Останні новини

Хто з Перемишля робить гарячу точку?

Відомі за прізвищами люди кілька років систематично працюють на те, щоб Перемишль перетворився на таку гарячу точку в складних польсько-українських стосунках, як Косовська Мітровіца між сербами та косовськими албанцями. Їм це виходить щораз краще.

ШТОВХАНИНА ПІД ЧАС ПРОЦЕСІЇ

26 червня під час запланованого на випередження нападу банди польських націоналістів на релігійну процесію української меншини в Перемишлі [http://goo.gl/mMPBlF, http://goo.gl/Lkk2ZR] відбулася штовханина, що стало вершиною кількарічного процесу наростання напруги та ворожнечі. Через три дні президент міста Роберт Хома, якого підтримує ПіС [http://goo.gl/Vyruk6], вочевидь піддався тиску й примусив Об’єднання Українців у Польщі скасувати не тільки виступ українського рокового гурту “От Вінта”, але також всього проведення культурного заходу “Ніч Івана Купала” цього року [http://goo.gl/MBKCGT].

ЗАМІННИЙ КОНЦЕРТ

Проукраїнські середовища зорганізували швидко замінний концерт у Варшаві, але ці плани змінив міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак, який заборонив членам гурту “От Вінта” в’їзд до Польщі [http://goo.gl/RXLCHV, https://goo.gl/UG5vDO], тоді коли, не зважаючи на наше інтенсивне лобіювання, нікого не вдалося переконати, щоб заборонити в’їзд до Польщі російському, чи скоріше радянському ансамблю Александрова в листопаді 2015 року [https://goo.gl/1D4793].

Концерт у Варшаві все-таки відбувся без гурту “От Вінта”, але у ньому взяли участь інші музиканти [https://goo.gl/ZPQ4mA], на який прийшло мало людей при верескливому супроводі демонстрації Радикально-національного Табору [Obóz Narodowo-Radykalny] та Табору Великої Польщі [Obóz Wielkiej Polski] з Рафалом Моссаковським на чолі [https://goo.gl/3kqsq3] з т. зв. Освітного центру “Powiśle” [http://goo.gl/BNbXFf] і колишнім офіцером Служби Безпеки (не секретним співпрацівником, офіцером!) Войцєхом Войтулевичем, спочатку діяча партії “Zmiana”, а тепер Табору Великої Польщі [https://goo.gl/3PPns8].

ГАЛАС В МЕДІАПРОСТОРІ

Заборона в’їзду інтерпретувалася як поступка під тиском націоналістів або як прихильність до налаштованих антиукраїнсько “сумних правих”. Ян Гартман озвучив кінець польсько-української дружби через ПіС [http://goo.gl/LZnEbU], а одночасно в польських опозиційних ЗМІ, як і, що є більш небезпечним, в українських ЗМІ, які часто повторюють їхній зміст, поширено інформацію, що нібито ця заборона є свідченням антиукраїнського налаштування теперішньої польської влади [http://goo.gl/rnStAc].

Загалом доволі дивно, що Дейвід Камерон різко засудив хвилю ненависті до поляків після Брексіту, натомість після нападу на українську релігійну процесію запала красномовн тиша, яку перебила тільки заява міністра Блащака, в якій де-факто він перекинув вину на жертву, а не на ініціаторів антиукраїнської ненависті. На перший погляд це дещо більше ніж просто (над)інтерпретація. Оскільки на полі серйозної польсько-української співпраці відбувається багато хорошого, хоча б у дипломатичній або військовій сферах, але влада веде себе так, якби соромилися похвалитися. Складно ствердити, чи це політичний розрахунок, чи занедбання. Однак є ще одна версія.

УКРАЇНСЬКІ СЕРЕДОВИЩА ТАКОЖ ДЕЩО ВИННІ

Навіть якщо можна визнати реакцію місцевої та державної влади перебільшеною, особливо беручи до уваги наслідки для іміджу Польщі, адже жоден з цих заходів з кількома десятками людей не перевищував можливостей польської поліції, яка справлялася з набагато більшими натовпами, треба чесно ствердити, що проукраїнські середовища також не відзначились дипломатією.

Запрошення саме гурту “От Вінта” це справді не була найкраща ідея організаторів перемиського заходу, які ж ідеально знають ситуацію та мали б більше дбати про те, щоб не доливати масла у вогонь, який весь час посилено роздмухує Москва. Портал kresy.pl не втримався знайти докази на те, що члени гурту брали участь у різноманітних акціях на честь Бандери. Ну що ж, хто знає Україну, той знає, що парадоксально так там є, що одночасно можна бути дуже пропольським і хвалити Бандеру, бо так є виховуваним історичною політикою держави, в якій живе.

Однак це не означає, що треба це переносити на територію Польщі, де через зрозумілі причини це діє як червона ганчірка на бика та знищує зусилля тих людей, які терпляче працюють над поєднанням та розплутуваням клубків упереджень та непорозумінь. А зображення винуватця волинської різні Романа Шухевича намальоване членом гурту “От Вінта” це вже однозначно занадто й жоден поляк не може байдуже до цього ставитися. Провокатор в українській процесії, який під час інцидентів у Перемишлі верещав “ще Польща не вмерла, але мусить вмерти” [https://goo.gl/9PX1eD] мав би бути одразу вгамований у найближчих воротах, а пізніше публічно засуджений організаторами.

Розважальний музикант з Рівного в Україні може не розуміти цих складнощів, а ми можемо аналізувати, чому він не розуміє, але Об’єднання Українців у Польщі разом з Петром Тимою не тільки може, але має обов’язок розуміти. Тим часом у першій версії посту сторінки Обєднання, де закликалось до участі в замінному концерті у Варшаві [https://goo.gl/YS5cSz] з’явилося речення “одягніть одяг з чорно-червоними елементами назло хлопцям, яким все асоціюється тільки з одним”. Це речення видалили потім, а його помітив портал kresy.pl [http://goo.gl/zWEMwA], і досі його видно в історії редагування [https://goo.gl/qHMSpX]. Це було дуже нерозумно.

Якщо служби міністра Блащака читають kresy.pl, а якщо цікавляться польсько-українською проблемою, то читають цей шкідливий портал так як ми, то оцінка його думки “організатори хотіли перенести заворушення до Варшави” [http://goo.gl/RXLCHV] мала б бути більш продуманою, ніж домінуюча польська наррація та переказ більшості українських ЗМІ, але це взагалі не означає, що заборона в’їзду була правильним вирішенням.

Тому треба проаналізувати те, що відбувається в Перемишлі, до того як це пошириться по всій Польщі, якщо вже не поширилося. Лейтмотивом опису ситуації в місті над Сяном буде постать одного з головних винуватців зростаючої там напруги, такого собі Мірослава Майковського. На жаль, як зазвичай, у нас цей текст буде довгим, тому що його герой працює активно та є про що писати.

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ВОЛИНСЬКОЇ РІЗНІ В РАДИМНО

За винятком епізодів пов’язаних з так званим “захистом Кармелю” [http://goo.gl/ODsFwB] і нападом на українську меншину 1997 р. під час Фестивалю Української Культури, що треба було потім перенести до Сопота, співжиття поляків та українців у Перемишлі та околицях проходило здебільшого спокійно до липня 2013 р. Тоді Мірослав Майковський, голова Об’єднання Історичних Реконструкцій „X D.O.K.” [http://goo.gl/ejUBto, https://goo.gl/LCPWUD] придумує організувати в поблизькому Радимно видовище-реконструкцію, яка присвячувалася Волинській різні [https://goo.gl/ZHceEB].

Захід відбувся. Незважаючи на заклик “не про помсту, але про пам’ять кричать жертви”, це було початком кампанії ненависті до української меншини на прикордонні. Крім Майковського та мера міста Радимно Веслава Пірожка організатором було місто Стальова Воля, мером якого тоді був, близько пов’язаний з Яном Енгелгардом [https://goo.gl/MfIlRu], націоналіст Анджей Шлензак, теперішній асистент підозрюваного у корупції депутата Яна Бурого з ПСЛ. Шлензак промовляв під час реконструкції й привіз два автобуси мешканців зі свого міста. Захід відбувся разом з незамінимим священником Тадеушом Ісаковичем-Залеським [https://goo.gl/p4NDwL], а навіть з Крешимиром Дембським. Якби не однозначність дотеперішньої діяльності організаторів, їхні наміри можна б вважати слушними, але метод є неприйнятним з будь-якої точки зору. Чи музей в Освєнцімі організує для відвідуючих інсценізацію отруєння газом і паління людей?

ПРО МАЙДАН ДЛЯ РОСІЙСЬКОГО МЗС

Як і в усій Польщі, агресія проти українців в Перемишлі посилилася під час Майдану, а потім війни на сході України. Всього через три дні після розстрілювання Майдану снайперами режиму Януковича (які прибули ймовірно з Росії) 23 лютого 2014 року Майковський видає їдкий, написаний ніби в гніві, пропагандовий текст про Майдан [http://goo.gl/vDqot5] у польськомовному виданні „Życie Międzynarodowe” (Международная жизнь) [https://goo.gl/s544qh]. Там було подано всі тези, які щойно тільки через кілька наступних місяців мали розійтись польським інтернетом. Майковський навчився їх миттєво. Опрацьована назва звучала “Пропаганда на рівні геббельсівської” і ця назва була правильною, але як опис статті.

“Международная жизнь” є офіційним виданням Міністерства закордонних справ Російської Федерації, в склад програмної ради входить не аби хто, а сам міністр закордонних справ Сергій Лавров, його заступник Сергій Рябков [http://goo.gl/WxDtAm] і вся еліта російської дипломатії. Треба розуміти, що там не публікує хто-небудь. Висновок – російське МЗС вважає, що Майковський це не хто небудь.

Подібний текст, який дискредитує Майдан появився у безкоштовній перемишльській газеті «Misiek Przemyski» [https://goo.gl/QnPvr5], яку розповсюджують, вкидаючи мешканцям до поштових скриньок. Видавцем газети є Самоврядна спільнота долини Сяну [https://goo.gl/XKWDwI], лідером якої є політичний патрон Майковського Анджей Запаловський [https://goo.gl/di5lBA].

ЗА МАЙКОВСЬКИМ – ЗАПАЛОВСЬКИЙ

Кар’єра Запаловського почалася, коли, будучи політиком ЛПР, потрапив до Європейського парламенту після смерті іншої людини. В останніх виборах був районним прокурором виборчої комісії Гжегожа Брауна. 2010 р. від імені організації Російського CIS-EMO разом з між іншим і Матеушем П. чи його другом у Щеціні [https://goo.gl/a0WLCj] Сильвестром Хрущем (він зараз депутат Народного Руху в Kukiz`15) виїхав як спостерігач на вибори Президента України [http://goo.gl/Fhdzxr].

Запаловський це постійний публіцист порталу geopolityka.org, який веде Європейський центр геополітичних аналізів, контрольованим Матеушом П. [http://goo.gl/bFXZ4Q] і робить велику кар’єру на російських порталах під виглядом “західного об’єктивного аналітика” і водночас член правління Польської геополітичної асоціації [https://goo.gl/Gk3ETg].

З РЕНКАСОМ I КОВАЛЬЧИКОМ ДЛЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ РОССИЯ-1

У червні 2014 року, коли тривала війна в Донбасі, а Крим вже окупували, Майковський прийняв гостей в Перемишлі – екіпаж російського телевізійного каналу “Россия-1”, а також взяв участь у реалізації серії пропагандистської програми “Спеціальний кореспондент”. На 19-й хвилині репортажу [http://goo.gl/WMYlJA,https://goo.gl/QDVy93] польський націоналіст Майковський розповідає російському офіцеру засобів масової інформації про український націоналізм у Підкарпатті. У програмі взяли участь також лідер комуністичних неоветеранів з параду перемоги в Москві [https://goo.gl/HZpL3b] полковник Тадеуш Ковальчик з Асоціації ветеранських спадкоємців Другої світової війни і віце-президент партії “Зміна” та ініціатор так званого “Кресового попечительства” Конрад Ренкас, якого діяльність в рамках не тільки посилення ворожнечі між поляками й українцями, але в основному налякування українців Польщею, описано в нашій попередній статті [https://goo.gl/P9Y79c]. До речі, це не був його перший виступ на телебаченні Россия-1 [https://goo.gl/P2EsNe].

ЗЕЛЕНИЙ ЧОЛОВІЧОК В ТАЙЗІ

У серпні 2014 року Майковський виїжджає до Росії. Офіційно він їде до Гусєва в Калінінградську область, де проходить реконструкція присвячена сторічній річниці битви під Гусєвом. У статті під назвою “У Росії прийняли нас по-дружньому” [http://goo.gl/Or9nNz] Майковський підкреслює особливо прихильне ставлення росіян до поляків “всупереч повідомленням ЗМІ”. Проте його подорож на Гусєві не закінчується. Майковський відвідує Москву, де він фотографується на фоні стіни Кремля [https://goo.gl/aTo45d] і збирається “на далеку північ.” Під фотографією [https://goo.gl/GNVOkR] окреслену ним самим як кумедна, з підписом “диверсійна підготовка в тайзі”, Майковський “вподобав” коментар, що він “зелений чоловічок”.

Це якраз коментар його кращого друга Оскара Кохмана [https://goo.gl/6aWHhm], нова зірка націоналістичного руху на Підкарпатті, ініціатор акції “ми не хочемо в Польщі українських студентів” [http://goo.gl/gSKNdI], а пізніше якийсь час представник Руху Кукіза на Підкарпатті, втратив цю посаду разом зі безславною Марією Пиж-Пакош зі Львова [https://goo.gl/14iRmw], в деякому сенсі це ще одна добра товаришка Майковського. Іншим учасником [https://goo.gl/DAhWqB] цього обміну люб’язностями є відома зірка антиукраїнського тролінгу в інтернеті Ліліана Войтулевич [https://goo.gl/3gxHGG], збіг імен з вищевказаними Войцєхом Войтулевичем ніяк не випадкова.

КАНДИДАТ ЗАПАЛОВСЬКОГО НА ПРЕЗИДЕНТА ПЕРЕМИШЛЯ

У жовтні 2014 року група “Патріотичний Польський Перемишль” [https://goo.gl/aaRj7A] висунула кандидатуру Майковського на посаду президента міста [http://goo.gl/sytAqQ]. Угруповання єднає свої сили з активістами Громади самоврядування Долини Сяну – Майковський отримує офіційну підтримку Запаловського і стає його голосом і рукою в Перемишлі, а також віце-президентом його асоціації [https://goo.gl/XKWDwI]. Запаловський хвалить свого ставленика, який публікується в офіційному журналі Міністерства закордонних справ Російської Федерації, але одним з основних закликів кандидата є те, що він “дбає про польський державний інтерес”. Майковський є адміністратором профілів “патріотичний польський Перемишль” [https://goo.gl/aaRj7A] і пов’язаного з ним “Патріотичний Перемишль” [https://goo.gl/6I7m2y].

МАЙКОВСЬКИЙ ЗАХИЩАЄ ПАЗЯ І ГІВІ

У січні 2015 року наш профіль “Російська V колона в Польщі,” виявив ганебний допис професора Вроцлавського університету Богуслава Пазя, який із збоченою насолодою схвалює тортури і вбивства українських військовополонених, які потрапили в полон під час героїчної оборони аеропорту в Донецьку до злочинців терористичного батальйону “Сомалі” під командуванням “Гіві”[https://goo.gl/P9mCCl] в фільмі, яким він поділився на своєму профілі та якого важко додивитися до кінця. Відбувається скандал, Богуслава Пазя (коротко, на жаль) відсторонили від викладання у Вроцлавському університеті.

У події на ФБ “Будемо захищати проф. Богуслава Пазя”[https://goo.gl/UBnSQM] Майковський захищає нікчемного професора-садиста, пишучи:” […] Професор Пазь, ксьондз Ісакович Залеський заступилися за мене, коли бандерівські середовища напали на мене при нагоді реконструкції Волинь 1943 в Радимно. Сьогодні я заступаюся за професора Пазя. “[https://goo.gl/lXoFUL].

ЗЕЛЕНИЙ ЧОЛОВІЧОК ТВОРИТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ОБОРОНУ

31 січня 2015 року в Перемишлі створено дружину Підкарпатського Плутону Територіальної Оборони [http://goo.gl/FSAsTB], пов’язана з Рухом з Територіального Захисту [https://goo.gl/G1A6Gv]. Одним з перших бажаючих до вишколу в перемишльських лісах є “зелений чоловічок” з російської тайги [https://goo.gl/GNVOkR] Майковський. Цього разу наш “герой” так говорить про себе самого [https://goo.gl/cvEm8j]. Прислів’я говорить: навіть у найменшому жарті буде доля правди.

Чергова дружина повстає осінню 2015 року. На керівника підкарпатського плутону [https://goo.gl/FtvHZK] Майковський висуває Войцєха Куляна, перепишльського націоналіста з тих, більш м’язистих, ніж думаючих, профіль якого [https://goo.gl/78Apuf] аж кипить від антиукраїнського хейту. Під його недавнім постом про запланований концерт гурту “Ot Vinta” Майковський коментує: “Сподіваюсь, що мер на це не дозволить, бо буде гаряче” [https://goo.gl/bmavYJ].

У серпні 2015 року мер Перемишля Роберт Хома підписує порозуміння про співпрацю з товариством Рух з Територіального Захисту, представлений Майковським та Куляном [http://goo.gl/q481bx,https://goo.gl/585mA2], а також керівником Підкарпатського Плутону Територіальної Оборони Тадеушем Міке. “Перемишль і Підкарпаття розташовані в такому специфічному місці. З одної сторони кордон. Також потенційна загроза стихійних лих є високою. Тому ці відділи є необхідні” – ствердив Хома, тим самим приймаючи свого колишнього контркандидата як організатора перемишльської частини [http://goo.gl/rW3Mpd].

Можна аргументовано підозрювати, що перемишльська територіальна оборона під керівництвом такого товариства тренується скоріш з думкою про боротьбу проти українців, ніж пліч-опліч з українцями у випадку потенційної російської агресії. У той самий час ми писали [https://goo.gl/PP3xcI] про провокації т.зв. “антибандерівських патрулів” у Бєщадах, організованих неофашистами з краківської Фаланги, які тоді ще були пов’язані з партією Зміна і мали освоєну стрілецьку одиницю JS 2039 [https://goo.gl/4LKcg6]. Виконавці писали тут і там, що користали з підтримки “підкарпатських націоналістів”. Вгадаймо в кого?

У другій половині жовтня Майковський разом з перемишльською одиницею ТО виїздить до Сєдлєц [https://goo.gl/DcR9U2] на загальнопольські тренування цивільних груп заангажованих у діяльність Товариства Руху з Територіальної Оборони [http://goo.gl/rDkssT]. Це є підтвердженням того, що перемишльська одиниця робиться впливовим суб’єктом у русі територіальної оборони і нема нічого, щоб не дозволило припустити, що не заражує середовища ТО на іншій території держави своєю антиукраїнською параноєю, підсиленою проросійськістю.

ТРЕНУВАННЯ ВСЕПОЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ

Тим часом у жовтні 2015 року Підкарпатська Молодь Всепольська кує нові кадри. Допомагають в тому Кшиштоф Босак, Кшиштоф Тенеровіч і звичайно Майковський [https://goo.gl/yShUJ7,https://goo.gl/B8YjxT], які під час навчальної сесії розповідають молодим націоналістам про діяльність свого Товариства історичної реконструкції „X D.O.K.”. Виявляється це приносить свої плоди: підкарпатська Молодь Всепольська була однією з головних організаторів, які спричинились до заворушення під час процесії в Перемишлі 26 червня 2016 року.

Майковський на осінь 2015 року зустрічається також з учнями з підтарновських сіл у рамах проекту, яке фінансувало Товариство повіту в Тарнові, як завжди під гаслом “патріотизм” [http://goo.gl/koab6I].

ПІДТРИМКА КАНДИДАТІВ НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО РУХУ

У той самий час на своєму профілі у ФБ Майковський заявляє [https://goo.gl/dpVzyS], якими є його кандидати до Сейму. Перший це Сильвестр Хрущ, один з лідерів Націоналістичного руху і товариш політичного сходження Матеуша П. [https://goo.gl/a0WLCj], саме той, який пропонував вибудувати стіну на кордоні з Україною [http://goo.gl/KvVa6T, http://goo.gl/x6Dpbo]. Петицію у цій справі склав у воєводській адміністрації [http://goo.gl/GqxpXi] Запаловський, якого видно на фотографії [https://goo.gl/lXhktd] з Майковським і мером Хомою власне під час зустрічі перемишльського відділу Союзу Сибіряків, який також підтримав петицію щодо стіни.

Другою рекомендованою особою від Майковського є кандидат Войцєх Бакун, черговий націоналіст, який став депутатом Кукіз’15 і займається промоцією проекту “кресового закону”, який запропонував його клуб, хоч, як інформує [http://goo.gl/8zJ7Lx] Адам Сьмєх з ультрапроросійської групи “Вірні Суверенній Польщі” з Лодзі [https://goo.gl/s0TWJd], справжнім автором закону неменш проросійський, а разом з тим антиукраїнський, Пьотр Шеляговський з Познані, про якого ми вже писали [https://goo.gl/dASdw5].

МАРШ НЕЗАЛЕЖНОСТІ З МОЛОДИМ БАНДЕРІВЦЕМ

Листопад 2015 – перемишльські націоналісти їдуть до Варшави на Марш Незалежності. Серед них є Богдан Луцак [https://goo.gl/oQhS6V], дивно, бо це молоденький український націоналіст, який на своїй сторінці на FB в закладці «подобається» має практично всі відділи Правого Сектора [https://goo.gl/jI2dhM] і, перш за все, є сином, проживаючого у Львові, Артема Луцака [https://goo.gl/krYSfA], який на той час був керівником штабу 8 роти «Правого Сектора», псеудонім «Доктор». Луцак старший належить до близького політичного оточення Дмитра Яроша [http://goo.gl/nJ25OY]. Натомість Луцак молодший публікує [https://goo.gl/Fb5D4u] фотографію себе з Майковським з 11 листопада у Варшаві: обоє тримають зброю і проглядається між ними близькість. Внизу хтось коментує: «на іммігрантів» [https://goo.gl/U5eKce].

Ми дізнались, що головний «антибандерівець» міста Майковський часто забирає зі школи молодого Богдана Луцака, який до нього звертається «вуйку», у той час як його батько під червоно-чорними прапорами воєю на східній Україні як керівник батальйону «Аратта» [https://goo.gl/Hfj7yB]. Поза тим пригляньмося до Артема Луцака.

ПІДОЗРІЛА ДРУЖБА АНТИБАНДЕРІВЦЯ З БАНДЕРІВЦЕМ З МОСКВИ

У Польщі Артем Луцак став відомим після того, як у червні 2015 року презентував виставку про «Правий Сектор» [http://goo.gl/iDCOk0] у варшавському приміщенні «Український Світ», даміністраторами якого був Фонд «Відкритий Діалог», а раніше у травні 2014 року у тому самому місці проводив зустріч, яке заохочувало громадян України, які проживають у Польщі, голосувати на кандидата Правого Сектора [http://goo.gl/8ezUS3], під час якого, своїми, делікатно кажучи, непродуманими (чи справді?) заявами про вбивства поляків на Волині («нехай спочатку доведуть») дав поживу антиукраїнській пропаганді на довший час [http://goo.gl/TZmb0t], повністю підриваючи надії, які дехто знаходив у попередніх пропольських голосних заявах Дмитра Яроша.

Артем Луцак [https://goo.gl/M43azu] народився в Москві в 1972 році. Як видно в його соціальній мережі VK [http://goo.gl/YyyOHz], протягом короткого часу навчався у школі в Іраці при посольстві СРСР в 1980 році, з чого можна припустити, що хтось з його батьків там міг працювати. Луцак про це не згадує, коли розказує про своє навчання за межами Москви, згадуючи отнак Шепетівку в Україні, де проживала його бабця [https://goo.gl/APPfPZ]. У роках 1991-93 [http://goo.gl/YyyOHz] проходив службу у прикордонних військах Російської Федерації (Краснознамённом Новороссийском пограничном отряде в/ч 2156 11- ПОГЗ) [http://goo.gl/XdVtmV, https://goo.gl/NQNKBK]. КДБ, а потім ФСБ доволі уважно приглядалась вибірці в такі прикордонні військові частини, які розташовувались на Кавказі.

У 2001 році Артем Луцак закінчив [https://goo.gl/zP0yUL] московський медичний університет ім. Пирогова – елітний, куди вступити було доволі важко. Переважно навчались там діти титулованих медиків і осіб з т.зв. політичної еліти. У Москві займався між іншим охоронним бізнесом через фірму «Лайкон» [http://goo.gl/zEZlGi]. Очевидно не буде перебільшенням зауваживши, що охоронні фірми в Російській Федерації (хтось скаже, так як і в Польщі…) мають переважно дещо специфічні громадяни. Артем Луцак проживав тоді за адресою в Москві вул. Виноградова 6/144 [http://goo.gl/EOS1tH].

Як повідомляли медіа [http://goo.gl/iNrnQn] Артем Луцак отримав українське громадянство в 2012 році, однак він сам говорить про рік 2010 [https://goo.gl/APPfPZ], однак на сторінці його охоронної фірми подано, що ще в 2012 році мав російьске громадянство [https://goo.gl/A8NVzK]. Є ймовірність, що громадянство може мати і по сьогодні, але теж не варто виключати, що могло це останньо змінитись. В Україні проживає з 2008 року, спочатку в Тернополі, пізніше у Львові. Раннього літа 2014 року з’явився у Перемишлі. Правий Сектор цього факту взагалі офіційно не коментував, але російські видання загалом так і то доволі активно [http://goo.gl/ShpR4x, http://goo.gl/mG0R5W,http://goo.gl/sRi6Gg, http://goo.gl/uPbP80]. Під приводом безпеки сім’ї Луцак оселив у Перемишлі двох дітей разом з дружиною росіянкою (щоправда зараз дружина проживає у Львові, оскільки не має польської візи).

Його батько Анатолій Степанович Луцак [http://goo.gl/FxYksR], з яким Артем Луцак керував заснованю спільно [https://goo.gl/vKSC7m] коопераційною фірмою «Россар» [https://goo.gl/vdKfUs], ймовірно закінчив московський Військовий інститут іноземних мов (ВИИЯ), який був кузнею кадрів для зовнішньої розвідки СРСР [http://goo.gl/M7jwJ8]. Серед випускників ми не знайшли його прізвища, однак на сторінці зі спогадами колишнього офіцера КДБ Віктора Руденка з’являється прізвище Луцак (Москва) [http://goo.gl/0c0nKP]. Також серед текстів т. зв. вііяківських (від назви навчального закладу) з’являється прізвище Анатолій Луцак, як автора пісні «вііяковської з часів єгипетської делегації» [http://goo.gl/r8tWUL].

Все це тільки небезпосередні доріжки, але доволі сильні. У контексті того, що панове Майковський та Луцак, кожний зі своєї сторони кордону, доволі успішно псують польсько-українські відносини, одночасно приятелюючи, у той час, коли публічно займають абсолютно різні політичні позиції, вважаємо, що відповідні інституції в обох країнах мають піти, найкраще спільно, окресленим тут шляхом.

УРОЧИСТОСТІ З РОСІЙСЬКИМ КОНСУЛОМ

У листопаді 2015 року Майковський організовує урочистості на військовому цвинтарі у Белвіні [https://goo.gl/4qCE9v], де поховано ексгумованих російських солдатів, які загинули під час І світової війни, з участю Генерального Консула Російської Федерації в Кракові Алєксандра Мініна [https://goo.gl/AVqQTR]. Прибули заприятельовані з Майковським російські реконструктори і представники місцевої влади, відіграв державний гімн Росії, створюючи атмосферу дружніх стосунків між слов’янськими народами. Черговий екзамен з потеплішання образу Російської Федерації на Підкарпатті Майковський здає на «п’ятірку».

ПЛАНУВАННЯ АКЦІЇ ПРОТИ ХОДИ

У травні 2016 року, після заяви рекомендованого Майковським депутата Бакуна, якого зацитував портал kresy.pl [http://goo.gl/YDQ04r] щодо щорічної урочистості на українському військовому цвинтарі в Пікуліцах і супроводжуючої релігійної процесії українців через Перемишль, на профілю Майковського з’явились перші коментарі, в яких пропонувалось заблокувати марш. 12 травня Майковський на пропозицію «перемишльського патріота», який керує салоном татуажу [https://goo.gl/gdrbtF] Лукаша Бейти [https://goo.gl/Q0TGjA], щоб організувати контрманіфестацію, Майковський відповідає: «Ми виступаємо «за». Хто візьметься за організацію?» Звучить відповідь: «Середовища, патріотичні організації? Ультраси обох перемишльських клубів? Думаю, що кожний взяв би в цьому участь» [https://goo.gl/fQ6AVL].

ЧЕРГОВЕ НИЩЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА

16 травня 2016 року на пікуліцькому цвинтарі було зплюндровано поховання на українській військовій могилі. Можна дізнатись про це з радісних записів Анджея Запаловського [https://goo.gl/LHFCa2,https://goo.gl/Gz0jNH]. На могилу було накладено таблицю, на якій розміщено знак Котвиці з написом «у цьому місці було поховано останки бандерівських бандитів, диявольських катів, мучителів польських жінок і дітей». Портал kresy.pl називає цей акт «патріотична реконструкція» [http://goo.gl/bwjcVf].

Наша думка є іншою: виконавці засвідчили свою радянську ментальність. У європейській християнській традиції повага до мертвих, ким би не були, є абсолютною вартістю; мертвий з могили не може боронитись, коли йому хтось плюндрує могилу в образливій для нього формі. Навіть на могилах найгірших гітлерівців заміщено нейтральні написи. Більше того, ані виконавці, ані Запаловський, ані редактори з kresy.ru очевидно слабо розуміють, хто конкретно тут похований і чи часом не є це один з тих повстанців УПА, які не брали участі або навіть були противниками волинської різанини – адже і такі були.

ТАЄМНИЙ ОРГАНІЗАТОР

У червні напруження зростає. З’являється сторінка «Перемишль проти бандерівців» [https://goo.gl/yRQKPM], яку адмініструє таємничий «Томаш Кавенцький» [https://goo.gl/Jzo7KH], від якого вже після акції навіть Майковський відсторонюється в заяві [https://goo.gl/X9SEOe], яку публікує бридкий, описаний нами [https://goo.gl/tHH4jF] хейтер Мірослав Вєховський псевдонім Гайового Марухи. Починається замилювання і відсторонення ватажків від власної акції.

АТАКА НА ПРОЦЕСІЮ? ЦЕ НЕ МИ!

Ані Майковський, ані Запаловський не брали безпосередньої участі в контрманіфестації чи нападі націоналістів на українську релігійну процесію 26 червня: для цього мають корисних ідіотів, яких тепер роблять крайніми. Запаловський завчасно подав на своїй сторінці алібі – інтенсивні заліки зі студентами в Жешові цієї … неділі [https://goo.gl/5Dm020].

Натомість Майковський 29 червня видав заяву, в якій читаємо «Заявляю, що я не мав нічого спільного з приготуванням недільної контрманіфестації, опираючись на твердження, що не треба втручатись у будь-який спосіб у релігійні урочистості» [https://goo.gl/t3LVig]. Два тижні раніше сам пропонував зорганізувати цю маніфестації [https://goo.gl/fQ6AVL], а того самого вечора за її перебіг хвалив [https://goo.gl/dM1OZQ] підкарпатську Молодь Загальнопольську, яку сам вишколював в 2015 році.

СПІРАЛЬ ПОДІЙ

27 червня, наступного дня після заворушення в Пікуліцах було сплюндровано пам’ятник міліціянтів з Красічина коло Перемишля, які загинули з рук УПА – звинувачення падають на українців. Інформацію про це подає на своїй сторінці Запаловський [https://goo.gl/W58x2U]. У той самий день, у віддалених в десяти кілометрах від Перемишля Княжицях, в урочистості посвячення пам’ятника жертвам ОУН-УПА беруть участь Запаловський, Майковський, ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський, згадуваний вище посол Бакун, а також адмірал Марек Точек [https://goo.gl/2Mnwia].

СТАРША ГВАРДІЯ НЕДАЛЕКО

Точек є членом правління товариства «Pro Militio» [https://goo.gl/ajoEwy], яке об’єднує переважно офіцерів колишніх військових інформаційних служб, серед яких генерал Тадеуш Вілецький, а колись, наскільки відомо, генерал Марек Дукачевський. Точек також є віцепрезидентом створеного за ініціативи вже померлого, колишнього працівника Міністерства громадської безпеки в Бєщадах Яна Нєвінського, Патріотичного об’єднання організацій кресових і ветеранських (PZOKiK) [https://goo.gl/U1zCZ7] – в управлінні якого також є – який цей світ є малим – згаданий на початку, значно молодший Моссаковський, який розігрівав гарячих хлопців з ONR і OWP під час протесту в Варшаві проти концерту українських гуртів. PZOKiK, будучи господарем минулорічної конференції в Кенджєшині-Козлю в рамах ХІІ Дні кресової культури, серед виступаючих, разом з завжди на підхваті Запаловського і ксьондза Ісаковича-Залеського, приймав кремлівських істориків Алєксандра Дьякова, Максіма Вількова і Олесю Орленко [http://goo.gl/RUs4jh].

Точек представляє в PZOKiK Клуб польської інтелігенції, в якому є генеральним секретарем [https://goo.gl/zz45y6]. Це є цілковито проросійський „think tank”, який ми описали в нашому тексті про нещасливе відзначення Богдана Калуса з Табору великої Польщі Президентом Дудою [https://goo.gl/cG01ss]. Керує там секретар партії «Корвін» колишній посол Ліги польських родин Даріуш Грабовський [https://goo.gl/3r7X2r], а товариство залишається в далеко крокуючому симбіозі з партійкою «Єдність Народу», зареєстрованою у товаришів з давнього Товариства польсько-радянської приязні при Маршалковській 115 у Варшаві, представником влади якої є … Запаловський.

ФІНАЛ

1 липня 2016 року з’являється «Звернення до Українців» т.зв. патріотичних середовищ з Перемишля, підписане Патріотичний Перемишль, Товариство Вболівальників Полонії Перемишль «Перемишльське братство» [https://goo.gl/Efmnqk], Перемишльське товариство історичної реконструкції X D.O.K., Патріотичний польський Перемишль і Молодь Всепольська відділення у Перемишлі. Пов’язані між собою організації, якби нічого не відбулось, звертаються до українців з проханням про взаємне охолодження емоцій, пишучи: «Ми є сусідами, братніми слов’янськими народами.» … [https://goo.gl/JhX2Zq,https://goo.gl/KOYmBZ].

Наш текст рекомендуємо владі міста Перемишль, підкарпатським місцевим управлінцям, уболівальникам, правдивим патріотам Перемишля і Підкарпаття, а також відповідним службам, які відповідають за безпеку держави і міністрові національної оборони, який здійснює контроль над рухом територіальної оборони, оскільки приказка говорить «де двоє б’ються, там третій користає». Посольство України також може прочитати та задуматись над тим, що можна зробити, а навіть що треба кому зробити, щоб з східної частини кордону перестало постачатись паливо для цього вогню.

ФБ спільнота Rosyjska V kolumna w Polsce  Там – багато фотоілюстрацій

Польська версія тут Polska wersja

13645102_410497579120447_3733238710095445826_n

More in Конфлікти, Polska wersja
------------8
Безпека російською мовою – місія неможлива?!

Подумайте, які можуть бути наслідки для людей, які вживають слово, яке фіксує фундаментальну людську потребу і при тому описує недосяжний...

Close