На Кучму & Co заведено уголовное дело?
02/27/2002 | Гура
http://www.pravda.com.ua/?20226-2-new
Суд над Кучмою: як воно буде
Петро Лютий, Вашингтон, для УП, 26.02.2002, 14:19
За повідомленнями української преси, Стівен Пайфер, помічник заступника держсекретаря США, сказав на прес-конференції у Києві, що існують "серйозні проблеми" з подачею судового позову проти президента України у Сполучених Штатах.
Дипломатія - справа тонка, й інтерпретація окремих слів у ній має величезне значення. У цьому випадку, очевидно, ключове питання полягає у тому, що саме розуміє американський дипломат під "серйозними проблемами".
Якщо мова йде про те, що для подачі позову проти Кучми у США потрібно встати з ліжка, сісти за комп'ютер, написати позовну заяву і віднести його до нью-йоркського суду, то я можу погодитися з паном Пайфером: це дійсно найскладніша проблема всесвітнього масштабу. Якщо ж мова йде про те, що такий позов навряд чи буде прийнятий до розгляду, то насмілюся рішуче і безкомпромісно засумніватися в оцінках американського дипломата.
Суди США повним ходом розглядають позови проти офіційних осіб іноземних держав. Юридичною основою для цього є прийнятий ще в 1789 році Alien Tort Claims Act. Згідно закону, федеральні суди США мають юрисдикцію над "будь-якою громадянською справою іноземця виключно з питання про збитки, нанесені з порушенням права націй або підписаного Сполученими Штатами договору". Згідно з сучасним юридичним трактуванням, даний закон дає судам США юрисдикцію над, "некримінальними зловживаннями", скоєними у будь-якій країні світу, якщо вони порушують міжнародне право.
У новітній історії даний закон був уперше застосований у 1978 році, коли на його основі був побудований позов імігранта Філартіги проти високопоставленого поліцейського чину Парагвая, який свого часу закатував його сина. Десятимільйонний позов був благополучно виграний позивачем в окружному суді Нью-Йорка і заклав прецедентну основу для цілої серії аналогічних позовів.
У цей час тільки один правозахисний центр Нью-Йорка веде судові процеси як мінімум за сімома подібними позовами. При цьому були виграні позов на $4.5 млн. проти колишнього сербського лідера Радована Караджича, а також - зовсім нещодавно! - колективний позов на $66 мільйони проти колишнього начальника генштабу Індонезії, який був визнаний винним у придушенні правозахисного руху у Східному Тиморі.
Інша правозахисна організація у ці дні веде п'ять судових процесів за аналогічними позовами, і це тільки вершина айсберга.
Вказані позови були помітним явищем в юридичній практиці США, і дивно, що високопоставлений представник держдепартаменту про них, здається, нічого не знає. Проте, це вже не перший раз, коли зовнішньополітичне відомство США проявляє вражаючу непоінформованість стосовно тих справ, які ведуться проти високопоставлених іноземних осіб на американській території.
У кінці 2000 року лідери багатьох держав світу зібралися у Нью-Йорку на "зустріч у верхах тисячоліття". Вся формальність, пов'язана із запрошенням високих гостей, як звичайно, виконувалася держдепартаментом. Захід очікувався пишний, із дзвоном келихів і громом литавр. На жаль, для двох запрошених він закінчився ганебно - колишній китайський прем'єр Лі Пен і президент Замбії Роберт Мугабе отримали у зуби повістки з'явитися перед американським судом за звинуваченням у злочинах, які, як стверджувалося, вони здійснили у себе на батьківщині. Варто думати, запрошуючи вказаних осіб у США, дежрдеп і гадки не мав, що це закінчиться таким скандалом. Інакше можна дійти надзвичайного висновку, що зовнішньополітичне відомство США свідомо заманює у пастку високих іноземних осіб для здійснення над ними правосуддя.
Дійсно, щось подібне не так давно відбулося з колишнім кремлівським завгоспом Бородіним, запрошеним на інавгурацію Джорджа Буша і який потрапив замість банкета за грати. Що стосується України, то пригадується широко відомий високопоставлений співробітник держдепа, який цитувався підконтрольним ЗМІ, який у минулому році назвав "сміхотворним" припущення про те, що на Кучму і його спільників у США є карна справа.
Пізніше виявилося, що така справа дійсно є, і саме на неї викликається 28 березня для надання свідчень і представлення доказів Микола Мельниченко.
Українським фахівцям з США потрібно мати на увазі одну обставину. У реальному житті таке поняття, як "адміністрація США", дуже умовне. Насправді є цілий ряд міністерств і відомств, які повністю незалежні одне від одного і які на гарматний постріл не підпускають до своїх справ представників "іншої контори". Більш того часто виходить, що інтереси різних відомств і гілок влади конфліктують. Принаймні, запрошуючи у Нью-Йорк Лі Пена, держдеп, треба розуміти, прагнув "поліпшити" відносини з Китаєм. Американський суддя, виписавши Пену повістку до суду, вважав своїм обов'язком покарати злочинця.
Іноді такі протиріччя приводили до різкої критики держдепу з боку американської громадськості. Так, у березні 2001 року, заступник держсекретаря США Томас Пікерінг був підданий суворій критиці через рішення його відомства дозволити майору перуанської розвідки Томасу Андерсону залишити США, куди він прибув для виступу в Організації Американських Держав.
Ряд американських правозахисних організацій звинувачували майора у тортурах і вбивствах у Перу і вимагали арештувати його і віддати до суду. Пославшись на дипломатичний імунітет, Пікерінг від імені держдепартаменту розпорядився відпустити Андерсона на батьківщину. Декілька днів після цього телефони держдепу розривалися від дзвінків обурених американців, а пошта, у тому числі електронна, виявилася забитою протестними посланнями.
Американське законодавство й юридична практика відкривають широкі можливості не тільки для цивільного позову проти високих іноземних державних чинів, але і для їхнього кримінального переслідування, незалежно від того, де вони здійснили злочини. Так, згідно конвенції ООН проти тортур, США абсолютно зобов'язані арештувати іноземного громадянина, якщо є інформація про те, що він причетний до тортур. Для цього досить встановити, що іноземець ймовірно причетний до тортур.
Більш того, згідно з недавніми прецедентами, навіть імунітет не є надійним захистом від відповідальності за Конвенцією проти тортур. Конвенція визначає тортури як дію, скоєну офіційною особою, і не звільняє його від арешту або екстрадиції у зв'язку з наявністю імунітету.
Іншими словами, за злочини за Конвенцією проти тортур особа, яка підозрюється, після прибуття у США повинна бути в обов'язковому порядку піддана арешту, а потім вже суд визначить, чи має його імунітет яке-небудь відношення до даної справи. Саме така процедура була закладена у справі проти Піночета.
Аналіз справ Георгія Гонгадзе і Олександра Єльяшкевича говорить про те, що у цьому випадку є серйозні підстави для застосування Конвенції проти тортур. Недавня експертиза відповідних записів Мельниченка, проведена компанією BEK TEK, зроблена у повній відповідності до американського законодавства і за вимогами конвенції.
Залишився лише один крок - подати позов у відповідний американський суд. Щоб у представників держдепартаменту не залишалося сумнівів, що це не так складно, як їм здається, додаю вже готовий проект цивільного позову. Залишилося лише внести ім'я позивача і подати документ до суду. Після цього жоден держдепартамент і навіть президент США вже не зможуть його зупинити.
ТАК ВИГЛЯДАТИМЕ ПОЗОВ ПРОТИ КУЧМИ, ЛИТВИНА ТА КРАВЧЕНКА ДО АМЕРИКАНСЬКОГО СУДУ.
Иск против Кучмы
www.ПРАВДА.com.ua, 26.02.2002, 14:19
Окружной суд Соединенных Штатов
Восточный Округ Нью-Йорка
Дело№
против Леонида Кучмы и других: Иск
Истец,
Проверенный иск
Леонида Кучмы, Владимира Литвина, Юрия Кравченко и других,
Ответчики.
ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ
Истец в целях Проверенного Иска сообщает и утверждает:
1. Данное действие является акцией в ответ на ущерб, причиненный нарушениями прав человека в виде преднамеренных пыток и насильственной смерти Георгия Гонгадзе, предусмотренной подписанными Соединенными Штатами договорами, правом наций и законами отдельных штатом Соединенных Штатов.
ЮРИСДИКЦИЯ
2. Юрисдикция этого Суда основана на 28 U.S.C. (Свод Законов США - редактор) її1331, 1350, 1651, 2201, а также на 2202, и доктрине универсальной юрисдикции.
3. Сумма спора превышает $10,000, не включая проценты и расходы, то есть денежное выражение ценности прав, которых был лишен истец, превышает $10,000.
4. Причины, побудившие Истца прибегнуть к данной акции, проистекают из Статьи 2, ї2, Параграфа 1 and Статьи 6, Параграфа 2 Конституции Соединенных Штатов; Статьи 28 U.S.C. її1350, 2201-2202; 8 U.S.C.ї252(с); законы о насильственной смерти; Устава ООН; Универсальной Декларации Прав Человека; Конвенции ООП против пыток; Американской Декларации Прав и Обязанностей Человека; Закона Alien Tort Claims Act; а также из других соответствующих деклараций документов и практики, образующих обычное международное право в области прав человека и государственного права.
СТОРОНЫ
ИСТЕЦ
5. Истец является родственником погибшего и подает иск от своего имени.
ОТВЕТЧИКИ
6. Ответчик Леонид Кучма ЯВЛЯЕТСЯ Президентом Украины. Он периодически посещает Соединенные Штаты и, по имеющейся информации, имеет авуары, находящиеся под юрисдикцией этой страны.
7. Ответчик Владимир Литвин является главой администрации Президента Украины. Он периодически посещает Соединенные Штаты и, по имеющейся информации, имеет авуары, имеющиеся под юрисдикцией этой страны.
8. Ответчик Юрий Кравченко является бывшим Министром Внутренних Дел Украины и был недавно назначен губернатором Херсонской области Украины. По имеющейся информации, он имеет авуары, находящиеся под юрисдикцией Соединенных Штатов.
9. Все ответчики отвечают по этому иску как официальные и частные лица.
ПЕРЕЧЕНЬ ФАКТОВ
10. По имеющейся информации, 16 сентября 2000 года журналист Георгий Гонгадзе был похищен, подвергнут пыткам и убит на основании указаний ответчика Леонида Кучмы и других.
11. 28 ноября 2000 года депутат украинского парламента Александр Мороз проинформировал парламент, что в его распоряжении есть секретные аудиозаписи разговоров между Президентом Кучмой и его помощниками, в ходе которых они обсуждали возможность использования пыток и похищения в отношении Гонгадзе за его деятельность в качестве инакомыслящего журналиста. Указанные аудиозаписи были сделаны Николаем Мельниченко, офицером охраны Кучмы.
12. В апреле 2000 Мельниченко прибыл в США и получил убежище в этой стране.
13. Изучение пленок Мельниченко показало, что ответчик Владимир Литвин подстрекал ответчика Леонида Кучму предпринять незаконные насильственные действия в отношении Гонгадзе. Кучма дал инструкции ответчику Кравченко "решить" проблему Гонгадзе. Кравченко доложил Кучме, что под его командованием имеется ряд офицеров без каких-либо моральных устоев, которые готовы выполнить любой приказ.
14. Пленки Мельниченко были подвергнуты экспертному изучению Брюсом Кенигом из компании ВЕС ТЕС (смотри приложение А). Г-н Кениг является авторитетным экспертом, проработавшим в ФБР более 20 лет, в том числе на руководящих должностях. Он выступал в качестве эксперта в судебных заседаниях по более чем 300 делам в США и Европе. Его заключение свидетельствует о том, что пленки Мельниченко монтажу не подвергались и содержат реальные аудиозаписи.
15. Пленки Мельниченко были затребованы Министерством юстиции США для использования в других уголовных делах, а 16 января 2002 года Окружной суд Северного Округа Калифорнии поддержал требование Министерства юстиции.
16. Все попытки расследовать дело Гонгадзе в Украине были заблокированы Администрацией Президента и Генеральной прокуратурой Украины. Этот факт был подтвержден высокопоставленными представителями мониторингового комитета Парламентской Ассамблеи Совета Европы.
17. Леся Гонгадзе, мать погибшего журналиста, подала иск против генерального прокурора Украины. Этот иск не получил должного хода и удовлетворительного решения по нему вынесено не было, поскольку судебная система Украины является придатком исполнительной власти.
18. По имеющейся информации, ответчики Кучма, Литвин и Кравченко проживают в Украине. Кучма и Литвин иногда посещают Соединенные Штаты в официальном порядке.
ПЕРВАЯ ПРИЧИНА НАСТОЯЩЕЙ АКЦИИ ПРОТИВ КУЧМЫ, ЛИТВИНА, КРАВЧЕНКО
19. Истец повторяет и подтверждает все и каждое из вышеуказанных утверждений.
20. В результате этих действий со стороны ответчиков погибший испытал боль, страдания и телесные повреждения, которые привели к его смерти.
21. Накануне этих действий погибший находился в добром здравии и хорошей физической форме.
22. В результате этих действий истцу был нанесен ущерб по причине насильственной смерти погибшего.
23. Когда истец увидел изуродованные и обезглавленные останки погибшего, он испытал сильную эмоциональную боль и страдания.
24. В результате незаконного блокирования расследования убийства Георгия Гонгадзе со стороны украинских властей, истец испытал эмоциональную боль и страдания, а его жизнь была подвергнута опасности.
25. Указанные действия со стороны ответчиков Кучмы, Литвина и Кравченко являются нарушением подписанных Соединенными Штатами договором и права наций.
ВТОРАЯ ПРИЧИНА НАСТОЯЩЕЙ АКЦИИ ПРОТИВ КУЧМЫ, ЛИТВИНА, КРАВЧЕНКО
26. Истец повторяет и подтверждает все и каждое из вышеуказанных утверждений.
27. В результате этих действий со стороны ответчиков погибший испытал боль, страдания и телесные повреждения, которые привели к его смерти.
28. Накануне этих действий погибший находился в добром здравии и хорошей физической форме.
29. В результате этих действий истицу был нанесен ущерб по причине насильственной смерти погибшего.
30. Когда истец увидел изуродованные и обезглавленные останки погибшего он испытал сильную эмоциональную боль и страдания.
31. Указанные действия со стороны ответчиков Кучмы, Литвина и Кравченко представляют собой нарушения законов о насильственной смерти.
Просьба о оказании помощи
НА ОСНОВАНИИ ИЗЛОЖЕННОГО истец нижайше просит данный Суд о следующем:
1. Взять на себя юрисдикцию по данному делу;
2. Вынести постановление о компенсационных и репрессивных штрафах, которые будут выплачены ответчиками Кучмой, Литвином и Кравченко в пользу истца, выступающего в качестве личного представителя Георгия Гонгадзе, в размере $ 15 000 000 плюс проценты, расходы и платежи;
3. Присудить истцу разумную сумму для выплаты гонораров адвокатам и на другие расходы;
4. Присудить истцу другую помощь, которая покажется этому Суду справедливой и разумной.
С уважением подано
Февраля 2002 года
Суд над Кучмою: як воно буде
Петро Лютий, Вашингтон, для УП, 26.02.2002, 14:19
За повідомленнями української преси, Стівен Пайфер, помічник заступника держсекретаря США, сказав на прес-конференції у Києві, що існують "серйозні проблеми" з подачею судового позову проти президента України у Сполучених Штатах.
Дипломатія - справа тонка, й інтерпретація окремих слів у ній має величезне значення. У цьому випадку, очевидно, ключове питання полягає у тому, що саме розуміє американський дипломат під "серйозними проблемами".
Якщо мова йде про те, що для подачі позову проти Кучми у США потрібно встати з ліжка, сісти за комп'ютер, написати позовну заяву і віднести його до нью-йоркського суду, то я можу погодитися з паном Пайфером: це дійсно найскладніша проблема всесвітнього масштабу. Якщо ж мова йде про те, що такий позов навряд чи буде прийнятий до розгляду, то насмілюся рішуче і безкомпромісно засумніватися в оцінках американського дипломата.
Суди США повним ходом розглядають позови проти офіційних осіб іноземних держав. Юридичною основою для цього є прийнятий ще в 1789 році Alien Tort Claims Act. Згідно закону, федеральні суди США мають юрисдикцію над "будь-якою громадянською справою іноземця виключно з питання про збитки, нанесені з порушенням права націй або підписаного Сполученими Штатами договору". Згідно з сучасним юридичним трактуванням, даний закон дає судам США юрисдикцію над, "некримінальними зловживаннями", скоєними у будь-якій країні світу, якщо вони порушують міжнародне право.
У новітній історії даний закон був уперше застосований у 1978 році, коли на його основі був побудований позов імігранта Філартіги проти високопоставленого поліцейського чину Парагвая, який свого часу закатував його сина. Десятимільйонний позов був благополучно виграний позивачем в окружному суді Нью-Йорка і заклав прецедентну основу для цілої серії аналогічних позовів.
У цей час тільки один правозахисний центр Нью-Йорка веде судові процеси як мінімум за сімома подібними позовами. При цьому були виграні позов на $4.5 млн. проти колишнього сербського лідера Радована Караджича, а також - зовсім нещодавно! - колективний позов на $66 мільйони проти колишнього начальника генштабу Індонезії, який був визнаний винним у придушенні правозахисного руху у Східному Тиморі.
Інша правозахисна організація у ці дні веде п'ять судових процесів за аналогічними позовами, і це тільки вершина айсберга.
Вказані позови були помітним явищем в юридичній практиці США, і дивно, що високопоставлений представник держдепартаменту про них, здається, нічого не знає. Проте, це вже не перший раз, коли зовнішньополітичне відомство США проявляє вражаючу непоінформованість стосовно тих справ, які ведуться проти високопоставлених іноземних осіб на американській території.
У кінці 2000 року лідери багатьох держав світу зібралися у Нью-Йорку на "зустріч у верхах тисячоліття". Вся формальність, пов'язана із запрошенням високих гостей, як звичайно, виконувалася держдепартаментом. Захід очікувався пишний, із дзвоном келихів і громом литавр. На жаль, для двох запрошених він закінчився ганебно - колишній китайський прем'єр Лі Пен і президент Замбії Роберт Мугабе отримали у зуби повістки з'явитися перед американським судом за звинуваченням у злочинах, які, як стверджувалося, вони здійснили у себе на батьківщині. Варто думати, запрошуючи вказаних осіб у США, дежрдеп і гадки не мав, що це закінчиться таким скандалом. Інакше можна дійти надзвичайного висновку, що зовнішньополітичне відомство США свідомо заманює у пастку високих іноземних осіб для здійснення над ними правосуддя.
Дійсно, щось подібне не так давно відбулося з колишнім кремлівським завгоспом Бородіним, запрошеним на інавгурацію Джорджа Буша і який потрапив замість банкета за грати. Що стосується України, то пригадується широко відомий високопоставлений співробітник держдепа, який цитувався підконтрольним ЗМІ, який у минулому році назвав "сміхотворним" припущення про те, що на Кучму і його спільників у США є карна справа.
Пізніше виявилося, що така справа дійсно є, і саме на неї викликається 28 березня для надання свідчень і представлення доказів Микола Мельниченко.
Українським фахівцям з США потрібно мати на увазі одну обставину. У реальному житті таке поняття, як "адміністрація США", дуже умовне. Насправді є цілий ряд міністерств і відомств, які повністю незалежні одне від одного і які на гарматний постріл не підпускають до своїх справ представників "іншої контори". Більш того часто виходить, що інтереси різних відомств і гілок влади конфліктують. Принаймні, запрошуючи у Нью-Йорк Лі Пена, держдеп, треба розуміти, прагнув "поліпшити" відносини з Китаєм. Американський суддя, виписавши Пену повістку до суду, вважав своїм обов'язком покарати злочинця.
Іноді такі протиріччя приводили до різкої критики держдепу з боку американської громадськості. Так, у березні 2001 року, заступник держсекретаря США Томас Пікерінг був підданий суворій критиці через рішення його відомства дозволити майору перуанської розвідки Томасу Андерсону залишити США, куди він прибув для виступу в Організації Американських Держав.
Ряд американських правозахисних організацій звинувачували майора у тортурах і вбивствах у Перу і вимагали арештувати його і віддати до суду. Пославшись на дипломатичний імунітет, Пікерінг від імені держдепартаменту розпорядився відпустити Андерсона на батьківщину. Декілька днів після цього телефони держдепу розривалися від дзвінків обурених американців, а пошта, у тому числі електронна, виявилася забитою протестними посланнями.
Американське законодавство й юридична практика відкривають широкі можливості не тільки для цивільного позову проти високих іноземних державних чинів, але і для їхнього кримінального переслідування, незалежно від того, де вони здійснили злочини. Так, згідно конвенції ООН проти тортур, США абсолютно зобов'язані арештувати іноземного громадянина, якщо є інформація про те, що він причетний до тортур. Для цього досить встановити, що іноземець ймовірно причетний до тортур.
Більш того, згідно з недавніми прецедентами, навіть імунітет не є надійним захистом від відповідальності за Конвенцією проти тортур. Конвенція визначає тортури як дію, скоєну офіційною особою, і не звільняє його від арешту або екстрадиції у зв'язку з наявністю імунітету.
Іншими словами, за злочини за Конвенцією проти тортур особа, яка підозрюється, після прибуття у США повинна бути в обов'язковому порядку піддана арешту, а потім вже суд визначить, чи має його імунітет яке-небудь відношення до даної справи. Саме така процедура була закладена у справі проти Піночета.
Аналіз справ Георгія Гонгадзе і Олександра Єльяшкевича говорить про те, що у цьому випадку є серйозні підстави для застосування Конвенції проти тортур. Недавня експертиза відповідних записів Мельниченка, проведена компанією BEK TEK, зроблена у повній відповідності до американського законодавства і за вимогами конвенції.
Залишився лише один крок - подати позов у відповідний американський суд. Щоб у представників держдепартаменту не залишалося сумнівів, що це не так складно, як їм здається, додаю вже готовий проект цивільного позову. Залишилося лише внести ім'я позивача і подати документ до суду. Після цього жоден держдепартамент і навіть президент США вже не зможуть його зупинити.
ТАК ВИГЛЯДАТИМЕ ПОЗОВ ПРОТИ КУЧМИ, ЛИТВИНА ТА КРАВЧЕНКА ДО АМЕРИКАНСЬКОГО СУДУ.
Иск против Кучмы
www.ПРАВДА.com.ua, 26.02.2002, 14:19
Окружной суд Соединенных Штатов
Восточный Округ Нью-Йорка
Дело№
против Леонида Кучмы и других: Иск
Истец,
Проверенный иск
Леонида Кучмы, Владимира Литвина, Юрия Кравченко и других,
Ответчики.
ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ
Истец в целях Проверенного Иска сообщает и утверждает:
1. Данное действие является акцией в ответ на ущерб, причиненный нарушениями прав человека в виде преднамеренных пыток и насильственной смерти Георгия Гонгадзе, предусмотренной подписанными Соединенными Штатами договорами, правом наций и законами отдельных штатом Соединенных Штатов.
ЮРИСДИКЦИЯ
2. Юрисдикция этого Суда основана на 28 U.S.C. (Свод Законов США - редактор) її1331, 1350, 1651, 2201, а также на 2202, и доктрине универсальной юрисдикции.
3. Сумма спора превышает $10,000, не включая проценты и расходы, то есть денежное выражение ценности прав, которых был лишен истец, превышает $10,000.
4. Причины, побудившие Истца прибегнуть к данной акции, проистекают из Статьи 2, ї2, Параграфа 1 and Статьи 6, Параграфа 2 Конституции Соединенных Штатов; Статьи 28 U.S.C. її1350, 2201-2202; 8 U.S.C.ї252(с); законы о насильственной смерти; Устава ООН; Универсальной Декларации Прав Человека; Конвенции ООП против пыток; Американской Декларации Прав и Обязанностей Человека; Закона Alien Tort Claims Act; а также из других соответствующих деклараций документов и практики, образующих обычное международное право в области прав человека и государственного права.
СТОРОНЫ
ИСТЕЦ
5. Истец является родственником погибшего и подает иск от своего имени.
ОТВЕТЧИКИ
6. Ответчик Леонид Кучма ЯВЛЯЕТСЯ Президентом Украины. Он периодически посещает Соединенные Штаты и, по имеющейся информации, имеет авуары, находящиеся под юрисдикцией этой страны.
7. Ответчик Владимир Литвин является главой администрации Президента Украины. Он периодически посещает Соединенные Штаты и, по имеющейся информации, имеет авуары, имеющиеся под юрисдикцией этой страны.
8. Ответчик Юрий Кравченко является бывшим Министром Внутренних Дел Украины и был недавно назначен губернатором Херсонской области Украины. По имеющейся информации, он имеет авуары, находящиеся под юрисдикцией Соединенных Штатов.
9. Все ответчики отвечают по этому иску как официальные и частные лица.
ПЕРЕЧЕНЬ ФАКТОВ
10. По имеющейся информации, 16 сентября 2000 года журналист Георгий Гонгадзе был похищен, подвергнут пыткам и убит на основании указаний ответчика Леонида Кучмы и других.
11. 28 ноября 2000 года депутат украинского парламента Александр Мороз проинформировал парламент, что в его распоряжении есть секретные аудиозаписи разговоров между Президентом Кучмой и его помощниками, в ходе которых они обсуждали возможность использования пыток и похищения в отношении Гонгадзе за его деятельность в качестве инакомыслящего журналиста. Указанные аудиозаписи были сделаны Николаем Мельниченко, офицером охраны Кучмы.
12. В апреле 2000 Мельниченко прибыл в США и получил убежище в этой стране.
13. Изучение пленок Мельниченко показало, что ответчик Владимир Литвин подстрекал ответчика Леонида Кучму предпринять незаконные насильственные действия в отношении Гонгадзе. Кучма дал инструкции ответчику Кравченко "решить" проблему Гонгадзе. Кравченко доложил Кучме, что под его командованием имеется ряд офицеров без каких-либо моральных устоев, которые готовы выполнить любой приказ.
14. Пленки Мельниченко были подвергнуты экспертному изучению Брюсом Кенигом из компании ВЕС ТЕС (смотри приложение А). Г-н Кениг является авторитетным экспертом, проработавшим в ФБР более 20 лет, в том числе на руководящих должностях. Он выступал в качестве эксперта в судебных заседаниях по более чем 300 делам в США и Европе. Его заключение свидетельствует о том, что пленки Мельниченко монтажу не подвергались и содержат реальные аудиозаписи.
15. Пленки Мельниченко были затребованы Министерством юстиции США для использования в других уголовных делах, а 16 января 2002 года Окружной суд Северного Округа Калифорнии поддержал требование Министерства юстиции.
16. Все попытки расследовать дело Гонгадзе в Украине были заблокированы Администрацией Президента и Генеральной прокуратурой Украины. Этот факт был подтвержден высокопоставленными представителями мониторингового комитета Парламентской Ассамблеи Совета Европы.
17. Леся Гонгадзе, мать погибшего журналиста, подала иск против генерального прокурора Украины. Этот иск не получил должного хода и удовлетворительного решения по нему вынесено не было, поскольку судебная система Украины является придатком исполнительной власти.
18. По имеющейся информации, ответчики Кучма, Литвин и Кравченко проживают в Украине. Кучма и Литвин иногда посещают Соединенные Штаты в официальном порядке.
ПЕРВАЯ ПРИЧИНА НАСТОЯЩЕЙ АКЦИИ ПРОТИВ КУЧМЫ, ЛИТВИНА, КРАВЧЕНКО
19. Истец повторяет и подтверждает все и каждое из вышеуказанных утверждений.
20. В результате этих действий со стороны ответчиков погибший испытал боль, страдания и телесные повреждения, которые привели к его смерти.
21. Накануне этих действий погибший находился в добром здравии и хорошей физической форме.
22. В результате этих действий истцу был нанесен ущерб по причине насильственной смерти погибшего.
23. Когда истец увидел изуродованные и обезглавленные останки погибшего, он испытал сильную эмоциональную боль и страдания.
24. В результате незаконного блокирования расследования убийства Георгия Гонгадзе со стороны украинских властей, истец испытал эмоциональную боль и страдания, а его жизнь была подвергнута опасности.
25. Указанные действия со стороны ответчиков Кучмы, Литвина и Кравченко являются нарушением подписанных Соединенными Штатами договором и права наций.
ВТОРАЯ ПРИЧИНА НАСТОЯЩЕЙ АКЦИИ ПРОТИВ КУЧМЫ, ЛИТВИНА, КРАВЧЕНКО
26. Истец повторяет и подтверждает все и каждое из вышеуказанных утверждений.
27. В результате этих действий со стороны ответчиков погибший испытал боль, страдания и телесные повреждения, которые привели к его смерти.
28. Накануне этих действий погибший находился в добром здравии и хорошей физической форме.
29. В результате этих действий истицу был нанесен ущерб по причине насильственной смерти погибшего.
30. Когда истец увидел изуродованные и обезглавленные останки погибшего он испытал сильную эмоциональную боль и страдания.
31. Указанные действия со стороны ответчиков Кучмы, Литвина и Кравченко представляют собой нарушения законов о насильственной смерти.
Просьба о оказании помощи
НА ОСНОВАНИИ ИЗЛОЖЕННОГО истец нижайше просит данный Суд о следующем:
1. Взять на себя юрисдикцию по данному делу;
2. Вынести постановление о компенсационных и репрессивных штрафах, которые будут выплачены ответчиками Кучмой, Литвином и Кравченко в пользу истца, выступающего в качестве личного представителя Георгия Гонгадзе, в размере $ 15 000 000 плюс проценты, расходы и платежи;
3. Присудить истцу разумную сумму для выплаты гонораров адвокатам и на другие расходы;
4. Присудить истцу другую помощь, которая покажется этому Суду справедливой и разумной.
С уважением подано
Февраля 2002 года