11 січня 2016 року у м. Харків стартувала ІІ сесія Першої Школи соціальних посередників.
Про місію та досягнення Школи соціальних посередників розповідають:
Наталія Зубар, координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків
Ігор Семиволос, координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м.Київ
Збігнєв Буяк, політолог, лідер польського руху Солідарність, ІЦ “Майдан Моніторинг”, м. Варшава, Польща
Ігор Дубровський, координатор Школи соціальних посередників, тренер Української миротворчої школи.
Відео відкриття Другої сесії Першої Школи соціальних посередників:
Лекція “ЧОМУ В УКРАЇНЦІВ ВИСОКІ ПАРКАНИ? ДОВІРА vs СТРАХ. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ”.
Олександр Зінченко, історик, журналіст, радник голови українського Інституту Національної пам’яті
Тези з презентації:
«Можна досить впевнено стверджувати, що економічна відсталість у світі значною мірою зумовлена відсутністю взаємної довіри»
Кеннет Ерроу, 1972
Дуже короткий урок історії для тих, хто вчора кричав “ганьба” Президенту.
1) Для змін потрібний час. Британці не кричали Черчиллю “ганьба” у 1940 році. Війна тривала ще 5 років. Але закінчилася перемогою для Британії.
2) У 1918 році почали кричати “ганьба” Грушевському. У квітні прийшов Скоропадський. Почали кричати “ганьба” Скоропадському. У грудні докричалися – прийшов Петлюра. Потім було “Петлюрі-ганьбааа!” Врешті-решт Петлюру вигнали більшовики і у середньотерміновій перспективі розстріляли усіх, хто пробував кричати їм “ганьба!” У мене всьо.
1. Колективізація. Знищення економічної мотивації до праці
2. Голодомор і війна. Цінності виживання vs Цінності самореалізації
3. Голодомор, Великий терор та повоєнний період. Доноси
4. Голодомор, Великий терор, Війна та повоєнний період. Егоїзм та родиноцентризм. Деформація етики
5. Колективізація, Голодомор та Великий терор. Деформація суспільної ієрархії. «Кто был никем, тот станет всем». «Ястребки», «уданики», «буксири»
6. Смерть інституцій. 1917-1921 – державних. 1920-30-ті – церква
7. Голодомор, війна. Повсюдність смерті. Втрата поваги до людського життя
8. Обмеженність життєвої перспективи до кількох днів.
9. Змінилося ставлення до родинних зв’язків. Батько не здатний прогодувати родину. Діти «ворогів народів». Павлікі Морозови.
10. Алкоголізм
11. Деформація стереотипів соціальної та економічної поведінки. Етикет
• Колективізм vs індивідуалізм
• Патерналізм vs ініціатива
• Повага vs зневага
• «Тебе что – больше всех надо?!!»
• «Інициатива наказуєма!»
• «Я»- последняя буква в алфавите!»
• «Ты что – не такой, как все?!»
• Звернення та усмішки незнайомцям
У результаті пережитих катастроф формується інший культурний код, який пов’язаний із втратою моралі: формується культура цинізму, поширюється підозрілість та недовіра, люди приписують іншим найнижчі мотиви, розквітає культура маніпуляції, люди починають зловживати довірою інших, їх наївністю, поширюються шахрайство та брехня як загальноприйнятні явища, кріпне культура байдужості, тобто відбувається загальне толерування суспільством крайньої корисливості, егоїзму, індиферентності до чужих страждань.
Коли кілька поколінь підряд раз по раз переживає Велику Тривогу, ці поведінкові відхилення перетворюються спочатку на успадкований стереотип поведінки, а згодом – на норму.
ЯК ПОДОЛАТИ СТРАХ І РОЗБУДУВАТИ ДОВІРУ?
• «НЕ БІЙТЕСЯ!»
• ІНВЕСТИЦІЇ В ДОВІРУ: РОЗБУДОВА СУСПІЛЬСТВА ДОВІРИ + ПОЗИТИВНА ДИСКРИМІНАЦІЯ ІНІЦІАТИВНИХ ГРОМАДЯН
• АКТИВНИМ ГРОМАДЯНИНОМ БУТИ ПРИЄМНІШЕ
• ПОДОЛАТИ РАГУЛІЗМ І ЖЛОБСТВО. «ПЛАТА ВПЕРЕД»
• НОВІ ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМИНИ ФОРМУЮТЬ НОВІ СОЦІАЛЬНІ СТОСУНКИ
• КОМУНІКУЙТЕ! ГОВОРІТЬ!
P.S. Рекомендуємо прочитати цю статтю: “Не бійтеся! Усі проблеми українців від страху”
Презентація: ЧОМУ В УКРАЇНІ ВИСОКІ ПАРКАНИ
Ситуативна гра: ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ
– спонтанність переговорів
– умови їх проведення
– право вибору
– чесність кожного зокрема та групи загалом. Чи допомагає чесність у досягненні результату?
– які ролі є в групах та суспільстві загалом?
– хто в житті є парламентарями чи провокаторами.
– як в переговорах досягти цілі?
– як знаходити механізми та стратегії?
– що таке команда? група? громада? сім’я?
Лекції «Посередництво як консультаційно-переговорна практика. Спільне прийняття рішень»
Лектор Ігор Дубровський
Презентація: Посередництво як консультаційно-переговорна практика
Тренінг «Переговори: контекст та організація»
– цінність фільмів як прикладів життя людей
– концепцію “Жінки – миротвориці” як можливість актуалізувати роль жінки у миротворстві разом з Ігором Семиволосом
– обличчя війни. Жіноче воно чи чоловіче?
– фільми, журнали, вишиванки та інше – як візуалізація “невидимого поняття МИР”,
– особливості зйомки та роботи над фільмом разом з оператором Борисом Шустерманом,
– особистості, про яких знімали фільми. Волонтерство, мистецтво та інформаційна війна як спосіб життя.
Ті, хто на фото з піднятою рукою – потенційні наступні герої фільмів та сюжетів української миротворчої школи.
