Останні новини

В Україні зростає громадянська активність. Друга щорічна конференція УМШ

30-31 березня 2016 р. у Києві відбулася друга щорічна конференція Української Миротворчої школи, на якій організатори та учасники підсумували результати другого року діяльності та оголосили цілі на майбутнє.

12898256_994415653973955_4449025218272086175_o

Українська миротворча школа (УМШ) – це проект коаліції громадських і державних організацій України та Польщі, підтриманих Посольством Великої Британії в Україні в рамках Програми запобігання конфліктів, сприяння безпеці і стабільності.

УМШ здійснює діяльність з вересня 2014 р. і займається трансформацією місцевих конфліктів переважно в регіонах, які межують з іншими державами: Росія, Молдова, Польща. До таких областей відносяться Донецька, Луганська, Херсонська та Одеська області. Останнього року географія діяльності УМШ розширилася: проекти школи реалізовують вже учні. Тепер до діяльності долучився цілий субрегіон Приазов’я. Активісти працювали в Запорізькій області, містах Новопсков, Скадовськ, Лисичанськ, Чаплинка, Гола Пристань та інших.

В рамках школи досліджуються конфлікти ідентичностей, міжетнічні, міжрелігійні конфлікти, конфлікти бачення спільного майбутнього та історичних нарративів.

На конференції школа здійснила другий випуск учнів. 41 випускник отримав сертифікати про проходження навчання.

1929004_1144208185631294_3823665735617046315_n

Цінні призи та дипломи отримали ініціатори та реалізатори масштабних регіональних проектів, направлених на розповсюдження миротворчої освіти, патріотичне виховання молоді та адаптацію та інтеграцію кризових категорій громадян. Подяки від школи отримали активні учасники з різних куточків України. Загалом слухачами отримано більше сотні відзнак.

12523946_1144219668963479_5985546094504010502_n

Навчання проходять громадські активісти, представники місцевої влади, журналісти, соціальні працівники, науковці, освітяни, просто активні громадяни, які в майбутньому зможуть стати арбітрами у суперечках, матимуть змогу втрутитися у гарячу фазу конфлікту та трансформувати її в договірну.

12321370_1144190965633016_9210582887996431296_n


На конференції  були презентовані вже діючі, загальні для всіх регіонів та регіональні проекти і озвучені нові стратегічні завдання на майбутнє в рамках наступних напрямків діяльності:

  • миротворчої освіти,
  • місцевого самоврядування,
  • розвитку публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства,
  • підвищення включеності представників етнічних меншин в миротворчість
  • інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв війни і військових у місцеві громади.

На другому році діяльності став відчутним брак серед громадян України історичних знань, що відповідають дійсності, тому істориком, журналістом, лектором школи Олександром Зінченком почала розроблятися нова стратегічна рамка «Історичний діалог: подолання травматичного і поділеного минулого». Лекції Олександра дуже затребувані та користуються великим попитом серед слухачів.

12801585_1144176415634471_5249132641289180631_n

Олександр Зінченко

Серед загальних проектів, що реалізуються по всій географії проекту:

  • Чотири види шкіл: Школа соціальних посередників, Школа Лідерів Змін, Школа миротворчої журналістики та Школа інформаційної культури.
  • Відвідини з миротворчою місією проблемних регіонів автобусом з активістами УМШ, які збирають у містах маршруту за столи переговорів місцевих активістів, волонтерів, військовослужбовців та органи влади, проводять круглі столи з проблемних питань, демонструють фільми УМШ.
  • Випуск першого в Україні мілітарного журналу «Миротворець», що розповсюджується на фронті та реалізується на території всієї країни.
  • Навчальний курс для середньої школи «Культура добросусідства».
  • Актуальні соціологічні дослідження.

Цьогоріч УМШ розпочала випуск власної навчальної бібліотеки. На конференції було презентовано три книжки-підручники лекторів школи: «Суспільні порозуміння – феномен європейської культури» Збігнєва Буяка (один з лідерів польської “Солідарності”), «Международный опыт гражданского миротворчества» Андрея Каменщикова та «Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців» Олександра Зінченка.

12900958_865953396883924_5831362012063545888_o

Андрєй Камєнщиков, Збігнєв Буяк, Олександр Зінченко

12512395_10153488395513148_8160236582033054149_n

На підсумковій конференції організатори презентували шість стратегій, які у майбутньому реалізовуватимуться на місцевому і загальноукраїнському рівні.

Стратегію освітніх напрямків УМШ представила координатор Галина Усатенко (президент ГО Фонд “Європа ХХІ”): «В рамках миротворчої освіти Українська миротворча школа бачить для себе завданням просування миротворчої освіти як компоненту громадянської освіти в освітніх закладах. Для нас є вкрай важливим навчання громадських активістів, вже проактивних членів громади. Чи не найважливіше завдання, яке ми для себе бачимо – створення мережі громадських активістів з компетенціями миротворців».

12417783_1144161125636000_5026975298268100410_n

Галина Усатенко

Олександра Калашникова презентує стратегію «Побудова спільних візій моделей самоврядування для конкретних громад». Метою стратегії є зниження конфліктності в громадах. В рамках стратегії було виявлено найбільш розповсюджені конфлікти. Це, в першу чергу, конфлікти мешканців з місцевими органами самоврядування, світоглядний конфлікт по лінії патріоти України та громадяни з проросійськими поглядами, конфлікт між тимчасово переміщеними особами, учасниками АТО та місцевими мешканцями.

Рамкову стратегію інформаційної і комунікаційної безпеки України представила координатор напрямку Наталія Зубар (голова правління ГО «Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”»): «Ми не говоримо про те, що роблять представники Російської Федерації. Ми говоримо про засадничі речі, які зробили можливою їх підривну діяльність. В чому одна з головних причин успішності гібридної війни? Це відсутність демаркації кордону з Російською Федерацією, як фізичного, так і ментального. Особливо у ваших регіонах, ви добре знаєте, досі існують люди, які не бачать різниці між Україною та Росією. Російська Федерація ніколи не визнавала, не визнає і, очевидно, ще деякий час не буде визнавати право України на державне самовизначення та те, що українці є окремою нацією, а не якимись молодшими братами. На мою думку і думку моїх колег, кінець війни, або наша перемога у війні – це визнання Російською Федерацією українців окремим народом. Йдеться не про етнічне походження, а про політичну націю. Досі для Російської Федерації Україна – це не суб’єкт, а об’єкт, поле, на якому вони «ведуть боротьбу» з американцями. Для нас головна задача – стати суб’єктом, як для Росії, Заходу, так і для самих себе».

12494691_1144172925634820_3184022510318945565_n

Наталія Зубар

Наталія наголосила, що той факт, що Україна – не Росія, на жаль, досі потребує доведення, як всередині країни, особливо у наших регіонах сходу та півдня, так і за кордоном.

Спочатку Російська імперія, потім «Советский Союз», тепер Російська Федерація успішно встановили штучні соціальні норми:

  • Романтизація тюрми і кримінальної поведінки
  • Начальство завжди праве
  • Відсутність ініціативи
  • Припустимість насильства, як способу вирішення конфліктів

Цих норм багато, але для нас важливі саме ці.

Ці норми встановлювалися пропагандою через тотально-контрольовані медіа, поширюються через серіали та інші медіапродукти, де пояснюється, як вони працюють.

Це дегуманізація, яка і є змістом «русского мира»

На жаль, та частина людей, яка «за Росію» абсолютно прийняла ці соціальні норми. Ми маємо показати, що їх соціальні норми кардинально відрізняються від наших. «Наша мета – пояснювати це іншим» – підсумувала Наталя.

12801589_1144163508969095_3555717944242306868_nСергій Данилов (Центр близькосхідних досліджень), презентував стратегію «Підвищення включеності жінок і представників етнічних меншин в миротворчість». Сергій наголосив, що тема нацменшин інтегрована, вона включає в себе елементи різних стратегій. Коли ми говоримо про територіальні громади, про інформаційну безпеку, про освіту, ми згадуємо і про нацменшини. В кожній презентації присутня тема включеності нацменшин в загальноукраїнські процеси. Національні меншини дуже різні і для співпраці з кожною з них потрібно шукати  свої шляхи. Сергій підкреслив необхідність запобігання мові ворожнечі у ЗМІ щодо нацменшин.

12920238_1144163742302405_4332119928748543553_nІгор Дубровський (соціолог, доцент Харківського національного університету внутрішніх справ) презентував стратегію «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв війни і військових у місцеві громади». Ігор наголосив, що місцеві спільноти мають бути готовими до інтеграції в них кризових категорій громадян, в іншому випадку інтеграція неможлива. Потрібно формувати в місцевих спільнотах почуття солідарності, замість відчуженості. Краща інтегрованість кризових категорій громадян підсилюватиме місцеві громади, підвищуватиме групові можливості членів спільнот. Невирішення питання інтеграції загрожує тим, що неінтегровані громадяни залишаться обмеженими в доступі до різних джерел інформації і почнуть ретранслювати погані чутки, що підвищить конфліктність середовища.

12717974_1144165518968894_2275877773173827800_n

Павло Гомонай (головний редактор журналу «Миротворець») презентував четверте число видання.

Павло повідомив, що мілітарний журнал – це спроба створення комунікації між миротворцями і військовими. Видання має якісну поліграфію і користується великою популярністю серед військових. Журнал військові передають з рук в руки. За дослідженням редакції, один примірник читає близько  10 солдат.

Завдяки журналу УМШ змогла отримати комунікацію з найбільш незахищеною частиною бійців. Вони можуть впевнитися, що те, що вони роблять – правильно, адже журнал дає їм змогу піднятися вище свого окопу і розширити кут бачення, оцінити цілісний задум і своє місце в ньому.

Значна частина четвертого випуску  – рефлексії бійців. Позитивний момент в тому, що бійці почали писати про успіх після демобілізації.

Ще однією метою журналу є встановлення комунікації між військовими. На фронті цей журнал знають і чекають. Новий номер сприймають дуже позитивно.


Дослідження, проведені в рамках УМШ презентував Ігор Дубровський.

За минулий рік були проведені наступні дослідження:

  1. Соціально-політичні уявлення жителів Приазов’я
  2. Рівень довіри населення Одеського регіону до різних рівнів інформації та новин
  3. Війна на сході України в оцінках представників добровільних збройних формувань
  4. Як формується громадянське суспільство на прифронтових теренах України.

Ігор підсумував деякі тенденції у зрушеннях.

12801465_1144164272302352_8830558988387078367_n

Останнім часом дистанція між громадянами і владою поглиблюється, але між населенням, військовими і волонтерами – скорочується.

Основною причиною більшості конфліктів є не етнічний фактор, а зіткнення ідеологій. Це не конфлікт інтересів, а конфлікт поглядів на життя і він складний для цивілізованого врегулювання

Велика кількість (третина) громадян з невизначеною ідентичністю. Ці люди піддаються розхитуванням і з ними потрібно працювати.

Абсолютно зросла частка єврооптимістів.

12472372_1144174885634624_3707782240834036690_n

Позитивний тренд – зростання громадянської активності, відхід від патерналістських настроїв, кристалізація варіантів реалізації цієї активності.

Минулого року більше половини людей не могли підтвердити, що громадяни можуть поза державою вирішувати свої проблеми. Люди можуть змінити своє життя на краще і без держави. Ми маємо працювати з державною владою як партнери. Посилення дистанції і довіри між громадянами і державною владою з одного боку є негативом, але з іншого – це сприяє особистій та груповій змобілізованості.

1235454_1144174355634677_6682129256732271293_n

Зросла кількість людей, готових брати участь у законних акціях та тих, що бачать свою активність радикальною.

Більше людей беруть участь у дослідженнях. Раніше при опитуваннях було 2/3 відмов, зараз відмовляють дуже мало.


Олександр Зінченко представив стратегію «Історичний діалог: подолання травматичного і поділеного минулого». Олександр наголосив, що зараз відбувається стрімке переосмислення питань минулого. Україна для переважної більшості людей стала цінністю.

6804_1144173972301382_1271296440031333756_n

Згідно досліджень, частка тих, хто ставився до Сталіна позитивно стрімко падає. Навіть по Донецькому регіону, де найбільше прихильників Сталіна, їх кількість зменшилася з 16% до 9,5%.

Стала очевидною величезна прірва між Росією і Україною. Це видно навіть при порівнянні Ростовської області РФ та Донецької області України.

У сприйнятті Голодомору, як геноциду розбіжностей між громадянами України немає. Загальні тенденції дуже позитивні. Відбувається подолання стану внутрішньої несвободи, радянських та російських кліше та міфів, засудження тоталітарних практик.

Ми розлучаємося з радянським минулим

12377568_10153490195363148_5055881354800463555_o

Поступово формується національний консенсус навколо спільних цінностей, визначення, що є добром, а що злом та питань минулого.

Маки пам’яті прийнялися


Під час регіональних звітів постійно звучала теза про необхідність звичайного діалогу між кризовими категоріями громадян. Люди, що насторожено ставилися один до одного, після розмови та прояснення своїх потреб, бажань та інтересів зовсім по-іншому починали один одного сприймати, поступово знаходили точки дотику та домовлялися. Таким чином знаходять порозуміння тимчасово переміщені особи з мешканцями міст, військовослужбовці та місцеві жителі. При неформальних розмовах бар’єри знімаються. Деякі учасники наголошували, що навіть думки не припускали, що можна просто поговорити.

12936498_1144168658968580_2650255900003317165_n

Для можливості спілкування потрібно вводити нові колективні практики, будувати спільні публічні простори: інтерактивні музеї, кафе – бібліотеки, свята творчості, практикувати колективний спів (згідно приказки «Хто зіспівається, той і домовиться»), разом робити щось приємне і корисне, показувати приклади надії і краси, створювати «метри нормальності» (за Чеславом Білецькім), тобто, невеликі території, на яких постійно підтримується лад. Наша задача – помічати ці «метри нормальності» та тих людей, що їх створюють і підтримувати.

12512751_1144173882301391_3070914363411005772_n


Наприкінці учасники та гості висловили своє ставлення до проекту «Українська Миротворча школа».

Олексій Курка, прес-секретар Посольства Великої Британії в Україні: «Ідея проекту дуже проста – треба спілкуватися, вчитися слухати і шукати порозуміння. Ми відразу зрозуміли, що це гарний проект і підтримали його. Королева підтримує Україну. Нам потрібно передати сильну державу наступним поколінням. Нас чекає попереду багато роботи».

12072569_1144205105631602_8810294108618728248_n

Олексій Курка та Олена Ніжельська

Наталя Дорофеева, Херсон: «Це такий кайф, коли ми разом хочемо щось робити. Це дуже цінно».

Ольга Бондаренко, Маріуполь: «Дякую за посмішки дітей, за їх задоволення, особливо тих, що не мають батьків».

Олена Знаткова, Харків (Луганськ): «Минулого року ми були випускниками, а зараз ми отримуємо нагороди».

Олена Дорогавцева, Ровеньки (Луганськ): «Ми виїхали з Луганська мовчазні, обмежені, за цей час ми почали спілкуватися між собою і створювати неймовірні комунікації між собою. Дякуємо, що інтегрували нас в Україну».

Ігор Семиволос, керівник проекту УМШ: «Треба працювати з тими групами населення, які досі ще не охоплені діяльністю, які залишаються пасивними. Треба знаходити потрібні слова для цих людей, нові методи роботи з ними. Це важко і з цим ми стикатимемося наступного року».

12938080_1144207398964706_7164299879136036741_n

Ольга Бондаренко та Ігор Семиволос

Учасники школи діляться у соцмережах відчуттями після конференції:

Elena Znatkova ЛНАУ! Любі мої учасники проекту “Успішна особистість”. Це ваша перемога. Завдяки вашій праці, натхненню, цілеспрямованості – ми всі стали переможцями і успішними особистостями. Дякую вам!

12938217_593425250812011_2475143606686145797_n

Олена Знаткова та Наталія Зубар

12932579_1144205702298209_3598187279425949437_n

Natali Dorofeeva Это было ровно год назад. Выпуск первой миротворческой школы. Много разных интересных инициатив реализовано за это время. Уникальный проект своей открытостью и человечностью. Очень рада, что Я часть этой большой команды. Вы за это время доказали, что маленькие успехи приводят к большим результатам, к реальным изменениям к лучшему. Для меня, быть с вами очень ЦЕННО!!!

Алла Соколовська Заключна конференція Української миротворчої школи 30 – 31 березня зібрала дієвих, сильних духом ентузіастів з різних куточків України, які не просто діляться практичним досвідом успішно реалізованих проектів, але вкотре доводять, що ми дійсно здатні на масштабні трансформації країни шляхом постійних перемог у своїх містах та селах!

Tatyana Filkina Те відчуття, коли тримаєшь у руках нагороду!.. Здивування… Радість… Розчулення… У ці хвилини розумієшь, що все, що ти робишь – потрібно і важливо. І шукаєшь слова, а вони десь загубились. Але знаходишь крила, щоб летіти далі! Дякую всім за співучасть, підтримку, натхнення!!! Українська Миротворча Школа ‪#‎УМШ‬, Волонтерська Психологічна Служба, Українське Товариство Оцінювачів…

British Embassy, Kyiv Учасники проекту “Українська миротворча школа” з Сєверодонецька подарували Посольству вишитий британський герб, а їхні колеги з Маріуполя і Краматорська – традиційну українську ляльку-мотанку та рушники. Ми дуже дякуємо їм і бажаємо всім учасникам ‪#‎УМШ‬ нових проектів і творчих звершень!

12919652_1144203912298388_81248279541695067_n

Олексій Курка

 Фото: Дмитро Чичера, Сергій Кириченко


Інші ЗМІ про подію:

More in Суспільство, Культура, Миротворчість, Освіта і наука, Статті, Українська миротворча школа
«Очима культури» № 68. Призабутий майстер експресіоністичної прози Осип Турянський.

...

Close