Останні новини

Про п’ять хлібин, безкоштовні сніданки в готелях і те, чому швейцарці не проголосували за безумовний основний дохід

Серед біблійних історій найбільше вражають ті, що демонструють собою справжнє диво, наприклад, як Ісус спромігся нагодувати п’ятьма хлібинами і двома рибами щонайменше п’ятитисячний натовп людей. І всім їм вистачило, аби насититися, хіба не диво?

Трохи на менше диво зважилася група швейцарських активістів, які запропонували кожному громадянину Швейцарії отримувати 2500 швейцарських франків на місяць задурно (зараз франк коштує 1,02 долари).

Ініціативу виставили на референдум, що є звичним для швейцарців, які щомісяця за щось нове голосують на черговому референдумі, не переймаючись традиціями представницької демократії.

Світ із цікавістю дивився на прихід комунізму в окремо взяту країну та, на диво, майже 78% громадян, які проголосували, сказали «Дякуємо, не треба», що одразу потягнуло за собою хвилю жвавих обговорень із пошуком справжніх причин такої дивної відмови від нібито такої солодкої й очікуваної «шари». Я не знаю справжніх причин вибору переважної кількості швейцарців, але погоджуся з його суттю, яка для мене символізує, що іще довгі-довгі роки ця країна житиме у достатку.

Уявіть себе в кімнаті, де знаходиться певна обмежена кількість людей. У кожного з цих людей із собою є якась сума грошей. І ось хтось у кімнаті пропонує видати кожному по 2500 франків. Просто взяти і видати. Щоправда, з кімнати ніхто не виходить і не заходить. Як це зробити? Звісно ж, всі мають «скинутися» так, щоб кожен сплатив в середньому … скільки? Правильно, саме 2500 франків, які потім ми роздамо всім назад. Звичайно, хтось сплатить більше, хтось менше, але сума грошей в кімнаті залишиться сталою. Всі разом з’їдять саме 5 хлібин і не шматочком більше, як би того не хотілося.

Людям часто хочеться бачити за урядовими інституціями (в нас їх прийнято чомусь звати «державою») тих, хто вміє розмножувати хліб і рибу, проте уряд – це якийсь один у тій кімнаті, хто у всіх збирає і всім видає назад гроші. Якщо ж ми там лише удвох, і один із нас не має нічого, то доведеться забрати 5000 в другого, аби потім дати кожному з нас по 2500.

Урядовцям так подобається роль «давати», що вони вигадують спеціальні мовні конструкції, як ото «ми спромоглися знайти гроші» (ти уявляєш, що вони були заховані й могли згнити, але їм таки вдалося їх відкопати) або ми забезпечимо безкоштовну медицину (ніби чарівна фея купує ліки, опалює взимку та платить зарплату лікарям), і ще багато-багато безкоштовного. Справжнє чудо? Але ж кесарю – кесареве.

У тій кімнаті замкнено всі двері, той, хто був спроможний на дива такого ґатунку, піднявся на небеса 2016 років назад. В багатьох іграх хід, що здається найкращим, не має великого сенсу, якщо за ним ти не бачиш продовження ще з низки кроків.

Одного разу в готелі я був свідком такого діалогу:
– У вас сніданки безкоштовні? – запитала дама в хлопця на рецепції
– Ні, в нас сніданки включено у вартість номеру, – чітко і невимушено відповів він.
Вона пішла, здається, трохи розчарована, та я був щиро вдячний йому за те, що принаймні спробував зняти рожеві окуляри сприйняття світу в однієї людини.

1-1-1456

Alexey Gerashchenko

1 Comment on "Про п’ять хлібин, безкоштовні сніданки в готелях і те, чому швейцарці не проголосували за безумовний основний дохід"

  1. дідусь | 07-06-2016 21:21 at 21:21 |

    Вартість товарів складається тільки з оплати праці, з оплати використаних результатів попередньої праці разом із вартістю доданою останньою працею. Гроші призначені для оплати праці. Гроші без праці стають папірцями, неїстівними папірцями… Швейцарці поступили мудро, бо незароблені гроші витрачаються легко й швидко…

Comments are closed.

More in Суспільство, Економіка, Записки, Освіта і наука, Смерть совку!
12.00ygor_semyvolos
Миротворческая школа на Луганщине: как работается в Северодонецке?

О том, как меняется ситуация на востоке страны говорим с экспертом, активистом и координатором Украинской миротворческой школы Игорем Семиволосом

Close