Останні новини

Пьотр Кульпа: Україну можна зробити країною рівня Євросоюзу

Пьотр Кульпа, правовий радник відділу Стратегії Головного Аудиторського Бюро Польщі  під час лекції «Метаінституційний аналіз кризи. Шанси для України», проведеною ІЦ «Майдан Моніторинг», поділився баченням ситуації, що складалася в Україні з позиції свого багаторічного досвіду чиновницької роботи на керівних посадах у Польщі.

В лекції Пьотр намагається показати ризики для України, які видно з Польщі, співставити задачі, які зараз вирішує Україна і які вдалося вирішити Польщі і донести до українців своє бачення можливих шляхів їх вирішення.

Поточна ситуація в Україні

До 2014 р. Україна знаходилася у подвійній залежності: не тільки від світової системи, а і від російської. Таким чином, вона увібрала в себе кризи обох систем. Після 2014 р. Україні вдалося позбутися штучно створеної залежності від Росії (центру, який все в Україні контролював), значно скоротивши споживання російського газу з 60 млрд куб. м до 18 млрд куб. м.  Це дозволило не просто виплатити третину зовнішнього боргу, а і забезпечувати поточні потреби країни: відновлювати армію, ремонтувати шляхи, підвищити енергоефективність, розпочати реформи. Отже, виявилося, що Україна здатна сама себе забезпечувати і не має залежності від зовнішнього капіталу.

Відмову від російського газу, або часткове знищення стратегічної корупції, Пьотр вважає перемогою Майдану: «Є різниця і її неможливо не бачити, між тим, що Україна використовувала 60 млрд куб. м газу, а зараз 18. Якщо помножити різницю на ціну у 420 дол. – це і буде сума, яка зараз залишається в бюджеті».

Зараз Україна знаходиться в цікавому періоді,  коли подвійної залежності не існує, отже, російська система не блокує Україну, але її потенціал зберігається. Багато реформ йдуть повільно або імітуються, щоб легко можна було повернутися назад. Тобто, Україна все ще на роздоріжжі.

Хоча позитивні результати Майдану у 60% розпорошені, але потенціал все ще зберігається. «З гарним менеджментом протягом 8-10 років з України можна зробити країну рівня Євросоюзу. На сьогодні управлінська система України рухається. Я бачив там багато  гарних людей – каже Пьотр. – Я відчуваю, що Гройсман хоче досягти прогресу. Можна було б, наприклад, поміняти тип української державності з територіальної та морську, автострадами поєднати Одесу з Балтійським морем, з’єднати Швецію з Іраном. На цьому можна заробляти і тоді з’явиться усвідомлення, що наш капітал працює, у нас є розвиток і у нас є своє місце».

Пьотр вважає Україну країною з величезним людським потенціалом,  який виражений дуже високим інтелектуальним рівнем. Загалом, на його думку, Україна не відрізняється від країн європейського континенту.

Корупція

«Можете мені вірити, можете – ні, але в Польщі, незалежно від того, що пише жовта преса, корупції я не зустрічав. Я працюю як вищий держчиновник з 1995 р.: я працював в Парламенті, міністром, в міністерствах директором департаменту, генеральним директором. Клянуся життям своїх дітей. На рівні уряду корупції в Польщі немає» – каже Пьотр.

Зараз Україна тільки частково звільнилася від стратегічної корупція, сенс якої був у знищення ресурсів. Відсутність ресурсів призводила до зубожіння, а зубожіння було гарантом стабільності, адже, коли людині потрібно важко працювати, щоб забезпечити прожитковий мінімум, вона не має часу думати про захист своїх прав. Україна закупала газ за величезні гроші, не дивлячись на це система працювала так, що люди опалювали газом вулицю. На закупку цього газу бюджет давав дотації, ці дотації вбивали дітей, адже не залишалося грошей на лікування. Ця штучно створена залежність слугувала гарантом стабільності України для Росії.

«Чому від газу? Тому що він був у Росі. Чому Україна використовувала 60 млрд куб. м? Тому що більше не потягнула б. Чому по 420 грн. за куб. м.? Тому що на стільки була здатною».

Зараз боротьба з корупцією в Україні не стосується стратегічного рівня. Про нього ніхто не говорить, наче його немає. В Україні говорять про корупцію на рівні чиновників (розкрадання бюджетів, використанні службових положень) і на рівні бізнесу. Тільки з цими рівнями можна використовувати ті заходи, що Захід пропонує в боротьбі з корупцією, тому на Заході стратегічної корупції немає. Там не уявляють, що можна будь-яку посаду продавати, що лікар може не знати основ біології, що взагалі можлива така імітація всього.

Через те, що в Польщі не було стратегічної корупції, то, за досвідом Польщі, в Україні боротьба з корупцією ще не починалася.

«Знаєте, коли почнеться справжня боротьба з корупцією? Коли по телевізору примусять корупціонера пояснити, чому він це зробив, і його пояснення люди не сприймуть, як виправдання. Тоді він відчує, що він один, що всі пальцем на нього вказують. Зараз всі його розуміють. Корупціонер бачить, що всі в цьому беруть участь і всі це виправдовують» – каже Пьотр.

Якщо прибрати корупцію на рівні чиновників, то в Україні всі матеріальні питання будуть дуже швидко вирішені.

Але причиною занепаду України Пьотр вважає не корупцію. Корупція – це наслідок олігархічної системи, що панує в Україні, і засобом свого виживання бачить послаблення та знищення державності. І саме з цим потрібно розібратися в першу чергу.

Олігархи

Розвиток України гальмується через те, що олігархи просто не розуміють, що з ними буде далі. Тому Пьотр вважає, що на цьому етапі має відбутися діалог суспільства з олігархами, який допоможе досягненню компромісів.

Сенс в тому, щоб олігархи перестали бачити загрозу для себе у державності, отримали від неї чесні гарантії і почали використовували свої таланти та ресурси для того, щоб зробити свою країну сильнішою, укріпити її. Це потрібно і Європі, і світу, і Польщі в першу чергу.

Невирішення цього питання загрожує серйозними наслідками для України: можливою втратою суверенітету, зубожінням, периферійністю. «І це на найкрасивішому клапті землі, де є все, для того, щоб нормально жити і керуватися! – наголошує Пьотр. – Те, що українцям небайдужа їх країна вони показали на Майдані, коли люди здатні були там помирати, тому що не бачили для себе можливостей жити в такій країні далі».

Громадськість має знайти шлях, щоб досягти цього компромісу заради майбутнього цієї країни.  Потрібно висловити цю позицію, зробити її відомою і заставити думати про це. Навіть маленька група добре організованих людей у стані зробити це.

Роль ефективної організації

Якщо подивитися на сучасний світ, що вирішує багата країна чи бідна?

Запорукою швидкого і ефективного розвитку є ефективна організація. Прикладом може служити дія колоніальних адміністрацій на окупованих територіях. Місцеве населення не піднімалося на посадах вище рівня клерка, воно було не навчене ефективному адмініструванню, відповідно, коли колоніальна адміністрація залишала країну, все занепадало, адже не було людей, здатних керувати державою.

«У вас немає вибору – наголошує Пьотр. – Якщо провести аналогію з хворобами, то адміністративна система України хвора на рак».

Правильна організація багато важить на всіх рівнях. Люди також мають навчитися співпрацювати та організовуватися, не дивлячись на погляди. Гроші йдуть туди, де є організована громадськість. Чиновник має бути лише службовцем, якого можна прибрати, якщо він робить щось не так. Грошами має розпоряджатися громада на місцях.

Люди

Пьотр вважає, що в Україні вражаючий інтелектуальний рівень людей. Тут немає дефіциту знань. «Я працював з експертами Євросоюзу, був постійним радником і можу сказати, що немає ніякого бар’єру на рівні знань. Немає бар’єрів на рівні доходу. Україна у стані 30% зовнішнього боргу заплатити. Яка країна на це здатна? Єдиний бар’єр – це політична воля і громадянське мислення» – каже Пьотр.

Наступним кроком має відбутися солідаризація людей. Люди мають навчитися організовуватися і гуртуватися заради спільних ідей. В такому разі, люди на місцях почнуть управляти спочатку своїм домом, потім своєю вулицею, потім містом, регіоном і країною. Просто тому, що прийде момент усвідомлення, що далі так неможливо.

Частково йдуть реформи, які це змінюють. Реформа самоуправління деінде дає непогані результати. Є міста, де люди взяли ініціативу у свої руки, отримали додаткові кошти і думають, як їх використати, щоб їх діти захотіли жити в цьому місті. І навіть на не дуже великі кошти, але вони створюють виклик та суспільну енергію.

Бідність

Потрібно також враховувати, що в Україні існує проблема бідності.

Багатий – це той, хто усвідомлює, що в нього зараз є все необхідне і він в стані це розділити з іншими.

Бідний – це той, кому чогось не вистачає, навіть якщо в нього є мільярди. Те, чого йому не вистачає і є пасткою, на яку його ловлять і роблять рабом.

Питання формування прошарку багатих людей, незалежно від того, скільки в них грошей, дуже сильно б вплинуло на підхід до майбутнього. Це люди, вільні від рабської свідомості.

«Уявіть собі, що вам нічого не потрібно, у вас все є, ніхто не в стані дати вам щось, від чого б ви стали залежними. З таким підходом змінюється колоніальна рабська психологія, що я від чогось залежу. Ні, я не залежу, я не боюся, і я бачив приклад людей, які готові були помирати на Майдані. Краще мені померти тут, ніж далі це терпіти» – наголошує Пьотр.

Рівність

Нерівність сприяє нестабільності у суспільстві. Як важко відчувати себе повноцінною людиною у країні, де ти, чесно ходячи на роботу, працюючи з ранку до ночі, отримуєш 5 тис. грн., а інший поряд може ці 5 тис дати на пиво. Наскільки це вбивчо, несправедливо, знищує зв’язки, спільноту. «Це дуже руйнуюче і, подумайте, кому ця ситуація вигідна? В мене таке відчуття, що люди в Україні ставляться до цього нормально і схвалюють різницю в доходах в десятки тисяч разів. Якби я був олігархом, я б теж казав, що це нормально. Щось на кшталт, якщо гарно організуєшся, будеш гарно працювати, також досягнеш мільярдів.  Невже будемо в це вірити? Це ідеологічно самовбивчо» – попереджує Пьотр.

Така нерівність сприяє появі комплексів і глибокого почуття неповноцінності. Для збереження державності і спокою у суспільстві потрібен великий клас людей, які досягли психологічного рівня здатності бути рівними. Та людина, яка хоче бути вище, багатше, більш правильною не готова бути рівною. Вона хоче бути краще. Це компенсація її неповноцінності. «Люди в Україні не раз підтвердили здатність до рівності, тому з такою відвертістю про це вам і кажу» – наголошує Пьотр.

Якщо людина здатна бути рівною, вона не мислитиме з точки зору жебрака. Вона буде відповідальною у відношеннях з сусідом, особливо коли бачить хабар, злочин. Це означає бути здатним брати на себе відповідальність за своє оточення, за свою країну.

«Потрібно усвідомити, що кожна людина народилася і помре, і ні в кого немає права за неї щось вирішувати, бо ніхто за неї не буде помирати.  Немає ніяких передумов, щоб той, хто багатше, принижував чиюсь людську гідність. Якщо будемо у стані бути рівними, будемо у стані спокійно дивитися на історію і на майбутнє – каже Пьотр. – Я вірю в Європу. ЄС – це поки єдина в історії ідея, в якій питання рівності висунуті на політичний рівень. Це дуже важливо, тому що в історії залишається те, що наші країни є сусідами, скільки б крові не було між нами. І тому ми маємо домовитися».

Обговорення лекції у ФБ


Відео лекції:


img_20161007_214033


Наталя Ляшенко, ІЦ “Майдан Моніторинг”

More in Влада, Політика, Суспільство, Статті, Стратегії
Dewastacja pomnika ukraińskiego w Wierzbicy.
Націоналіст, комуніст, яка різниця

Табір Великої Польщі – це шита білими нитками невміла проросійська фальшивка польського патріотичного угруповання, члени якої щонайменше пропагують нищення могил...

Close