Останні новини

«Ми прийшли з миром…»

Використання почуття провини і співчуття – ця маніпуляція стара, як світ. Але, як і сотні років тому, працює безвідмовно, особливо якщо людина не має власних переконань, а просто йде собі куди вітер дме. Бездумні, безвольні, такі особи – просто манна небесна для тих, чия задача не дати здійснитися Україні. Самостійній, сильній, впевненій, самобутній.

Нетолерантно і агресивно вони наполягають на толерантності по відношенню до себе. Зі злістю і зневагою говорячи про українську мову і тих, хто нею розмовляє і захищає, тобто нас із вами, вони вимагають доброго ставлення і поваги до себе. Підміняють поняття, перекручують факти, і от вже вони – єдині, хто в цій країні робить щось корисне і важливе, а всі ми – тролі, боти й ледацюги, яким нема чим більше займатися, окрім заважати «хорошим людям», «настаящім украінцам».

«Що ж ви злі-то такі?» – питають ті, хто вкладає сили, гроші, енергію у знищення української мови, а з нею і справжньої, єдино можливої України. І от людина вже на гачку. «Я ж не зла», думає вона, «я-то хороша людина», і починає ревно захищати маніпулятора, часто йдучи навіть проти своїх.

Та й правда, що це ми зі своєю мовою причепилися, людина ж хороша? І не промайне думка, що дійсно хороша людина не стане зневажати мову країни, яку називає своїм домом, не буде насміхатися над нею, паплюжити її, витісняти її з усіх сфер життя задля власного комфорту.

Вони нікуди не поїдуть – Тамбов, Рязань, Іваново їм не потрібні. Вони сидітимуть тут і будуть й надалі, послідовно, цілеспрямовано і безкомпромісно давити і протискати потрібні закони, постанови, укази, доки не отримають другу державну мову. Але ж ми знаємо, яка насправді доля чекає на будь-яку іншу мову, якій не пощастило перехрестити стежки з агресивною російською, якщо навіть ті, для кого вона рідна, не стануть на її захист – вимирання. Часто, разом із носіями.

В гіршому випадку вас знищать, в «кращому» – зламають або перетворять на раба. І тоді ночами ви будете збиратися на конспіративних квартирах і таємно, пошепки, з ностальгією розмовляти солов’їною українською, яку не вберегли, з найбільш відважними однодумцями, а вдень витискати з себе підлабузницьку посмішку у спілкуванні з «хазяями країни». Або й взагалі відхреститеся від рідної мови і перетворитеся на ще одну порожню оболонку в людській подобі.

Звісно, історично склалося так, що в кожного з нас є російськомовні рідні й друзі. Якщо українська мова дійсно, не лише на словах, а в реальному вжитку стане єдиною державною, а її знання і використання обов’язковим принаймні у суспільній і професійній сферах, їм доведеться адаптуватися і змінити щось у своєму житті. Але чому ЦЕ турбує вас більше ніж те, що зараз ВАМ доводиться пристосовуватися, принижуватися, і всюди, на кожному кроці, почуватися чужинцем у рідній країні? Чому їхній дискомфорт ви відчуваєте сильніше, ніж свій?!

Так, ці люди не ходять по вулицях наших мирних, далеких від війни міст з ножами і автоматами, на них не висять таблички «Ненавиджу Україну», їхня агресія зовсім іншого типу – вони тонко, на емоційному рівні змушують вас нищити свою мову власними силами. Кожного разу, коли ви в розмові «із ввічливості» переходите на російську, вони перемагають. Кожного разу, коли ви соромитися «на людях» говорити українською, а робите з неї «кухонну мову», вони святкують. Кожного разу, коли ви своїми власними руками вподобуєте і репостите «важливі» тексти російською мовою, вони розуміють, що їхня тактика маніпуляцій працює і продовжують з іще більшим завзяттям. Тут можна навести ще безліч прикладів. Часто – невеличких дрібниць, які робляться «на автоматі», але які, тим не менше, якраз і створюють благодатний ґрунт для російської мовної агресії.

І якщо зараз ви не схаменетесь – не прикусите язика, якщо автоматично захотілось запопадливо перейти на мову нахабнішого співрозмовника, не почнете вживати українську в усіх життєвих ситуаціях, поступово виправляючи помилки і збільшуючи словниковий запас, не пошукаєте схожу інформацію українською мовою, то й незчуєтеся, як тут, на нашій землі виникне друге московське одоробло, в якому ні вам, ні вашим дітям не буде місця.

Маніпулятори, які зараз ховаються за ангельськими масками жертв, всі ті, кого «прітєсняют», не цінують і несправедливо ображають «злі нацики х*хли», покажуть тоді своє справжнє обличчя, і, будьте певні, воно вам не сподобається. От тільки тоді буде вже пізно.

14706918_1209173462473407_8985327972541028600_o

OLENA TATYANCHENKO

2 Comments on "«Ми прийшли з миром…»"

Comments are closed.

More in Infowar, Записки, Культура, Наша історія, Освіта і наука, Психологія, Смерть совку!, Українська мова
Фото Віталія Овчаренко
Майдан Моніторинг оприлюднив англомовну версію Міжнародної рамкової стратегії інформаційної та комунікативної безпеки України

Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» оприлюднив міжнародну версію рекомендацій реформування сфери інформаційної і комунікаційної безпеки англійською мовою, які базуються на моделі...

Close