ДТ: "УКРАЇНСЬКІ ТЕЛЕКАНАЛИ: РАЗОМ ПРОТИ ЮЩЕНКА? ГЛІБ ПАВЛОВСЬКИЙ ПРОВІВ ОГЛЯД УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ"
10/27/2001 | Спостерігач
Дзеркало Тижня
№ 42 (366) субота, 27 жовтня - 2 листопaда 2001 року
УКРАЇНСЬКІ ТЕЛЕКАНАЛИ: РАЗОМ ПРОТИ ЮЩЕНКА? ГЛІБ ПАВЛОВСЬКИЙ ПРОВІВ ОГЛЯД УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ .
Дмитро ЧЕПУР
23 жовтня в Москві національна інформаційна служба «Страна.ру» й інформаційний центр «Україна.ру» провели презентацію нового проекту «Відкритий телеефір». Публічна версія створення нового проекту політично нейтральна. Її завдання — надати можливість російським українцям якщо не дивитися українське телебачення по «ящику», то хоча б в Інтернеті. Однак є підстави думати, що офіційна мета проекту має мало спільного з істинними намірами організатора.
Вже нині українські телеканали активно рекламують свої інтернет-сторінки в телеефірі. Сайти телеканалів постійно тримаються на верхній планці рейтингів відвідувачів. Неважко спрогнозувати, як розвиватимуться події у випадку створення єдиного майданчика і спільної реклами сайту на декількох телеканалах. Такий сайт збере значну частину всієї аудиторії українського Інтернету. А це сьогодні понад 1,2 мільйона освічених соціально активних користувачів, серед яких багато так званих лідерів думок — тих людей, до чиєї точки зору прислухаються.
Цікаво, що на презентацію взагалі не запросили керівників СТБ і «Нового каналу» Ігоря Федуна й Олександра Ткаченка. «Новий» є ледь не єдиним не заангажованим вітчизняними політичними угрупованнями українським каналом. Він належить російській групі «Альфа» і фінансово незалежний від українських суб’єктів.
Офіційного запрошення не одержав і генеральний директор ICTV Олександр Богутський. Однак на презентації був присутній один із лідерів «Трудової України» народний депутат Віктор Пінчук, чиє ім’я спостерігачі пов’язують із ICTV і СТБ. Про статус Пінчука на презентації нічого не повідомлялося, він також не робив доповіді. Мабуть, факт присутності Пінчука свідчить про його політичне зближення напередодні виборів з лідером СДПУ(о) Віктором Медведчуком. Можливо, обидва лідери домовилися про узгоджену інформаційну політику підконтрольних їм ЗМІ, зокрема про скоординоване політичне «знищення» Віктора Ющенка і блоку «Наша Україна». Втім, існує й інша версія єднання. Керівники або власники представлених на презентації каналів або вже ангажовані кремлівськими впливовими особами, або прагнуть до цього. Наприклад, телеканал «Інтер», який проявив високий рівень професіоналізму у висвітленні зовнішньополітичних питань, у перші дні після терактів у США займав відчутно антиамериканську позицію. Цікаво було спостерігати за зміною позиції каналу в міру того, як в антитерористичну коаліцію дедалі активніше почала інтегруватися Росія. До того ж «Інтер» — кревний родич ГРТ. Без донорських програмних переливань рейтинг каналу був би, мабуть, не таким високим.
З «1+1» усе трохи складніше. Роднянський завжди мав імідж прозахідної людини, що, безсумнівно, позначалося на якості власної продукції каналу. Однак часи змінюються, а разом із часами і країни, котрі критично впливають на тих, від кого залежать долі каналів і їхніх керівників. Розраховувати на Захід як на ефективного захисника свободи слова в Україні нині не випадає. Набагато надійніше розраховувати на тих, кому свобода слова не потрібна, але потрібний канал, дивлячись на який, починається часте слиновиділення.
Що стосується Віктора Пінчука і його (чи напівйого, як у випадку з СТБ) каналів, то дорікнути Віктору Михайловичу в непослідовності не можна. У його житті майже все пов’язано з Росією: від бізнесу — до піарників, від артистичних симпатій — до руху в Європу разом із Росією, від ангажованих російських тележурналістів — до запропонованих політичних ходів, списаних із російських реалій. Сьогодні Пінчука не можна обвинуватити у відкритому протистоянні блоку Ющенка. Більше того — у недавньому минулому мали місце сімейні зустрічі Віктора Михайловича і Віктора Андрійовича. Однак Росія, її орієнтири й інтереси не далекі власнику «Трудової України», і присутність на даній презентації в Москві — зайвий привід продемонструвати це Кремлю.
На презентації «1+1» й «Інтер» були представлені на вищому рівні. Від каналів були лідер фракції СДПУ(о), народний депутат Олександр Зінченко і генеральний продюсер Олександр Роднянський.
Окрім них на презентації виступили посол України в Російській Федерації Микола Білоблоцький і керівник Фонду ефективної політики, ідеолог проектів «Страна.ру» і «Україна.ру» Гліб Павловський. Про пана Павловського «ДТ» досить докладно розповіло в одному з останніх номерів. У кулуарах української політики як факт обговорюється, що Павловський має контракт із СДПУ(о) на проведення її виборчої кампанії. Висока щільність на презентації нового проекту Павловського близьких до цієї партії людей підтверджує таку інформацію.
Дивує, що на презентації не виступив представник Першого національного каналу (УТ-1), особливо з огляду на присутність українського посла і керівників двох найпопулярніших телеканалів — конкурентів УТ-1. А можливо, відсутність пана Долганова — лише організаційна недоробка. Може, організатори спеціально не рекомендували Долганову прибути на презентацію, боючись «засвітити» його в когорті підконтрольних їм ЗМІ.
Хто фінансував презентацію «Відкритого телеефіру» і хто фінансує цей проект? Навряд чи замовником виступили українські громади в Росії, котрі, за інформацією організаторів, є одними із головних користувачів цього проекту. Хотілося б думати, що за даним проектом не формується новий центр управління українськими ЗМІ.
№ 42 (366) субота, 27 жовтня - 2 листопaда 2001 року
УКРАЇНСЬКІ ТЕЛЕКАНАЛИ: РАЗОМ ПРОТИ ЮЩЕНКА? ГЛІБ ПАВЛОВСЬКИЙ ПРОВІВ ОГЛЯД УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ .
Дмитро ЧЕПУР
23 жовтня в Москві національна інформаційна служба «Страна.ру» й інформаційний центр «Україна.ру» провели презентацію нового проекту «Відкритий телеефір». Публічна версія створення нового проекту політично нейтральна. Її завдання — надати можливість російським українцям якщо не дивитися українське телебачення по «ящику», то хоча б в Інтернеті. Однак є підстави думати, що офіційна мета проекту має мало спільного з істинними намірами організатора.
Вже нині українські телеканали активно рекламують свої інтернет-сторінки в телеефірі. Сайти телеканалів постійно тримаються на верхній планці рейтингів відвідувачів. Неважко спрогнозувати, як розвиватимуться події у випадку створення єдиного майданчика і спільної реклами сайту на декількох телеканалах. Такий сайт збере значну частину всієї аудиторії українського Інтернету. А це сьогодні понад 1,2 мільйона освічених соціально активних користувачів, серед яких багато так званих лідерів думок — тих людей, до чиєї точки зору прислухаються.
Цікаво, що на презентацію взагалі не запросили керівників СТБ і «Нового каналу» Ігоря Федуна й Олександра Ткаченка. «Новий» є ледь не єдиним не заангажованим вітчизняними політичними угрупованнями українським каналом. Він належить російській групі «Альфа» і фінансово незалежний від українських суб’єктів.
Офіційного запрошення не одержав і генеральний директор ICTV Олександр Богутський. Однак на презентації був присутній один із лідерів «Трудової України» народний депутат Віктор Пінчук, чиє ім’я спостерігачі пов’язують із ICTV і СТБ. Про статус Пінчука на презентації нічого не повідомлялося, він також не робив доповіді. Мабуть, факт присутності Пінчука свідчить про його політичне зближення напередодні виборів з лідером СДПУ(о) Віктором Медведчуком. Можливо, обидва лідери домовилися про узгоджену інформаційну політику підконтрольних їм ЗМІ, зокрема про скоординоване політичне «знищення» Віктора Ющенка і блоку «Наша Україна». Втім, існує й інша версія єднання. Керівники або власники представлених на презентації каналів або вже ангажовані кремлівськими впливовими особами, або прагнуть до цього. Наприклад, телеканал «Інтер», який проявив високий рівень професіоналізму у висвітленні зовнішньополітичних питань, у перші дні після терактів у США займав відчутно антиамериканську позицію. Цікаво було спостерігати за зміною позиції каналу в міру того, як в антитерористичну коаліцію дедалі активніше почала інтегруватися Росія. До того ж «Інтер» — кревний родич ГРТ. Без донорських програмних переливань рейтинг каналу був би, мабуть, не таким високим.
З «1+1» усе трохи складніше. Роднянський завжди мав імідж прозахідної людини, що, безсумнівно, позначалося на якості власної продукції каналу. Однак часи змінюються, а разом із часами і країни, котрі критично впливають на тих, від кого залежать долі каналів і їхніх керівників. Розраховувати на Захід як на ефективного захисника свободи слова в Україні нині не випадає. Набагато надійніше розраховувати на тих, кому свобода слова не потрібна, але потрібний канал, дивлячись на який, починається часте слиновиділення.
Що стосується Віктора Пінчука і його (чи напівйого, як у випадку з СТБ) каналів, то дорікнути Віктору Михайловичу в непослідовності не можна. У його житті майже все пов’язано з Росією: від бізнесу — до піарників, від артистичних симпатій — до руху в Європу разом із Росією, від ангажованих російських тележурналістів — до запропонованих політичних ходів, списаних із російських реалій. Сьогодні Пінчука не можна обвинуватити у відкритому протистоянні блоку Ющенка. Більше того — у недавньому минулому мали місце сімейні зустрічі Віктора Михайловича і Віктора Андрійовича. Однак Росія, її орієнтири й інтереси не далекі власнику «Трудової України», і присутність на даній презентації в Москві — зайвий привід продемонструвати це Кремлю.
На презентації «1+1» й «Інтер» були представлені на вищому рівні. Від каналів були лідер фракції СДПУ(о), народний депутат Олександр Зінченко і генеральний продюсер Олександр Роднянський.
Окрім них на презентації виступили посол України в Російській Федерації Микола Білоблоцький і керівник Фонду ефективної політики, ідеолог проектів «Страна.ру» і «Україна.ру» Гліб Павловський. Про пана Павловського «ДТ» досить докладно розповіло в одному з останніх номерів. У кулуарах української політики як факт обговорюється, що Павловський має контракт із СДПУ(о) на проведення її виборчої кампанії. Висока щільність на презентації нового проекту Павловського близьких до цієї партії людей підтверджує таку інформацію.
Дивує, що на презентації не виступив представник Першого національного каналу (УТ-1), особливо з огляду на присутність українського посла і керівників двох найпопулярніших телеканалів — конкурентів УТ-1. А можливо, відсутність пана Долганова — лише організаційна недоробка. Може, організатори спеціально не рекомендували Долганову прибути на презентацію, боючись «засвітити» його в когорті підконтрольних їм ЗМІ.
Хто фінансував презентацію «Відкритого телеефіру» і хто фінансує цей проект? Навряд чи замовником виступили українські громади в Росії, котрі, за інформацією організаторів, є одними із головних користувачів цього проекту. Хотілося б думати, що за даним проектом не формується новий центр управління українськими ЗМІ.