П’ять універсальних законів людської дурості

Написано

Corinne Purtill

квітень 29, 2017

Ідіоти поміж нас не тільки загроза для самих себе. (Reuters/Susana Vera)

В 1976, професор історії економіки університету Каліфорнії у Берклі опублікував есе, що описувало фундаментальні закони сили, яку він сприймав, як найбільшу загрозу для існування людства: Дурість.

“Дурні люди, – пояснює Карло М. Ціпольля (Carlo M. Cipolla), мають кілька ідентифікуючих рис: їх в надлишку, вони нераціональні, і вони спричинюють проблеми для інших без видимої вигоди для себе, цим самим знижуючи загальний добробут суспільства. Немає жодного захисту від дурості”, – стверджував народжений в Італії професор, який помер в 2000 р. Єдине, як суспільство може уникнути бути роздушене під тягарем своїх ідіотів, це якщо не дурні працюють ще важче, щоб компенсувати втрати, завдані своїми дурними братами.

Давайте розглянемо п’ять базових законів людської дурості Ціпольлі:

Закон 1: Завжди і неминуче кожен недооцінює кількість дурних індивідуумів в обігу.

Не має значення скільки ідіотів ви підозрюєте у своєму оточенні, пише Ціпольля, ви незмінно применшуєте загальну кількість. Ця проблема поглиблюється упередженим припущенням, що певні люди є інтелігентні, що базується на таких поверхневих факторах як їхня робота, рівень освіти чи інші риси, які ми віримо, виключають дурість. Вони не виключають. Що переносить нас до:

Закон 2: Ймовірність того, що певна особа є дурна не залежить від інших характеристик цієї особи.

Ціпольля постулює, що дурість є змінною, що залишається сталою по населенню. Кожна категорія, яку тільки можна собі уявити, – стать, раса, національність, рівень освіти, дохід – посідає фіксований відсоток дурних людей. Існують дурні професори коледжів. Існують дурні люди в Давосі і в Генеральній Асамблеї об’єднаних націй. Існують дурні люди в кожній нації на землі. Наскільки численні є дурні люди посеред нас? Не можливо сказати. І будь-яке вгадування в будь-якому разі буде суперечити першому законові.

Закон 3: Дурна людина – це людина, що спричинює втрати для інших людей або групи осіб, в той час не отримуючи жодної вигоди для себе і навіть, можливо, зазнаючи збитків.

Ціпольля назвав це Золотим законом дурості. Дурна особа, згідно економіста, є кимось, хто спричинює проблеми для інших без жодної вигоди для себе.

Вуйко, що не може стриматися постити фейкові новини на Фейсбуці? Дурний. Представник сервісу споживачів, який тримає вас на телефоні годину, двічі кладе слухавку, і якось все ж умудряється знищити ваш профіль? Дурний.

Цей закон також представляє два інші фенотипи, які Ціпольля каже, що співіснують попри дурість. Перший це інтелігентна особа, чиї дії приносять вигоду і для неї самої і для інших. Також є бандит, що приносить користь собі за рахунок інших. І нарешті є безпорадна особа, чиї дії збагачують інших за рахунок неї самої. Ціпольля уявив собі чотири типи згідно графа внизу:

Дурість на графіку. (Vincedevries)

Не дурні мають недоліки і є не послідовною групою. Часом ми діємо розумно, а часом ми егоїстичні бандити, часом ми безпорадні і інші користуються цим, а часом ми трошки і такі і такі. Дурні, в порівнянні, є зразком несуперечливості, що діють у всі часи з непохитним ідіотизмом.

Однак, послідовна дурість є єдиною послідовною рисою дурних. Це те, що робить дурних людей такими небезпечними. Ціпольля пояснює:

“По суті, дурні люди небезпечні і руйнівні тому, що для розумних людей є важко уявити і зрозуміти необґрунтовану поведінку. Розумна людина може зрозуміти логіку бандита. Дії бандита слідують моделі раціональності: злої раціональності, якщо вам так подобається, але все ж раціональності. Бандит хоче плюс на свій рахунок. Але оскільки він не досить розумний, щоб розробити способи отримати плюс так, щоб надати і вам плюс, він буде виробляти свій плюс, викликаючи мінус, що з’явиться на вашому рахунку. Все це погано, але це раціонально, і якщо ви раціональні, то зможете передбачити це. Можна передбачити дії бандита, його злі маневри і потворні наміри і часто можна збудувати собі захист.

З дурною людиною все це абсолютно неможливо, як пояснено в третьому основному законі. Дурне створіння буде переслідувати вас без причини, без будь-якої користі, без будь-якого плану або схеми, і в найнеймовірніший час і місці. У вас немає раціонального способу визначити якщо, і коли, і як, і чому дурна істота заатакує. Зіткнувшись з дурним індивідуумом – ви повністю в його владі.”

Все це веде нас до:

Закон 4: Не дурні люди завжди недооцінюють руйнівну силу дурних індивідуумів. Зокрема, не дурні люди постійно забувають, що у всі часи і у всіх місцях і за будь-яких обставин мати справу і/або бути пов’язаними з дурними людьми завжди обертається дуже дорогими помилками.

Ми недооцінюємо дурних, і ми робимо це на свій страх і ризик. Це веде нас до п’ятого і останнього закону:

Закон 5: Дурна особа – найнебезпечніший тип особи.

І його наслідок:

Дурна особа більш небезпечна, ніж бандит.

Ми не можемо нічого зробити з дурними. Різниця між суспільствами, що розпадаються під вагою своїх дурних громадян і тими, що витривають є результатом дій не дурних. Ті, хто прогресує, незважаючи на своїх дурнів, володіють високою часткою людей, що діють розумно, тих, хто зрівноважує збитки завдані дурними, приносячи прибуток для себе і своїх товаришів.

Занепадаючі суспільства мають такий самий відсоток дурних людей як і успішні. Але вони також мають високий відсоток безпорадних людей і, Ціпольля пише, «тривожне поширення бандитів з підтекстом дурниці.»

«Така зміна складу не-дурного населення неминуче посилює руйнівну силу [дурної] фракції і робить занепад певністю,” підсумовує Ціпольля. «І країна йде в пекло.»

Переклад Соломія Лебідь

Джерело QUARTZ

Be the first to comment on "П’ять універсальних законів людської дурості"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


More in Конфлікти, Суспільство, Культура, Освіта і наука, Психологія, Статті, Стратегічні комунікації
Критичне мислення. Понятійний апарат

...

Close