ДонНУ ухвалив історичне рішення: університет носитиме ім’я Василя Стуса!

Ми ще повернемось,
обов’язково повернемось,
бодай — ногами вперед,
але: не мертві,
але: не переможені,
але: безсмертні.
Василь Стус

10 червня 2016 р. у Вінниці трудовий колектив ДонНУ ухвалив історичне рішення – назвати університет іменем Стуса. 75 зі 105 делегатів проголосували “за”. Це підсумок довгої боротьби студентів, випускників та педагогів ДонНУ за право на українську ідентичність в Донецьку.

В 2009 році проти студентської ініціативи переполошилися регіонали і їхні посіпаки – проти ініціаторів кампанії та загиблого героя була розгорнута брудна інформаційна кампанія. Апогей абсурду – коли студентам, яких з волі профкома і тодішнього керівництва університету налаштували проти Стуса, роздали синьо-жовті стрічки і сказали, що це символ спротиву проти додавання до назви імені Стуса. Активістів кампанії переслідували менти і деякі викладачі – словом, та битва була програна. Це був 2009 рік, закат президентства Ющенка, який був взірцем безпорадності. Тоді було відчуття, що битва програна, але ми маємо повернутися до цього питання, коли будуть умови для цього.

Цей день – справжнє свято для Olena Povoliaieva,Walerija Dubowa, Dmytro Tkachenko, Ден Ткаченко, Станіслав Федорчук, Vitalii Ovcharenko,Артур Шевцов, Oleksiy Matsuka, Віталій Сизов,Олена Тараненко, Olexandr Demchenko, Valentyn Krasnoperov, Вахтанг Кіпіані, Volodymyr Viatrovych, Andrew Okara, Андрій Фіщук, Kateryna Zhemchuzhnykova, Ihor Todorov, Olga Moskalenko, Ярослав Качуровский, Serhii Stukanov, Julia Romanova, Марта Литвиненко,Роксолана Швайка, Sergey Solodkiy, Єгор Нестеров, Boryslav Larin, Vladyslav Bespalov, та багатьох інших учасників ініціативи Донецькому університету – ім’я Василя Стуса. Вітаю всіх, хто долучився до цієї кампанії і вірив, що наш університет носитиме славетне ім’я Василя Стуса!

Думаю, особливо тішиться на небесах двигун цієї ініціативи, голова молодіжної організації “Поштовх” Юрій Матущак, який загинув під час оборони Іловайську в серпні 2014 року.
Ця ініціатива – приклад того, що за свої переконання треба боротися – інколи довго і системно, в той же час мирно і цивілізовано. Завжди перевагу має більш організована система.

Наступний крок – проспект Олекси Тихого (правозахисника, політв’язня, побратима В. Стуса), який з’єднає чотири міста на півночі Донеччини. І так само, як 8 років тому ми вірили, що рано чи пізно ДонНУ таки носитиме ім’я Стуса, я вірю, що незабаром ДонНУ імені Стуса повернеться в мирний український Донецьк!

Павло Островський