Зимописи Країни У
02/26/2002 | Архіволог
Зимописи Країни У
кушмарна історія
Непутнє слово від упорядника
Високоуважний читачу, чи може й слухачу (але не радів би я розповідати цю бувайщину діточкам переді сном). Перш ніж ми з Тобою перенесемося на мому іржалому думкольоті до дивовіженої Країни У, прошу Тебе зарубати собі на носі: країна ця губиться в дуже викривавленому закопалку Всесвіту. А позаяк історія наша писана тамтешнім самописцем і на тамтешньому ж папері, то цілком природньо, що деякі літери, слова, й цілі зречення в ній розформовано до важковпізнання. Так само не варто сподіватися й на якийсь певний порядок окремих оповідей чи на відсутність їх відсутности. Зокрема, епілог -- якщо такий колись був -- знайти поки не вдалося.
Я надаю Тобі цей текст без жодних випрямлень, щоби не додати недорозумінь власного авторства. Тож Від Тебе, мій цікавий попутнику, потурбуватиметься непересичена кмітливість, аби допрати глузу в цьому на перший огляд хапотичному нагромаденні знаків. Тут нічого не вдієш, маємо те що знаємо, як казав Поет ери інформацидних тавтологій. Проте маю також надію, що ця прикрита незручність буде дещо скомпасована досвітом критичного сприйняття баченого, набитим протягом ознайомлення з оприлютнюваними тут запасами. Адже такий досвід не завадить Тобі й по нашому наверненні додому, де може й менша концертація дефекатів часопростору, проте зазвичай немає й подрібного упередження щодо місця їх прояви. Отже, Вінні видів вівці, і хай начуються ті хто незчується.
Відповіді
2002.02.26 | Архіволог
Re: Зимописи Країни У
Пралог
І. Еволюційна ситуація
Почнемо з кушмарів. Власне, всенька ця оповідь обертається виколючно навколо них -- кушмарів, і задумана передовсіма як популярний терактат, що зазнайомив би товщі кола громадськості з науковирними здобитками в царині удослідження тої феноментальної форми піснування. При тому неважко бачити, що безліч явищ, пов'язаних із цими химертними істотами лишаються незбагетною загаткою для кворого людського розуму. Автор уважатиме своє завдання викованим, а працю вигородженою, коли бодай невеличезну частку читачів удасться заручити до розгатки тих темниць.
Добу появи перших кушмарів на тиранах Країни У достеменно не визнавчено ще й досі. Є непевні підстави вважати, що кушмари біснували там завжди відтоді, як вищі мавпи злізли нижче, порушивши логіку свого найменування й тим утровивши ґрунт для піджвавлення кушмарів. В кожному разі, лякальні прояви більшої чи меншої трималості, що могли би мати поясненням смертєдіяльність кушмарів, проплітковуються від найдивніших часів. Але якщо то й були насправді висідки кушмарів, останнім ніяк не вдавалося доскочити тої критинічної маси дурости, яка уможливила би самопідтримання їхньої попеляції.
Тут треба зауважити, що кушмари є створіння дуже нішні, здатні жити лише поміж розумними істотами. Адже саме різниця між розумною та дійсною поведінкою істот-носіїв є єдиною поживою кушмарів. Інакше кажучи, кушмари без людської дурості приручені на загибель так само, як Тарас Бульба без люльки. Зважаючи, що людська спільнота має природню вдатність до самоохищення від безглуздя, коли останнє не є достатньо всезахоплюючим, важко вгледіти в тих проваллях кушмарних десантів щось підзвичайне. Та наша історія ніколи не була би написана, якби одного разу кушмари не з'явилися в потрібний час у непотребному місті -- і вони таки з'явилися.
Неважко здогадатися, що кушмари не мали жодних шанців аби одразу впорпатися з підкорінням Країни У, котра була звичайною собі країною з нормальним протикушмарним імунітетом. Проте дещо інакше лежали справи в заболотних володіннях у-країнців, де постінні нерозуміння з тамбільцями ніяк не сприяли раціональній побутові життя. То ж коли на довершення всього ті краї заскочила навалка кочовників, гармидер сягнув небачених до того розвірів, і пляцдарм для кушмарної інтеревенції було підгодовано.
2002.02.26 | Архіволог
Re: Зимописи Країни У
ІІ. Нашесть
Оскільки кочові нападники були нечисленні, і по завоюванню їх діяльність здебільного обмежувалася збиранням щорічної подавті, поміж їх візитами у-країнські князі лишалися як і до того повнорозправними володарями Заболоття. Простий люд із новими завойовниками майже не стискався. Тож коли невдовзі по нашестю в лексиконі деяких правителів зненацька почали з'являтися нові й нікому не зрозумілі слова, ніхто не звернув на те особливої уваги. Ті хто помітив, вирішили що дивні слова прикочували з великих східних степів, міркуючи що то мабуть найясніше панство пнеться бути схожим на своїх нових володерів. Тубільцям же, які становили переважену частину тамтешньої людности, загалом було все-їдно, якою саме незрозумілою мовою з ними розмовляють.
Насправді ж нові слова разом зі своїми авторами прибулися прямісінько з Антисвіту, бо ж належали ті слова до кушмарної мови. Якби тодішні заболотні мешканці знали про кушмарів стільки, скільки Божою ласкою знаємо ми, то мабуть були би не на жарт засмучені загибеллю стількох своїх ватажків. Бо ж ужування людиною кушмарних слів незаперечно свідчить, що від людини в ній залишилася хіба що ополонка, свідомість же безнадійно заміщанена кушмаром. Неважко здогадатися, чому кушмари першими всилялися саме у владомощів, враховуючи наскільки все життя тодішнього Заболоття підлягало сваволі останніх. З тієї ж причини кушмари завжди прагнули до встановлення феодального безладу в атакованому суспільстві. В таких умовах уколишкані правителі перетворювалися на потужні ретронслятори безглуздя, їх безглузді укази призводили до безглуздої діяльності, безглузда діяльність до безглуздих втрат. Люди, чия психіка захлиналася в цій раптовій повені абсурду ставали легкими жертвами кушмарів, і тепер уже їх тіла з нелюдською сумліннястю бралися до кушмарної діяльности.
Окрім того, згадувана вже кушмарна мова була не лише власне засобом спілкування поміж кушмарами, але й іще одним дієвим засобом розповсюдження безглуздя. Поширення кушмарних слів збільшило питому вагу непорозумінь серед строкатої заболотної людности. Пізніше кушмари почали вносити додаткове сум'яття, перейнакшуючи значення вже й у-країнських слів. Так із їх легкого язика слово на позначення неділового дня тижня почало вшиватися на позначення всього тижня. Крім очевидного впливу безпопередньо на трудову мораль, ця визначна перемога кушмарів призвела ще й до традиції міцно святкувати мало не щодня, тим іще зміцнюючи кушмарне панування. Скоро море дурости залило всі околиці маленького містечка Сква, названого так на честь священної жаби, якій вклонялися місцеві аборигени. Плигали легенди, ніби жаба та була така велетенська, що могла запросто розчавити людину;а втім, нашої розповіді це аж ніяк не стосується. Як би там не було, але саме загибленому посеред непролазних хащів Сква судилося стати відправною точкою кушмарної експансії, що через кілька сотень літ докотилася й до Країни У.
Від самої кочової навали Країною У вешталися чутки, що саме в Заболоття утік був від кочовиків найсвятіший митрополит. Окрім того, попри всі кушмарні вдоконалення, мова заболотної людности вберегла в собі якісь залишки людської. Кушмари вдало скористалися цими фактами аби увійти в довіру до проводирів Країни У, звучися не йнакше як єдиноправильними братками. Хоча ті з у-країнських ватажків, кого не вдалося окушмарити, й чинили спротив кушмарному засиллю -- не розуміючи добре кушмарної природи, вони не зуміли зорганізувати ефективного захисту. Захопивши врешті владу, кушмари кинулися розвивати успіх, перебравши на себе освіту у-країнської людности. Аби утруднити порівняння науколишньої дійсності з колишньою, і тим зробити наступ безглуздя не таким помітним, було заборонено друкувати чи ввозити книжки, а вже надруковані наказано вилучати. За якихось дві сотні років кушмари довбилися разючих результатів на тій ниві: майже ніхто в Країні У вже не вмів читати й писати, зате мало не кожен вставляв у свою мову кушмарну лексику. Не треба й казати, що то була золота пора для кушмарів.
2002.02.26 | Архіволог
Re: Зимописи Країни У
ІІІ. Привід
По якомусь часі безтурботного панування кушмари зіткнулися з тим, що отримувати нових носіїв ставало все важче. На людність, що жила західніше Країни У, ані нащадки найсвятішого дезертира, ані наявність у лексиконі кушмарів деяких людських слів не справляла ні найменшого враження. Потрібно було знайти якийсь новий спосіб аби видурити в тих народів владу. По недовгих пошуках кушмари довідалися, що серед того люду живе легенда про привид комутаксму, який ніби-то бродить та роздає всім подарунки. Негайно було проголошено на увесь білий світ, що привид той знайшов собі прихисток у Заболотті. Ідола священної жаби скинуто в болото, й новим божеством проголошено блудного привида. Певній частині західного люду цим удалося намилити очі, але необхідної для кушмарного вторгнення масовости облуди так і не було досягнуто. Аби вдержбезпечитися від остаточного викриття, всі володіння кушмарів було накрито гігантською Залізною Ретортою -- найбільшою ретортою в світі, як неугавкно повторювалося кушмарними ідіотологами. Окрім безперечної естетичної цінності, кушмари пояснювали спорудження Реторти необхідністю захистити привида від протягів. Проте деякі у-країнці зуміли повідомити про справжній стан справ, вистукуючи абеткою Морзе об стінки. Із тих повідомлень західний люд довідався, що застінками Реторти кому ні було куди більше, ніж кому так, а відтак легендарного привида було цілком резонно перейменовано на привід комунізму.
Втративши надію видурити владу ще в якогось народу, аби далі діяти за своїм звичним сценарієм, кушмари вирішили зробити ставку на силу. Було дозволено вчити підкушмарну людність писати доноси та читати накази. Проте згодом з'ясувалося, що коли і вдавалося зброєю підкорити якусь нову країну, то втрати носіїв при цьому перевищували чисельність завойованого народу, черезі що кампанія втрачала сенс для кушмарів. На деякий час серед кушмарів запанувала розгубленість, було занедбано роботу з поширення безглуздя під Ретортою. А треба сказати, що оскільки кушмар може жити лише в свідомості, то відповідно всі несвідомлята в Країні У народжувалися не кушмарами, а звичайними людьми. Тому послаблення кушмарного тиску призвело пізніше до появи покоління зі зниженим вмістом кушмарів. Подальші сіпання то в один то в другий бік показали, що ресурси кушмарного розширення вичерпано: спроба збільшення концентрації безглуздя всередині Реторти загрожувала великими втратами носіїв, а спроби здобуття нових носіїв зовні Реторти зазнавали поразки через завелику концентрацію безглуздя всередині.
Тим часом нескорчені кушмарами люди розробили систему індивидавальних вправ із назвою "видав сам", що дозволяла виганити кушмар зі свідомості жертви. Безглуздя тануло в очах, ситуація ставала загрозливою для виживання кушмарів, і це зрештою примусило їх визнати, що ставка на силу була хибленою. Було вирішено вдатися до старого й перевіреного рецепту -- мімікрії. Одного ранку мешканці Країни У дізналися, що в усіх їхніх дотеперішніх халепах був винен необачно натуралізований привид комунізму, який надав невірні відомості про своїх батьків у іміґраційній анкеті. Тепер же, завдяки самовідданій праці спецзагону з 239 народних обдиранців, підступного привида вдалося викрити та депортувати в Заболоття. Залізну Реторту знято й продано як металобрухт, чим викликано низку гучних антидемпінґових процесів. Країну У проголошено неналежною, а високопосаджені кушмари навіть обмежили було публічне вживлення кушмарного лексикону, аби не накликати зайвих підозр. Цілковито відмовившись від зовнішньої експансії, кушмари завзято взялися відновлювати занехаяне було безглуздя всередині Країни У. Проте деякі відчайдушні у-країнці намагалися чинити тому спротив, взявши на озброєння щойно винайдені Тенета, які справляли на кучмарів нервувально-паралітичну дію. В історії Країни У почався період, знаний як Розбудова, через те що кушмари намагалися розбудувати на друзки все, що люди встигали збудувати. Замальовкам зі фронтів цього вражаючого неадептовану уяву протестояння й присвячено решту нашого епосу.
2002.02.26 | DevRand
молодець(дці)!
геніальна робота з словами, IMHO.якби хтось проводив курс лекцій з розширення свідомості, я б порекомендував йому це в якості мета-дичних маттер-реалів :)
2002.02.26 | IApple
А де ж наступні "записи"? Продовження!!!(-)
2002.02.26 | DevRand
наступні записи в ту книгу повинні робити ви самі ;) (-)