07/23/2001 | Рoман ShaRP

http://www.unian.net/ukr/press-club/13062001/

[Стенограма]: Розпочинається Круглий стіл 'Майбутнє
України: погляд правих'
Ілько Кучерів: розпочинаємо Круглий стіл "Майбутнє України: погляд
правих", організований Фондом "Демократичні ініціативи"
Учасники: Слава Стецько - голова Конґресу Українських Націоналістів;
Геннадій Удовенко - голова Народного Руху України;
Віктор Пинзеник - голова партії "Реформи і Порядок";
Юрій Костенко - голова Українського Народного Руху.
Круглий стіл проходить фізично - у цьому залі, а також віртуально - в Інтернеті
на сайті УНІАН. Ми сподіваємося, що нас чують поза цим залом і в усьому світі.
Фонд ДІ планує організувати серію круглих столів присвячених обговоренню
нинішньої ситуації в Україні та баченню майбутнього нашої держави політичними
силами правого спектру. Ми організовуємо їх у форматі відкритого публічного
обговорення, де всі присутні є рівноправними учасниками дискусії. Просимо
всіх бути учасниками дискусії.
На перше - установче - засідання запрошені лідери найвпливовіших партій правого
спектру, які за нашими оцінками на сьогодні разом мають підтримки більше 10%
електорату. Це велика, потужна сила, яка спрямована саме на реформи.
Подаємо дані загальноукраїнських опитувань громадської думки щодо підтримки
політичних течій, що отримали за період з вересня 2000 року до травня 2001
року Фонд "Демократичні ініціативи" та фірма Социс.
Опитування проводилися за вибіркою, що репрезентує доросле населення України
за основними соціально-демографічними показниками і охоплює всі реґіони України.
Щомісяця було опитано 1200 респондентів. Помилка репрезентативності не перевищує
3%.
На даний момент в політичному спектрі вирізняються окремі більш-менш самостійні
течії. Відмітьте, будь ласка, одну із течій найбільш близьку Вам.
Вересень 2000
Жовтень 2000
Листоп. 2000
Грудень 2000
Січень 2001
Лютий 2001
Березень 2001
Квітень 2001
Травень 2001
Середнє
Комуністична
23
21
22
21
21
22
20
21
21
21,4
Соціалістична
7
6
7
6
7
9
7
6
5
6,5
Соціал-демократична
11
11
8
10
9
11
10
10
9
9,6
Аграрна
3
2
3
3
4
2
3
3
3
2,7
Національно-демократична
5
5
6
6
9
7
8
6
6
6,4
Ліберальна
1
1
1
1
1
0
1
1
1
0,8
Релігійна
3
5
3
2
3
2
3
4
4
3,2
Захисту довкілля
7
7
8
8
8
9
8
12
7
7,9
За слов'янську єдність
2
1
2
2
2
2
2
2
2
1,9
Націоналістична
2
3
3
2
2
3
2
2
3
2,4
Анархічна
0
0
1
0
0
0
1
0
0
0,4
Християнсько-демократична
2
3
3
2
3
1
2
3
3
2,5
Інша
2
1
1
2
1
1
2
1
1
1,1
Не підтримую жодної
33
35
34
36
31
31
32
29
35
33,4
Попередній список тем для обговорення:
1. Оцінка політичних потреб суспільства у силах правого спектру
2. Внесок найвпливовіших парті правого спектру й в процес структуризації
українського суспільства
3. Оцінка перспектив правих сил на парламентських виборах 2002 року та президентських
2004 року
[Слава Стецько]: Я представляю Конгрес українських націоналістів. В Україні
немає організованої сили, яка могла би завести в країні порядок, яка могла би
сильніше причинитися до розбудови Української держави. І є негодування серед
народу, і нарікання, що праві сили є розбиті. Взагалі, що є багато партій в
Україні, що немає координації сил. Отже ж ми, праві сили, чи національно-державницькі
сили, прийшли до переконення, що треба творити координаційну силу, координувати
наші зусилля, щоби, по-перше, вийти переможно в виборах, а пізніше причинитися
до активнішої розбудови Української держави.
Я, як представник націоналістичних сил, можу дати приклад з найновішої історії, де ситуація в Україні була надзвичайно важка, Україна була під чотирма займанцями. Починається війна, Захід не інтересується самостійністю України, немає виглядів на якусь підтримку, ну а тут зовсім немає організованої такої співпраці західних держав. І тоді, власне, Організація українських націоналістів творить сильне підпілля, організує клітини в Західній Україні і в Центральній Україні, організує народ на випадок війни, в першу чергу, щоб була піднесена свідомість народу, і приготовляється, щоб використати ту хвилину, яка буде можлива для відбудови Української держави. Коли починається війна між Німечиною і Росією, ОУН була настільки спроможною, що у Львові Актом 30 червня відновлює самостійність Української держави. Питання - чому у Львові, а не в Києві, - бо не було гарантії, що похідні групи, які були організовані, щоби відбудовувати, творити адміністрацію після відновлення самостійності, що вони зможуть дійти до Києва. Отже в такій безвихідній ситуації було можливе провести цей Акт 30 червня і протягом кількох тижнів було можливим творити адміністрацію в цілій Західній і в Центральній Україні. Народ всюди підтримував цю організацію. Була одностайна позиція. Правда, була друга сила, яка вказувала на рацію не так на орієнтацію на Німеччину, а як витримати, не піти відразу в боротьбу проти німців і проти москалів, а зачекати, як розгорнеться війна і, може, тоді Німеччина буде схильна підтримати Українську справу. Правда, Гітлер був проти самостійності, багато з організації та її голова Степан Бандра були зарештовані - вони мали змогу вибрати: або відкликання Акту 30 червня самостійність чи концентраційний табір - вони вибрали концентраційний табір. Але боротьба за ці ідеї 30 червня, за самостійність продовжується, бо Організація творить Українську повстанчу армію. І знова та Повстанча армія не мала жодної підтримки. Зброю здобували в боротьбі, нарід кормив, нарід давав транспорт, отже ж орієнтація на власні сили вповні давала змогу розвивати боротьбу на два фронти.
Це мені вказує як же ж ми тепер маємо кращу ситуацію. Коли б ми тепер зорганізували наші сили, то для нас би не були б страшні ні комуністи, ні олігархи, які використовують український народ для самозбагачення.
Другий такий приклад - було зорганізовано міжнародну організацію Антибільшовицький блок народів, представники всіх поневолених народів СССР і в Центральній Європі, яка була під комуною, створюється для обєднання, для спільних координованих цілей, для боротьби проти Німеччини і проти Росії. І, вправді він, цей бльок, не міг розгорнути сили під більшовицькою займанщиною, але в цілому світі були створені клітини для того, щоб мобілізувати вільний світ на підтримку боротьби Української держави. Отже ж власними силами, силами представників тих поневолених народів, тому що була координація тих сил, що була співпраця, що були домовлені до спільної плятформи, до спільних цілей. То ви навіть не можете собі уявити, яка це була дуже потужна організація і яку мала підтримку державних мужів, президентів, парламентаристів, інститутів, армії в цілому світі. Ну от один такий приклад, що в 83-му році в річницю, коли була в Житомирі перша конференція поневолених, то в американському конгресі було відмічено постання Антибільшовицького блоку народів.
Я це наводжу на те, що як є домовленість, як є однозгідність, як є співпраця, як є така координація, то тоді є потужна сила, можна чуда творити. Але як є розбиття, як нема об'єднання, то очевидно є так, як ми зараз маємо, коли в парламенті заки щось проведемо, якийсь закон, мусимо дуже сильно попрацювати, бо єсть 111-112 комуністів, і олігархи, знаємо, разом з ними виступають, як це було в випадку усунення прем'єра Ющенка. Ми відчуваємо наглу потребу і то є тиск також народу, клич, щоби єднатися, щоби творити спільну таку силу, і тому наші партії прийшли до переконання, що час найвищий, щоби ми співпрацювали, щоби ми спільно готувалися до виборів, спільно творили виборчий блок, щоби ми заключали національно-державницькі партії до нас, щоби творили велику коаліцію. Ми є свято переконані, що як ми створимо сильну велику коаліцію, тоді і прем'єр Ющенко очолить її, і зможемо врешті навести по 10 роках самостійності порядок в Українській державі, бо це аж ніяк. Ну... Я відвідала дуже багато парляментів світі. Я не бачила, щоби десь, наприклад, в американському парляменті представники говорили по-іспанськи або по-іншому. То є прямо немислиме, щоби в нашій Верховній Раді, де є прийнята десята точка Конституції, що державна мова є українська, щоби відбувалися дебати і обговорення законів російською мовою. Чому я маю терпіти і не розуміти... Я не думаю, щоб ці депутати були так мало образовані, щоб вони не могли вивчити української мови. І на кожному кроці відмічаєм, бачимо, що діють закони, що є сліди того більшовицького панування і по школах, і в війську, і в Верховній Раді. Отже час, щоби праві сили створили сильну координацію і завели порядок в Українській державі.
[Геннадій Удовенко]: Тема нашої сьогоднішньої першої зустрічі - це майбутнє
України - погляд правих партій, правих сил, але я спершу хотів би подякувати
організаторів за проведення цього "круглого столу". Він конче потрібний, принаймні,
для нас, партнерів того блоку, який ми намагаємося утворити, блоку національно-демократичних
сил, які спільно підуть на наступних парламентських виборах. Об'єднавчі процеси,
який сьогодні відбувається в таборі правих сил, вони будуть сприяти втіленню
в життя того бачення майбутнього України, яке сформульовано в програмах наших
партій.
Якщо говорити про нас, про Народний Рух України, який виник на хвилі національного, демократичного піднесення в Україні в кінці 80-х початку 90-х років, то він одразу ж проголосив своєю головною метою того періоду, того етапу національно-демократичної революції - проголошення самостійної незалежної Української держави. Це завдання, саме завдяки такій позиції Народного руху, на сьогоднішній день виконано. Сьогодні постає нагальне питання - зміцнення Української держави, української незалежності. Саме зараз ми всі виступаємо досить активно, праві сили за розбудову української України, за розбудову саме такої держави яка не була б космополітичною державою. Для цього конче потрібно втілювати українську національну ідєю, про яку багато партій, фракцій представлених у парламенті, навіть не знають, що це таке.
Що ми розуміємо під національною ідеєю? Це проглошення української державності, української незалежності - цей факт відбувся. Але зараз дуже важливе завданя перед нами - не дати знищити нашу державність, не дати тим силам, які роблять усе, щоб знищити українську державу, українську незалежність. Українська національна ідея передбачає, що панівною мовою в Україні має стати державна мова, проголошена в Конституції. Але це не означає, що ми не будемо сприяти розвитку інших мов, мов національних меншин, і насамперед російської мови. Але ми не ставимо тільки мову російську як головну серед національних меншин, кожна національна меншина розвиває, а держава повинна сприяти розвитку. Але сьогодні постає питання, що державна мова не стала панівною мовою в державі за 10 років, а навіть відбувається звуження використання державної мови. Друге. Ми повинні розбудовувати українську національну економіку. Для цього треба стоврити потужний клас середнього власника. Скажімо, 4-5 млн. А держава повинна забезпечити процвітання цього власника своїми законами, своїм ставленням до них, щоб це стало основою держави. Тоді власнику буде що захищати у державі.
І цей список можна продовжити. Я хотів би наголосити що українська національна ідея - не є націоналістичною ідеєю, тобто не є тою, що говорить "Україна тільки для українців". Саме українська національна ідея, вона повинна об'єднати всі прошарки суспільства незалежно від етнічного походження. Народний Рух вбачає своє важливе завдання в формуванні української політичної нації. Прикладом політичної нації у Європі є Франція. Найкращий приклад - США- фактично це конгломерат всіх націй і національностей, що існують в світі, але вони всі вважають себе американцями. Я б хотів, щоб у нашій державі, кожна людина (і це, підкреслю, не пов'язано з громадянством - тут питання ні в кого не виникає), коли її запитають: "А хто ти?", відповіла: "Я українець (або "Я українка"), але за етнічним походженням я росіянин, єврей, румун, угорець" і таке інше. Це також важливо для розбудови Української держави в майбутньому. Особливо хотів би зупинитися ось на чому - на сьогодні за 10 років незалежності пересічний український громадянин - не відчув цієї незалежности - він не став краще жити, адже Українська незалежна держава не забезпечила кращого добробуту життя свого народу.
За період керівництва Віктора Андрійовича Ющенка почалися перші економічні зміни, перші паростки поліпшення життєвого рівня наших людей. Я був в останню неділю у Батурині, де українське козацтво щорічно відзначає свято. Багато людей підходили до мене, особливо люди похилого віку підходили, із сльозами на очах питали: "Що ж тепер буде? Чи будемо ми отримувати пенсію?" - велике занепокоєння є навіть у звичайних сільських людей.
СРСР розвалився не через сепаратизм України, СРСР розвалився тому, що розвалилася його політична і, головне, економічна система. Ми, Україна, успадкували розвалену радянську економіку, але ми успадкоємили і дуже багато позитивного в економічній ситуації. В 1990 році в Америці Річард Шрайвер, відомий політолог, який активно співпрацював з Україною, видав невеличку брошуру, назва якої була "Сьома у світі держава за економічною потужністю відкрита для бізнесу". Тоді нам пророкувалося місце серед семи найпотужніших держав світу. Де ми зараз - ви прекрасно знаєте, на якому місці. Важливе завдання правих партій, і в програмі Народного руху України саме і дуже важливе значення надається цьому питанню. Але це не означає, що ідеологічні проблеми, духовне відродження українського народу ми ставимо на другий план.
[Ілько Кучерів]: Прошу до слова Віктора Пинзеника, партія "Реформи і
порядок".
[Віктор Пинзеник]: Шановні друзі. Процес консолідації політичних партій
за певними ідеологічними напрямами є надзвичайно важливий для побудови влади,
політичної відповідальної влади. Відчутна проблема українського суспільства
- це те, що досі невідомо хто відповідає за позитивні чи негативні наслідки
розвитку української ситуації. Саме тому всі наші партії прийняли пропорційний
закон, як такий , що сприяє швидкій консолідації партій, як такий, що сприяє
швидкій побудові політично відповідального парламенту. Але незалежно від того,
який закон буде діяти, ми будемо робити все для того, щоб праві сили виступили
єдиним блоком. На минулих парламентських виборах... ви бачите, тут присутні
учасники трьох виборчих списків, ми йшли різними списками. Ми дуже раді, що
процес, який був започаткований одразу після парламентських виборів, процес,
який започатковувався ще Вячеславом Чорноволом, буде зараз завершений. Праві
партії не завдадуть головної болі нашим прихильникам з точки зору, кому віддати
голоси. На правому фланзі буде створений, буде йти єдиним списком єдиний правий
блок. Ті кроки, які були зроблені за останні роки, і останній тиждень, зроблений
крок до об'єднання Рухів, ми вважаємо дуже позитивні кроки, щоб стати єдиною
правою силою. Я переконаний, що один з наслідків нашої подальшої співпраці буде
створення єдиної правої партії.
Зараз, я думаю, що наший правий блок має започаткувати технологічні процеси, пов'язані з підготовкою до наступних парламентських виборів. Мова йде про формування спільного виборчого списку, про створення єдиного виборчого штабу, про створення групи людей, які будуть працювати у виборчих комісіях, будуть працювати спостерігачами. Визначення кандидатів, які будуть балотуватися по мажоритарних округах, узгодження наших спільних кандидатів по виборчих округах. Я думаю, що для наступних виборів, не суть важливо, хто очолить список. Я думаю, що ми зробили найважливіший крок - ми об'єднались. Цей крок набагато важливіший, ніж хто буде очолювати цей список. Ми не розглядаємо блок як закриту організацію - є ще праві партії, є не тільки праві партії, партії, як готові йти з нами єдиним списком, партії, які поділяють нашу ідеологію, поділяють програмні засади правих партій.
[Ілько Кучерів]: Прошу до слова Юрія Костенка. Але спершу хочу його привітати
його з днем народження, який був учора, побажати йому "Многая літа", думаю,
що всі приєднаються також.
[Юрій Костенко]: Виходячи з теми нашого "круглого столу", я хотів тезово
викласти позицію УНР щодо нашого бачення, якою має стати українська демократична
держава. Ми виходимо з того, що Україна це є не територія, де самовизначилися
різні народи, а це є територія, етнічна територія саме українського народу,
і український народ утворив цю державу із свого права на самовизначення. Виходячи
з такого розуміння і визнаючи право всіх інших національних меншин, які проживають
на нашій території щодо задоволення їхніх етнічних потреб, національних потреб,
тим не менше ми ставимо перед собою головну вимогу, щоб влада українська дбайливо
ставилася до відродження українства як такого. Ви знаєте трагічний і складний
шлях нашого народу, гоніння, переслідування впродовж віків, яких зазнавав український
народ, те приниження національної гідності, яке переживали українці впродовж
століть. І саме тому в плані нашої національної політики ми будемо завжди керуватися
ідеями відродження українства як такого.
Щодо економічної політики. Визнаючи всі ліберальні цінності сучасної економічної політики, тим не менше в своїй програмі чітко констатуємо, що ми за те, щоб українська держава формувала саме національну економіку. Враховуючи колосальний потенціал України, який дозволяє нам задовольняти більшість наших потреб, ми будемо в своїй економічній політиці орієнтуватися максимально на використання своїх національних ресурсів. Це стосується як енергетичних, так і сировинних ресурсів. Причому національна економіка має задовольняти більшість потреб у готовій продукції. І це також є однією з особливостей економічної політики, яку ми будемо проводити у разі нашої перемоги. Саме така економіка дозволяє у сучасному світі, по-перше, найбільш ефективно працювати на інтереси Української держави, і саме така економіка є найбільш стійкою проти тих чи інших потрясінь, які сьогодні ми спостерігаємо у світовому економічному розвитку і процесі.
Третій аспект - ми також ставимо за мету максимально використати унікальне географічне, геополітичне становище України для задоволення економічних потреб і потреб економічного розвитку Української держави. Ці особливості нашої економічної політики - є елемент саме правої, а не загальноліберальної політики, яку пропонують чи центристські партії, чи які називають себе ліберальними.
Ще один аспект, пов'язаний уже з формою державного устрою, з розвитком демократичних процесів. Сьогодні ми маємо в Конституції форму державного правління - президентсько-парламентську. Проте 10 років формування демократичних інституцій засвідчили, що ця форма недостатньою мірою сприяє розвиткові демократичних процесів. Більше того, враховуючи наші історичні корені, історичні традиції, нагадаю, що за часів козацької доби, коли в Європі ще не було елементів самоврядування, а козаки свою діяльність базували на елементах самоврядування, тобто на елементах парламентаризму. Враховуючи такі наші національні традиції, ми також виступаємо за (можливо, це буде в майбутньому) більше наближення нашої форми державного устрою до тих історичних традицій, які складалися впродовж віків, складалися українцями, українським етносом.
Отже, якщо підсумовувати, то мета правих - побудова європейської демократичної держави, але такої, яка максимально враховуала як національні природні можливості, так, відповідно, надійно захищала інтереси корінного етносу.
Останнє. Для того, щоб всього цього досягти, необхідно сформувати потужну праву силу в Україні. Перебіг подій останніх 12 років засвідчив, що влада політична в Україні здебільшого не розуміє ні правих цінностей, ні правої ідеології, вона не розуміє ні української національної ідеї, не розуміє необхідності формування саме української політичної нації. Саме тому праві сили завжди впродовж 10 років незалежності піддавалися найбільш нищівній критиці, просто нищенню як такому. Те, що сьогодні два Рухи об'єдналися, я розглядаю як один із елементів формування саме потужної правої сили, яка здатна буде боротися за владу в Україні, і саме ця політична сила здатна буде побудувати українську державу, демократичну державу, державу, яка надійно захищає права усіх громадян.
[Запитання]: Як складуться стосунки цього блоку з Віктором Ющенко?
[Віктор Пинзеник]: Я думаю, що головне - крок, який ми вже зробили, я
кий ми продовжуємо здійснювати. В будь-якому випадку консолідація правих є дуже
важливим елементом, тому в рамках широкої коаліцій, про яку ми говоримо і про
яку говорить Віктор Ющенко, неминуче консолідація дуже близьких за програмними
засадами, за ідеологією політичних структур. Тобто ми, консолідуючи праві сили,
не бачимо суперечностей створення більш широкої коаліції, вона легко монтується,
це навпаки спрощує створення такої широкої коаліції, бо ми між собою вже узгоджуємо
багато питань, які набагато простіше буде узгодити, коли у нас уже є спільна
позиція.
[Юрій Костенко]:Дуже показовим є той факт, що практично всі партії правоцентристського спрямування і громадські організації визнають Віктора Андрійовича Ющенка як
неформального лідера. Це дуже важливо для об'єднавчих процесів. Друге. Ідеологія
блоку, яку ми сповідуємо, найбільшою. Мірою співпадає з тією політикою, яку
прем'єр Ющенко намагався проводити в Українській державі впродовж останнього
часу, і це ще є підтвердженням, що Віктор Андрійович найближче за своїми політичними
переконаннями, позицією, стоїть до правих сил. Я також хотів би звернути вашу
увагу, що ми формуємо політичну силу не для лідера, не під лідера, а для того,
щоб вона могла і боротися за владу, і реалізувати ті програмні засади, якими
ми керуємось впродовж нашого політичного життя з моменту виникнення. У 89-му
році у нас не було лідера Віктора Андрійовича Ющенка, тим не менш Народний рух
України з перебудову висунув політичне гасло досягти політичної незалежності
Української держави. Так і зараз. Ми висунули чітку програму, реалізація якої
дасть змогу всім громадянам України, в тому числі і в першу чергу корінному
етносу, задовольняти всі свої потреби і права.
[Запитання]: До Віктора Пинзеника. Ви пам'ятаєте процент який проголосував
за Кучму на Галичині на минулих президентських виборах?
[Віктор Пинзеник]: Це запитання, краще, до політолога чи соціолога. Наголошу,
що є відмінності у президентській і парламентській кампанії. Є абсолютні, величезні
відмінності. Ми прекрасно знаємо, як була організована виборча кампанія на минулих
президентських виборах. Все робилося для того, щоб зіграти на протистоянні:
або діючий президент, або комуністи. Парламентські вибори мають іншу ідеологію.
[Запитання]: Перше питання до Віктора Пинзеника. Ви Все ж таки переконані,
що правому блокові не доведеться протистояти авторитетові Віктора Ющенка, якщо
його залучать до іншої політичної сили?
[Віктор Пинзеник]: Перш за все я вважаю... І це позиція партії "Реформи
та порядок", що надзвичайно важливий процес консолідації правих сил. Я переконаний
що Віктор Ющенко буде з нами.
[Запитання]: Аналізуючи новітню історію державницького правого руху в
Україні, не можна не помітити що електоральна база і довір'я народу істотно
скоротилися з 1991-92 року. Про який оптимізм можна говорити щодо парламентських
виборів наступного року. Які підстави для вашого оптимізму? І які є причини
для такого розчарування? Чи не є, зокрема, причиною конформізм українських правих
- перед нами три колишні міністри, які успішно працювали у цій владі.
[Геннадій Удовенко]: Так дійсно тенденція така, хоча я не погоджуюся
з оцінкою виборів 98-го року. При тій системі голосування, на жаль, набагато
виграли комуністи. Головна причина розчарування, на мою думку - Українська незалежна
держава не забезпечила підвищення життєвого рівня українського народу. Рух часто
звинувачують приблизно так: "До чого ви довели державу" - це в основному лівий електорат - люди похилого віку, у яких є ностальгія за їхньою молодістю. Ці
люди поступово відходять. Проблема електората в тому, що не йде на вибори молодь.
Наше завдання - працювати з саме молоддю. Такий же процес був і в Польщі, коли
я був там послом, я під час виборів багато дільниць там відвідав, я бачив, що
в основному люди пенсійного віку йдуть голосувати. Оце зараз звертаюся до молодих
під час зустрічей з молодими людьми, що ви повинні, якщо хочете будувати нову
державу, самі йти голосувати і агітувати своїх батьків проголосувати правильно,
тобто за праві партії. За два-три роки до влади прийдуть молоді, яким під час
розвалу Радянського Союзу було по 5-8 років - і тільки тоді ситуація в Україні
зміниться докорінно.
[Юрій Костенко]: Причина того, що виборці розчарувались багато в чому
в наших ідеалах, полягає в тому, що на відміну від усіх пострадянських країн
(я не кажу про Білорусію, Росію) лише в Україні влада залишилася в руках комуністів.
В Польщі, Чехії, Словаччині після мирних демократичних революцій реальну владу
взяли до рук демократичні сили. Вони і провели перші реформи, які дали наслідком
покращення умов життя, тому демократичні цінності не були девальвовані. А у
нас з 1991 року народ переконаний, що при владі демократи. А під виглядом демократії
і реформ люди не отримували зарплат, пенсій - життєвий рівень знизився на 70
відсотків. Тому і розчарування Але є оптимізм, підкріплений періодом уряду Ющенка
- тому що виборці знають, що це перший неноменклатурний прем'єр-міністр, який
дав покращення хоч тимчасове, але життя якраз більшості виборців. І виборці
уже з надією дивляться саме на демократичні сили. І тому я думаю, що наше виборче
об'єднання на чолі з Ющенком має всі шанси на перемогу на наступних виборах.
[Віктор Пинзеник]: Втягнули мене в непрофесійні речі, не ті, що я любив
займатись, але доведеться. Я думав, що я економістом тільки буду... Я все-таки
хочу прокоментувати. На минулих парламентських виборах сили, які тут сидять,
набрали 15,2 відсотка. Хто не довіряє - перевірте цифри. Є дані, які вам роздали
сьогодні. Електоральне поле збереглося. Порахуйте - ми виходимо на ці ж самі
цифри. Проблема правих сил була одна - вони йшли порізно. Ми знімаємо сьогодні
цю проблему. Назвіть мені іншу політичну партію, яка може конкурувати (я не
кажу про комуністів).
Тепер питання можливої співпраці... Ми не будуємо ілюзій, на наступних виборах будуть декілька груп політичних сил. Правий блок, посередині будуть іти, очевидно, два блоки - один блок навколо НДП, Трудової, Аграрної партії, другий блок - навколо СДПУ. Далі лівіше буде протестний блок, і останній блок буде лівий. Я думаю, що всі прекрасно розуміють, що жодний з цих блоків не отримає 51 відсотка голосів. В зв'язку з цим будь-які політичні сили, - а ми не маємо за мету тільки отримати місця в парламенті, наша мета інша, отримати владу і здійснити наші програмні засади, - тобто будь-якій силі доведеться йти на переговори, на консультації, на узгодження позицій для формування владних інститутів після парламентських виборів наступного року.
[Запитання]: Розкол - справа швидка. Один з'їзд і розколися. Процес об'єднання
складніший і довший. Чому немає прискореного и швидкого об'єднання? Можливо
заважають особисті амбіції?
[Геннадій Удовенко]: Не можу погодитися з тим що розкол пройшов водночас,
а об'єднавчий процес такий складний. Розкол Народного руху України проходив
досить тривалий час і був дуже болісним. До утворення Українського Народного
Руху ми з Юрієм Івановичем Костенком неодноразово зустрічалися, існували групи
для переговорів, які розглядали питання щодо можливого об'єднання. Так об'єднатися
складно. Основне питання - з технологією обєднання відповідно до нового Закону
про вибори. Якщо почнемо процес реєстрації об'єднаної партії, це дуже ускладнить
підготовку до виборчої кампанії. Тому ми таку розкіш сьогодні собі дозволити
не можемо. Часто дискутували, вірніше обгорювали, питання про обєднання НРУ
з ПРП і часто ставили питання: найбільше голосів одержимо в блоці чи об'єднана
партія. Так що ці питання є досить складні. Далі. Вчора одержав я листа - вітають рішення Рухів про об'єднання і пишуть: "От ви генерали показали приклад об'єднання,
але уявіть у кожній області є два Рухи, два голови обласних організацій... Мова
йде не тільки про те, щоб ми проголосили декларацію, а щоб її сприйняла партійна
еліта і на регіональному рівні. От ми сьогодні вже з Юрієм Івановичем збираємося
і будемо обговорювати кроки, що ми маємо зробити для перспективного об'єднання
партій.
[Віктор Пинзеник]: У мене різких оцінок нема, все ж таки життя вчить
багато чому. Як характеризувати відставку віце-прем'єр-міністра два рази? Я
ж ні разу не йшов у відставку по чийомусь рішенню. Два рази я подавав у відставку.
Ви мабуть знаєте як це називається - "хряпання дверей". Перший раз це було в
93-му році в зв'язку з введенням так званого фіксованого курсу національної
валюти. Друге це було в 1997 році, коли було провалено величезний пакет структурних реформ. Частково їх вдалося реалізувати Ющенку, та й то невеличку частину. Відносно
об'єднання - назвіть мені приклад того, щоб та сім'я, яка розлучилася потім
жили разом. Я знаю один такий приклад - зійшлись знову, але це набагато важче.
Я вважаю, що те, що сьогодні ці сили, які післі певного періоду розлучення зробили
крок до об'єднання, це є чудовий крок. Друге питання - наша готова була зробити
крок до єдиної партії вже давно. Але сьогодні я б виступав проти об'єднання
партій. Тому що є технологічні речі, непрості, суто організаційні речі. У період
виборчої кампанії ми зусилля замість витрачаємо на них. Тому сьогодні політичною
помилкою було б робити негайний крок до єдиної партії. Ми підтверджуємо знов
- ми готові цей крок зробити одразу після виборів. Більше того, ми будемо пропонувати
це елементом нашої угоди про політичний блок - єдина фракцій, єдина політична партія.
[Юрій Костенко]: Я в Народному русі з самих початків, і на моїх очах
відбувалися всі ці розз'єднання. 91-й рік - від НРУ відходять Республіканська
партія, Всеукраїнський рух, Демократична партія, ще низка партій. Всі 10 років
Народний рух так чи інакше роз'єднувався, а не за один з'їзд. Ми були опозиційною
силою до тієї влади, яка залишилася в Україні - комуністичної влади, з комуністичним менталітетом. Це тому на правому фланзі влада все зробила, щоб виникло 30-40
партій, а на лівому як зіницю ока берегла КПУ. І тільки на президентських виборах
зробила запасний варіант з пані Вітренкою. Тому треба усвідомлювати, що ті процеси,
які відбувалися в таборі націонаал-демократії, це робилося не внаслідок амбіцій,
як намагається примітивно пояснити це влада, а внаслідок того, що влада за своїм
менталітетом залишилася тією самою комуністичною партією, яка боролася проти демократичних сил.
Щодо з'єднань - виборцям не важливо чи з'єднаються 30, 100 чи дві партії, виборцям важливо отримати виборчий список, який представляє ту чи іншу політичну силу чи політичну ідеологію. І тому якщо праві вийдуть з одним списком - оце і є головне для нас завдання.
Щодо конформізму. Ми були дійсно в уряді. І всі роки після проголошення незалежності в середовищі демократії відбувалася ця важка дискусія. Одні стояли на тому, що не треба йти у владу, інші казали, що національна демократія, яка підняла на свої знамена ідею незалежної держави, не повинна усуватись від державотворчих процесів? У цій важкій постійній дискусії були періоди, коли нам казали - ідіть у владу, ідіть із влади. Головне те, що ми можемо відзвітувати за своє перебування у владі, як за приклад служіння Українській державі, українському народові. І те що зробитв віктор Андрійович сьогодні, те є найкращий аргумент на користь національній демократії. І сьогодні, коли ми звертаємося за підтримкою до народу, нам уже не будуть тицяти: "А на що ви здатні?". Ми будемо казати - ми можемо вирішувати ось такі проблеми, ось такі, ось такі. Це ми доказали своєю практичною діяльністю. Тому не треба все хаяти, що було зроблено національною демократією за 10 років.
[Запитання]: Трохи прикро, коли ви говорите знову, що хтось вас не зрозумів.
Це схоже на плач. Якщо ви будете будувати свою виборчу стратегію таким чином,
то виникає багато сумнівів у вашій перемозі. Чи здатні ви критично оцінити все
що було і переконати людей щоб вони підтримали вашу українську ідею?
[Віктор Пинзеник]: Ми не плакали і не будем плакати. Головне, що ми маємо
зробити, це те, що ми зробили. Ми стали на цю дорогу і ми на ній залишимося.
[Геннадій Удовенко]: У нас є найбільш прогресивні програми трьох партій,
які служать інтересам українському народу. Наша проблема - як ці програми донести
до виборців. Наприклад, сьогодні у Чернівцях відбувається засідання комітету,
очолюваного Бродським, і розглядають мій з колегами законопроект про поширення
Чернівецького експерименту в легкій і деревообробній промисловості на всю Україну.
В чому суть експерименту - замість 6 податків, які платить легка промиcловість сьогодні, ми пропонуємо один. Це приносить користь підприємствам, державі, бюджету.
Проти нього виступають, наприклад, податківці, тому що доведеться скорочувати
апарат цей. Але це робиться в інтересах людей, 1 мільйон осіб можна зайняти
в легкій промисловості в Україні. Але головне, щоб люди знали про цю нашу роботу.
[Юрій Костенко]: Ми визнали свої помилки. На установчому з'їзді ми сказали,
що найбільшою помилкою партії було те, що в 1991 році ми пішли на співпрацю
із комуністами. Звідси і всі проблеми національної демократії, але, визнавши
і проаналізувавши наші помилки, ми тим не менше повинні дивитися у майбутнє
і, відповідно, працювати на нашу перемогу. Тому ми сьогодні здебільшого викладали
своє бачення як ми будемо боротися за владу, а не будемо наражатися на чергові
поразки.
[Запитання]: У вашій програмі щось є про високу моральність нашої влади?
І чи буде зафіксовано щось про дисципліну фракцій?
[Геннадій Удовенко]: Це дійсно проблема не тільки фракцій, а й партій.
Бо у нас районна організація може направити листа мені, голові партії - якщо
те або те не буде зроблено, резервуємо право не підкорятися рішенню центрального
проводу. Тому що нас немає принципу та званого демократичного централізму. Оце
проблема. У нас спільні засідання з фракцією яку очолює Віктор Михайлович, кожний
день ми збираємося і ми погоджуємо позиції, у нас дискусії, інколи рішення приймаємо
про єдине голосування, інколи дозволяємо вільне голосування - тому окремі члени
фракції голосують не так, як вся фракція. Але в перспективі, безумовно, фракція
повинна виступати з єдиною позицією по будь-якому питанню.
[Слава Стецько]: Щодо моральності. Наші партії базуються на християнській
ідеології.
[Віктор Пинзеник]: Ми вважаємо, що політика не можемо існувати без моралі.
Є ще один аспект дисципліни - переходи з фракцій до фракцій. Всі наші фракції
проголосували за подання до Конституційного Суду про право відкликати депутата
з виборчого списку від партії, який вийшов з фракції. Це надзвичайно важливий
елемент політично дисциплінованих парламентських фракцій.
[Запитання]: Щодо пропорціональщиків, які проходять завдяки "бренду"
партії. Чи не хочете ви зініціювати переговори, щоб зібрати голоси і обмежити
права пропорційників.
[Віктор Пинзеник]: Я не бачу потреби в такому рішенні.
[Геннадій Удовенко]: Моя позиція співпадає з тим, що сказав Віктор Пинзеник.

[Запитання]: Чи всі учасники коаліції згодні із думкою Юрія Костенка,
що варто відмовитися від ліберального шляху розвитку і йти шляхом побудови національної
економіки?
[Юрій Костенко]: На відміну від чисто ліберальної схеми побудови економіки
наша партія за те, щоб ми будували під державним впливом, державним протекторатом
національну економіку і складові цієї національної економіки, які не заперечують
з однієї сторони ліберальні ринкові цінності, але враховують з іншої сторони
і специфіку Української держави, і ресурси, які ми маємо, і те, що в сучасній
економіці саме економіки з потужною системою самозабезпечення найменш є вразливими до світових чи фінансових, чи економічних потрясінь.
[Геннадій Удовенко]: Коли ми говоримо про розбудову національної економіки…
Залежність наша від енергоресурсів - ми зациклилися на одному джерелі, на Росії.
У 1992-93 р. підписали угоду про поставки нафти з Ірану - жодної тонни за ці
8 років не поставили нашій апатріотичній бюрократичній машині зручніше брати
з Росії газ, не платити за нього, красти його, накопичувати борг. І Росії це вигідно, щоб ми більше і більше попадали в кабалу до них. А ми на додаток до
цього при незавантаженості наших теплових електростанцій підписуємо угоду з
Росією про створення єдиної мережі постачання електроенергії. Ми ж не будемо
розраховуватися і за неї, і ще більше попадати в економічну, а звідси і в політичну
залежність від Росії. Є в Миколаєві "Машпроект" конструкторське бюро і завод
"Зоря", які займаються виробництвом парогазових турібн. Унікальне виробництво, світові стандарти - в США сьогодні 40% енергії виробляється на базі парогазових
установок. Ми в світовій п'ятірці за виробництвом цих трубін, а самої енергії
з цих турбін - нуль. Ми могли б досить швидко перейти на докорінну зміну нашої
енергетичної бази. Ні - все робилося для того, щоб цього не допустити. Тільки
при уряді Віктора Андрійовича нам вдалося добитися фінансування пілотного проекту.
Зараз цей завод хочуть приватизувати, ну, безумовно, за участю російського капіталу.
І ми вже звернулися до уряду Кінаха, щоб не допустити це.
[Запитання]: Як виглядають ваші перспективи з урахуванням "адміністративного
ресурсу". Вас все одно будуть "мочити" в регіонах. І ви все одно не можете адекватно
відповісти Президенту. Чи, може, ви наслідуєте слова Ющенка, що "старших треба
поважати"?
[Віктор Пинзеник]: Хотіли не хотіли - це від нас не залежить, нас будуть
"мочить". Раз б'ють - значить бояться. Ми не розраховуємо на адміністративний
ресурс. І не треба перебільшувати його вагу. Який ресурс був кинутий у Львові
проти Чорновола - допомогло їм це чи ні?
[Геннадій Удовенко]: Президент має покладатися на нас, бо ми єдині, які
стоять на позиціях державності.
[Юрій Костенко]: Ще зважте, що колись щось каже Президент, то його інформацію
телебачення негайно доносить у кожне вухо. А нашу інформацію почуєте хіба ви,
та й то питання чи розповсюдите у своєму засобі масової інформації.