Максим СТРІХА: ВИБОРИ-2002 ПІД МІКРОСКОПОМ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
07/02/2002 | Михайло Свистович
ВИБОРИ-2002 ПІД МІКРОСКОПОМ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ: ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ТА ФАЛЬСИФІКАТОРИ
Упродовж кількох років Інститут відкритої політики здійснює аналіз оприлюднених результатів українських виборів. Керівником цієї програми є відомий учений-демограф, професор, лауреат Державної премії України В.Войтенко. Математичний аналіз масиву виборчих протоколів парламентських виборів-1998, президентських виборів-1999, “референдуму”-2000 з використанням методів кореляційного аналізу та Бенфорда-Нігріні засвідчив високий рівень фальсифікації результатів народного волевиявлення.
Підсумки такого аналізу щодо парламентських виборів-2002 викладено в брошурі проф. В.Войтенка “Вибори-2002. Нариси з політичної арифметики”. У передньому слові “Україна: знову на переломі” народний депутат України, голова УРП “Собор”, президент Інституту відкритої політики Анатолій МАТВІЄНКО дає розгорнутий політологічний аналіз уроків політичних подій останніх місяців, розмірковує щодо сьогоднішніх завдань демократичної опозиції. Він наголошує: “Україна, використовуючи крилатий вислів В’ячеслава Липинського, справді стоїть «на переломі». Вибори за пропорційною частиною показали - наше суспільство вже достатньо зріле, має достатній демократичний потенціал для того, щоб на ділі обрати справедливість, цивілізацію, національні й загальносвітові гуманістичні цінності, рух у бік облаштованої і затишної Європи.
І водночас вибори за «мажоритаркою» продемонстрували - перед українським суспільством є й інший імовірний сценарій. Це - рух до авториторизму, до тотальної покори народу й безроздільного панування бюрократично-бізнесово-кримінальних кланів. Цей сценарій уже фактично реалізовано на Донеччині, де використання адмінресурсу й зухвала фальсифікація виборів на користь блоку «ЗаЄдУ» стали тотальними”.
Що ж до власне аналізу виборчих протоколів, то на увагу заслуговують насамперед такі його результати. Насамперед, виявлено чітку кореляцію між рядом соціально-економічних та мовно-культурних характеристик регіонів та голосуванням виборців цих регіонів за різні партії та блоки.
Так, маємо чіткий поділ репрезентованих у парламенті сил на дві групи: умовно кажучи, “українську” і “російську”. Чітку “україномовну” орієнтацію мають прихильники БЮТи, “Нашої України” та СПУ (коефіцієнт кореляції між результатами цих блоків та “україномовністю” регіону складає +0,77, +0,65 та +0,40 відповідно). Натомість відповідні коефіцієнти для КПУ, “ЗаЄдУ”” та СДПУ(о) складають відповідно –0,81, -0,51 та –0,44, що дозволяє говорити про переважно російськомовний електорат названих сил.
Показано, що рівень “люмпенізованості” регіону (високий показник алкоголізму, злочинності, позашлюбних народжень) сприяє вищому результатові в цьому регіоні КПУ, “ЗаЄдУ” та СДПУ(о). Водночас результати БЮТи, “Нашої України” та СПУ на загал суттєво вищі в регіонах, де “показник люмпенізованості” нижчий.
Окремо розглядався “портрет” виборців СДПУ(о). Отримані результати дозволяють зрозуміти, чому партія, маючи великі фінансові та організаційні можливості, отримала порівняно невисокий показник за загальнонаціональним списком. Виявляється... СДПУ(о) не має чітко окресленого виборця. За партію потроху голосували всі – старші й молодші, городяни й селяни, “ліві” та “праві”. Така ситуація є для самої партії небезпечною, бо політична сила без окресленої електоральної бази ризикує зійти нанівець.
Нарешті, діагностика результатів голосування за блок “За Єдину Україну” з використанням методу Бенфорда-Нігріні дозволяє з певністю стверджувати: ці результати були підтасовані. Методами підтасовки могли бути різною мірою маніпуляції бюлетенями, виборчими протоколами й самими виборцями (з використанням адміністративного ресурсу та інформаційних можливостей державних та олігархічних ЗМІ). Про це свідчать надзвичайно великі аномалії цифрограм, які віддзеркалюють результати інших політичних сил у тих регіонах, де “ЗаЄдУ” здобула свій основний результат.
Головним результатом дослідження стало чітке математичне підтвердження того факту, що робочим інструментом провладного блоку стали антидемократичні “виборчі технології”. Відтак українська опозиція може очікувати повторного застосування з боку влади таких (або ще “брудніших”) технологій на президентських виборах 2004 року. А це ставить перед опозицією чітке гасло дня – Україна після Кучми. Саме на цьому наголошує у своєму вступному слові до дослідження професора В.Войтенка один із лідерів української демократичної опозиції Анатолій Матвієнко.
Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, керівник наукових програм Інституту відкритої політики.
Упродовж кількох років Інститут відкритої політики здійснює аналіз оприлюднених результатів українських виборів. Керівником цієї програми є відомий учений-демограф, професор, лауреат Державної премії України В.Войтенко. Математичний аналіз масиву виборчих протоколів парламентських виборів-1998, президентських виборів-1999, “референдуму”-2000 з використанням методів кореляційного аналізу та Бенфорда-Нігріні засвідчив високий рівень фальсифікації результатів народного волевиявлення.
Підсумки такого аналізу щодо парламентських виборів-2002 викладено в брошурі проф. В.Войтенка “Вибори-2002. Нариси з політичної арифметики”. У передньому слові “Україна: знову на переломі” народний депутат України, голова УРП “Собор”, президент Інституту відкритої політики Анатолій МАТВІЄНКО дає розгорнутий політологічний аналіз уроків політичних подій останніх місяців, розмірковує щодо сьогоднішніх завдань демократичної опозиції. Він наголошує: “Україна, використовуючи крилатий вислів В’ячеслава Липинського, справді стоїть «на переломі». Вибори за пропорційною частиною показали - наше суспільство вже достатньо зріле, має достатній демократичний потенціал для того, щоб на ділі обрати справедливість, цивілізацію, національні й загальносвітові гуманістичні цінності, рух у бік облаштованої і затишної Європи.
І водночас вибори за «мажоритаркою» продемонстрували - перед українським суспільством є й інший імовірний сценарій. Це - рух до авториторизму, до тотальної покори народу й безроздільного панування бюрократично-бізнесово-кримінальних кланів. Цей сценарій уже фактично реалізовано на Донеччині, де використання адмінресурсу й зухвала фальсифікація виборів на користь блоку «ЗаЄдУ» стали тотальними”.
Що ж до власне аналізу виборчих протоколів, то на увагу заслуговують насамперед такі його результати. Насамперед, виявлено чітку кореляцію між рядом соціально-економічних та мовно-культурних характеристик регіонів та голосуванням виборців цих регіонів за різні партії та блоки.
Так, маємо чіткий поділ репрезентованих у парламенті сил на дві групи: умовно кажучи, “українську” і “російську”. Чітку “україномовну” орієнтацію мають прихильники БЮТи, “Нашої України” та СПУ (коефіцієнт кореляції між результатами цих блоків та “україномовністю” регіону складає +0,77, +0,65 та +0,40 відповідно). Натомість відповідні коефіцієнти для КПУ, “ЗаЄдУ”” та СДПУ(о) складають відповідно –0,81, -0,51 та –0,44, що дозволяє говорити про переважно російськомовний електорат названих сил.
Показано, що рівень “люмпенізованості” регіону (високий показник алкоголізму, злочинності, позашлюбних народжень) сприяє вищому результатові в цьому регіоні КПУ, “ЗаЄдУ” та СДПУ(о). Водночас результати БЮТи, “Нашої України” та СПУ на загал суттєво вищі в регіонах, де “показник люмпенізованості” нижчий.
Окремо розглядався “портрет” виборців СДПУ(о). Отримані результати дозволяють зрозуміти, чому партія, маючи великі фінансові та організаційні можливості, отримала порівняно невисокий показник за загальнонаціональним списком. Виявляється... СДПУ(о) не має чітко окресленого виборця. За партію потроху голосували всі – старші й молодші, городяни й селяни, “ліві” та “праві”. Така ситуація є для самої партії небезпечною, бо політична сила без окресленої електоральної бази ризикує зійти нанівець.
Нарешті, діагностика результатів голосування за блок “За Єдину Україну” з використанням методу Бенфорда-Нігріні дозволяє з певністю стверджувати: ці результати були підтасовані. Методами підтасовки могли бути різною мірою маніпуляції бюлетенями, виборчими протоколами й самими виборцями (з використанням адміністративного ресурсу та інформаційних можливостей державних та олігархічних ЗМІ). Про це свідчать надзвичайно великі аномалії цифрограм, які віддзеркалюють результати інших політичних сил у тих регіонах, де “ЗаЄдУ” здобула свій основний результат.
Головним результатом дослідження стало чітке математичне підтвердження того факту, що робочим інструментом провладного блоку стали антидемократичні “виборчі технології”. Відтак українська опозиція може очікувати повторного застосування з боку влади таких (або ще “брудніших”) технологій на президентських виборах 2004 року. А це ставить перед опозицією чітке гасло дня – Україна після Кучми. Саме на цьому наголошує у своєму вступному слові до дослідження професора В.Войтенка один із лідерів української демократичної опозиції Анатолій Матвієнко.
Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, керівник наукових програм Інституту відкритої політики.
Відповіді
2002.07.02 | Соціолог
Re: Максим СТРІХА: ВИБОРИ-2002 ПІД МІКРОСКОПОМ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
Виявляється... СДПУ(о) не має чітко окресленого виборця. За партію потроху голосували всі – старші й молодші, городяни й селяни, “ліві” та “праві”.Мені цікаво як вони здобули такі дані (вік, політична орієнтація ...) з виборчих протоколів.
Загалом аналіз дуже грубий. Він не враховує відмінності всередині регіонів.
2002.07.02 | Kostya Poroh
Ми не маємо аналізу, просто огляд ()
2002.07.02 | Соціолог
Аналіз - з назви статті
Вони це ще й математичним аналізом назвали. Цікаво Стріха дійсно кандидат фіз-мат наук чи свідомо статистичний аналіз (різновидом якого є кореляційний аналіз) обзиває математичним?2002.07.02 | Shooter
Гм...
а статистика - то не математика?Стріха вжив простіший термін.
Хоча, з іншого боку, використання вузької термінології (той чи інший метод) служить лише для "пущанія пилі в глаза"
2002.07.02 | Соціолог
Це оффтопік,
але статистичний аналіз і математичний аналіз - це дві досить різні речі.А зазначати, який метод використовувався для підтвердження чи відкинення тої чи іншої гіпотези, - це елементарне правило для всіх, хто перетендує на науковість своїх тверджень, бо інакше неможливо перевірити правильність висновків.
2002.07.02 | Shooter
Re: Це оффтопік,
Соціолог писав(ла):> але статистичний аналіз і математичний аналіз - це дві досить різні речі.
Матаналіз як наука і статистичний аналіз - таки різні підрозділи математики, тут Ви праві. Тільки який процент населення знає цю відмінність?
Стріха використав "математичний" в сенсі "чисельний".
> А зазначати, який метод використовувався для підтвердження чи відкинення тої чи іншої гіпотези, - це елементарне правило для всіх, хто перетендує на науковість своїх тверджень, бо інакше неможливо перевірити правильність висновків.
Це якщо публікується в науковому журналі. Якщо публікується в ЗМІ - це ганяння пурги.
Бо якщо я напишу, що поміряв текстуру з допомогою EBSD в кутах Бунґе (ODF), причому рахувалися ODF методом гармонійних коефіцієнтів, а тому бляха, на якій я то все міряв, має супер властивості, то, як Ви думаєте, скільки "корисної інформації" несе це повідомлення для неспеціаліста?
2002.07.02 | Михайло Свистович
Re: Ні, Стріха не кандидат фіз-мат наук
Соціолог писав(ла):> Цікаво Стріха дійсно кандидат фіз-мат наук
Стріха доктор фіз-мат наук
2002.07.02 | Breathe
метод Бенфорда-Нігріні?
цікаво, а що це за метод Бенфорда-Нігріні яким вони підтвержують фальсифікацію?2002.07.02 | Аля
Re: метод Бенфорда-Нігріні?
Рекомендую ознакомиться и с другими работами В.П.Войтенко, начиная с "Люди и выборы", вышедшей, кажется, еще в 95 году. Насколько известно мне, Владимир Платонович использует методы прямого и обратного факторного анализа, а также регрессионного анализа. Кстати, в одной из брошюр он подробно описывает метод Бенфорда-Нигрини, применяемый, скажем, в Штатах для обнаружения фальсификаций при заполнении налоговых деклараций.Думаю, Стриха применил здесь термин "математический анализ" не как общепринятое определение дифференциального и интегрального исчисления, но для определения использования математических методов при анализе в политологии.
2002.07.03 | НеДохтор
Re: додаток (анг. мова)
Аля писала:> Рекомендую ознакомиться и с другими работами В.П.Войтенко, ...
> Кстати, в одной из брошюр он подробно описывает метод Бенфорда-Нигрини, применяемый, скажем, в Штатах для обнаружения фальсификаций при заполнении налоговых деклараций.
Також можна почитати англійською (pdf-файли):
Understanding Benford's Law:
http://www.acl.com/benford/Understand_Benford.pdf
Digital Analysis Using Benford's Law:
http://www.acl.com/benford/Benfords_Law.pdf
Або замовити книжку
http://www.acl.com/benford/index.html
Digital Analysis Using Benford’s Law: Tests Statistics for Auditors
(Second Edition)
by Mark J. Nigrini, Ph.D.
It is being hailed as one of the biggest advances in fraud investigation in years. Benford’s Law explains a curious phenomenon in apparently random data, where numbers beginning with the digits 1, 2, or 3 are more common than those beginning with digits 4 – 9.
Digital Analysis Using Benford’s Law takes this theory further by providing practical applications, as well as case studies and statistical information, to help auditors and investigators find fraud, error, and waste in their own business data.
2002.07.02 | Kostya Poroh
В чому я НАУКОВО переконаний...
"рівень “люмпенізованості” регіону (високий показник алкоголізму, злочинності, позашлюбних народжень) сприяє вищому результатові в цьому регіоні КПУ, “ЗаЄдУ” та СДПУ(о)."...так це що дуже може бути, що голосування за КПУ, ЗаЄду і СДПУо може сприяти пияцтву і "люмпенізованості". Коли він робить кореляційний аналіз, то немає підстав вважати одну з перемінних наслідком другої чи навпаки!
2002.07.02 | Соціолог
Це точно! :)) (-)
2002.07.02 | Shooter
Гм-2
Kostya Poroh писав(ла):> ...так це що дуже може бути, що голосування за КПУ, ЗаЄду і СДПУо може сприяти пияцтву і "люмпенізованості". Коли він робить кореляційний аналіз, то немає підстав вважати одну з перемінних наслідком другої чи навпаки!
Що ж тоді є кореляцією згідно Вас? Як не залежність однієї змінної від іншої?
(інше питання, котра є арґумент, а котра - функція)
2002.07.02 | Соціолог
:)))
Кореляція вказує лише на існування та міру зв'язку між змінними, але нічого не каже про каузальну залежність між ними.2002.07.03 | Shooter
Згоден
Та й Стріха так і виклав: кореляція, а не наслідок2002.07.02 | franko
Xotilosja b tochishyx danyx, bo matematyky tut nebagato (-)
2002.07.02 | Serhiy Hrysch
Так, чи не міг би хтось знайти повний опис моделі?? (-)
2002.07.02 | vujko
Re: Xotilosja b tochishyx danyx, bo matematyky tut nebagato (-)
Хотiлося - маeте:http://accountspayableaudits.com/infoarchive/articles/benford/aaks.pdfhttp://www.nigrini.com/
http://www.willyancey.com/data-mining.htm
http://courses.nus.edu.sg/course/mathelmr/080498sci-benford.htm
У двох словах: цифри у багатьох типiв статистичних даних розподiленi не рiвноiмовiрно. Зокрема цифра 1 зустрiчаiтся багато частiше (у 30% випадкiв) нiж iншi. Нiгрiнi працював для
податковоi iнспекцii, але наскiльки я розумiю, його аргументи нiколи не фiгурували в судi, вони лише вказували iнспекторам потенцiйних обманщикiв для детальноi iнспекцii.