02/17/2001 | УРП

УХВАЛА
Ради Української республіканської партії
щодо невиконання рішень Ради УРП від 03.12.2000 року окремими членами Проводу УРП та їхню політичну діяльність, що не відповідає основним програмовим засадам партії.

Розглянувши політичну ситуацію в Україні, Рада УРП констатує:
- оприлюднення свідчень майора М.Мельниченка оголило моральну деградацію Кучмівського режиму і створило глибоку кризу влади в державі;
- криза влади спричинила активізацію політичних партій і громадських організацій і стала нагодою для патріотичних сил розгорнути широкий народний рух за усунення корумпованої влади.
Українська республіканська партія та її вище керівництво разом з іншими патріотичними силами розгорнула активну діяльність за відставку Кучми та оновлення влади в Україні.
З огляду на вищенаведене та на виконання ухвали Ради УРП від 03.12.2000 і Програми Партії, УРП взяла активну участь у заходах щодо інституалізації опозиційних сил в Україні а саме:
- увійшла до оргкомітету і брала участь у всіх заходах Громадянського комітету захисту Конституції “Україна без Кучми”;
- стала членом блоку партій та громадських організацій національно-демократичного спрямування “Українська правиця”;
- Голова УРП Л.Лук‘яненко підтримав громадську ініціативу - “Форум національного порятунку” та увійшов до Ради ФНП.
Ці три структури, не конкуруючи, але взаємодіючи між собою і з народними депутатами, що стоять на державницьких позиціях, стали потужною опозиційною силою, яка за достатньої підтримки громадян буде спроможною усунути кучмократію і створити оновлену патріотичну українську владу.
Останні дії президента Кучми спрямовані на активізацію взаємин з Росією, говорять про те, що в пошуках власного порятунку Президент Л.Кучма, порушуючи Конституцію України та присягу на вірність українському народові, спільно зі своїм кримінально-олігархічним оточенням здає Україну Росії.
Підписана у Дніпропетровську низка угод з Росією свідчить про встановлення абсолютної залежнсті України від Росії -

В енергетичній сфері:
- відтепер у Ваших будинках відключатимуть світло, щоб у російських містах сяяли вогні;
- ціни на пальне визначатимуться Чубайсом і його компанією, і неминуче зростуть;
- відповідно створиться дефіцит паливно-мастильних матеріалів у сільському господарстві, громадському транспорті.
У сфері приватизації об‘єктів стратегічного значення російський напівкримінальний капітал контролюватиме металургійний, нафтопереробний, хімічний та інші промислові комплекси України.
У військовій сфері:
- наші діти стануть “гарматним м‘ясом” у війнах, які веде і вестиме Росія у Чечні та інших регіонах;
- Україна втрачає контроль над акваторіями Чорного та Азовського морів;
- через Росію ми будемо втягнуті у світову гонку озброєнь, і ядерні міжконтинентальні ракети будуть знову націлені на Україну.
В інформаційній сфері:
- в Україні остаточно і безповоротно будуть впроваджені російські стандарти
“свободи слова”, і українська мова зникне назавжди.
У сфері міжнародних відносин:
- повне припинення руху до Європейської спільноти, що призведе до ізоляції України у політичній, економічній, військовій, культурній галузях.
Загнаний у глухий кут і повністю позбавлений народної підтримки режим заплутався у власній брехні й агонізує. У нього ще вистачає сил на репресії проти чесних українських громадян та на арешт одного з лідерів опозиції Юлії Тимошенко, але і це не врятує зграю злодіїв - зрадників України.
Проте, навіть всупереч такій очевидній антидержавній, антинародній діяльності президента Кучми та його оточення, окремі члени Проводу УРП відкрито виступили на його підтримку. Так, 26 грудня 2000 року Б.Ярошинський та Є.Пронюк оприлюднили заяву, яка за своїм змістом спрямована на захист інтересів Л.Кучми, і засвідчила незгоду цих членів УРП
з програмою партії. Крім того, 6 лютого Б.Ярошинський поширив серед членів Проводу УРП заяву, у якій відкрито заявив про відхід від принципів опозиційності (офіційно підтвердженою Радою УРП 13.10.1996р.) і наголошував на неабияких реформаторських здобутках правлячого режиму.
Члени Проводу УРП пп.М.Андрухін, І.Басюк, О.Близнюк, Л.Забарило, З.Карабін,О.Лемішко, Р.Матузко. Є.Пронюк та Б.Ярошинський поставили свої підписи на підтримку т.зв. “Ухвали про невідповідність дій Голови УРП, Статуту УРП та Рішенням Ради УРП від 2-3 грудня 2000року” (далі – Ухвала). Зазначений документ було передано офіційними каналами до Управління внутрішньої політики Адміністрації Президента України (документ зареєстрований 08.02.2001 року під номером 38).
У констатуючій частині названого документу діючому Голові УРП інкримінується “блокування УРП з лівими антидержавними партіями, що призвело до залучення частини партійного апарату та організацій до руху під гаслом “Вся власть советам”, ініційованого КПУ, СПУ...”
Рада УРП вважає, що зазначені обвинувачення Голови УРП не відповідають дійсності з наступних причин:
1.Відповідно до Ухвали Ради УРП від 03.12.2000року п.2 з ініціативи УРП, УНП “Собор” та УХДП офіційно утворено політичний блок вказаних трьох партій. У програмових засадах УНП “Собор” та УХДП зазначається, що це – партії, що відстоюють у своїй діяльності принципи національної демократії.
2. Відповідно до п.1 Ухвали Ради УРП від 03.12.2000року, в якому було закладено принцип блокування усіх політичних партій та громадських організацій національно-демократичного спрямування у єдиний блок з метою подальшої участі у виборчій кампанії 2002 року, УРП взяла активну участь у створенні блоку “Українська правиця”, який було засновано 21.01.2001р. До цього блоку увійшли об”єднання громадян національно-демократичного спрямування.
3.Входження Голови УРП Л.Лук”яненка до Ради Форуму національного порятунку не може ототожнюватися із входженням УРП до ФНП, оскільки це не відповідає принципу організаційної побудови ФНП, що грунтується на індивідуальному членстві у цьому об”єднанні.
Відповідно до ст.2.7 (абз.2) Ухвала не може мати статус ухвали Проводу УРП, оскільки на його підтримку не виступили більше половини членів Проводу (9 із 19), він не міг бути направлений до органу державної влади (Адміністрації Президента України) як офіційний документ УРП. Отже, дії осіб, що сприяли передачі його до цього органу є такими, що не відповідають Статуту УРП.
Беручи до уваги вищенаведене, Рада УРП
УХВАЛИЛА:
1. Відповідно до ст.2.6.п.8 Статуту УРП припинити виконання п.Забарило Людмилою Яківною обов‘язків в/о заступника голови УРП.
2. Відповідно до ст.2.6.п.8. Статуту УРП припинити повноваження заступника голови УРП п. Андрухіна Миколи Антоновича.
3. Відповідно до ст.2.6.Статуту УРП припинити членство у Проводі УРП З.Карабіна та припинити виконання ним обов”язків голови Івано-Франківської ОО УРП.
4. Обов”язки голови Івано-Франківської ОО УРП до проведення обласної звітно-виборчої конференції покласти на голову МО УРП Богдана Ткачука.
5. Відповідно до ст.2.6. Статуту УРП вивести з членів Проводу УРП Б.Ярошинського, Є.Пронюка, О.Лемішка та І.Басюка.
6. З метою ідейної консолідації партійних лав Української республіканської партії зобов‘язати Провід УРП провести з керівним складом партії теоретичну конференцію про Програму та Соціально-економічну доктрину УРП, можливо поєднавши її з черговою Радою УРП.


Прийнято: 17.02.2001р.
м. Київ