МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Проверка на вшивость

03/10/2002 | толя дейнека
Исраэль Шамир

ПРОВЕРКА НА ВШИВОСТЬ

ВЕСЕЛЫМИ НОЧАМИ ТЕЛЬ АВИВА, среди разноцветных гуляк на Алленби, в битком набитых ресторанах, где оттягивается довольная израильская публика, мне видится ангел в камуфляжной форме, пишущий на стене три слова: «Мене, текел уфарсин». Мой ангельско-русский словарь переводит эти слова так: «Мы вас проверили на вшивость, и вы этой проверки не выдержали».
Черные дни выпали на долю народа Израиля. Черные потому, что все речи, слезы и жалобы наших отцов и нас самих оказались подлинными, как трехдолларовая купюра. В 1968 году я писал на стенах моего родного Академгородка: «Руки прочь от Чехословакии». Еврейский поэт Александр Галич пел красивым низким голосом: «Граждане, Отечество в опасности! Наши танки на чужой земле!» С этим лозунгом несколько евреев вышли на Красную площадь и были порядком помяты милицией. Галич, Даниэль, Гинзбург, Голомшток имели в виду русские танки в Праге. Мы протестовали против русских танков в Будапеште, Праге, Кабуле как граждане России, которым дороже честь, нежели ложно понятый патриотизм. Прошли годы. И вот наши, еврейские, танки находятся на чужой земле.
Не просто находятся — убивают мирное население, разрушают дома, морят голодом и держат в блокаде миллионы людей. Надо думать, множество еврейских интеллигентов вышли на наш эквивалент Красной площади? Не тут-то было. Наши певцы воспевают доблесть славных еврейских бойцов, верную руку и зоркий глаз еврейского снайпера, непомерный гуманизм еврейского народа, который мог бы всех гоев Палестины превратить в фарш, но ограничивается только несколькими сотнями раненых в день.
Борцы за права человека вроде Анатолия Щаранского боролись с институтом прописки, как наши деды боролись с чертой оседлости. После победы они загнали гоев в резервации, по сравнению с которыми черта оседлости — синоним открытого общества. Палестинец не может поехать даже в соседнюю деревню без разрешения, не пройдя обыск и проверку документов. О поездке на море, в нескольких километрах от дома, он не может даже мечтать.
Евреи протестовали против дискриминации на работе и в вузах. Сейчас мы создали систему тотальной национальной дискриминации. В нашей государственной Электрической компании из 13000 работников — только шесть гоев. 0,0004%! Гои — сорок процентов населения страны от Иордана до моря, но только каждый четвертый имеет право голоса. Нет ни одного гоя в Верховном суде, в правительстве, в генералитете армии, в авиации, в руководстве секретных служб. Нет ни одного гоя даже в редакции главной израильской газеты «Гаарец».
Поэтому все, что говорили евреи в России, следует переписать в свете последующих событий. Мы боролись не за права человека — но лишь за права еврея. Мы были за свободу передвижения и выбора профессий — только для евреев. Мы не против своих танков на чужой земле — мы были лишь против русских танков. При виде несчастного ребенка, подымающего руки перед автоматчиком, нас смущает только одно — что это еврейский ребенок. В гойского ребенка можно стрелять сколько угодно.
Когда Бялик писал «дьявол не придумал должного возмездия за убийство ребенка», он, видимо, имел в виду только еврейского ребенка. Когда он ужасался сценам погрома, его ужасало то, что погром направлен против евреев. Сам по себе погром — вещь обыденная и вполне нормальная. На днях евреи Верхнего Назарета учинили арабский погром в Нижнем Назарете, но никто из погромщиков не был привлечен к ответу. Зато полиция пристрелила несколько жертв погрома. Еще более страшным погромом стал налет боевых вертолетов на мирный и беззащитный город Бет Джаллу.
В царской России, которую наши деды порочили, как могли, и пустили на слом, от погромов за сто лет погибли меньше людей, чем мы убиваем за неделю. В ходе самого страшного Кишиневского погрома было убито 45 человек и 600 ранено. За последние дни в Израиле убито 150 и ранено 4000 человек. После погрома в России сотни честных людей, и все писатели и интеллигенция выступили против погромщиков. В Израиле с трудом собралось несколько десятков человек на демонстрацию протеста в Тель Авиве, а Союз еврейских писателей поддержал погромщиков.
Когда в 1991 году евреи России выступили за частную собственность против коммунизма, они имели в виду только еврейскую частную собственность. Потому что гойскую частную собственность мы конфискуем свободно, как ничью. Пройдите по самым роскошным районам Иерусалима — по Тальбие, по старому Катамону, по Греческой и Немецкой слободе. Все эти дворцы принадлежали гоям — немцам, армянам, грекам, палестинцам — православным и мусульманам. Они были отняты и переданы евреям. За последние недели сотни гектаров земли было конфисковано у гоев, десятки домов разрушены.
К нам прилетел поддержать нас в нашей борьбе и гибралтарский еврейский магнат Гусинский. Не так давно он взывал к помощи мировой общественности, когда Россия пыталась высвободить российское телевидение из его когтей. Его поддержка Израиля показывает, что Гусинский одобряет конфискации имущества и аресты по этническому признаку. Он только против конфискации еврейского добра. Он против того, чтобы евреи сидели в тюрьме, — гои могут сидеть в тюрьмах без суда десятками лет, что и происходит в еврейском государстве.
За кратчайшее время нам удалось зачеркнуть многолетние усилия евреев в области демократии, прав человека, борьбы за равенство. Что, собственно говоря, нам не нравилось в немецких нацистах? Расизм? У нас его не меньше. Иерусалимская русская газета «Прямая речь» провела опрос среди русских евреев об их отношении к палестинцам. «Я хочу убить всех арабов», «Всех арабов надо убить», «Арабов нужно выгнать отсюда, закрыть за ними ворота и повесить замок», «Араб — это араб. Их нужно громить». Я не уверен, что опрос немцев в, скажем, 1938 году дал бы настолько четкую картину. Все же до 1941 года даже нацисты не собирались убивать своих еврейских врагов.
Поэтому скажем: мы были против расизма, пока он был обращен против нас. Мы были против нацизма, пока это был чужой нацизм. Мы были против зондеркомандо-карательных палаческих отрядов, только пока это были чужие зондеркомандо. Наши, свои, родные еврейские каратели вызывают у нас восторг. Израиль сегодня — единственная страна в мире, где официально действуют отряды убийц, где только вчера Верховный суд ограничил применение пыток. Не беспокойтесь, вас это не коснется: наши палачи действуют строго по пятому пункту.
Мы были против гетто, пока нас загоняли в гетто. Сейчас самый «либеральный» еврейский план предусматривает создание нескольких гетто для гоев, гетто, оцепленных колючей проволокой с танками по периметру и еврейским заводом у забора. Там гои смогут проверить, действительно ли «арбайт махт фрай». Мы дадим этим гетто полную независимость, предварительно отняв у них все источники к существованию.
После того, как ангел написал свои грозные слова, после того, как пророк призвал народ Израиля к покаянию, перед нами открыты два пути. Выбор наш. Мы можем покаяться, как жители Ниневии, отдать чужое добро, дать полное равенство всем, прекратить дискриминацию и убийства — и понадеяться на Божье прощение, если не ради нас, то ради наших котов и псов. Мы можем упорствовать в своих злодеяниях, как жители Содома, и приготовиться к потоку огня и серы с гневных небес Палестины.

Тель-Авив

http://leftisrael.narod.ru/wekill.htm

Відповіді

  • 2002.03.10 | Мартинюк

    Схоже радикали втягнули Ізраїль у лажу.

    В Ізраїлі зараз відкинули основне досягнення євреїв - вміння забезпечувати свої права і навіть подекуди домінувати не застосовувючи сили і граючи за правилами гри неєврейської більшості

    Очевидно що можна було б знайти варіанти співжиття з арабами, які б не передбачали їх повне викорінення з території Палестини. Арабо-єврейська Палестина могла б стати потужною державою, впливовою як на Заході , так і на Сході. Однак на заваді цьому стоїть національний егоїзм, який вже став анахронізмом у сучасному світі.

    Процес замирення в Ізраїлі був зірваний вбивством премєра Ізраїлю, і потім провакаційною поведінкою наступного , який демонстративно появився в арабській мечеті в Єрусалимі, котра в арабському світі причисляється до числа найбільших святинь ісламу. Найцікавіше ,що суперрадикальні євреї ( в тому числі і хасиди) підставляють євреїв менш радикальних. Більш їх ("за релігійними переконаннями") звільнені від військової повинності і при найменшій небезпеці натовпами появляються на міжнародних летовищах Ізраїлю, під різними приводами покидаючи його територію.

    Врешті не виключено що сам Їзраїль поступово стає звичайним пішачком чужої геополітичної гри, в результаті якої повині реалізуватися інтереси не євреїв і очевидно що й не Ізраїлю.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.03.10 | Shooter

      Re: Схоже радикали втягнули Ізраїль у лажу.

      Мартинюк писав(ла):
      > Врешті не виключено що сам Їзраїль поступово стає звичайним пішачком чужої геополітичної гри, в результаті якої повині реалізуватися інтереси не євреїв і очевидно що й не Ізраїлю.

      Я би швидше сказав "неізраїльських жидів".
    • 2002.03.10 | Рoман ShaRP

      Тре Кленсі почитати ...

      Щось він цікаве на тему Ізраіля писав у "Всі страхи світу".

      Але так чи інакше ситуація була та буде та сама -- євреї з арабами землю ніяк не поділять, і одне на одного діють як червоне на бика.
  • 2002.03.10 | Рoман ShaRP

    Мене запишуть в євреї, але ДО ЧОГО ЦЕ МАЙДАНУ? Адміііііін! (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.03.10 | Фідель

      Не згоден з вами, пане Романе

      Оскільки нещодавно ви самі писали тут на форумі статті щодо небезпеки печірного націоналізму. (Я думаю, не будете сперечатися, що Сіонізм є єврейським націоналізмом, а деякі діячі цього руху більше нагадують нацистів) Те, що відбувається в Ізраїлі, показує наскільки далеко можна дійти у спробах подолати свої комплекси за рахунок інших.
      Ізраїль мав можливість на початку 90-х років подолати свої комплекси, але тоді євреї повинні були б звикати до життя у пост-сіоністському суспільстві, де кожний громадянин мав би рівні права. Зараз, якщо у посвідченні особи стоїть "ноцрі" - християнин або "муслемі" - мусульманин, людина не може зайняти будь-яку відповідальну посаду в Ізраїлі. Їх доля - працювати "в чорну" на будівництві шляхів та будинків.

      Такого не сталося через брак громадянської позиції та відповідальності за долю свого народу.

      Так що тема дуже доречна і актуальна.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.03.10 | Рoман ShaRP

        ОТ ТЕПЕР -- ЗГОДЕН.

        Фідель писав(ла):
        > Оскільки нещодавно ви самі писали тут на форумі статті щодо небезпеки печірного націоналізму.

        Я про то постійно пишу, хоча слово "печерний" не вживав.

        >(Я думаю, не будете сперечатися, що Сіонізм є єврейським націоналізмом, а деякі діячі цього руху більше нагадують нацистів) Те, що відбувається в Ізраїлі, показує наскільки далеко можна дійти у спробах подолати свої комплекси за рахунок інших.

        Ні,не буду. Анітрохи. У той самий час не можу не захоплюватися. Викупити землю, а потім її відвоювати та відстояти, розробити власну зброю (і ДУЖЕ непогану), ловити своїх ворогів по всьому світові та мати потужну систему підтримки своїх -- тим важко не захоплюватися. Хоча ... те, що описав Майкл Крайтон у "The rising sun" каже то саме і про японців (правда, ті від воєн політичних перейшли до економічних і тільки виграли).

        > Ізраїль мав можливість на початку 90-х років подолати свої комплекси, але тоді євреї повинні були б звикати до життя у пост-сіоністському суспільстві, де кожний громадянин мав би рівні права. Зараз, якщо у посвідченні особи стоїть "ноцрі" - християнин або "муслемі" - мусульманин, людина не може зайняти будь-яку відповідальну посаду в Ізраїлі. Їх доля - працювати "в чорну" на будівництві шляхів та будинків.

        Оскільки ціль Ізраіля -- якомога більше закріпитися на землі, що він її вважає своєю, то можу собі уявити, але не вони перші і не вони останні, на жаль. На додачу, переважна більшість міжетнічних контактів виникає зараз у світі якраз там, де є мусульмани. То піднімалося вже в темі про Америку. Я не хочу сказати, що Ізраіль правий -- але він таки перебував і продовжує перебувати у ворожому оточенні. Що і відображаєтья на настроях населення та держави. Війни 67-го йому не простили, і ніколи не простять, такого просто не прощають. Політика ж Ізраіля як держави -- "Ізраіль та євреї понад усе" та "Ніхто не образить безкарно". Автор титульної теми порівняв нацистів і Ізраіль і в чомусь виявився правим -- на вбивство своїх вони відповідають іншими і масовимішими вбивствами. Але інакше вони вважають, що просто не виживуть. Їм ніхто не гарантує безпеки. Тобто, питання стоїть так -- або гетто для євреїв, або гетто для арабів у євреїв. При тому, що арабів більше. Зарадити тут нічим не можна -- намагаються конкретно ділити землю, і всьо то природньо закінчується розборкою. Арабам пропонували не стріляти -- араби не можуть не стріляти, а євреї не будуть не стріляти у відповідь.

        > Такого не сталося через брак громадянської позиції та відповідальності за долю свого народу.
        Ви знаєте, народ , здається, сам обрав тих, хто за нього відповідає. І не протестує -- про що знову ж таки йдеться в статті.

        > Так що тема дуже доречна і актуальна.
        Я вірю ... проте знову ж таки один нюанс -- на Україні землю, сподіваюся, ТАК ділити не будуть, як і робит розділ по мовній/етнічній ознакі на "правильних" та "неправильних" українців (хоча на Майдані такі спроби я таки бачив, на жаль) -- та сама "креольска" тема.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".