Роздуми євроскептика
04/24/2002 | A.Social
Розкладав розкидані старі газети і натрапив на колись відкладену статтю, актуальну і сьогодні. Е-текст, що подається нижче, узято з офіційного сайту газети "День".
---
ЄВРОРЕМОНТ, ЄВРОДІЖКА... ЄВРОДОГМА?
Роздуми євроскептика
Максим Михайленко, Чернівці
“День”, 11 жовтня 2001, №184, с.4
http://www.day.kiev.ua/2001/184/podrob/pod1.htm
Європейське питання поступово стає сакральним для України. На жаль, із кожним роком воно перетворюється схожим на догматичні слогани радянського керівництва — «ми за мир в усьому світі», «рішення N-го з’їзду партії — в життя» і т. ін.
Одразу зауважу, що стосовно риторики «руху до Європи» вважаю себе свідомим дисидентом і все більше стаю ним, пропорційно нав’язуванню цього кліше українськiй громадськості. Рух «євроскептиків» в Україні (як антипод «єврофілам») слабкий, непослідовний і компроментований з наступних причин:
— нахилом до реакційного русофільства, себто баченням політичної асоціації (!) з Російською Федерацією;
— меншовартісним підгрунтям євроскепсису, мовляв «куди нам», «ми не такі» і так далі;
— наслідуванням українськими правими поглядів правих у країнах Вишеградської зони, підміною ліберального державницького націоналізму — ірраціональною єврофілією. Себто єдиним середовищем для розвитку і розповсюдження євроскепсису як альтернативи єврофільству залишається реакційне ліве, як-то кажуть, «неструйове».
Вважаю, що напрями моїх досліджень та зміст моєї здобутої передусім у тих же Європах і Америках освіти надають мені певне право об’єктивно дивитися на необхідність української асоціації/інтеграції з ЄС, так і на перспективи. А також вивчати можливі (так, так — вони існують!) альтернативи.
Вихідними позиціями мого особистого, ліберально-державницького євроскепсису слугують наступні:
— розширення ЄС бодай на одну країну вимагає глибокої інституціональної реформи всередині ЄС. До свого сьогоднішнього дизайну спільнота рухалася півстоліття. Чи пошвидшується цей процес? З Ніцци та Гогенборга можемо зробити висновок: може й пошвидшується, проте незначно;
— вимоги, що їх ставить спільнота до країн-асоціатів та потенційних асоціатів — іноді руйнівні, а часто чи не свідомо лобійовані західноєвропейськими виробниками та надавачами послуг;
— дизайн сучасної української «білої» економіки (тіньова — інша розмова) — фордистський, це простір великих промислових підприємств. Хто компенсує нам крах, навіть послідовний і поступовий? Звідки ми візьмемо ту частину ВВП, яку втратимо? Від євродопомоги, єврокредитів, масованих інвестицій? Це так само наївно, як і ідея зони вільної торгівлі з ЄС, яку обстоюють наші урядовці, то з Росією, то з ЄС. Євроспільноту створено як раз із метою запобігти жорсткій конкуренції з боку не-членів, чи то «сусідів», чи то «далеких родичів»;
— усі сучасні члени ЄС — в тій чи іншій мірі парламентські демократії. То що ж нам, і конституцію іншу приймати, під євростандарт?
— чим «європеєць» у сучасному сенсі відмінний від «американця», «японця» — та ні чим! Це три географічно розповсюджені стереотипи «громадянина розвинутої країни». Жителя «вісі», «техносфери», «тріади», «центру» і т.ін. Немає ЄС поза критеріями розвинутості національної економіки та критеріями «сучасності» суспільства;
— для більшості українських єврофілів, переконання у необхідності руху в ЄС грунтуються не на раціональних очiкуваннях відкриття для України ринків ЄС, свободи подорожування і т. ін., а на банальній напівсвідомій тезі «втечі від Росії». «Ми — не совки, ми — євросовки» Такого знущання над ідеєю побудови симетричної взаємозалежності у певному регіоні планети, над ідеєю ствердження довічної гарантії прав людини — ще варто пошукати.
Особливо слід зупинитися на російській тематиці. Давайте визнаємо гірку істину — рівень життя пересічного росіянина, рівень розвитку банківської системи та інтелектуального виробництва (у Москві) в Росії — вищі за такі у нас.
Меншовартість плекати з цієї причини не варто — Росія стартувала з кращої позиції — два промислові та науково-технічні мегаполіси, ресурси, який-не-який золотовалютний фонд СРСР, великi обсяги допомоги з Заходу зумовили сьогоднішній результат.
Крім того, жорстока конкуренція між двома медіа-імперіями підштовхнули розвиток громадянського суспільства, фактична конфедералізація — появу довгої низки автономій-донорів, збройний конфлікт — окреслив для більшості росіян горизонти національного інтересу. Ні для кого не таємниця, що російська економіка лібералізованіша, положення залежних від бюджету категорій населення — пристойніше, а «ядерність» — забезпечує російським урядовцям ширшу автономію, ніж Україні з її благодійницькими відмовами та закриттями.
Враховуючи початкову позицію, Україна досягла неабияких успіхів, яким дивуються навіть наші зверхні сусіди. Не розпалася, на тоталітарний режим не перетворилася, та ще й зростає. У пику тим сотням аналітиків на Заході і Сході, що роками пророкували її кінець. А самокритиці і виваженості наших урядовців за останні роки можна лише позаздрити.
То ж від кого тікають наші єврофіли? Від мільярдів доларів інвестицій у низку зупинених підприємств? Від споживацького ринку у сто мільйонів населення? Від можливостей не-перешкоджання вільному рухові робочої сили, а передусім — зустрічей між родичами? Від нашого єдиного захисту від тиранічного екстремізму, що як чума поширюється Євразією? Ми — придаток країни, з якої імпортуємо передусім ресурси??? Яка нісенітниця — та це ж не ми тоді «класична колонія», а ...! Розламаємо середньовічними сокирами нашу платинову «трубу» та будемо будувати нікому не потрібну в світі альтернативну?
А куди ж тікають наші єврофіли? До світу забобон? Меншовартості, розтягнутої на декади? Туди, де ми будемо молитися, аби нам дозволили продати бодай мішок соняшнику? Оце так справді, колонія ресурсна. Оце так самоідентифікація! Оце так національна ідея!
Жителі Австралії — більші «європейці», ніж ми — бо вони заможніші та особисто вільніші від нас і своїми зв’язками з Китаєм не зневажають. А живуть ними.
Можливо, приклад невдалий, проте демонстративний.
Отже, мої висновки очевидні:
— асоціація, шлях до Європи — не синонім досягнення рівня добробуту, адекватного європейському. Польща переживає інвестиційний бум не завдяки асоціаціям, а завдяки гнучкій, державницькій, виваженій, грамотній політиці;
— єврофілія сегменту українського суспільства грунтується на історизмі, ксенофобії — а отже, не є раціональною, не відповідає реаліям світополітичної ситуації та напрямам розвитку світової економіки;
— розширення сфер співпраці у економічній сфері з російськими компаніями та російським керівництвом (не звертаючи уваги на окремих, маргінальних з точки зору впливу на політику РФ, екстремістів) — в українському національному інтересі. Тим більш, що це вже давно реальність.
На мою думку, наша ціль — це модернізація. Модернізація виробництва, лібералізація економічного законодавства, створення певної подоби ЄС серед промислових(!) держав СНД, модернізація системи соціального захисту та матеріалізація конституційних прав і свобод.
А пошук нового «старшого брата» і перетворення на справжній ресурсний придаток (причому не дуже змістовний) ЄС, пустопорожня євробалаканина, перегони за міфом-панацеєю... Це шлях до вбогості. Чи недостатньо зубожіли?
---
ЄВРОРЕМОНТ, ЄВРОДІЖКА... ЄВРОДОГМА?
Роздуми євроскептика
Максим Михайленко, Чернівці
“День”, 11 жовтня 2001, №184, с.4
http://www.day.kiev.ua/2001/184/podrob/pod1.htm
Європейське питання поступово стає сакральним для України. На жаль, із кожним роком воно перетворюється схожим на догматичні слогани радянського керівництва — «ми за мир в усьому світі», «рішення N-го з’їзду партії — в життя» і т. ін.
Одразу зауважу, що стосовно риторики «руху до Європи» вважаю себе свідомим дисидентом і все більше стаю ним, пропорційно нав’язуванню цього кліше українськiй громадськості. Рух «євроскептиків» в Україні (як антипод «єврофілам») слабкий, непослідовний і компроментований з наступних причин:
— нахилом до реакційного русофільства, себто баченням політичної асоціації (!) з Російською Федерацією;
— меншовартісним підгрунтям євроскепсису, мовляв «куди нам», «ми не такі» і так далі;
— наслідуванням українськими правими поглядів правих у країнах Вишеградської зони, підміною ліберального державницького націоналізму — ірраціональною єврофілією. Себто єдиним середовищем для розвитку і розповсюдження євроскепсису як альтернативи єврофільству залишається реакційне ліве, як-то кажуть, «неструйове».
Вважаю, що напрями моїх досліджень та зміст моєї здобутої передусім у тих же Європах і Америках освіти надають мені певне право об’єктивно дивитися на необхідність української асоціації/інтеграції з ЄС, так і на перспективи. А також вивчати можливі (так, так — вони існують!) альтернативи.
Вихідними позиціями мого особистого, ліберально-державницького євроскепсису слугують наступні:
— розширення ЄС бодай на одну країну вимагає глибокої інституціональної реформи всередині ЄС. До свого сьогоднішнього дизайну спільнота рухалася півстоліття. Чи пошвидшується цей процес? З Ніцци та Гогенборга можемо зробити висновок: може й пошвидшується, проте незначно;
— вимоги, що їх ставить спільнота до країн-асоціатів та потенційних асоціатів — іноді руйнівні, а часто чи не свідомо лобійовані західноєвропейськими виробниками та надавачами послуг;
— дизайн сучасної української «білої» економіки (тіньова — інша розмова) — фордистський, це простір великих промислових підприємств. Хто компенсує нам крах, навіть послідовний і поступовий? Звідки ми візьмемо ту частину ВВП, яку втратимо? Від євродопомоги, єврокредитів, масованих інвестицій? Це так само наївно, як і ідея зони вільної торгівлі з ЄС, яку обстоюють наші урядовці, то з Росією, то з ЄС. Євроспільноту створено як раз із метою запобігти жорсткій конкуренції з боку не-членів, чи то «сусідів», чи то «далеких родичів»;
— усі сучасні члени ЄС — в тій чи іншій мірі парламентські демократії. То що ж нам, і конституцію іншу приймати, під євростандарт?
— чим «європеєць» у сучасному сенсі відмінний від «американця», «японця» — та ні чим! Це три географічно розповсюджені стереотипи «громадянина розвинутої країни». Жителя «вісі», «техносфери», «тріади», «центру» і т.ін. Немає ЄС поза критеріями розвинутості національної економіки та критеріями «сучасності» суспільства;
— для більшості українських єврофілів, переконання у необхідності руху в ЄС грунтуються не на раціональних очiкуваннях відкриття для України ринків ЄС, свободи подорожування і т. ін., а на банальній напівсвідомій тезі «втечі від Росії». «Ми — не совки, ми — євросовки» Такого знущання над ідеєю побудови симетричної взаємозалежності у певному регіоні планети, над ідеєю ствердження довічної гарантії прав людини — ще варто пошукати.
Особливо слід зупинитися на російській тематиці. Давайте визнаємо гірку істину — рівень життя пересічного росіянина, рівень розвитку банківської системи та інтелектуального виробництва (у Москві) в Росії — вищі за такі у нас.
Меншовартість плекати з цієї причини не варто — Росія стартувала з кращої позиції — два промислові та науково-технічні мегаполіси, ресурси, який-не-який золотовалютний фонд СРСР, великi обсяги допомоги з Заходу зумовили сьогоднішній результат.
Крім того, жорстока конкуренція між двома медіа-імперіями підштовхнули розвиток громадянського суспільства, фактична конфедералізація — появу довгої низки автономій-донорів, збройний конфлікт — окреслив для більшості росіян горизонти національного інтересу. Ні для кого не таємниця, що російська економіка лібералізованіша, положення залежних від бюджету категорій населення — пристойніше, а «ядерність» — забезпечує російським урядовцям ширшу автономію, ніж Україні з її благодійницькими відмовами та закриттями.
Враховуючи початкову позицію, Україна досягла неабияких успіхів, яким дивуються навіть наші зверхні сусіди. Не розпалася, на тоталітарний режим не перетворилася, та ще й зростає. У пику тим сотням аналітиків на Заході і Сході, що роками пророкували її кінець. А самокритиці і виваженості наших урядовців за останні роки можна лише позаздрити.
То ж від кого тікають наші єврофіли? Від мільярдів доларів інвестицій у низку зупинених підприємств? Від споживацького ринку у сто мільйонів населення? Від можливостей не-перешкоджання вільному рухові робочої сили, а передусім — зустрічей між родичами? Від нашого єдиного захисту від тиранічного екстремізму, що як чума поширюється Євразією? Ми — придаток країни, з якої імпортуємо передусім ресурси??? Яка нісенітниця — та це ж не ми тоді «класична колонія», а ...! Розламаємо середньовічними сокирами нашу платинову «трубу» та будемо будувати нікому не потрібну в світі альтернативну?
А куди ж тікають наші єврофіли? До світу забобон? Меншовартості, розтягнутої на декади? Туди, де ми будемо молитися, аби нам дозволили продати бодай мішок соняшнику? Оце так справді, колонія ресурсна. Оце так самоідентифікація! Оце так національна ідея!
Жителі Австралії — більші «європейці», ніж ми — бо вони заможніші та особисто вільніші від нас і своїми зв’язками з Китаєм не зневажають. А живуть ними.
Можливо, приклад невдалий, проте демонстративний.
Отже, мої висновки очевидні:
— асоціація, шлях до Європи — не синонім досягнення рівня добробуту, адекватного європейському. Польща переживає інвестиційний бум не завдяки асоціаціям, а завдяки гнучкій, державницькій, виваженій, грамотній політиці;
— єврофілія сегменту українського суспільства грунтується на історизмі, ксенофобії — а отже, не є раціональною, не відповідає реаліям світополітичної ситуації та напрямам розвитку світової економіки;
— розширення сфер співпраці у економічній сфері з російськими компаніями та російським керівництвом (не звертаючи уваги на окремих, маргінальних з точки зору впливу на політику РФ, екстремістів) — в українському національному інтересі. Тим більш, що це вже давно реальність.
На мою думку, наша ціль — це модернізація. Модернізація виробництва, лібералізація економічного законодавства, створення певної подоби ЄС серед промислових(!) держав СНД, модернізація системи соціального захисту та матеріалізація конституційних прав і свобод.
А пошук нового «старшого брата» і перетворення на справжній ресурсний придаток (причому не дуже змістовний) ЄС, пустопорожня євробалаканина, перегони за міфом-панацеєю... Це шлях до вбогості. Чи недостатньо зубожіли?
Відповіді
2002.04.24 | Lokki
сразу видно работает по заказу США
Евросоюзу быть, причем в составе которого будет и Украина и Россия............"встретимся в ЕВРО-НАТО"2002.04.24 | Доброжелатель
Интересно что у россиян зубовный скрежет вызывает только ...
... разговоры о том что кто-то из бывших совков проникнет в эту самую вожделенную европу раньше их самих.Сразу начинают нервничать :)
В то же время они весьма благожелательны к схеме:
"Р--няйсь! Смирр-нно! В европу вместе с россией под мудрым руководством КПГБ и лично тов В.В.Путина шагом марш! Ать! Два!"
Удивительная страна! Третья Римская Империя прямо. Токо вместо императора - товариш старшина.
...
Нет, не понятна
Эта Россия умом.
Где же аршин мой?
...
2002.04.24 | trick
+ de arshyn
"....Знаю вашi мислiХу***i - про аршин,
Яким не можна мiряти Росiю,
Бо ним ви х** мiряли у банi
? тепер вiн правильную цифру не покаже.
.......
"
(c) Лесь Подерв'янський
http://www.doslidy.kiev.ua/stories/st-pavlik.htm
:)))
2002.04.24 | Адвокат ...
Аршин у них є.
Доброжелатель писав(ла):> ... разговоры о том что кто-то из бывших совков проникнет в эту самую вожделенную европу раньше их самих.
> Сразу начинают нервничать :)
Вони не хтять до Европи. Вцілому не хтять, себто кагалом. Окремі розвинені серед них,-- хтять, але дуже своєрідно: як Путін В.В.
Через оте своє не бажання, вони й нервують се, разом із Путіним В.В.
> В то же время они весьма благожелательны к схеме:
> "Р--няйсь! Смирр-нно! В европу вместе с россией под мудрым руководством КПГБ и лично тов В.В.Путина шагом марш! Ать! Два!"
Така "схема" їм милою є. Однак, треба зауважити, що не до Европи -- "ать-два!", а до Сибіру, на лісоповал.
> Удивительная страна! Третья Римская Империя прямо. Токо вместо императора - товариш старшина.
Усі ґенерали були колись молодшими чинами. Однак, лише деяким з них вдалося позбутися комплексу "таварішча прапорщіка". І що є примітним -- серед них нема жодного совка.
Окрім того, москалі за совєцьких часів дуже полюбили жити з голою дупою, але повінця озброєними. Ну менталітет у них такий. Тож, зрозуміло, чому за імператора у них прапорщик.
> ...
> Нет, не понятна
> Эта Россия умом.
> Где же аршин мой?
> ...
Хоч і не цікаво, хоч і гидко. Але все зрозуміло. І аршин їхній сидить у їхніх тотальних задрощах та їхній тотальній бідності, що останню вони хтиво почитають, як чи не найвище народне надбання. Нормальні люди того ідийотизму не розуміють, тож і вигадали для нього толєрантну назву: "заґадочная русская душа".
2002.04.24 | Shooter
Роздуми НЕДАЛЕКОГО євроскептика
Виявляється, всі дурні - і українські єфрофіли, і абсолютно всі європейські постоцдержави (за винятком офіційної Білорусі і Росії), котрі прагнуть бути частиною Європи.Скучно. Нудно. По 200 разів повторювати банальні істини про те, що "боротьба з телевізорами в епоху телевізорів" є стезею виключно ідіотів.
2002.04.24 | Рoман ShaRP
Ну так ...
> Скучно. Нудно. По 200 разів повторювати банальні істини про те, що "боротьба з телевізорами в епоху телевізорів" є стезею виключно ідіотів.
Ну так мерщій у Європу. Дивитися телевізор. Самсунг? Деу? Соні? Панасонік? ЕлДжі? СТОП, а чому всі ці марки азіатські? Я не знаю тільки, чия "Філіпс" ...
------------------
Роздуми хоча може й недалекі, але цікаві. ХТО нам буде радий у Європі? ПО ЩО туди іти?
Поки що туди ломляться наші співвітчизники дешевою робочою силою і по гроші.
2002.04.25 | Shooter
Cаме так
Все просто, як булочка за 2 (а потім 3) копійки.Формуються цивілізаційно-ринкові угруповування, котрі можуть забезпечити стабільний розвиток і поступ для суспільств їх членів. Окрім того, ці угруповування діляться на "золотий мільярд" і решту.
Європа - одна із складників "золотого мільярду".
В ситуації ж, в якій знаходиться Україна (географічній, економічній, соціально-політичній), є два можливих "шляхи руху": або в цивілізовану демократичну (а аж потім - заможню) Європу, або в постсовіцьке авторитарне недемократичне слабеньке економічно і неоднорідне цивілізаційно (а значить - і нестійке) Євроазійскоє сообщество.
Все. Більше шляхів немає.
2002.04.25 | Рoман ShaRP
Бззззззззззззззззззззезінській, ля.
Shooter писав(ла):> Все просто, як булочка за 2 (а потім 3) копійки.
Зараз 18 копійок.
А тепер, для асоба адарьонних ПАВТАРЯЮ:
Ну так мерщій у Європу. Дивитися телевізор. Самсунг? Деу? Соні? Панасонік? ЕлДжі? СТОП, а чому всі ці марки азіатські? Я не знаю тільки, чия "Філіпс"
Ну афігітєльно виходить.
> Формуються цивілізаційно-ринкові угруповування, котрі можуть забезпечити стабільний розвиток і поступ для суспільств їх членів. Окрім того, ці угруповування діляться на "золотий мільярд" і решту.
> Європа - одна із складників "золотого мільярду".
> В ситуації ж, в якій знаходиться Україна (географічній, економічній, соціально-політичній), є два можливих "шляхи руху": або в цивілізовану демократичну (а аж потім - заможню) Європу, або в постсовіцьке авторитарне недемократичне слабеньке економічно і неоднорідне цивілізаційно (а значить - і нестійке) Євроазійскоє сообщество.
Шют<к><ер>е, один з моїх улюблених письменників -- Майкл Крайтон, що любить писати не просто екранізовані Голлівудом касові книги, а ще й романи-попередження, написав цікаву книгу -- "Сонце, що сходить". Про японський бізнес. Одна з головних тривожних ідей книги -- Японія скуповує Америку.
Японія, до речі -- одна з найбільш націоналістичних країн світу, я так гадаю, не поступиться Ізраілю. Японія -- цивілізація саме азіатського типу. Японія рухається вперед, і ця маленька країна примудряється конкурувати з Америкою, витрачаючи при цьому радикально менше коштів на "скуповування мізків" -- себто, вистачає, мабуть, своїх.
Тож не грузіть. Південна Корея, Таіланд, Тайвань, Японія, Сінгапур ... це у нас що? Це там де робиться ВЕЛИКА КУПА е-лек-тро-ні-ки, зокрема і комп*ютерної. Що показово, ці країни не мають великих природних ресурсів -- обходяться якось інакше.
Я не беру Японію як рай, я не хочу жити у глибоко націоналізованому-традицианалізованому суспільстві. Проте тут хтось шось НЕ ТЕ сказанув на Азію "і опять бил в корнє нєправ".
Що ж до "демократичних", то якось не чути, аби сильно жалілися (за винятком Південної Кореї".
У демократичній Германії турки перепаковують вироблений у Азії ширпотреб, аби потім видати за німеціьке, Франція намагається знайти порятунок від "маврів", "Фольксваген-Ауді" більш надійний, аніж "Дженерал Моторз - Опель".
Що, діду, скуштували ... ?
> Все. Більше шляхів немає.
Дарагой таваріщ Шют<к><ер>! "Коли світогляд людини звужується до точки, вона каже "це моя точка зору". Хоча з боку такого ВСЄЗНАЮЩЕГО І ВЄЗДЄСУЩЕГО (вєздєходящего) знавця АБСОЛЮТНОЇ ІСТИНИ, як ви, це може бути і несуттєво.
2002.04.26 | FL
:))))) + :))))) + :))))) = :)))))))))))) (-)
2002.04.26 | fahid
До чого тут телевізори?
Ви можете ясно сформулювати свій тезис чи ні?"Азіати крутіші за європейців, тому я не хочу бути європейцем" - це ви маєте на увазі? Чи ви стверджуєте що Європи як такої вже немає бо всемогутні самураї все захопили? До речі японська економіка стагнує вже 10 років, і з корейською імовірно буде те ж саме, коли вона досягне певної "стелі".
2002.04.27 | Рoман ShaRP
Re: До чого тут телевізори?
Та Шют<к><ер> щось розказував про "боротьбу з телевізорами у епоху телевізорів" десь там вище по "дереву".fahid писав(ла):
> Ви можете ясно сформулювати свій тезис чи ні?
> "Азіати крутіші за європейців, тому я не хочу бути європейцем" - це ви маєте на увазі? Чи ви стверджуєте що Європи як такої вже немає бо всемогутні самураї все захопили? До речі японська економіка стагнує вже 10 років, і з корейською імовірно буде те ж саме, коли вона досягне певної "стелі".
Так я про що кажу -- я помітив, що телевізори, майже усі, зроблені НЕ у Європі. Компи (я ними цікавлюся) -- теж НЕ у Європі. Нашому с/г у Європі швидко руки закують, бо там свого до... ... То що ж там таки робити? Я розумію, що жити "у сім*ї" простіше, чим самому -- але і платити за то треба свободою, треба демонструвати постійно послух, робити що кажуть ...
Саме цього ви прагнете?
Українці вже активно ломанулися у Європу. Україна як країна від цього нічого не виграла, тому що її руки, мізки, і т.д. "працюють на дядю (бургера, чи мєсьє, чи там кого ...), а сама країна -- у прольоті.
Невже процес "євроінтеграції" щось позитивно змінить (навіть мені при майже відсутньому патріотизмі щось тіпає)?
На мою думку, тут тоді ще менше буде "хазяйнування у власному домі".
2002.04.26 | Shooter
Re: Бззззззззззззззззззззезінській, ля.
Рoман ShaRP писав(ла):> Shooter писав(ла):
> > Все просто, як булочка за 2 (а потім 3) копійки.
>
> Зараз 18 копійок.
Але Ви все намагаєтеся купити її за 2.
Вибачте, Романе, але Вам ще - "вчитись і вчитись", як казав вуйко Лєнін. Бо всі перераховані Вами азіатські країни:
а) абсолютно іншої цивілізіції/ментальності
б) свою економіку будували в доглобалізаційний період
в) не граничать з ЄС
Оскільки любите перерахунки, то перерахую для Вас: Чехія, Словенія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Македонія, Сербія/Чорногорія, Болгарія, Естонія, Польща, Литва, Латвія, Боснія і Герцеговина, Румінія, Болгарія - всі стратегічною ціллю мають членство в ЄС, а більшість з них там вже буде найближчим часом. Надіюсь, Вам не потрібно пояснювати критерії цього списку?
От виходить - пів-Європи дурні, а Роман Шарп мудрий.
2002.04.27 | Рoман ShaRP
Ти казав, що у суботу підем разом у Європу ...
Shooter писав(ла):> Рoман ShaRP писав(ла):
> > Shooter писав(ла):
> > > Все просто, як булочка за 2 (а потім 3) копійки.
> >
> > Зараз 18 копійок.
>
>
> Але Ви все намагаєтеся купити її за 2.
Брехня ваша, дядечко Шут<к><ер>. Тільки тиждень тому ласував по 18.
> Вибачте, Романе, але Вам ще - "вчитись і вчитись", як казав вуйко Лєнін.
Та я і вчуся ... а Ви вже "всє наукі прєвзошлі"? Та я бачу ;)
> Бо всі перераховані Вами азіатські країни:
> а) абсолютно іншої цивілізіції/ментальності
А хто вам сказав, що у всьої-усьої України "європейська" ментальність?
> б) свою економіку будували в доглобалізаційний період
Не можу погодитися. Глобалізація почалася десь після ІІ-ї світової, а названі мною країни досить влучно у неї вписалися. Назвіть мені країну, у якій не їздять на японських машинах? Не дивляться японських чи корейських телевізорів? Не грають на компах, вироблених у Тайвані?
Вони знайшли собі "тему", яка популярна в усьому світі, і при цьому -- нічим не заважає глобалізації, і , навіть, навпаки.
Україні теж ніхто не заважав би винайти щось типу тамагочі (ще один глобальний винахід) ... але не винайшли. Поки що є хоч би літаки -- і то добре.
> в) не граничать з ЄС
> Оскільки любите перерахунки, то перерахую для Вас: Чехія, Словенія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Македонія, Сербія/Чорногорія, Болгарія, Естонія, Польща, Литва, Латвія, Боснія і Герцеговина, Румінія, Болгарія - всі стратегічною ціллю мають членство в ЄС, а більшість з них там вже буде найближчим часом. Надіюсь, Вам не потрібно пояснювати критерії цього списку?
>
> От виходить - пів-Європи дурні, а Роман Шарп мудрий.
Тоже (може). Але все-таки, чого туди обов*язково потрібно ідти?
Шют<к><ер>е, ви вже прокололися на "або у Європу або у Азію". У вас такі проколи з моєї точки зору давно, я вже писав, що ми як про- і контра-. Прокололися тому що Азія не така слабенька, як ви то пропагандували. Прокололися тому, що рахували політичні чинники попереду економічних (і рахували неправильно, бо криво собі уявили Азію).
"Оборона" українського ринку проти потужної Європи слабшає та слабшає. Більше лізти у ЄС -- то вона зовсім впаде. І ви дограєтеся до моєї мрії -- що ми будемо жити у глобалізованій Європі ("імперії"), а не в Україні
Україна зараз неконкурентоспроможна по більшій частині споживацького асортименту. Треба було б подумати, що можна тій Європі запропонувати , що б зробити такого, аби відчувати себе країною-співмешканцем, а не прибиральницею, до чого зараз Україна досить таки близька.
Між тим, глобалізаційні процеси призводять до того, що НЕОБОВ*ЯЗКОВО бути членом якоїсь-там співдружності, необов*язково скуповувати мізки, необов*язково посилати своїх солдатів чи робітників воювати чи працювати за три моря ...
І при цьому можна бути багатим та знаменитим. Для цього перш за все ВЛАДІ треба думати і працювати.
2002.04.28 | Shooter
Re: Ти казав, що у суботу підем разом у Європу ...
Рoман ShaRP писав(ла):> > Бо всі перераховані Вами азіатські країни:
> > а) абсолютно іншої цивілізіції/ментальності
> А хто вам сказав, що у всьої-усьої України "європейська" ментальність?
Кажете, "азіати Ви"?
> > б) свою економіку будували в доглобалізаційний період
>
> Не можу погодитися. Глобалізація почалася десь після ІІ-ї світової, а названі мною країни досить влучно у неї вписалися. Назвіть мені країну, у якій не їздять на японських машинах? Не дивляться японських чи корейських телевізорів? Не грають на компах, вироблених у Тайвані?
То не була глобалізація - то була індустралізація, де головні гравці (як виробники, так і споживачі) орієнтувалися і росли на внутрішніх ринках. Зараз же ж ситуація кардинально інакша - внутрішній ринок/виробник (тим більше такий слабенький, як український) не в змозі бути достатнім для повноцінного розвитку економіки/конкуренції з глобальним виробником.
> Вони знайшли собі "тему", яка популярна в усьому світі, і при цьому -- нічим не заважає глобалізації, і , навіть, навпаки.
Я вже Вам писав - то було 50 років тому в Японії і 30 років тому в Кореї (див вище). І навіть якщо б винайти "машину часу" і вернутися в згаданий період - Україна не змогла би розвиатися так, як як це було в Японії і Кореї - абсолютно відмінна ментальність.
> > в) не граничать з ЄС
>
> > Оскільки любите перерахунки, то перерахую для Вас: Чехія, Словенія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Македонія, Сербія/Чорногорія, Болгарія, Естонія, Польща, Литва, Латвія, Боснія і Герцеговина, Румінія, Болгарія - всі стратегічною ціллю мають членство в ЄС, а більшість з них там вже буде найближчим часом. Надіюсь, Вам не потрібно пояснювати критерії цього списку?
> >
> > От виходить - пів-Європи дурні, а Роман Шарп мудрий.
>
> Тоже (може).
>Але все-таки, чого туди обов*язково потрібно ідти?
> Прокололися тому що Азія не така слабенька, як ви то пропагандували. Прокололися тому, що рахували політичні чинники попереду економічних (і рахували неправильно, бо криво собі уявили Азію).
Романе, єдина Азія, яка нам світить, - це Росія і Середньоазіатські республіки бувшого Союзу
В рамках глобалізації таке поняття як "Азія" відсутня. Є Японія, є "азійські тигри" з двома підгрупами - Корея-Тайвань і решта, є Китай, є Індія.
> "Оборона" українського ринку проти потужної Європи слабшає та слабшає. Більше лізти у ЄС -- то вона зовсім впаде. І ви дограєтеся до моєї мрії -- що ми будемо жити у глобалізованій Європі ("імперії"), а не в Україні
Ще одне АБСОЛЮТНО БЕЗГЛУЗДЕ твердження - все, що Європі від України потрібно - український ринок "високих технологій" - Європа вже давно має. Україна ж, перебуваючи "в сірій зоні", натомість має цілу фіґу. А щоб Ви зрозуміли, про які цифри йдеться, скажу Вам, що Польща за 10 років в ЄС планує тільки на будівництво автобанів отримати від ЄС понад 20 млрд. євро. Спробуйте то порівняти хоча би з українським річним бюджетом.
І ще, щоб Ви зрозуміли, - з потенційно високотехнологічної Росії процент експорту "технологічної" продукції чинить <1%, і то - в основному зброя (В. Путін).
> Україна зараз неконкурентоспроможна по більшій частині споживацького асортименту. Треба було б подумати, що можна тій Європі запропонувати , що б зробити такого, аби відчувати себе країною-співмешканцем, а не прибиральницею, до чого зараз Україна досить таки близька.
Якщо Україна буде за межами ЄС - так і буде прибиральницею, якщо не жебраком. Якщо ввійде в ЄС - стане "освіченим робітником" (див. досвід країн, котрі входили в ЄС "пізніше" - Португалії, Іспанії, Ірландії, Греції. Чи теперішніх кандидатів), "діти котрого" вже будуть "добрими інженерами").
> Між тим, глобалізаційні процеси призводять до того, що НЕОБОВ*ЯЗКОВО бути членом якоїсь-там співдружності, необов*язково скуповувати мізки, необов*язково посилати своїх солдатів чи робітників воювати чи працювати за три моря ...
Обов'язково мати доступ на багаті ринки.
> І при цьому можна бути багатим та знаменитим.
Не можна.
>Для цього перш за все ВЛАДІ треба думати і працювати.
Згоден.
2002.04.25 | Boot
На захист євроскепсису
Мир, к счастью, не делится на белое и черное, на Европу и Россию. Место нации в мире, как и личности в социуме, определяется их созидательным потенциалом, а не членством в чем-то. Зачем ломиться, не очень представляя куда и зачем? Давайте создавать «европу» у себя. Хватит кивать на историю – у Германии она не легче.А споры о том, кто раньше «евроинтегрируется» – мы или Россия, лишены предмета. У кожного своя доля і свій шлях широкий...
2002.04.25 | Мартинюк
Україні таки дійсно слід будувати Європу в собі
Бо без цього просто не приймуть, або що гірше приймуть за велику плату. Цю плату поступово починають усвідомлювати у Східній Європі - верхівка новонавернутих країн починає розуміти що перед тим як йти туди слід було грунтовно підготуватися до нищівної конкуренції в економічній , культурній та соціальній галузях.З точки зору "центрових" європейців все правильно - хочете дуже швидко- платіть...
2002.04.25 | Shooter
Re: Україні таки дійсно слід будувати Європу в собі
Мартинюк писав(ла):> Бо без цього просто не приймуть, або що гірше приймуть за велику плату. Цю плату поступово починають усвідомлювати у Східній Європі - верхівка новонавернутих країн починає розуміти що перед тим як йти туди слід було грунтовно підготуватися до нищівної конкуренції в економічній , культурній та соціальній галузях.
Якщо ж залишитися поза Європою - то конкуренція (економічна) за кілька років дійсно зникне. Оскільки відставання ЦіСЄ від Західної тільки збільшуватиметься і збільшуватиметься.
НІХТО (навіть найвідоміший євроскептик Клаус) не піддає сумніву і критиці факт необхідності ставати повноправними членами європейського співтовариства. Критиці піддаються тільки динаміка і умови процесу. Але це - дві цілком відмінні величини.
2002.04.25 | Мартинюк
Бардак в Україні не від її нечленства в Євросоюзі
а в суто внутрішніх причинах. Найголовніша - брак сучасної еліти.Навряд чи така виникне при гіпотетичному форсованому включенні у Євроспільноту. Просто її місце займуть ті, які зараз готові молитися на будь кого, в тому числі й на Москву - національноіндиферентні ( якщо не гірше) групи + привізні кадри. Все це ми вже проходили за часів Совка.
Без власної і сильної еліти тикатися у серйозне товариство просто непристойно... Та й небезпечно. Те саме що дітям ходити у еротичні бари.
Рано ще, треба аби в наших "дітей" щось встигло вирости...
2002.04.25 | Shooter
Бардак в Україні
Я погоджуюсь з назвою, але не погоджуюсь із висновком.Будь-який рух України в Європу піде на користь її суспільству і економіці.
2002.04.25 | Boot
Рух у Європу безперечно..
піде Україні на користь, але здається, шановні, ми дещо плутаємо чинники та наслідки.Рух у Європу - це наслідок (і можливо, не найголовніший).
Чинником повинні стати наші зусилля із створення достойного людини соціально-культурно-економічного середовища на землі, що зветься Україною.
Що до національної еліти - цілком згоден з тезою про те, що без неї будь-який поступ просто неможливий.
2002.04.25 | Shooter
Re: Рух у Європу безперечно..
Boot писав(ла):> піде Україні на користь, але здається, шановні, ми дещо плутаємо чинники та наслідки.
> Рух у Європу - це наслідок (і можливо, не найголовніший).
> Чинником повинні стати наші зусилля із створення достойного людини соціально-культурно-економічного середовища на землі, що зветься Україною.
Ви все вірно кажете. Проте чомусь проголошується "дивний ізоляціонізм" - мовляв, шмаркаті ми ще для Європи. Подібна політика грає виключно на руку сьогодніньому "істеблишменту" (тьфу..), для котрого рух в Європу загрожує, насамперед, "громадянизацією" українського суспільства, а значить, втратою їх "бєспрєдєльно" панівного становища.
Набуття же Україною реального статусу члена Європейського економічно-соцально-цивілізаційного співтовариства - це і має бути головної ціллю розвитку України як держави в період всеосяжної глобалізації.
2002.04.25 | Boot
Re: Рух у Європу безперечно..
Shooter писав(ла):>
Можливо, взаємозалежність та причинни-наслідковий зв'язок - речі одного плану? Але то так, гра в слова.
> Ви все вірно кажете. Проте чомусь проголошується "дивний ізоляціонізм" - мовляв, шмаркаті ми ще для Європи.
А взагалі, Ви теж все вірно кажете. Але шановний, Бога заради, не треба молитися на Європу як на якесь диво Господнє! Годі вже національної меншвартості в будь-якому вияві. Це не ізоляціонізм, а тверезе усвідомлення своєї людської (свідомо не кажу "національної") гідності. Ми повинні створити "Європу" в собі, а не пхатися кудись, як свині до корита.
> Набуття же Україною реального статусу члена Європейського економічно-соцально-цивілізаційного співтовариства - це і має бути головної ціллю розвитку України як держави в період всеосяжної глобалізації.
А чи справді це є головною ціллю?
"І подивився я на весь труд свій, яким трудився під сонцем - і ось, все суєта суєт" (Екклезіаст)
2002.04.27 | Майдан
Те що зараз є імітацією руху в Єропу.
А імітація , як всякий інший онанізм є загалом шкідливо.1. Європа не прийме нас допоки в нас не буде хоча б якогось національного консенсусу.
2. Європа не прийме нас допоки в нас не буде нормальної судової влади ( і суду присяжних зокрема).
3. Європа не сприйме наше суспільство і наш світогляд яке на багатьх рівнях сповідує культ бідності.
Тому все таки замість практикування інтенсивного євроонанізму краще спробувати вирішитипеечислені мною проблеми.
А тепер у скорочено вигляді - членами євроспільноти стають ( попри весь лібер-базар) не індивідууми, і навіть не їхні натовпи а нації. Допоки в Україні не сформується сяка така , але відповідна європейським стардатам НАЦІЯ, то до Європи нас і близько не допустять.
Для них це зараз було б тим самим що зразу прийняти 50 млн. незаконних мігрантів.
Ця НАЦІЯ пповинна прийти у Європу зі своїм приданим, тобто з майном і природніми ресурсами які знаходять не у власності росіян, пройдисвітів чи ще когост а суверенно належні цій нації. Напевно це основна відмінність незаконних мігрантів і тих хто реально претендує стати членом Євроспільноти.
2002.04.28 | Shooter
Згоден. Процеси повинні бути паралельні (-)
2002.05.06 | Stepan Salo
Re: На захист євроскепсису
Олександре, то ти?2002.04.25 | Гура
Мы "прийдем" в Европу, когда
станем более цивилизованными, то есть повысим уровень культуры.К примеру, русские никогда в Европу "не прийдут".
Отличный пример: немецие турки, живя в Германии, так и остались азиатами. А китайцы и японцы - давно "в Европе".
2002.04.25 | Andrij
Re: Стаття не дуже актуальна
Наразі торгівля з Росією різко скорочується, позаяк Росія обкладає українські товари шаленимими митними зборами. Тобто, необхідно шукати нові ринки збуту, інакше прийдеться скорочувати й без того мізерний за світовими стандартами експорт. Європа вже зробила кілька кроків на зустріч Україні, як то знижка мита на зерно минулого року.На жаль, автор зовсім нічого не сказав про реальні загрози євро-інтеграції. Це насамперед загроза соціалістичної економіки, котра створює хроничне безробіття, божевільні податки, та процвітання бюрократії. Польща, ще не встигнувши вступити до Європейської Спілки, вже придбала безробіття на рівні 20%.
Звичайно, ні про яку Європейську Спілку поки що не може йти мови. Україна занадто неправова та недемократична країна, де практично відсутні такі елементарні речі, як справедливе правосуддя та місцеве самоврядування.
2002.04.25 | Z ukrajinciamy - v Ukrajinu
A vse-taky...
chomu j naspravdi my postijno u poshukah "starshoho brata"? Chomu my z "nejmovirnoju" nastyrlyvistiu shukajemo do koho pryhylytys'? Kompleks "molodshoho brata", chy shcho? V nas, hromadian Ukrajiny, je odna meta - zhyty ta tvoryty na blaho Ukrajiny. V pershu cherhu. Jakshcho my cioho zmozhemo dosiahty - to j vsi nashi susidy z cioho avtomatychno vyhrajut'. A tak skladajet'sia vrazhennia shcho my spochatku dumajemo jak zrobyty krashche komus', a vzhe potim, jak Boh dast', to sobi. De zh samopovaha? Zabuv hto skazav, ale zmist takyj: "jakshcho ty sebe ne povazhajesh, to ... "2002.04.25 | Boot
Re: A vse-taky...
Z ukrajinciamy - v Ukrajinu писав(ла):> chomu j naspravdi my postijno u poshukah "starshoho brata"? Chomu my z "nejmovirnoju" nastyrlyvistiu shukajemo do koho pryhylytys'?
То є звичайна ознака духовно незрілої нації. Такий собі національний інфантилізм. Навіщо напружувати розум та тіло, щось робити, нехай нам Європа все дасть і все зробить за нас (як варіант - Росія).
Але вже досить колисати себе марними надіями. Що лишимо ми по собі? Невже тільки жменьку бруду?
2002.04.25 | Shooter
Re: A vse-taky...
О-о-о...Мова не про очікування благ у вигляді подачок. Мова про очікування позитивних умов для розвитку української держави як частини європейської цивілізації і європейського ринку.2002.04.25 | Мартинюк
В даний час це означає що Європа введе в Україну війська
В іншому випадку Україна стане величезною смердючою болячкою на тілі Європи.Тому все таки нам слід самим розібратися у своїх проблемах. Надії на "дядю" лише розхолоджують і віддаляють ці "розборки". А Європа до речі вже й допомагає - ось пришлють комісію аби вияснити як це будуть у "ЗаЄду" заганяти мажоритатрників.
2002.04.25 | Shooter
Європа
Мартинюк писав(ла):> Тому все таки нам слід самим розібратися у своїх проблемах. Надії на "дядю" лише розхолоджують і віддаляють ці "розборки". А Європа до речі вже й допомагає - ось пришлють комісію аби вияснити як це будуть у "ЗаЄду" заганяти мажоритатрників.
Ще раз - процеси "нормалізації супільства" і руху в Європу не є взаємовиключаючими і жорстко взаємообувмовленими (типу - спочатку наведем (років за 30) в себе порядок, а потім "попросимся" в Європу). І будь-який ізоляціонізм України від Європи приведе тільки до консервацію поточного стану і наростання реваншистських просовіцькиї настроїв. Згадані процеси мають йти паралельно і тільки підсилювати один одного.
2002.04.25 | LEN-2
Re: Європа
> Ще раз - процеси "нормалізації супільства" і руху в Європу не є >взаємовиключаючими і жорстко взаємообувмовленими (типу - спочатку >наведем (років за 30) в себе порядок, а потім "попросимся" в >Європу). І будь-який ізоляціонізм України від Європи приведе тільки >до консервацію поточного стану і наростання реваншистських >просовіцькиї настроїв. Згадані процеси мають йти паралельно і тільки >підсилювати один одного.Я думаю, що розраховувати на швидкий вступ до ЄС не варто, хоча б
з огляду на те, що самій ЄС треба буде років 20 для "перетравлення"
поповнення. З іншого боку, процес розширення ЄС неминучий, і мати
50 млн. байстрюків під боком їм теж нідочого. Мабуть багато буде
залежати від здатності України до розвитку, в цьому випадку європейці
можуть піти на часткове відкриття своїх ринків в обмін на серйозні
рехформи. У будь якому випадку за європейцями не заржавіє :)
2002.04.26 | Shooter
Re: Європа
LEN-2 писав(ла):> > Ще раз - процеси "нормалізації супільства" і руху в Європу не є >взаємовиключаючими і жорстко взаємообувмовленими (типу - спочатку >наведем (років за 30) в себе порядок, а потім "попросимся" в >Європу). І будь-який ізоляціонізм України від Європи приведе тільки >до консервацію поточного стану і наростання реваншистських >просовіцькиї настроїв. Згадані процеси мають йти паралельно і тільки >підсилювати один одного.
>
> Я думаю, що розраховувати на швидкий вступ до ЄС не варто,
і я так думаю. проте Україна буквально тільки 2-3 останніх роки за 10 почала більш-менш чітко заявляти про своє бажання бути членом ЄС
> хоча б
> з огляду на те, що самій ЄС треба буде років 20 для "перетравлення"
> поповнення. З іншого боку, процес розширення ЄС неминучий, і мати
> 50 млн. байстрюків під боком їм теж нідочого. Мабуть багато буде
> залежати від здатності України до розвитку, в цьому випадку європейці
> можуть піти на часткове відкриття своїх ринків в обмін на серйозні
> рехформи. У будь якому випадку за європейцями не заржавіє :)
Все вірно. Проте вже потрібно "рухатися в Європу в Україні". Наприклад, приймаючи будь-який новий закон, логічним є приймати його у формі, співзвучній до законодавства ЄС. Етс., етс.
2002.04.25 | Z ukrajinciamy - v Ukrajinu
Vchytajtes' i vdumajtes'
ВИЙДИ, ЗМУЧЕНАЛЮДЬМИ...
Вийди, змучена людьми
І одурена думками,
Снами, мріями, казками, -
В лісі будем тільки ми.
В лісі дзвонять солов'ї,
Виливають щастя в звуки,
Виливають в звуки муки
Світові...
Вийди! Я нарву квіток
І встелю тобі дорогу
Як улюбленій, - як богу,
Бо єдиний ти мій бог.
Вийди, в муках каяття
Я обмиюсь сліз дощами
І терновими кущами
Я ще раз пройду життя.
Стану я в своїй крові
Наче голуб білий, стану
І розкрию свою рану,
В рані - рани світові.
І коли б уста твої
Не скривилися в прокльони,
В мене в серці вдарять дзвони,
Заспівають солов'ї.
З небом, з богом я зіллюсь,
З сяйвом Вишнього, з тобою, -
Кожний нерв зроблю струною,
Сам я арфою зроблюсь.
Як блажений, я піду
Вгору кручами, ярами,
Буду ставить тобі храми,
Доки в небо не ввійду.
Олександер Олесь 1909 р.
2002.04.27 | Roller
Когда едишь на кавказ солнце бьет вам прямо в глаз (-)
2002.04.27 | Andrij
В Європу разом з Росією -- Росія каже "НЄТ"
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР РОСІЇ КАСЬЯНОВ: ЛОЗУНГИ УКРАЇНСЬКОГО НАРДЕПА АНДРІЯ ДЕРКАЧА Є ІДЕОЛОГІЧНА СПЕКУЛЯЦІЯПрем’єр-міністр Росії Касьянов уважає лозунги українського нардепа Андрія Деркача та його команди «В Євросоюз і НАТО разом із Росією» за ідеологічну спекуляцію, оскільки «Росія не прагне вступати ані в НАТО, ані в Європейський Союз». Про це повідомляє наш кореспондент з Брюсселя, де сьогодні проходить зустріч російського прем’єр-міністра з чільними посадовцями ЄС.
Українська служба РС "Свобода"
2002.04.27 | LEN-2
Приклад Дрюкача зайвий раз показує,
що на відміну від розуму, дибилізм передається від батьків дітям.Для нормальних людей це так і залишиться таємницею, як можна вступити
в ЄС разом з Росією, коли Росія туди вступати не збирається.
2002.04.28 | Andrij
Re: Приклад Дрюкача зайвий раз показує,
LEN-2 писав(ла):> Для нормальних людей це так і залишиться таємницею, як можна вступити
> в ЄС разом з Росією, коли Росія туди вступати не збирається.
Для бувших депутатів-членів фракції "В Європу разом з Росією" в цьому випадку залишається один вихід: поїхати до Росії, звідки вони вже зможуть спробувати рушити всі разом до Європи або куди-інде.
2002.04.28 | LEN-2
А я і не знав що була фракція "В Європу разом з Росією"
тим більше дивно, бо я так думаю, що кандидати зобов'язані надатидовідку про стан психічного здоров'я при реєстрації.
Це дійсно не жарти, бо оно в Білорусії обрали мозаічного шизофреніка
і тепер не знають як з цим впоратись. Стріляє падло на звук.
2002.04.27 | Roller
Когда едишь ты в Европу....
A.Social писав(ла):> Розкладав розкидані старі газети і натрапив на колись відкладену статтю, актуальну і сьогодні. Е-текст, що подається нижче, узято з офіційного сайту газети "День".
> ---
>
> ЄВРОРЕМОНТ, ЄВРОДІЖКА... ЄВРОДОГМА?
> Роздуми євроскептика
>
> Максим Михайленко, Чернівці
>
> “День”, 11 жовтня 2001, №184, с.4
> http://www.day.kiev.ua/2001/184/podrob/pod1.htm
>
> Європейське питання поступово стає сакральним для України. На жаль, із кожним роком воно перетворюється схожим на догматичні слогани радянського керівництва — «ми за мир в усьому світі», «рішення N-го з’їзду партії — в життя» і т. ін.
>
> Одразу зауважу, що стосовно риторики «руху до Європи» вважаю себе свідомим дисидентом і все більше стаю ним, пропорційно нав’язуванню цього кліше українськiй громадськості. Рух «євроскептиків» в Україні (як антипод «єврофілам») слабкий, непослідовний і компроментований з наступних причин:
> Представленное клише, выражаясь словам автора, есть не что иное, как ловкая манипуляция, попытка подмены представлений украинской громад скотсти своими установками.
Простой отделение «на мух и котлет» в данном случае не может выглядеть простой процедурой, поскольку, в данном случае мухи составляют представлены в фарше.
Но все же многие доводы автора не трудно опровергнуть простыми рассуждениями.. Скажем, мнение гром адской думки по поводу евровыбора можно просто разделить на мнение официальных лиц, представленное последним заявлением Зленко, в контексте Черномырдина, о том, что Украина не может себе позволить находится официально сразу в нескольких союзах.
Имеется ввиду гипотетический союз СРСР, вопрос которого дебатируется в российской думе. Как логическое продолжение вытекает и теза госполтики о не просто европейском выборе, а о намерении вступления в евросоюз. Это уже не декларация, а уровень национальной политики, которую проводят государственные органы. И мнение пере сичного громадянина в данном случае является уже вторичным. Впрочем, он похоже не особенно обольщается, громадянин. Его выбор зависит от состояния кармана, или дырки в нем.
Но в данном вопросе есть момент не только спекуляций, но и политики других страт партнеров. Кстати, об этом заметил, председатель конгресса украинских националистов, не все так гладко в этом вопросе с позицией США. Как это ни казалось бы, странным, но факт Буша отца, и сына, и их духа дает себя знать в плане отношений Америки к самостийности Украины, может оказаться прямо противоположным тому, о чем декларировал большой Билл. (Боритесь и поборите).
Можно вспомнить, что именно Буш старший был противником выхода Украины из состава СССР. Америке проще управлять Украиной под Россией. То, что мы наблюдаем сегодня единогласие в голосовании деклараций в отношении Украины, идущих в разрез с оценкой украинской диаспоры, явное свидетельство наметившихся глюков в отношении того, какой видит Америка путь для Украины. Интересным в этом смысле может быть предстоящий визит Буша к Путину. Лукашенко уже высказал свое фе по этому поводу. Можно не сомневаться, что выскажет его и украинская сторона.
Характерным фактом является и то, что ценз самой России явно упал в военной оценке США, а военный вопрос является далеко не второстепенным, если не сказать больше, в решении о союзах и их целях.
Известно, что вопросом взаимодействий по России теперь будет заниматься не Пентагон непосредственно, а его европейский филиал, то есть подразделение Пентагона.
Это дает некоторый ответ и о путях России. Россия уже не может противостоять, самостоятельно, противостоять Американской угрозе, она вынуждена искать союза в Европе, и не только в ней.
Отсюда можно более предметно говорить и о возможных путях выбора для безъядерной Украины.
Возвращаясь к среднему Украинцу, его карману, и выбору, то в зависимости от его состояний он уже сейчас может себе позволить европейский выбор в виде еврогардины, стиральной машинки, евроремонта, секондхенда, и так далее.
Или остановить свой выбор, на товарах отечественных производителей, картошке, буряке, мясце, кольбасце, яйце, и талонах на галоши. Все зависит только от состояния его кармана, а не мыслей в голове сокраментального автора статьи.
Народный украинский автомобиль,»Запорожец», до сих пор является недостижимой мечтой, украинского труженика-обывателя.
2002.04.29 | LEN
Re: пустое все это
уважаемый пан Social! Выскажусь по поводу приведенной Вами статьи из газеты "День". В Украине в её политической элите действительно существует две ориентации : естественная (связанной с реальной экономикой, историей, географией, с менталитетом народа) и противоестественная (идущая в разрез в вышеуказанными факторами и многими другими). Первая - пророссийская а вторая прозападная. Как в личной жизни противоестественная ориентация( педерастия) так и в политической противоестественная ориентация бесплодна и безнадежна. Поэтому все последние 10 лет мы наблюдали что регионы Украины ориентированные на интеграцию с Россией развиваются а там где стоят русофобские силы, находятся в стадии глубокой депрессии( например Галичина). Благодаря интеграции с Poccией сохранены и развиваются целые отрасли: авиастроение, нефтехимия, цветная металлургия. К сожалению Украина не идет на интеграцию в производстве телевизоров и приборостроении. Политическая педерастия в области нефтетранзита(печально известная авантюра с трубой Одессы-Броды) привела к резкому падению обьемов прокачки(на треть в первом квартале 2002г). У меня нет никаких сомнений, что пророссийская ориентация имеет будущее а прозападная так и останется "евробалаканиной". Одним из факторов давно идущей в реальной жизни интеграции России и Украины является то по моим наблюдения от 20 до 60% населения России этнически связаны с украинским народом(т.е из двух бабок и двух дедов хотя бы один украинец). Вопрос с кем интегрироваться давно решен историей и географией, Библией(кн Эклезиаст) и предлагать прозападный курс могут только люди с противоестественной ориентацией в политике. с уважением LEN2002.05.05 | A.Social
Київ - Тато. Москва - Мачуха. Про Природнє і Неприроднє
LEN писав(ла):> уважаемый пан Social! Выскажусь по поводу приведенной Вами статьи из газеты "День". В Украине в её политической элите действительно существует две ориентации : естественная (связанной с реальной экономикой, историей, географией, с менталитетом народа) и противоестественная (идущая в разрез в вышеуказанными факторами и многими другими). Первая - пророссийская а вторая прозападная. Как в личной жизни противоестественная ориентация( педерастия) так и в политической противоестественная ориентация бесплодна и безнадежна.
Стаття несе ідею проти безоглядної орієнтації на Європу. Тож проти чого ви дискутуєте. І стаття не виявляє моєї позиції. Автор статті наче би виступає саме за збереження зв"язків з Росією. Я ж вважаю ці зв"язки занадто тісними, така прив"язаність зв"язує Україну.
Орієнтація туди або туди до повної віддачі партнеру - виражено пасивна позиція. Можна застосувати ваш термін - "педерастія". Українська орієнтація має бути українською - активна позиція. Вибирати те, що потрібно і корисно й створювати свої зв"язки. Стосовно Росії позиція має бути агресивно-активною аж до вирішення її долі.
> Поэтому все последние 10 лет мы наблюдали что регионы Украины ориентированные на интеграцию с Россией развиваются а там где стоят русофобские силы, находятся в стадии глубокой депрессии (например Галичина).
І які то регіони орієнтовані на Росію розвиваються? Донбас з його 40-відсотковим безробіттям, криміналом, кричущими перекосами в розподілі багатства і влади. Те що там взято російську модель не заперечую, але це ще не є ознакою розвитку. І куди власне експортується метал, труби. Невже виключно в Росію? (Гадаю частка Росії у збуті не вище 1/3.)
І чому депресія в Західних землях уявляється вищою? Немає там такого. На сході більше населення і більша частка індустрії, що було свідомо закладено з часів СССР. Тож на сході обертаються більші кошти (разів у 5 і вище), але звідси не випливає програш по питомим показникам. На заході України, багатство більш розподілене і в середньому люди мають більші статки. Там теж безробіття 30-40%, але люди ще й годуються з села (на сході подвійне життя місто-село втрачене й виживати слід лише з зарплати, що важче), не лінуються їздити на заробітки. Навіть у Росії частка заробітчан більша із західних земель аніж зі східних. А ще масовий виїзд на працю до Італії, Греції, Польщі, Німеччини, Греції. Прикордонна торгівля. Якось я був проїздом у Галичині в 1993 і 1995 роках. По селах щойно збудовані церкви (ось так і взялися десь кошти по 200-500 тис. дол. на село не найбільш вигідний об"єкт), будівництво 2-3-поверхових будинків (на коттеджі наче не схожі, бо примітивна конструкція, я запитав - це як на кілька сімей? - відповідь - та ні, це люди для себе будують: те що в Києві чи на сході вважається показником елітності, там люди просто для життя зводять).
> Благодаря интеграции с Poccией сохранены и развиваются целые отрасли: авиастроение, нефтехимия, цветная металлургия.
Авіабудування не розвивається завдяки Росії. При кожній катастрофі спеціально катили на Україну її двигунобудування, на її літаки. Росія зацікавлена виробляти розроблені в Україні літаки у себе й не хоче в особі України конкуренції. Випробувальні зразки нової авіатехніки Україна побудувала за власний кошт.
Те саме з космічною технікою. Кожен раз катять на Україну, хоча винні російські комп"ютери та інші комплектуючі.
Те саме з танкобудуванням і виробництвом іншої військової техніки. Росія негативно сприймає конкуренцію (хоча мала би радіти - ви Пакистану, а ми Індії, бо та стурбована Пакистаном і т.д.) і не йде на співпрацю.
У кораблебудуванні. Росія довго тягнула з добудуванням кораблів у Миколаєві. Казала що таки замовить, а коштів не давала. Україна пролетіла. А могла б дістати іноземні інвестиції (від замовників і альтернативних постачальників обладнання) й виручити на тих супер-кораблях найменше мільярд доларів.
При розподілі флоту і базуванні в Криму. Україна пішла на бартер і крупно програла. Росія мала би за нормального підходу платити від 650 млн. дол. до мільярду (так як вона платила Кубі або В"єтнаму).
При приватизації нафтохімії та інших галузей. Розрахунок за правило на спеціальну низьку (братську) ціну й на політичні домовленності. Позиція така - чому ми маємо платити за те, що нам і так належить. У приватизації нафтохімії численні фактори тиску, просування через агентуру своїх людей, убивства незговірливих (навіть у Дрогобичі).
Кольорова металургія. Відома історія Миколаївського ГЗ і як роль Росії та її кількох угруповань кинули Україну по виручених коштах і мало не знищили завод.
Росія згортає українське трубобудування великого діаметру. Використовує доступ на свій ринок для політичного тиску й підриву української економіки. Росія постачає Україні газ за ціною у Європі або вищою, що є неприроднім, досягла низьких тарифів за транспортування й використання підземних сховищ. Намагалась приватизувати газотранспортну мережу за так - за вигадані борги.
> Политическая педерастия в области нефтетранзита(печально известная авантюра с трубой Одессы-Броды) привела к резкому падению обьемов прокачки(на треть в первом квартале 2002г).
"Педерастією" є виключна орієнтація на одного партнера-постачальника. В усьому світі нормальним з погляду національної безпеки вважається мати 3-4 незалежни і геграфічно рознесених джерела постачання. Національна безпека важить більше аніж ціна в конкретний момент у конкретного постачальника. Газове постачання виключно з Росії показало наскільки небезпечною є така прив"язка.
Одеський термінал і трубопровід навпаки є досягненням. Не скажу видатним, бл завдяки гальмуванню різними педерастами типу Боделана, Пустовойтенка, Марчука справа дуже затягнулася. Й прорив відбувся завдяки недержавним коштам і патріотичній позиції Любомира Буняка. Тепер всі виявляються зацікавленими у цьому проекті. Отже сід будувати ще і ще. Польща і Чехія будуть брати норвезький газ - от і нам ту трубу слід до себе дотягнути.
> У меня нет никаких сомнений, что пророссийская ориентация имеет будущее а прозападная так и останется "евробалаканиной".
Майбутнє має лише українська орієнтація.
Київ - чоловічого роду. Означає з різних мов і тлумачень Укріплення, Столиця, Муж-Володар, Кий - символ влади, навіть у значенні "палиця" споріднене з ненормативним словом "хуй", тобто це чітко чоловіче начало.
Москва - за назвою річки. А назва річки у свою чергу тлумачиться як Мос-кава = темна (гнила, болотна) ріка. Вода і темне - чіткі ознаки жіночого.
Київ породив Москву, Київ дав ідею, Москва лише її використала. Тож сучасні ролі Києва і Москви є протиприродними. Слід виправити цю "педерастію".
> Одним из факторов давно идущей в реальной жизни интеграции России и Украины является то по моим наблюдения от 20 до 60% населения России этнически связаны с украинским народом(т.е из двух бабок и двух дедов хотя бы один украинец).
І дійсно. Самі ж росіяни кажуть - як нап"ємось чомусь українських пісень співати починаємо. Тож в позасвідомому стані проявляється українське начало. Що є природнішим - повернути росіян до їхньої первісної природи чи навпаки переробити українців на штучну московську породу?
Звідси висновок - Україна мусить мати активну східну політику, активне втручання в російські справи як свої власні. Вести політику дискредитації, повалення Москви, звільнення колонізованих народів, серед них і самих росіян з-під отруйної влади Москви.
> Вопрос с кем интегрироваться давно решен историей и географией, Библией(кн Эклезиаст) и предлагать прозападный курс могут только люди с противоестественной ориентацией в политике. с уважением LEN
Щодо Європи, то там принаймні йдеться про партнерство. У випадку з Москвою йдеться про підпорядкування батьків дітям, у яких на язиці самі лише ідеї принижуючих статевих зв"язків. Українська ідея - горизонтальна (віче, демократія, анархія, козацька вольниця) і більш проєвропейська. Російська - суто вертикальна (поза імперією з царем-государем Московія існувати не може). Україні скоріше слід гармонізувати свою ідею - додати вертикальності (вертикальне - чоловіче, горизонтальне - жіноче, разом вони дають символ хреста).
2002.05.06 | LEN
Re: Ще раз про терминал !
Пан Social ! У Вас ""Педерастією" є виключна орієнтація на одного партнера-постачальника. ". Это не педерастия а моногамия. Далее когда Вы говорите о "джерелах постачання" а я говорил о нефте- транзите. Поставки нефти на Украину не зависят и не имеют никакого отношения к терминалу в Одессе и трубе Одесса-Броды. Поставки нефти на Украину определяются хозяевами нефтеперабатывающих заводов. Эти хозяева( не буду говорить из какой страны ) покупали украинские заводы для своих целей и плевать им на Одесский терминал. Я несколько месяцев назад вводил тему на форуме :" Одесса-Броды- героизм или преступление" , где четко показал тем кто хочет разобраться , что это преступление. Кто не хочет, тот может бубнить всякую нелепицу. Вам советую полезть в архив и почитать эту тему. Пан ! Если не хочете выглялеть нелепо среди знающих людей почитайте также сайт "www.rusenergy.ru". Выйдя на этот сайт, Вы увидете ссылки на десятки сайтов связанных с нефтью из разных стран мира. Среди них украинский сайт Terminal.com.ua. На нем был проведен опрос : будет ли течь нефть по трубе Одесса-Броды . Несколько дней назад результаты были : потечет - 35 , не потечет- 32 , потечет из Брод в Одессу - 42 человека !!!!! Труба Одесса Броды была построена не на "недержавные кошты" а наоборот на бюджетные. Ввод этого терминала уже привел к сокращению транзита нефти через Украину в этом году на треть(!!!!). И это сокращение уже привело к потерям намного превышающим возможную выгоды от эксплуатации Од-Бр. Потому что в ответ на эту дурь Россия ввела в строй две экспортные нефтетрубы мирового класса в обход Украины мощностью в несколько труб ОД-Бр. Этот процесс журналисты "Известий" назвали "осушением" украинских нефтепроводов.Сейчас строится еще две. К сожалению и вся остальная часть Вашего постинга написана на таком же некомпетентном уровне особенно про Донбасс , про авиастроение и космос, нефтехимию, европейскую интеграцию. Про последнию у Вас так вообще в детско-наивном ключе. С уважением LEN2002.05.06 | A.Social
Економічна війна з Росією триватиме завжди
LEN писав(ла):> Пан Social ! У Вас ""Педерастією" є виключна орієнтація на одного партнера-постачальника. ". Это не педерастия а моногамия.
Я розумію, що в російській мові є декілька базових слів і понять. І язик окрім функцій язика і мови виконує ще й статеву. Але ж не до такої міри, щоб усі сторони існування описувати в таких термінах. Ми вже не одна сім"я давно. Не сімейні тут стосунки. Хоч у Москви і є бажання "є... всех в одно место", усі ці спроби закінчуються публічною демонстрацією імпотенції.
> Далее когда Вы говорите о "джерелах постачання" а я говорил о нефте- транзите. Поставки нефти на Украину не зависят и не имеют никакого отношения к терминалу в Одессе и трубе Одесса-Броды. Поставки нефти на Украину определяются хозяевами нефтеперабатывающих заводов. Эти хозяева( не буду говорить из какой страны ) покупали украинские заводы для своих целей и плевать им на Одесский терминал.
Їм що нафта із космосу надходить? Так чи інакше її слід транспортувати. А транспортні магістралі вже українські і так просто по ним не провезеш. Власникам заводів у принципі плювати на походження нафти - російська вона чи інша. Головне - марка нафти і її ціна, ціна транспортування. Тож питання про ціну і марку вирішується ринком (в Росії не найкраща марка нафти) або політично - обмежить Україна імпорт російської нафти з політичних мотивів і будуть змушені купувати іншу. Стосовно транспорту - море+труба однозначно дешевше аніж возити залізничними цистернами. Можуть бути також ситуації і вони вже були, коли ціна світова нафти опускається нижче 15-17 дол. за барель, а для Росії це межа собівартості, дешевше вони продавати не будуть однозначно. Також Україною періодично йдуть хвилі дефіциту бензину і різкого збільшення його вартості. Викликані вони або домовленностями виробників-постачальників або ситуаціями в Росії. Тому такі варіанти мають бути згладжені альтернативними джерелами. Якщо власники НПЗ домовляться і почнуть щось диктувати, з погляду національної безпеки ці НПЗ Україна елементарно націоналізує. Про деприватизацію, між іншим, якось одночасно заговорили і Кучма, і Ющенко, і Тимошенко (можна припустити, що Мороз з Симоненком також будуть не проти).
> Я несколько месяцев назад вводил тему на форуме :" Одесса-Броды- героизм или преступление" , где четко показал тем кто хочет разобраться , что это преступление. Кто не хочет, тот может бубнить всякую нелепицу. Вам советую полезть в архив и почитать эту тему. Пан ! Если не хочете выглялеть нелепо среди знающих людей почитайте также сайт "www.rusenergy.ru". Выйдя на этот сайт, Вы увидете ссылки на десятки сайтов связанных с нефтью из разных стран мира. Среди них украинский сайт Terminal.com.ua. На нем был проведен опрос : будет ли течь нефть по трубе Одесса-Броды . Несколько дней назад результаты были : потечет - 35 , не потечет- 32 , потечет из Брод в Одессу - 42 человека !!!!! Труба Одесса Броды была построена не на "недержавные кошты" а наоборот на бюджетные. Ввод этого терминала уже привел к сокращению транзита нефти через Украину в этом году на треть(!!!!). И это сокращение уже привело к потерям намного превышающим возможную выгоды от эксплуатации Од-Бр. Потому что в ответ на эту дурь Россия ввела в строй две экспортные нефтетрубы мирового класса в обход Украины мощностью в несколько труб ОД-Бр. Этот процесс журналисты "Известий" назвали "осушением" украинских нефтепроводов.Сейчас строится еще две. К сожалению и вся остальная часть Вашего постинга написана на таком же некомпетентном уровне особенно про Донбасс , про авиастроение и космос, нефтехимию, европейскую интеграцию. Про последнию у Вас так вообще в детско-наивном ключе. С уважением LEN
А мене не цікавить що там москалі пишуть. Вони вже сотні-тисячі разів писали - українська економіка падає-падає-падає, Україна розпадеться-розпадеться-розпадеться, танковий контракт з Пакістаном нездійснений-нездійснений-нездійснений. Більшість їхньої писанини про Україну - власні бажання. І саме для того, щоби їхні бажання якомога рідше здійснювались, і мають бути альтернативні джерела, і має бути незалежна самоцінна національно-егоїстична політика.
Між іншим пригадайте, коли власник одного НПЗ (Херсонського здається) чеченець за національністю почав робити кроки до постачання нафти з Казахстану, що трапилось? Літак в якому він вилетів разом з Артемом Боровиком (у свою чергу критично налаштованим проти Путіна) рейсом на Київ упав на зльоті.
Переорієнтацією України Росія є і буде вкрай незадоволена аж до активних заходів. Тому такий вий з приводу термінала і труби.
2002.05.06 | LEN
Re: Економічна війна в голове у долботрахов
Пан Social ! У Вас "Власникам заводів у принципі плювати на походження нафти - російська вона чи інша. Головне - марка нафти і її ціна, ціна транспортування. ". Обьясняю на конкретном примере. Владелец крупнейшего украинского НПЗ "Линос" российская компания ТНК как раз и купила это завод для того что перерабатывать СВОЮ нефть и только свою. И на Линос ("Лисичанснефтеоргсинтез") поступает и будет поступать нефть только от ТНК. Россия создает сейчас вертикальные холдинги : от нефтяной скважины до бака автомобиля. Та же ТНК, купвшая Линос, далее активно скупает , строит или разными способами берет под контроль автозаправки. Таким образом вырисовывается цепочка от сибирской скважины до бака автомобиля на украинской( и не только ) автодороге. Хозяев Линоса не интересут нефть конкурентов а только своя. Так же ведет себя Лукойл ( правда на прибалтийском и американском направлении). Ему уже принадлежат завод и заправки даже в США. И работает танкерный флот Лукойла. Тоже можно сказать про Татнафту, Славнефть , Юкос. Вы меня поражаете ! У Вас "Між іншим пригадайте, коли власник одного НПЗ (Херсонського здається) чеченець за національністю почав робити кроки до постачання нафти з Казахстану, що трапилось?" . Завод, о котором Вы говорите(ХНОС), принадлежит компании "КАзахОйл" и перерабатывает казахскую нефть. Для чего он и был куплен казахской компанией. Что касется катастрофы то давным давно расшифрованы записи черных ящиков. На них А.Боровик уговаривал командира дать ему штурвал и тот после уговоров дал ему порулить. Затем правда матом орал "Что ты наделал" но было поздно. У Вас "А мене не цікавить що там москалі пишуть.". Это Ваше право. Но ссылки на сайте которые я Вам имел удовольствие привести - азербайджанские , украинские и др. У Вас "Тому такий вий з приводу термінала і труби. ". Если бы дело ограничилось воем то и вытерпеть можно . Но дело в том , Россия бьет Украину по морде своими новыми трубами которые работают на полную мощность в то время как Од-Бр стоит уже почти год сухая. Сотни украинцев теряют работу (например сотрудники Приднепровских нефтепроводов , где транзит уменшился на 30 млн тонн из-за введенной российской трубы Суходольная -Родионовская). В то время как Од-бРОДЫ СТОИТ И БЕЗДЕЙСТВУЕТ российские терминалы на Черном ( Новороссийск, Юзеевка) и Балтийском море(Приморск) работают на полную мощность а вся эта нефть могла бы пойти через Украину при правильной и умной политике. Россия уже хочет поставлять в Европу не нефть а нефтепродукты и для этого Путин подписал указ о строительстве продуктопровода до Приморска. Не успели высохнуть чернила на указе как выстроилась очередь желающих предоставит кредиты для стройки, потому что это не ПОЛИТИЧЕСКАЯ дурь типа Од-Бр а исключительно выгодный ЭКОНОМИЧЕСКИЙ проект с окупаемостью 2-4 года. Строители не будут ждать пока премьер России выделит бюджетные деньги ( как Ющенко на посту премьера). Я вообще не понимаю какая нефть может пойти через Од-Броды? На Черном море есть два экспортных терминала : в России (Новороссийск) и Грузия(Супса). Зачем танкерам идущим из Супсы в Европу выкачивать нефть в Одессе и затем смешивать ее с сибирской в Бродах ??? Горазно выгодней транспортировать её сразу в Европу. Зачем россиянам тоже сгружать нефть в Одессе , тем более что все танкеры из Новороссийска на 2002 год уже законтрактованы. Вот и стоит эта труба бездействия хотя золотые стыки варились на ней в августе 2001 аккурат к юбилею, даже раньше чем российские трубы ( на Новороссиск и Приморск) . Но те работают !!!! Ладно пощажу Вас и закончу! Все равно будете твердить :" москали " " кацапы". А экономические войны с Россией будут вести долботрахи , не имеющие никакого отношения к экономике. А серьезные экономические структуры будут вести себя иначе и будут ориентироваться на Россию. С уважением LEN2002.05.08 | A.Social
З червня Росія вдвічі збільшить експортне мито на нафту
LEN писав(ла):> Пан Social ! У Вас ""Педерастією" є виключна орієнтація на одного партнера-постачальника. ". Это не педерастия а моногамия.
Дивіться статтю нижче...
> Далее когда Вы говорите о "джерелах постачання" а я говорил о нефте- транзите. Поставки нефти на Украину не зависят и не имеют никакого отношения к терминалу в Одессе и трубе Одесса-Броды. Поставки нефти на Украину определяются хозяевами нефтеперабатывающих заводов. Эти хозяева( не буду говорить из какой страны ) покупали украинские заводы для своих целей и плевать им на Одесский терминал.
Ось вам і монополія-моногамія. Нафта, її ціна і ціна на бензин то справа російських постачальників і власників НПЗ. А Україні не має і не повинно бути діла до збільшення ціни на 15%, яке реально може обернутися і в 50%. У Стейтах минулого року збільшення цін на пальне, яке і так вдвоє-втроє нижчі ніж у Європі призвело ледь не до національної кризи. А в нас А.Кінах - "уряд ніколи не використовуватиме адміністративні методи втручання в комерційну діяльність".
Ось для чого потрібна альтернативна політика, адміністративне і силове втручання, альтернативні джерела. Збільшили москалі ціни на нафту і бензин, а ми завезли з інших країн дешевий бензин - хай їхні заводи простоюють. Хай піднімаються робітники і йдуть громити офіси свої московських хазяїв.
Нам розповідають, що світова ціна піднялася, а за іншими повідомленнями - впала на 3% після рішення Іраку відновити постачання й можливого зняття ембаргу на споживчі товари до Іраку. Окрім того ми знаємо, що сезонні коливання мають іншу тенденцію, ціна зростає восени, напередодні опалювального сезону в Стейтах та інших країнах.
= = = = = = =
З червня Росія вдвічі збільшить експортне мито на нафту
Федеральна комісія із захисних заходів у зовнішній торгівлі Російської Федерації прийняла рішення про підвищення експортного мита на нафту, що зумовлене зовнішньою кон'юнктурою. Світова ціна на нафту на даний момент невпинно зростає. Усе це призведе до зростання цін на нафтопродукти в Україні цього літа.
Кореспондент.net
Травень 08, 10:45
http://www.korespondent.net/main.php?arid=20663
Світова ціна на нафту за останні два місяці піднялася майже до 23 доларів за барель, повідомляється на сайті телекомпанії "Студія 1+1" .
Щоб не допустити надприбутків для нафтовиків російський уряд підвищує експортні митні ставки з 9,2 до 20,4 доларів за тонну. За підрахунками фахівців, ця обставина, а також підвищений сезонний попит і технологічні простої кількох українських нафтопереробних заводів спричинять зростання цін на українському ринку нафтопродуктів не менш ніж на 15%, чи в середньому на 30 копійок за літр бензину.
Як повідомив начальник відділу маркетингу "ТНК-Україна" Віталій Фісун, "Нафтопродуктів буде багато, але вони будуть за вищими цінами. І знижувати їх невигідно тому, що легше поставити на експорт, тим більш немає імпорту".
У такій ситуації уряду доведеться застрахуватися від можливих спекуляцій на ринку. Головні інструменти – точний прогноз і тимчасові податкові поступки для постачальників нафти. Прем'єр-міністр України Анатолій Кінах у зв'язку з цим зазначив: "Ми будемо робити все, щоб не допустити у період після підвищення експортного мита монопольного впливу на стрибки цін з боку суб'єктів цього ринку в Україні, тобто нафтових компаній. Але уряд ніколи не використовуватиме адміністративні методи втручання в комерційну діяльність".
За прогнозами фахівців, у цій ситуації паливна криза Україні не загрожує. Ринок нафтопродуктів достатньо насичений. В Україні у цьому секторі працюють російські і казахські нафтові компанії, які володіють чотирма найпотужнішими вітчизняними нафтопереробними заводами. Обсяги поставок російської нафти у першому кварталі вже перевищили заплановані 3,7 мільйонів тонн.