаємо першими.

“Dart center for journalism” – курс, який мають закордоном пройти журналісти, що працюють з людьми, які пережили стрес.

Коли ми отримуємо хорошу новину – ми її постимо, передаємо далі. З негативними новинами те саме. Журналісти маю навчити людей “скускати пар”, вислухати, бо іноді вони єдині, хто вислухає історію людей.

У нас була Перша світова війна, революція, Друга світова – і не було посттравматичного синдрому як терміну. Проте цих людей називали “кантуженими” – як людей, що мали довготривалий вплив на свідомість. Люди “топили” це в алкоголі.

Американські військові 45 днів добирались після війни додому. За цей час вони проговорювали те, що їх турбувало. Якщо вам погано – знайдіть вільні вуха – ПРОГОВОРІТЬ те, що вас турбує, щоб звільнитись від цього.

Самоорганізуйтесь і вивчайте детальніше питання.

Терапевтична пауза – людина замовкла. Скажіть йому “Коли будете готові продовжувати, скажіть про це”.

Показуйте людину достойним членом суспільства, що переміг ситуацію, а не слабким, щоб люди не лякалися його прикладу. Давайте позитивний поштовх до розвитку суспільства крізь призму журналістики

Коли люди пережили полон, пожежу і тп, дайте можливість їм помитися, відновитись, поїсти, а потім запросіть на інтерв’ю.

ПТСР буде продовжуватись кілька місяців, або виникнуть два – три роки після.

Якщо тобі кажуть: “ти не такий, як був до події” – то треба піти до психолога терміново

Страх – це сьогодення, що боїться майбутнього. Аналізуйте себе ДО події, під час події, після події.

Як спеціаліст – не давайте рекомендацій типу “Чи є у вас поганий сон”, нехай людина сама розкаже власні турботи. Проговоріть, що було в нього в планах до АТО, навчання, дівчина, мрія, а потім скажіть “Хочеш про це поговорити”, якщо відповідь позитивна – питайте.

Учасники на лекції
Учасники на лекції

Коли людина каже “Все вийшло з під контролю, від нас нічого не залежить” – дайте йому можливість зробити чай і всі інші функції самому, щоб “відкрити” його.

Не можна реабілітувати тих, хто приїхав у відпустку. Війна – це радикально “чорне і біле”, а мир – толерантний в напівтонах. Залишайте військовим можливість бути в системі війни за його вибором, бо це його самозбереження. Кожен обирає сам середовище, не переконуйте нікого, що на ВАШУ думку краще для НЬОГО.

Презентація: Посттравматичний синдром


Лекція «ТЕРОРИЗМ ТА РАДИКАЛІЗМ»
Ігор Семиволос, координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м.Київ

Учасники на лекції. Лектор Ігор Семиволос
Учасники на лекції. Лектор Ігор Семиволос

Нотатки з лекції:

Тероризм був завжди різних напрямків. Він існує в культурно – історичному процесі. Тероризм намагається себе “перевинайти”, шукаючи нові тактики.

Асасіни – відома секта ХІІ століття, це була настільки жахлива річ, страх проти асасінів був настільки поширений, що європейці цей термін сприймають як “вбивця”. Шаїди використовували активно практику асасінів. Ідею можуть витягувати з історії і запускати в дію наново.

Терорист – звучить як стереотипне тавро. Кожен має зрозуміти – чи він дійсно терорист. Бійці за свободу можуть бути терористами? Терор – це метод досягнення цілей. Якщо людина відмовляється від власного тероризму – вона перестає бути терористом.

Є релігійний, месіанський терор та інші. Його здійснюють групи всіх релігій. Терор існує лише в конкретному історично – культурному аспекті. Він живиться певними обставинами. Якщо змінити культурний простір – терор зникає. Стратегії терору засновані на психологічному впливі.

У двадцятому сторіччі тероризм набрав нового змісту. З першої світової війни ключовим джерелом формування армії стало цивільне населення як база для мобілізації. Треба було ламати волю народу до опору наприклад масовим бомбардуванням, залякувати їх….

Тероризм починається в мирний час. Якщо тероризм – частина війни, то його не треба називати тероризмом.

Не можна називати військово-полоненими в країні, де неоголошена офіційно війна. Ми не оголосили в Україні війну, бо ми визнаємо росіян терористами, і зможемо в майбутньому подати в суд на тих, хто зчинює злочинні дії. Терористичні організації апріорі опозиційні до державного апарату.

Термін “Тероризм” заполітизований. Тероризм має близько вісімдесяти варіантів визначення в різних країнах.

Чого прагне тероризм? Чи може тероризм бути успішним. Так, якщо стає на вищий рівень повстання. Приклад – Нікарагуа.

Слово “Терор” – вигадка модерну десь з часів великої французької революції Після винайдення динаміту терор став гучним.

Тероризм побудований на емоціях, вербування – тільки емоційний процес. Мета – нанести психологічний вплив.

Якщо організація здійснює терористичний акт, а психологічний вплив пропорційно більший, то ефект тероризму досягнутий

Ісламісти не йдуть на переговори, вони просто хочуть наблизити хаос і кардинально змінити історію. Бажаючи наблизити армагедон, вони хочуть перемогти як мусульмани загалом.

Тероризм – це злочин, що відрізняється власними ознаками злочину. Застосування тероризму в час війни не є злочином.

Презентація: terror_history


Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг