Як буде далі…?
03/20/2001 | Невідомий
Як буде далі…?
Вже зараз очевидно, що проблеми України не в особистостях, навіть не в системі влади, а в моралі і принципах функціонування владної еліти…. Тобто зміна ситуації в Україні пов’язана зі зміною владної еліти.
Які ж бувають способи зміни владної еліти (умовно):
- “чеський”, характеризується переходом влади до нової еліти ненасильницьким шляхом. Можливий при високому рівні громадянського суспільства та економіки, низькому рівні корупції. Як додаткові заходи використовуються різні форми обмеження участі в суспільному житті осіб, пов’язаних з попереднім режимом.
- “російський”, “еволюційна” заміна еліти засобами репресивних органів. Можливий при наявності міцних силових органів, їх керованності і професіоналізмі, низькому рівні громадянського суспільства, та великій інертності економіки, відносно малої її залежності від зовнішніх впливів.
- “чілійський”, контрреволюційна чистка корумпованої верхівки під контролем військової еліти. Можливий при наявності такої еліти (здатної контролювати адміністративні процеси згори до низу), різкому зубожінню народу і його прагненні повернути “стару владу”.
- “румунський”, “косметична революція знизу” з піднесенням частини керівної еліти до влади, без суттєвої її зміни, продовження стагнації економіки.
- “окупаційний”, зміна еліти під впливом і за допомогою зовнішніх чинників: окупаційної влади, контрольованих інвестицій….
Яка ж ситуація в цьому контексті в Україні?
1. Малий запас інерції в економіці, висока її залежність від зовнішніх впливів.
2. Повне зубожіння – “люмпенізація” народу при повній корумпованості правлячої еліти, її відірванності від решти народу.
3. Відсутність високоосвіченої патріотичної військової еліти, здатної контролювати адміністративні процеси.
4. Неможливість окупації будь-якою країною.
5. Відсутність професійних силових органів.
На мою думку саме в пошукі “українського” шляху, і повинна бути мета переговорів опозиції з владою. Саме узгоджені механізми зміни еліти, засоби її плекання можуть дати надію суспільству, повернути міжнародний авторитет України, частково реабіалітувати Л.Кучму в очах нащадків та світової громадськості.
Вже зараз очевидно, що проблеми України не в особистостях, навіть не в системі влади, а в моралі і принципах функціонування владної еліти…. Тобто зміна ситуації в Україні пов’язана зі зміною владної еліти.
Які ж бувають способи зміни владної еліти (умовно):
- “чеський”, характеризується переходом влади до нової еліти ненасильницьким шляхом. Можливий при високому рівні громадянського суспільства та економіки, низькому рівні корупції. Як додаткові заходи використовуються різні форми обмеження участі в суспільному житті осіб, пов’язаних з попереднім режимом.
- “російський”, “еволюційна” заміна еліти засобами репресивних органів. Можливий при наявності міцних силових органів, їх керованності і професіоналізмі, низькому рівні громадянського суспільства, та великій інертності економіки, відносно малої її залежності від зовнішніх впливів.
- “чілійський”, контрреволюційна чистка корумпованої верхівки під контролем військової еліти. Можливий при наявності такої еліти (здатної контролювати адміністративні процеси згори до низу), різкому зубожінню народу і його прагненні повернути “стару владу”.
- “румунський”, “косметична революція знизу” з піднесенням частини керівної еліти до влади, без суттєвої її зміни, продовження стагнації економіки.
- “окупаційний”, зміна еліти під впливом і за допомогою зовнішніх чинників: окупаційної влади, контрольованих інвестицій….
Яка ж ситуація в цьому контексті в Україні?
1. Малий запас інерції в економіці, висока її залежність від зовнішніх впливів.
2. Повне зубожіння – “люмпенізація” народу при повній корумпованості правлячої еліти, її відірванності від решти народу.
3. Відсутність високоосвіченої патріотичної військової еліти, здатної контролювати адміністративні процеси.
4. Неможливість окупації будь-якою країною.
5. Відсутність професійних силових органів.
На мою думку саме в пошукі “українського” шляху, і повинна бути мета переговорів опозиції з владою. Саме узгоджені механізми зміни еліти, засоби її плекання можуть дати надію суспільству, повернути міжнародний авторитет України, частково реабіалітувати Л.Кучму в очах нащадків та світової громадськості.
Відповіді
2001.03.20 | St*inger
Re: Як буде далі…?
Українській варіант - це абсолютний ідіотизм, коли наш народ, згуртований оппозицією, під гаслами "Геть Кучму!" і "Мельниченко - герой!" самовіддано голосує за Президента ГеБенка, що обіцяє навести порядок серед усього цього бардака.В авангарді боротьби за ГеБістську владу - видатні "демократи". Т.Чорновіл, Луценко, Чемерис, Радіо "Свобода" та ін.:(((
2001.03.20 | Пані
Ты сегодня что, радио не слушал?
Отстаешь от паровоза. Оказывается, во всем виноват Путин - вот тебе новая версия непримиримой оппозиции. Плагиаторы, воруют у тебя...2001.03.21 | ilia25
Re: Ты сегодня что, радио не слушал?
Пані писав(ла):> Отстаешь от паровоза. Оказывается, во всем виноват Путин - вот тебе новая версия непримиримой оппозиции. Плагиаторы, воруют у тебя...
Или он у них... На самом деле все эти защитники Кучмы на одно лицо. Только одни говорят, что Кучму нельзя трогать, а то придут коммунисты, другие -- что придут американцы, третьи -- что Путин.
Меня от всего этого уже давно тошнит. Если человеку нравится Кучма, или он думает, что может быть только хуже, то кто ж ему доктор?
2001.03.20 | SpokusXalepniy
Це зараз вирішується - як буде далі !
Сначала об условно-возможных способах смены власти. Их не пять (Чехия, Россия, Чили...), а их столько, сколько... было смен властей. Только для одной России можно насчитать 6-7 смен за последние 90 лет. В Германии за этот же период - 4. Приход Гитлера один из самых поучительных.Так что "все несчастные семьи - несчастливы по своему".
> На мою думку саме в пошукі “українського” шляху, і повинна бути мета переговорів опозиції з владою. Саме узгоджені механізми зміни еліти, засоби її плекання можуть дати надію суспільству, повернути міжнародний авторитет України, частково реабіалітувати Л.Кучму в очах нащадків та світової громадськості.
Во-первых, какие могут быть переговоры с бандитами?
Если оппозиция сядет за стол переговоров, то она тем самым покажет, что это якобы были политические противоречия (мол, - "я вижу мир по своему"), а, ведь, наступление началось в связи с наличием доказательств УГОЛОВНОГО характера, которые надо сначала опровергнуть в суде, а потом уже - пожалуйста, решать свои политические проблемы.
Вообще, какие-либо переговоры с властью со стороны оппозиции это плевок в глаза тысячам жертв бандитского режима. Подумайте, как невиновный человек вышедший калекой после "задержания", будет наблюдать беседу его мучителей за круглым столом с оппозицией, как буд-то бы это конференция по поставкам пшеницы в Африку.
Как должны реагировать люди, пережившие голодомор, на 10-метровые портреты Сталина и Кагановича?
Цивилизованные переговоры возможны, когда решаются цивилизованные проблемы (а не уголовные).
Так что - пусть суд разбирает МЕРУ ВИНЫ каждого.
Ни шагу назад.
Иначе будет как с коммунистическим режимом, который так и остался без суда (в отличие от Нюренбергского процесса).
2001.03.21 | Chubynsky
Даже с террористами ведут переговоры
> Во-первых, какие могут быть переговоры с бандитами?Спокус, вот из-за такой твердолобости и власти, и оппозиции Украина оказывается в проигрыше, потому что нестабильность отталкивает инвесторов и толкает Кучму на сближение с Россией. Кучма может еще долго удерживаться у власти, но пойдет для этого на все. А оппозиция потом умоет руки, мол, это не мы, это все Кучма. А я считаю, что каждый должен нести ответственность не только за прямые последствия своих действий, но и отчасти за косвенные, вызванные реакцией оппонентов. Да даже с террористами, захватившими заложников, ведут переговоры, а не прикрываются тем, что если заложники погибли, виноваты не мы, а террористы. Если могут освободить заложников штурмом - освобождают, если нет - идут на другие меры.
Вообще, предлагаю серьезно обсудить на этом форуме идею Кравчука о переговорах безо всяких предварительных условий. Что при этом теряют и что приобретают
а) власть;
б) оппозиция;
в) страна,
причем в зависимости от того, кто явился инициатором начала переговоров.
2001.03.21 | Bogdan
Re: Даже с террористами ведут переговоры
Переговори є потрібними. Може навіть не переговори а щось типу круглого столу, бо не впевневнений, що Кучмі якісь переговори потрібні. Я вихожу з того, що криза є системною і потребує відповідей на принципові питання: повноваження президента і його відповідальність, теж саме про парламент і уряд, призначення і звітування силових міністрів, судова влада... Не має сумніву, що у нас залишилася лише одна гілка влади (читай, слухай плівки). Це все має обговорюватись. До речі, як Ви вважаєте, чи має опозиція утворювати якусь коаліцію з прицілом на парламентські вибори? Навіть якщо Кучма піде у відставку і буде призначено дострокові президентські вибори із фаворитом Ющенко. Парламент має посилити свою роль у житті суспільства, але для цього він повинен довести що не є "строкатим конгломератом". Навіть не впевнений, що Ющенко-президент позбавить нас усіх бід. Хоча він може започаткувати позитивні процеси, як формування незалежної судової гілки влади, припинення утисків преси, реформа МВС....p.s.
Повноваження Кучми почали зростати коли парламент довів свою повну політ. імпотенцію. Він почав видавати укази із силою законів, референдум плюс імплементація... А щоб робила інша людина на його місці, якщо ті хто відповідає за законотворчий процес вирішують питання: чи вступати у союз із Росією, як зберегти колгоспи. Зараз всього не пригадаю, башка не варить, дуже пізно.
2001.03.21 | Chubynsky
Re: Даже с террористами ведут переговоры
Богдане, погоджуюсь із вами. І щодо круглого столу. І щодо того, що причина нинішньої ситуації, зокрема, і в тому, що парламент був "імпотентний" (якось "немодно" стало зараз про це казати, а воно ж таки правда).Щодо Ющенка-президента, я кращої альтернативи на сьогодні не бачу (хоча б тому, що не думаю, що хтось може найближчим часом здобути бодай таку підтримку населення, яку має він), хоча й визнаю, що посада прем"єра особисто йому пасує набагато краще.
Щодо коаліції опозиції на виборах (усієї чи великої її частини), навряд чи це можливо. На яких засадах?
Щодо парламенту, саме тому, зокрема, і є слушною ідея про пропорційні вибори, щоб у парламенті було менше фракцій і більше відповідальності. Проте на сьогодні кількість партій така велика, що за партіями, які спроможуться на подолання бар"єру, стоятиме дуже невелика кількість людей. Це один із основних аргументів противників цієї системи, але, як на мене, цьому легко зарадити через 2-турову систему, за якої у другому турі голосуватимуть лише за ті партії, що подолали бар"єр у першому турі. Чесно кажучи, я ніколи не чув про те, щоб таке десь було запроваджено, і це мене насторожує, бо, може, я не бачу якихось "підводних каменів". Як ви вважаєте?
2001.03.21 | Невідомий
Re: Це зараз вирішується - як буде далі !
> Как должны реагировать люди, пережившие голодомор, на 10-метровые портреты Сталина и Кагановича?>А як реагували?
> Вообще, какие-либо переговоры с властью со стороны оппозиции это плевок в глаза тысячам жертв бандитского режима.
Скільки з них, хоча б участю у мітингах проявила свою позицію?
> Так что - пусть суд разбирает МЕРУ ВИНЫ каждого.
Ни шагу назад.
Біда в тому що чекати, коли справа дойде до суду В НАРОДУ НЕМА СИЛ!!!
2001.03.21 | ilia25
Re: Як буде далі…?
Невідомий писав(ла):> Як буде далі…?
>
> Вже зараз очевидно, що проблеми України не в особистостях, навіть не в системі влади, а в моралі і принципах функціонування владної еліти…. Тобто зміна ситуації в Україні пов’язана зі зміною владної еліти.
Смена "властной элиты" -- это как минимум переворот, а если это делать толком -- то революция. Я например не совсем уверен, что это неопходимо, или даже полезно.
В тоже время, правильная система власти обеспечивает нормальное ее функционирование даже при сомнительной морали лидеров. Вот возьмите Клинтона -- вполне аморальный тип, я вам скажу. Причем Моника -- это только цветочки. И ничего, Америка такую беду пережила, и даже здоровее стала.
> На мою думку саме в пошукі “українського” шляху, і повинна бути мета переговорів опозиції з владою.
"Украинский" путь, равно как "российский" или "особый китайский" -- это красивая вывеска, под которой обычно скрывается конкретный преступный режим. Различия только в степени мерзости.
Правильный путь всегда один -- демократия. Работает в любой стране и с любым менталитетом. Было бы желание.
2001.03.21 | Невідомий
Re: Як буде далі…?
> Правильный путь всегда один -- демократия. Работает в любой стране и с любым менталитетом. Было бы желание.А кажуть, що в нас вже демократія
> возьмите Клинтона -- вполне аморальный тип.
Я кажу про еліту, саме яка в цих самих країнах забезпечує цей самий лад.... Так що - додайте список аморальних типів 1-2 мільони!!!
2001.03.21 | Майдан-Інформ
КУЧМА НАЗИВАВ НІСЕНІТНИЦЕЮ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВІДСТАВКУ КРАВЧЕНКА
КУЧМА НАЗИВАВ НІСЕНІТНИЦЕЮ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВІДСТАВКУ КРАВЧЕНКА ТАЛИТВИНА
2001.03.21
Сімферополь. 21 березня, УНІАН. Абсолютною нісенітницею назвав Президент
України Леонід КУЧМА інформацію про відставку міністра внутрішніх справ
Юрія КРАВЧЕНКА та глави Адміністрації Президента Володимира ЛИТВИНА.
В інтерв'ю журналістам у Бахчисараї під час урочистих заходів, присвячених
150-річчю кримськотатарського просвітителя та гуманіста Ісмаїла Гаспринського.
Л.КУЧМА сказав, що останнім часом в Україні "в основному чутки, чутки,
чутки".
Глава держави повідомив, що під час його зустрічей в Криму з представниками
української влади не було ніяких розмов про кадрові перестановки.
Як повідомляв УНІАН, починаючи з суботи ряд ЗМІ повідомили про звільнення
Президентом міністра внутрішніх справ Ю.КРАВЧЕНКА. У понеділок, 19
березня, в Адміністрації Президента офіційно спростували цю інформацію,
але того ж дня представник Президента у Верховній Раді Роман БЕЗСМЕРТНИЙ
інтерв'ю Бі-Бі-Сі сказав, що рішення про відставку Ю.КРАВЧЕНКА вже
прийнято, і відповідний указ буде підписано найближчим часом.
2001.03.21 | Augusto
УП, 21.03.2001
УП, 21.03.2001, 12:10, оновлено о 13:59версія для друку
Президент Кучма говорить, що поки не підписав указ про звільнення від посади міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка.
В інтерв'ю журналістам у Бахчисараї, відповідаючи на запитання журналістів, чи підписував він указ про відставку Кравченка, президент відповідь стисло: "Ні".
Однак тут же дав зрозуміти, що може зробити це в найближчому майбутньому. Журналісти спитали, чи збирається він це робити. Кучма порадив допитливим писакам "стежити за пресою". Ну звичайно, звідки ж, як не з газет, журналісти взнають новини?
Але, що стосується відставки глави своєї адміністрації Володимира Литвина і генпрокурора Михайла Потебенька, тут гарант непохитний. "Це абсолютна нісенітниця, вибачте за такий різкий тон", несподівано для себе вибачився Кучма.
Як зазначають спостерігачі, президента, крім Жулинського і особистої охорони, ніхто більше не супроводжував. Причому, до пізнього вечора напередодні ніхто не чекав побачити Кучму на святкуванні 150-річчя від дня народження кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського. Кучма одягнувся неофіційно. Поки будили голову Меджлісу кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва, який традиційно раніше 11-ї ранку не встає, Кучму розважали розмовами. Настрій в Кучми був доброзичливий. Бахчисарай – це перший виїзд Кучми з часу його добровільного затворництва в Криму. Присутні на зустрічі з Кучмою журналісти, так і не зрозуміли заради чого він вийшов на люди і яке саме з висловлювань президента обов'язково мало потрапити до ЗМІ. Виходячи з логіки останніх подій, найбільш імовірно, саме заява щодо долі Кравченка була головною.
І ще одна цікава подробиця. Мустафа Джемілєв, прокинувшись, прийшов до президента з двома чеченськими дітьми, які живуть у родинах кримських татар. Президент дуже доброзичливо поставився до діточок і весь час гладив їх по голові, вважаючи, що це діти або племінники Джемілєва.
2001.03.22 | Невідомий
Re: Як буде далі…?
Все одно Панове долю народу вирішує ЕЛІТА !!!!Бажано титульної нації.......