Тріумф політтехнологій
04/06/2002 | технолог
Отримайте задоволення:
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/388/34389/
ТРІУМФ
Максим ГРЕБНЄВ
Тріумф політтехнологій. Саме цим і нічим іншим є вибори в Україні, які минули. І ми зробили ще один крок до цивілізованого світу. Там ці тріумфи вже всім приїлися й усі до них звикли. Там тріумф є просто невід’ємною частиною роботи фахівця. Тріумф приходить до нього щомісяця або щотижня — залежно від того, як у фірмі налагоджена виплата зарплати.
Інша річ, що успіх технолога на Заході є продуктом його співробітництва з клієнтом. У нас — їх боротьби. І цього разу у нерівній боротьбі політики закономірно полягли. До них зайшли з тилу, застали зненацька, потім оточили й знищили. І самих політиків, і частину їх багатств.
Розповімо про переможців із переможців, авангард боротьби з капіталами, нажитими порівняно чесним шляхом.
Фанфари! Петро Щедровицький, Юхим Островський та їх українські колеги, про яких ще скаже своє слово історія. Генії. Чемпіони. Заявка на СНДівський, європейський, а може, і (чим біс не жартує) світовий рекорд за показником вартості людино-голосу. За мінімальними оцінками він (людино-голос) «Команди озимого покоління» обійшовся спонсорам групи (команди) у 25 у.о., а ось за максимальними — у 40!
400 тисяч тих, що проголосували за групу (команду), тепер мають усвідомлювати ціну свого переміщення на дільницю, зроблених там дій і шляху додому. Ви дуже дорого коштуєте, шановні. Вас не цінують друзі та колеги по роботі. Бережіть себе.
Наші герої виняткові не лише досягнутим результатом, а й шляхами його досягнення. Джерела, близькі до команди (групи), стверджують, що всім, хто близько контактував з вищезгаданими панами, уночі снилися якісь 6 відсотків. Видіння продовжувались вдень і виражалися всіма піддослідними, тобто підопічними у вербальній формі. Кажуть, симптоми були дуже схожі на реакцію простих російських громадян, які здавали останні свої кревні в якусь фірму «МММ» під управлінням якогось Мавроді. До речі, саме його наші герої свого часу мали честь обслуговувати й саме в частині переконання мас.
Причому чудово те, що симптоми містили в собі й дії! І рівно так само, як свого часу бабусі несли останні карбованці до МММ, деякі ще не старі, чи зовсім молоді українські «селмейдмени» понесли свої кошти Петру, Юхиму та їх українським колегам, про яких ми почуємо. І ті їх вдячно прийняли і віднесли далі. Як не халявники, а справжні партнери.
Кажуть, після завершення акта народного волевиявлення замовникам було пояснено, що викладені ними гроші обов’язково окупляться. І отримають замовники прибуток десь там на відсотків 700. Чи 800. Чи важливе місце в системі органів виконавчої влади. Та не зараз, а років через два. А тепер найголовніше. Замовники повірили! Що дає нам нагоду вкотре восславити Петра, Юхима та їх українських колег, а також віднести їх до світил різних наук, насамперед психотерапевтичних.
«Жінки за майбутнє» — «Партія зелених». Злі язики зараховують до авторів, які мають небагато аналогів у сучасній українській історії, досягнення ПЗУ (зниження рейтингу на 4 відсотки за три місяці) якесь підприємство Saatchi & Saatchi. Відразу обмовлюся — не вірю. Оскільки на думку не спадає припущення, що шанована у вузьких рекламних колах фірма кинулася б в авантюру.
Не вірю я, що керівництво представництва цієї компанії в Україні так любить гривні, що, плюнувши на відсутність досвіду та незнання місцевих умов, прийняло бій із виборцем. Та якщо це так, перемога над замовником покрила збитки від тієї поразки, як бик вівцю. Вартість людино-голосу оцінюється експертами в 30 у.о.! Чи це не доказ таланта мисливців на рекламу в справі налаштовування піддослідних, тобто клієнта на мрійливу хвилю, коли так і хочеться звільнитися від багатства? І вони звільнилися! 300 тисяч, що проголосували за ПЗУ — цьому підтвердження. А також кошторис витрат на виробництво «Останніх героїв» та інших кіновитворів. Коротше, «критичний стан» якийсь.
Жінки ж, а також чоловіки, які за ними стояли, і зовсім виявилися для працівників пера й комп’ютера не суперниками. Щоправда, бонус скоротився через необхідність оплачувати подарунки дітям, матерям, бабусям, підліткам, а також Кобзону. Лише тому їм — друге місце.
«Демократичний союз». Не так ефектно, однак впевнено. Саме так може бути охарактеризована перемога нашого брата над політиками в цій групі. Тихо, без зайвої помпи, але повільно й твердо. Від села до села. Від номера до номера безкоштовної газети. Краплю за краплею вичавлювали вони з них. І вичавили! Людино-голос орієнтовно пішов по 10 у.о., що, звичайно, не фонтан, та й не бризки. Коротше: «Якщо політики не можуть допомогти, вони хоча б повинні не заважати нам заробляти на забезпечене майбутнє».
СДПУ(о). Порівняно низьке місце в нашому рейтингу пошани пояснюється тим, що партія, попри все пророблене, усе-таки подолала бар’єр. Тому говорити про повну перемогу думки над хирлявим златом не доводиться.
Проте ми не можемо пройти, зокрема, повз оплачений арт-богемний галерейний феєрверк (що було круто), а також мільйон беззахисних, але колючих троянд.
Крім того — методи. Вони відносно чисті. На підзахисних, тобто підопічних, впливає не гіпнотерапія, як у випадку з чемпіоном, а висота польоту таланта. Хоч що б говорили, талант на висоті пташиного польоту зачаровує. Настільки, що втрачається контроль за добробутом і воно починає скорочуватися. Це все одно, що коли лежиш на пікніку, дивишся в небо, мрієш про майбутнє, яке настає через два роки, а в цей час зникають рюкзаки з бутербродами.
Про багатьох незаслужено не сказано виключно через брак місця. І про «Нову генерацію», і про «Християн», і, звичайно, про «Єдність». Про всіх можна й картини писати, і дисертації. Нині ж хочеться зазначити таке.
Вищевідзначені успіхи — безумовно, явище позитивне. Тому що через них стався відомий усім за лекціями політекономії капіталізму перерозподіл матеріальних благ (за мінімальними прикидками — близько 70 млн. убитих єнотів) від тих, у кого їх занадто багато, до тих, хто їх хоче отримати. Тобто триває кругообіг капіталу в природі.
Чимало з них, з іншого боку, є явищем негативним. Оскільки значна частина благ перемістилася в результаті з України, де їх обмаль, у Росію, де їх і так через край.
Майже всі вони є явищем нейтральним. Оскільки вони не привели до довгострокових змін у структурі законодавчого органу України, що, власне, і не було потрібно.
Крім того, ми маємо справу з явищем філософським. За винятком чисто медичних випадків (див. п. 1) мала місце перемога холодного розрахунку й тверезого (або трохи п’яного) розуму над надією і марнославством, яких у клієнтів виявилося досить для роботи над ними.
І ще ми маємо справу з явищем геополітичним. Усі російські колеги тепер можуть доказово стверджувати, що Україна — той самий Ямало-Ненецький національний округ, тільки в профіль. У будь-якому разі, готовність клієнтів прийняти локшину й розмістити її на вухах, а також із вдячністю оплатити халтуру — ніяк не менше, а обсяги подяки навіть дещо більші.
І, зрештою, ми маємо справу з явищем повчальним, що дозволяє зрозуміти логіку вчинків політика. Який чомусь переконаний, що всі особи, які його оточують, працюють на нього, ненаглядного, і мета у них одна — 4-відсотковий бар’єр, і всі вони разом являють собою команду, і виграють, і програють вони теж разом.
А насправді — усе навпаки. Це він, забезпечений наш, заробляє на життя непосильною працею, щоб у кілька прекрасних місяців раз у два чи чотири роки віддати частину заробленого працівникам розумової праці та сокири, що й буде для них справжньою, гарантованою, вагомою перемогою.
Крекс. Пекс. І фекс.
P.S. Без коментарів
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/388/34389/
ТРІУМФ
Максим ГРЕБНЄВ
Тріумф політтехнологій. Саме цим і нічим іншим є вибори в Україні, які минули. І ми зробили ще один крок до цивілізованого світу. Там ці тріумфи вже всім приїлися й усі до них звикли. Там тріумф є просто невід’ємною частиною роботи фахівця. Тріумф приходить до нього щомісяця або щотижня — залежно від того, як у фірмі налагоджена виплата зарплати.
Інша річ, що успіх технолога на Заході є продуктом його співробітництва з клієнтом. У нас — їх боротьби. І цього разу у нерівній боротьбі політики закономірно полягли. До них зайшли з тилу, застали зненацька, потім оточили й знищили. І самих політиків, і частину їх багатств.
Розповімо про переможців із переможців, авангард боротьби з капіталами, нажитими порівняно чесним шляхом.
Фанфари! Петро Щедровицький, Юхим Островський та їх українські колеги, про яких ще скаже своє слово історія. Генії. Чемпіони. Заявка на СНДівський, європейський, а може, і (чим біс не жартує) світовий рекорд за показником вартості людино-голосу. За мінімальними оцінками він (людино-голос) «Команди озимого покоління» обійшовся спонсорам групи (команди) у 25 у.о., а ось за максимальними — у 40!
400 тисяч тих, що проголосували за групу (команду), тепер мають усвідомлювати ціну свого переміщення на дільницю, зроблених там дій і шляху додому. Ви дуже дорого коштуєте, шановні. Вас не цінують друзі та колеги по роботі. Бережіть себе.
Наші герої виняткові не лише досягнутим результатом, а й шляхами його досягнення. Джерела, близькі до команди (групи), стверджують, що всім, хто близько контактував з вищезгаданими панами, уночі снилися якісь 6 відсотків. Видіння продовжувались вдень і виражалися всіма піддослідними, тобто підопічними у вербальній формі. Кажуть, симптоми були дуже схожі на реакцію простих російських громадян, які здавали останні свої кревні в якусь фірму «МММ» під управлінням якогось Мавроді. До речі, саме його наші герої свого часу мали честь обслуговувати й саме в частині переконання мас.
Причому чудово те, що симптоми містили в собі й дії! І рівно так само, як свого часу бабусі несли останні карбованці до МММ, деякі ще не старі, чи зовсім молоді українські «селмейдмени» понесли свої кошти Петру, Юхиму та їх українським колегам, про яких ми почуємо. І ті їх вдячно прийняли і віднесли далі. Як не халявники, а справжні партнери.
Кажуть, після завершення акта народного волевиявлення замовникам було пояснено, що викладені ними гроші обов’язково окупляться. І отримають замовники прибуток десь там на відсотків 700. Чи 800. Чи важливе місце в системі органів виконавчої влади. Та не зараз, а років через два. А тепер найголовніше. Замовники повірили! Що дає нам нагоду вкотре восславити Петра, Юхима та їх українських колег, а також віднести їх до світил різних наук, насамперед психотерапевтичних.
«Жінки за майбутнє» — «Партія зелених». Злі язики зараховують до авторів, які мають небагато аналогів у сучасній українській історії, досягнення ПЗУ (зниження рейтингу на 4 відсотки за три місяці) якесь підприємство Saatchi & Saatchi. Відразу обмовлюся — не вірю. Оскільки на думку не спадає припущення, що шанована у вузьких рекламних колах фірма кинулася б в авантюру.
Не вірю я, що керівництво представництва цієї компанії в Україні так любить гривні, що, плюнувши на відсутність досвіду та незнання місцевих умов, прийняло бій із виборцем. Та якщо це так, перемога над замовником покрила збитки від тієї поразки, як бик вівцю. Вартість людино-голосу оцінюється експертами в 30 у.о.! Чи це не доказ таланта мисливців на рекламу в справі налаштовування піддослідних, тобто клієнта на мрійливу хвилю, коли так і хочеться звільнитися від багатства? І вони звільнилися! 300 тисяч, що проголосували за ПЗУ — цьому підтвердження. А також кошторис витрат на виробництво «Останніх героїв» та інших кіновитворів. Коротше, «критичний стан» якийсь.
Жінки ж, а також чоловіки, які за ними стояли, і зовсім виявилися для працівників пера й комп’ютера не суперниками. Щоправда, бонус скоротився через необхідність оплачувати подарунки дітям, матерям, бабусям, підліткам, а також Кобзону. Лише тому їм — друге місце.
«Демократичний союз». Не так ефектно, однак впевнено. Саме так може бути охарактеризована перемога нашого брата над політиками в цій групі. Тихо, без зайвої помпи, але повільно й твердо. Від села до села. Від номера до номера безкоштовної газети. Краплю за краплею вичавлювали вони з них. І вичавили! Людино-голос орієнтовно пішов по 10 у.о., що, звичайно, не фонтан, та й не бризки. Коротше: «Якщо політики не можуть допомогти, вони хоча б повинні не заважати нам заробляти на забезпечене майбутнє».
СДПУ(о). Порівняно низьке місце в нашому рейтингу пошани пояснюється тим, що партія, попри все пророблене, усе-таки подолала бар’єр. Тому говорити про повну перемогу думки над хирлявим златом не доводиться.
Проте ми не можемо пройти, зокрема, повз оплачений арт-богемний галерейний феєрверк (що було круто), а також мільйон беззахисних, але колючих троянд.
Крім того — методи. Вони відносно чисті. На підзахисних, тобто підопічних, впливає не гіпнотерапія, як у випадку з чемпіоном, а висота польоту таланта. Хоч що б говорили, талант на висоті пташиного польоту зачаровує. Настільки, що втрачається контроль за добробутом і воно починає скорочуватися. Це все одно, що коли лежиш на пікніку, дивишся в небо, мрієш про майбутнє, яке настає через два роки, а в цей час зникають рюкзаки з бутербродами.
Про багатьох незаслужено не сказано виключно через брак місця. І про «Нову генерацію», і про «Християн», і, звичайно, про «Єдність». Про всіх можна й картини писати, і дисертації. Нині ж хочеться зазначити таке.
Вищевідзначені успіхи — безумовно, явище позитивне. Тому що через них стався відомий усім за лекціями політекономії капіталізму перерозподіл матеріальних благ (за мінімальними прикидками — близько 70 млн. убитих єнотів) від тих, у кого їх занадто багато, до тих, хто їх хоче отримати. Тобто триває кругообіг капіталу в природі.
Чимало з них, з іншого боку, є явищем негативним. Оскільки значна частина благ перемістилася в результаті з України, де їх обмаль, у Росію, де їх і так через край.
Майже всі вони є явищем нейтральним. Оскільки вони не привели до довгострокових змін у структурі законодавчого органу України, що, власне, і не було потрібно.
Крім того, ми маємо справу з явищем філософським. За винятком чисто медичних випадків (див. п. 1) мала місце перемога холодного розрахунку й тверезого (або трохи п’яного) розуму над надією і марнославством, яких у клієнтів виявилося досить для роботи над ними.
І ще ми маємо справу з явищем геополітичним. Усі російські колеги тепер можуть доказово стверджувати, що Україна — той самий Ямало-Ненецький національний округ, тільки в профіль. У будь-якому разі, готовність клієнтів прийняти локшину й розмістити її на вухах, а також із вдячністю оплатити халтуру — ніяк не менше, а обсяги подяки навіть дещо більші.
І, зрештою, ми маємо справу з явищем повчальним, що дозволяє зрозуміти логіку вчинків політика. Який чомусь переконаний, що всі особи, які його оточують, працюють на нього, ненаглядного, і мета у них одна — 4-відсотковий бар’єр, і всі вони разом являють собою команду, і виграють, і програють вони теж разом.
А насправді — усе навпаки. Це він, забезпечений наш, заробляє на життя непосильною працею, щоб у кілька прекрасних місяців раз у два чи чотири роки віддати частину заробленого працівникам розумової праці та сокири, що й буде для них справжньою, гарантованою, вагомою перемогою.
Крекс. Пекс. І фекс.
P.S. Без коментарів