"Право i Демократiя"-Довiра до судової влади
05/13/2001 | Майдан-Інформ
Шановнi друзi,
Ми радi представити Вам резюме рапорту з мiжрегiонального проекту
монiторингу доступностi суду для громадян в Українi, проведеного
регiональною громадською фундацiєю прав людини "Право i Демократiя" зi
Львова (Україна) у Львовi, Вiнницi, Сiмферополi, Чернiговi за
пiдтримки та сприяння Гельсiнської фундацiї прав людини з Варшави,
Мiжнародного фонду "Вiдродження", Open Society Institute (Budapesht).
За результатами монiторингу велику стурбованiсть викликає те, що
напередоднi реформи судової системи, яка, згiдно з Конституцiєю
України, повинна бути завершеною вже 28 червня цього року, в Українi
не виконується навiть перше слово ст. 6 Євпропейської конвенцiї з прав людини.
Фонд "Право i Демократiя" i надалi буде працiвати в даному напрямку.
Будемо вдячнi всiм за вiдгуки.
=====================================================================
Резюме
Довiра до судової влади в українськiй провiнцiї
Половина опитаних громадян не зверталась до суду жодного разу, причому
це характерно для всiх регiонiв та вiкових категорiй. Цiкаво
вiдзначити, що у разi виникнення потреби звернення до суду найменше
вагаються громадяни з початковою освiтою, а найбiльше - з вищою, хоча
саме в останньої категорiї громадян найчастiше виникає така потреба.
Незважаючи на це, в цiлому респонденти за рiвнем довiри все-таки
поставили на перше мiсце суд, хоча вiдразу за ним стоять силовi
структури влади. Варто зазначити, що вiдповiдi на це питання
працiвникiв судiв є ближчими до вiдповiдей громадян, нiж вiдповiдi
суддiв. Так, бiльшiсть суддiв (88%) вважають, що громадяни насамперед
звертатимуться до суду, в той час як працiвники судiв були менш
категоричними у своїх вiдповiдях щодо довiри до суду (55%), поставивши
на перше мiсце органи внутрiшнiх справ (80%).
З приємнiстю хочеться вiдзначити високе четверте мiсце громадських
правозахисних органiзацiй. Не можна не звернути увагу на той факт, що
13% респондентiв з вищою освiтою звернулися б до кримiнальних
авторитетiв i лише 11% до органiв внутрiшнiх справ. Респонденти iз
середньою освiтою здебiльшого довiряють СБУ, прокуратурi та
Президентовi, а респонденти з початковою освiтою - релiгiйним
органiзацiям та мiлiцiї. Привертає увагу високий рiвень довiри у
громадян до Європейського суду з прав людини. Як показали результати
опитування, основною причиною вiдмови вiд звернення до суду для
респондентiв є страх i незнання процедури розгляду справи (67%), а
також тривалий термiн розгляду справи (11%) i вiдсутнiсть коштiв для
подання заяви (3%).
Результати дослiдження показали, що на думку респондентiв, в основному
в судах захищаються iнтереси окремих верств населення (39%),
держави(26%), громадян (17%), а також тих, хто платить (10%), але
все-таки в порiвняннi iз сусiдом(27%) бiльшiсть(41%) радше подала б до
суду на органи влади.
Вищенаведенi факти пiдтверджують експерти (суддi i працiвники судiв),
з яких лише 14% визнали сьогоднiшню систему звернення до суду
досконалою. Як одну з основних проблем української системи судоустрою
експерти зазначили недостатнє фiнансування судiв та погане матерiальне
забезпечення їх працiвникiв. Результати дослiдження свiдчать, що
рiвень довiри до органiв судової влади залишається низьким внаслiдок
того, що громадяни не вiрять в ефективнiсть судових процесiв проти
органiв влади чи державних iнституцiй.
Проте практика роботи громадської юридичної приймальнi фундацiї прав
людини "Право i Демократiя" свiдчить про можливiсть захисту прав
громадян в судах. Зокрема, влiтку 2000 року мав мiсце судовий процес
за позовом львiвського пенсiонера Пiдкови Б.Г., проти
"Львiвобленерго".
Внаслiдок постiйного вимикання електроенергiї у мiстi Львовi,
систематично порушувались права споживачiв на якiсне надання послуг.
Вiдповiдно до статтi 25 Закону України "Про електроенергетику", статей
17, 19 Закону України "Про захист прав споживачiв", пункту 43 Правил
користування електричною енергiєю для населення, споживачi
електроенергiї мають право на отримання електричної енергiї, якiснi
характеристики якої вказанi державними стандартами. У зв'язку з цим
регiональна фундацiя прав людини лПраво i ДемократiяЁ розпочала
кампанiю, запропонувавши громадянам звернутись в суд про вiдшкодування
матерiальних та моральних збиткiв. До акцiї були залученi засоби
масової iнформацiї Львiвщини, якi за результатами проведеної фундацiєю
прес-конференцiї опублiкували зразок позовної заяви, перелiк
необхiдних документiв для звернення в суд та контактнi адресу i
телефони громадської приймальнi фундацiї прав людини "Право i
Демократiя".
До громадської приймальнi фундацiї звернувся громадянин пенсiонер
Пiдкова Б.Г., якому внаслiдок вiдключення електроенергiї було завдано
матерiальних та моральних збиткiв. Вiн тривалий час хворiє
бронхiальною астмою, i вiд переохолодження органiзму рiзко
загострилась хвороба, внаслiдок чого вiн перебував на стацiонарному
лiкуваннi, а пiзнiше був переведений з ІІІ на ІІ групу iнвалiдностi.
Усi факти були пiдтвердженi документально медичною довiдкою та актом
про вимикання електроенергiї, з позовом про вiдшкодування збиткiв.
Суддя Личакiвського районного суду м. Львова Лакомська Ж.І.,
заслухавши позивача, представникiв вiдповiдачiв, свiдкiв, оглянувши
матерiали справи, оцiнивши представленi докази, постановила
задовольнити позов гр. Пiдкови Б.Г.
Факт порушення справи i її успiшне завершення свiдчать, що оцiнка
ситуацiї, яка виникла в результатi вiдключення свiтла громадянам,
зроблена експертами фундацiї "Право i Демократiя", була правильною, i
вина за безвiдповiдальне ставлення до людей повнiстю лежить на ВАТ
"Обленерго", а рiшення суду стало першим прецедентом в Українi.
Фiнансовi передумови судового процесу.
Найголовнiшим результатом проведеного монiторингу стало пiдтвердження
у всiх чотирьох регiонах України факту наявностi цiлої верстви
громадян, для яких судова влада в Українi є в принципi недоступною
через їхню неможливiсть сплатити держмито у майнових спорах.
Як показали результати дослiдження, лише 34% респондентiв знають про
можливiсть звiльнення вiд сплати держмита i лише 16% респондентiв
зверталися з таким проханням. Результати показують, що рiвень
обiзнаностi зростає з рiвнем освiти i прямо залежить вiд неї.
Привертає увагу той факт, що найкраще обiзнаними є громадяни старшого
вiку, серед яких 41% заявили про своє знання даної проблематики, але
саме вони найменш часто зверталися iз подiбним проханням (7%). В той
час як з-помiж респондентiв iнших вiкових груп обiзнанiсть становила
лише 36% серед молодi i 28% у респондентiв середнього вiку, власне
представники останньої вiкової категорiї (31-50 рокiв) в половинi
випадкiв звертались за звiльненням вiд сплати держмита.
Ще гiрша ситуацiя виглядає з реалiзацiєю даного механiзму. Загальна
кiлькiсть респондентiв, котрих звiльняли вiд сплати держмита в
чотирьох регiонах України лише становить 72 особи (5%).Такий стан
речей частково є наслiдком пасивностi громадян i їх невмiння
використовувати iснуючi процедури i в основному через недосконалiсть
iснуючих механiзмiв. Це пiдтверджується вiдповiдями експертiв.
Зокрема, близько 60% суддiв i працiвникiв судiв засвiдчили, що лише
кожен десятий громадянин звертається до них з проханням про
розстрочку, вiдтермiнування чи звiльнення вiд судових витрат та
держмита.
Але найприкрiшим є те, що 80% суддiв i 50% працiвникiв суду, до яких
звертається ця мiзерна кiлькiсть громадян з проханням про звiльнення
їх вiд сплати держмита, рекомендують їм звернутися до органiв
мiсцевого самоврядування, не бажаючи брати на себе вiдповiдальнiсть
щодо подiбних питань i збiльшуючи бюрократичну тяганину в кiлька
разiв.
В той же час, суд або суддя, виходячи з майнового стану громадянина,
може звiльнити його вiд сплати судових витрат у дохiд держави. Всi
працiвники суду i 88% суддiв враховують майновий стан громадян, якi
звертаються з проханням про звiльнення вiд сплати держмита, який вони
визначають здебiльшого на основi довiдок про мiсце роботи та про
доходи. Серед iншi критерiїв було названо наявнiсть утриманцiв,
iнвалiднiсть, майновий стан.
При вiдмовi звiльнення вiд сплати держмита, 79% працiвникiв судiв
враховують розмiр заробiтку, а 63% суддiв - вiдсутнiсть пiдстав для
звiльнення.
Як свiдчать результати монiторингу, проблема фiнансової доступностi
громадян залишається найбiльш актуальною на сьогоднiшнiй день. Проте,
як було зазначено вище, фiнансовi проблеми турбують не лише пересiчних
громадян, а й тих, хто безпосередньо працює в органах судової влади.
Деякi позитивнi зрушення в цiй сферi вже намiтились, як свiдчить
рiшення Конституцiйного Суду, наведене на початку рапорту, проте без
пiдтримки широкого загалу i, що найголовнiше, без адекватної реакцiї
представникiв iнших гiлок влади, збудувати справжнє правове
суспiльство, як це не сумно, нам вдасться ще не скоро.
Фiзична доступнiсть суду для населення.
Фiзична доступнiсть громадян до примiщення суду i умови їх перебування
всерединi примiщення вивчалась у 21 судi загальної юрисдикцiї. Як
свiдчать результати спостережень, в цiлому самi примiщення судiв є
доступними для громадян, проте iснує ряд перешкод, котрi спричиняють
певнi проблеми.
Наприклад, було встановлено, що всi примiщення судiв будувались зовсiм
для iнших потреб i були перепрофiльованi, а вiдтак не вiдповiдають
сучасним вимогам, а значна частина знаходиться в жахливому станi i
потребує термiнового ремонту. Такий стан справ призводить до того, що
примiщення судiв не пристосованi для iнвалiдiв з фiзичними вадами, а
звичайнi люди не можуть скористатись навiть туалетом, бо вiн якщо
працює, то призначений лише для працiвникiв суду.
Окремо потрiбно вiдзначити впровадження в Українi судової охорони
перед примiщенням суду. В принципi охорона суду та суддiв є явищем
позитивним i повинна бути впроваджена в життя. Однак на сьогоднi
охоронцi недостатньо технiчно забезпеченi для виконання такого
завдання, а часто, замiсть iнформувати та допомагати громадянам у їх
проблемах, стають додатковою перешкодою для доступу громадян в
примiщення суду. Усi спостерiгачi вiдзначили черги пiд час прийому
документiв вiд громадян незалежно вiд того, чи приймаються вони
протягом всього тижня, чи лише в один визначений день тижня.
Додатковою перешкодою доступу до суду є вiдкритi вимагання у громадян
конвертiв, марок, чистого паперу тощо при поданнi заяви до суду. Не
сприяє доступностi громадян до суду вiдсутнiсть iнформацiї про режим
роботи судiв та розташування вiдповiдних служб.
Бажає кращого iнформованiсть в судi громадян про час та мiсце розгляду
конкретних справ, а також виявленi невмотивованi запiзнення початку
судових засiдань вiд 15хв до 1,5 години.
Через незадовiльне технiчне забезпечення суддiв в жахливому станi є
ведення протоколiв судових засiдань, яке здiйснюється секретарями
практично вручну, а для використання диктофонiв громадянами
вимагається додатковий дозвiл суддi.
У всiх судах чотирьох регiонiв всi кримiнальнi справи розглядаються в
залах. Зважаючи на малу кiлькiсть залiв, цивiльнi справи здебiльшого
розглядаються в кабiнетах суддiв, якi є абсолютно непристосованi для
цього, зважаючи на малу площу кабiнету, недостатню кiлькiсть стiльцiв,
не кажучи вже про столи. Крiм того, спостерiгались випадки, коли суддя
чи працiвник суду зачиняв кабiнет пiд час слухання, що є грубим
порушенням норми про вiдкритий судовий процес.
Окремої уваги заслуговують численнi скарги громадян на необгрунтовано
тривалий термiн виконання судових рiшень, що стане предметом
додаткових дослiджень.
Ми радi представити Вам резюме рапорту з мiжрегiонального проекту
монiторингу доступностi суду для громадян в Українi, проведеного
регiональною громадською фундацiєю прав людини "Право i Демократiя" зi
Львова (Україна) у Львовi, Вiнницi, Сiмферополi, Чернiговi за
пiдтримки та сприяння Гельсiнської фундацiї прав людини з Варшави,
Мiжнародного фонду "Вiдродження", Open Society Institute (Budapesht).
За результатами монiторингу велику стурбованiсть викликає те, що
напередоднi реформи судової системи, яка, згiдно з Конституцiєю
України, повинна бути завершеною вже 28 червня цього року, в Українi
не виконується навiть перше слово ст. 6 Євпропейської конвенцiї з прав людини.
Фонд "Право i Демократiя" i надалi буде працiвати в даному напрямку.
Будемо вдячнi всiм за вiдгуки.
=====================================================================
Резюме
Довiра до судової влади в українськiй провiнцiї
Половина опитаних громадян не зверталась до суду жодного разу, причому
це характерно для всiх регiонiв та вiкових категорiй. Цiкаво
вiдзначити, що у разi виникнення потреби звернення до суду найменше
вагаються громадяни з початковою освiтою, а найбiльше - з вищою, хоча
саме в останньої категорiї громадян найчастiше виникає така потреба.
Незважаючи на це, в цiлому респонденти за рiвнем довiри все-таки
поставили на перше мiсце суд, хоча вiдразу за ним стоять силовi
структури влади. Варто зазначити, що вiдповiдi на це питання
працiвникiв судiв є ближчими до вiдповiдей громадян, нiж вiдповiдi
суддiв. Так, бiльшiсть суддiв (88%) вважають, що громадяни насамперед
звертатимуться до суду, в той час як працiвники судiв були менш
категоричними у своїх вiдповiдях щодо довiри до суду (55%), поставивши
на перше мiсце органи внутрiшнiх справ (80%).
З приємнiстю хочеться вiдзначити високе четверте мiсце громадських
правозахисних органiзацiй. Не можна не звернути увагу на той факт, що
13% респондентiв з вищою освiтою звернулися б до кримiнальних
авторитетiв i лише 11% до органiв внутрiшнiх справ. Респонденти iз
середньою освiтою здебiльшого довiряють СБУ, прокуратурi та
Президентовi, а респонденти з початковою освiтою - релiгiйним
органiзацiям та мiлiцiї. Привертає увагу високий рiвень довiри у
громадян до Європейського суду з прав людини. Як показали результати
опитування, основною причиною вiдмови вiд звернення до суду для
респондентiв є страх i незнання процедури розгляду справи (67%), а
також тривалий термiн розгляду справи (11%) i вiдсутнiсть коштiв для
подання заяви (3%).
Результати дослiдження показали, що на думку респондентiв, в основному
в судах захищаються iнтереси окремих верств населення (39%),
держави(26%), громадян (17%), а також тих, хто платить (10%), але
все-таки в порiвняннi iз сусiдом(27%) бiльшiсть(41%) радше подала б до
суду на органи влади.
Вищенаведенi факти пiдтверджують експерти (суддi i працiвники судiв),
з яких лише 14% визнали сьогоднiшню систему звернення до суду
досконалою. Як одну з основних проблем української системи судоустрою
експерти зазначили недостатнє фiнансування судiв та погане матерiальне
забезпечення їх працiвникiв. Результати дослiдження свiдчать, що
рiвень довiри до органiв судової влади залишається низьким внаслiдок
того, що громадяни не вiрять в ефективнiсть судових процесiв проти
органiв влади чи державних iнституцiй.
Проте практика роботи громадської юридичної приймальнi фундацiї прав
людини "Право i Демократiя" свiдчить про можливiсть захисту прав
громадян в судах. Зокрема, влiтку 2000 року мав мiсце судовий процес
за позовом львiвського пенсiонера Пiдкови Б.Г., проти
"Львiвобленерго".
Внаслiдок постiйного вимикання електроенергiї у мiстi Львовi,
систематично порушувались права споживачiв на якiсне надання послуг.
Вiдповiдно до статтi 25 Закону України "Про електроенергетику", статей
17, 19 Закону України "Про захист прав споживачiв", пункту 43 Правил
користування електричною енергiєю для населення, споживачi
електроенергiї мають право на отримання електричної енергiї, якiснi
характеристики якої вказанi державними стандартами. У зв'язку з цим
регiональна фундацiя прав людини лПраво i ДемократiяЁ розпочала
кампанiю, запропонувавши громадянам звернутись в суд про вiдшкодування
матерiальних та моральних збиткiв. До акцiї були залученi засоби
масової iнформацiї Львiвщини, якi за результатами проведеної фундацiєю
прес-конференцiї опублiкували зразок позовної заяви, перелiк
необхiдних документiв для звернення в суд та контактнi адресу i
телефони громадської приймальнi фундацiї прав людини "Право i
Демократiя".
До громадської приймальнi фундацiї звернувся громадянин пенсiонер
Пiдкова Б.Г., якому внаслiдок вiдключення електроенергiї було завдано
матерiальних та моральних збиткiв. Вiн тривалий час хворiє
бронхiальною астмою, i вiд переохолодження органiзму рiзко
загострилась хвороба, внаслiдок чого вiн перебував на стацiонарному
лiкуваннi, а пiзнiше був переведений з ІІІ на ІІ групу iнвалiдностi.
Усi факти були пiдтвердженi документально медичною довiдкою та актом
про вимикання електроенергiї, з позовом про вiдшкодування збиткiв.
Суддя Личакiвського районного суду м. Львова Лакомська Ж.І.,
заслухавши позивача, представникiв вiдповiдачiв, свiдкiв, оглянувши
матерiали справи, оцiнивши представленi докази, постановила
задовольнити позов гр. Пiдкови Б.Г.
Факт порушення справи i її успiшне завершення свiдчать, що оцiнка
ситуацiї, яка виникла в результатi вiдключення свiтла громадянам,
зроблена експертами фундацiї "Право i Демократiя", була правильною, i
вина за безвiдповiдальне ставлення до людей повнiстю лежить на ВАТ
"Обленерго", а рiшення суду стало першим прецедентом в Українi.
Фiнансовi передумови судового процесу.
Найголовнiшим результатом проведеного монiторингу стало пiдтвердження
у всiх чотирьох регiонах України факту наявностi цiлої верстви
громадян, для яких судова влада в Українi є в принципi недоступною
через їхню неможливiсть сплатити держмито у майнових спорах.
Як показали результати дослiдження, лише 34% респондентiв знають про
можливiсть звiльнення вiд сплати держмита i лише 16% респондентiв
зверталися з таким проханням. Результати показують, що рiвень
обiзнаностi зростає з рiвнем освiти i прямо залежить вiд неї.
Привертає увагу той факт, що найкраще обiзнаними є громадяни старшого
вiку, серед яких 41% заявили про своє знання даної проблематики, але
саме вони найменш часто зверталися iз подiбним проханням (7%). В той
час як з-помiж респондентiв iнших вiкових груп обiзнанiсть становила
лише 36% серед молодi i 28% у респондентiв середнього вiку, власне
представники останньої вiкової категорiї (31-50 рокiв) в половинi
випадкiв звертались за звiльненням вiд сплати держмита.
Ще гiрша ситуацiя виглядає з реалiзацiєю даного механiзму. Загальна
кiлькiсть респондентiв, котрих звiльняли вiд сплати держмита в
чотирьох регiонах України лише становить 72 особи (5%).Такий стан
речей частково є наслiдком пасивностi громадян i їх невмiння
використовувати iснуючi процедури i в основному через недосконалiсть
iснуючих механiзмiв. Це пiдтверджується вiдповiдями експертiв.
Зокрема, близько 60% суддiв i працiвникiв судiв засвiдчили, що лише
кожен десятий громадянин звертається до них з проханням про
розстрочку, вiдтермiнування чи звiльнення вiд судових витрат та
держмита.
Але найприкрiшим є те, що 80% суддiв i 50% працiвникiв суду, до яких
звертається ця мiзерна кiлькiсть громадян з проханням про звiльнення
їх вiд сплати держмита, рекомендують їм звернутися до органiв
мiсцевого самоврядування, не бажаючи брати на себе вiдповiдальнiсть
щодо подiбних питань i збiльшуючи бюрократичну тяганину в кiлька
разiв.
В той же час, суд або суддя, виходячи з майнового стану громадянина,
може звiльнити його вiд сплати судових витрат у дохiд держави. Всi
працiвники суду i 88% суддiв враховують майновий стан громадян, якi
звертаються з проханням про звiльнення вiд сплати держмита, який вони
визначають здебiльшого на основi довiдок про мiсце роботи та про
доходи. Серед iншi критерiїв було названо наявнiсть утриманцiв,
iнвалiднiсть, майновий стан.
При вiдмовi звiльнення вiд сплати держмита, 79% працiвникiв судiв
враховують розмiр заробiтку, а 63% суддiв - вiдсутнiсть пiдстав для
звiльнення.
Як свiдчать результати монiторингу, проблема фiнансової доступностi
громадян залишається найбiльш актуальною на сьогоднiшнiй день. Проте,
як було зазначено вище, фiнансовi проблеми турбують не лише пересiчних
громадян, а й тих, хто безпосередньо працює в органах судової влади.
Деякi позитивнi зрушення в цiй сферi вже намiтились, як свiдчить
рiшення Конституцiйного Суду, наведене на початку рапорту, проте без
пiдтримки широкого загалу i, що найголовнiше, без адекватної реакцiї
представникiв iнших гiлок влади, збудувати справжнє правове
суспiльство, як це не сумно, нам вдасться ще не скоро.
Фiзична доступнiсть суду для населення.
Фiзична доступнiсть громадян до примiщення суду i умови їх перебування
всерединi примiщення вивчалась у 21 судi загальної юрисдикцiї. Як
свiдчать результати спостережень, в цiлому самi примiщення судiв є
доступними для громадян, проте iснує ряд перешкод, котрi спричиняють
певнi проблеми.
Наприклад, було встановлено, що всi примiщення судiв будувались зовсiм
для iнших потреб i були перепрофiльованi, а вiдтак не вiдповiдають
сучасним вимогам, а значна частина знаходиться в жахливому станi i
потребує термiнового ремонту. Такий стан справ призводить до того, що
примiщення судiв не пристосованi для iнвалiдiв з фiзичними вадами, а
звичайнi люди не можуть скористатись навiть туалетом, бо вiн якщо
працює, то призначений лише для працiвникiв суду.
Окремо потрiбно вiдзначити впровадження в Українi судової охорони
перед примiщенням суду. В принципi охорона суду та суддiв є явищем
позитивним i повинна бути впроваджена в життя. Однак на сьогоднi
охоронцi недостатньо технiчно забезпеченi для виконання такого
завдання, а часто, замiсть iнформувати та допомагати громадянам у їх
проблемах, стають додатковою перешкодою для доступу громадян в
примiщення суду. Усi спостерiгачi вiдзначили черги пiд час прийому
документiв вiд громадян незалежно вiд того, чи приймаються вони
протягом всього тижня, чи лише в один визначений день тижня.
Додатковою перешкодою доступу до суду є вiдкритi вимагання у громадян
конвертiв, марок, чистого паперу тощо при поданнi заяви до суду. Не
сприяє доступностi громадян до суду вiдсутнiсть iнформацiї про режим
роботи судiв та розташування вiдповiдних служб.
Бажає кращого iнформованiсть в судi громадян про час та мiсце розгляду
конкретних справ, а також виявленi невмотивованi запiзнення початку
судових засiдань вiд 15хв до 1,5 години.
Через незадовiльне технiчне забезпечення суддiв в жахливому станi є
ведення протоколiв судових засiдань, яке здiйснюється секретарями
практично вручну, а для використання диктофонiв громадянами
вимагається додатковий дозвiл суддi.
У всiх судах чотирьох регiонiв всi кримiнальнi справи розглядаються в
залах. Зважаючи на малу кiлькiсть залiв, цивiльнi справи здебiльшого
розглядаються в кабiнетах суддiв, якi є абсолютно непристосованi для
цього, зважаючи на малу площу кабiнету, недостатню кiлькiсть стiльцiв,
не кажучи вже про столи. Крiм того, спостерiгались випадки, коли суддя
чи працiвник суду зачиняв кабiнет пiд час слухання, що є грубим
порушенням норми про вiдкритий судовий процес.
Окремої уваги заслуговують численнi скарги громадян на необгрунтовано
тривалий термiн виконання судових рiшень, що стане предметом
додаткових дослiджень.