Юлія Тимошенко про владу і конституційну реформу
05/26/2003 | Олег Непокора
Юлія Тимошенко про владу і конституційну реформу
Deutsche Welle, 25.05.2003
http://www.dwelle.de/ukrainian/hintergrund/393121.html
Юлія Тимошенко про владу і конституційну реформу
Влада має намір знищити опозицію - стверджує лідер парламентської фракції БЮТ Юлія Тимошенко в інтерв»ю радіо «Німецька хвиля». Саме цій меті, на її переконання, підпорядковані намагання президента Леоніда Кучми здіснити конституційну реформу.
Політична реформа в Україні, народне обговорення ініціатив президента, підготовка до конституціного референдуму - обговорення цих тем в українських політичних колах набуває останнім часом особливої гостроти. Про їх актуальність українська редакція «Німецької хвилі» вирішила поговорити з одним з лідерів парламентської опозиції Юлією Тимошенко.
DW: Пані Тимошенко, Генеральна прокуратура знайшла причини, нові пункти звинувачення проти Вашего свекру та чоловіка, що це означеє, що стоїть за цим?
Ю.Т.: Що стосується наших стосунків з прокуратурою, то це - не стосунки мене особисто з прокуратурою, це - стосунки нашої політичної команди, з одного боку, і Кучми, з його політичною командою, з другого боку. Прокуратура - це лише інструмент, який застосовується для всіх цих політичних знущань. Суд не просто закрив всі без виключення кримінальні справи, а й підтвердив, що жодного складу злочину не існує. Це три суди, які ішли два роки. Суд звільнив з під варти людей, які незаконно утримувалися майже два роки і скасував підписку про невиїзд для тих, хто мав таку. Коли ж ми приїхали забирати людей з в"язниці, керівники слідчих ізоляторів - Київського, Лук"янівського і Чернігівського СІЗО, не випустили людей за межі в"язниці, тобто не виконали рішення суду. Вони не просто не випустили людей, але в порушення законів, дозволили прокуратурі не звільняючи їх з під варти, пред"явити їм постанову про затримання на 72 години, яка вчора була судом пролонгована до 10 діб. Все це є тяжким порушенням Конституциї, законів України, що свідчить про те, що в країні не працюють а ні закони, а ні Конституція, а діють лише прикази і диктати. Тому Генеральна прокуратура для того, щоб цих людей утримати і зберегти постійний тиск на мене, пред"явила нові звинувачення й видала постанову про затримання. Що це за обвинувачення? Ну, по-перше, ці звинувачення зовсім не нові, а є епізодами, які вже були розглянуті судом і по яким справи були закриті. Але прокуратура подала це в іншій інтерпретації. Крім того, те що інкримінується, відбулося в 1995 році і за законами України вже сплив термін давності. Тобто, справи не можна було порушувати за будь-яких обставин. Мова йде про те, що людей незаконно затримали у в"язниці, незаконно продовжують над ними знущатися і головне, що ні в мене, як народного депутата, ні в депутатів нашої фракції немає важелів впливу, щоб зупинити це беззаконня. Виникає питання, якщо депутати не можуть захистити закон, Конституцію, судове рішення, то як це можуть зробити прості люди? І я переконана, що тисячі і тисячі невиконаних судових рішень так само брутально виглядають, як і у випадку з нашою політичною командою.
DW: Як я розумію, Ви бачите це як інструмент, щоб Вас і Вашу команду ізолювати і піддати тиску. Чи є інші приклади, скажімо преса? Чи є Ви забороненною фігурою для преси, як наприклад, Мороз?
Ю.Т.: Є дві політичні фігури, по яких заборнено навіть одне слово казати, а якщо казати, то тільки в брудному контексті. Це Мороз і я. В останній час, ситуація в електронних засобах массової інформації, я маю на увазі телебачення, вже досягла апогею брутальності і залежності. Навіть під час парламентських виборів не було такого, як зараз. Нині засоби масової інформації отримують не концепції як діяти, а тексти з адміністрації президента, від яких неможливо відступити навіть на слово чи кому. Журналісти знаходять як свою позитивну думку подати, оскільки вони часто поділяють погляди оппозиції. Адміністрація президента ж зрозуміла, що журналісти знаходять засоби дати суспільству зрозуміти, що тут трошки все не так. Для того, щоб не дати журналістам можливості навіть елементи вносити в той бруд, який йде з адміністрації президента як вказівка, дають тексти, не "темники", де було - не казати про те, те й те, або казати про те, те й те гарно. Нині дають просто тексти, від якого неможливо навіть на слово відступити. І журналіст чітко читає текст і не має права навіть паузу зробити там, де коми нема. Це вже є той апогей, за яким має бути якась розв"язка. Тобто, або суспільство очиститься від всього цього, або ця криза призведе до серйозних протистоянь у суспільстві.
DW: Хотілося б поговорити про президентські вибори. Вони відбудуться через 17 місяців, але виборча кампанія вже почалася. Є чисто українські феномени, як наприклад чорний-PR, поняття, якого у Західній Європі взагалі не існує. Як, на вашу думку, влада буде намагатися утримати свої позиції?
Ю.Т.: У влади зараз мета одна - утриматись при владі Кучмі і його оточенню. Це головна мета і їй підпорядковані всі дії. Перше, що вони планують, і це є ідея Кучми, яку він проводить достатньо наполегливо, через зміни до Конституції продовжити термін перебування при владі діючого президента. Тому пропозиції змін до Конституції, які лунають від президента, не вносять баланс і гармонію в життя країни і в політику. Президент проголосив, що вибори президента і парламента він хотів би проводити в один рік, одночасно. Президентські вибори мають відбутися в 2004 році, то й парламент, якщо така поправка до Конситуції буде прийнята, має обиратися не у 2006, а у 2004 році. Кучма чудово знає, що жоден парламентар з його ж більшості не погодиться скорочувати свій термін на два роки і йти на нові вибори. Тому він запропонував наступне - на рік продовжити повноваженя і парламенту в тому числі, до 2007 року, замість 2006. Але і вибори президента він пропонує провести теж у 2007 році, для того щоб без виборів на три роки пролонгувати свої повноваження. Плюс, в запропонованих ним змінах до Конституції, посилення влади президента, повне підпорядкування парламенту і перетворення його на кишеньковий інструмент президента. І тоді, якщо це в нього пройде, а він сподівається, що для депутатів, така морква, як на рік продовжити свої повноваження, достатня, аби пролонгувати на три роки повноваження для президента. Тоді, думає він, за ці три роки вже з кишеньковим парламентом він зможе провести конституційні реформи таким чином, щоб залишитися й надалі при владі. Зараз він побачив, що в парламенті його пропозиції ідуть важко. Ні депутати опозиції, ні більшість не готові ухвалювати такі рішення. І тому зараз він готує другий шлях, це - референдум за народною ініціативою. І далі - через конституційний суд, у якому він має котрольний пакет, без голосування в парламенті просто імплементувати цю Конституцію безпосередньо з рішення референдуму.
DW: Чи ви переконані, що результати референдуму будуть бажаними для Кучми?
Ю.Т.: У цьому немає жодного сумніву. Адже фальсифікація в Україні на референдумах досягає інколи 70%. Як це, наприклад, було на минулому референдумі, який проводив теж Кучма. Тобто мова йде про те, що такий шлях він обрав для себе як головний, розуміючи, що парламент не в захопленні від його пропозицій. Що Кучму ще спиняє? Він консультується з Росією, з президенто Путіним, як Москва відреагує на таке бруталне порушення принципів демократії. З іншого боку він консультується з Європою та Сполученими Штатами і питає: що вам потрібно, для того, щоб ви заплющили очі на незаконну пролонгацію терміну? Він пропонує Сполученим Штатам терміновий вступ України до НАТО, Європі він пропонує участь у приватизації газо- і нафтотранспортних мереж, Росії він пропонує взагалі все що вона попросить. З однією умовою: щоб вони заплющили очі на таку імплементацію народної ініціативи. Але ж, наскільки ми зараз розуміємо, ні Захід, ні навіть Росія покривати ці антидемократичні речі поки що не готові. Хоча, ми володіємо інформацією, що Кучма обіцяє Росії - через три роки він підтримає будь-якого кандидата узгодженого Заходом і Росією. Я б не сказала, що ситуація для президента розгортається дуже вдало і тому в нього є готовий третій варіант, на крайній випадок. Це - план, який протягує керівник адміністрації президента Віктор Медведчук. Він хоче за декілька місяців Україну з президентсько-парламентської форми правління перетворити в суто парламентську форму правління. Але дуже спеціфічну парламентскьу форму правління. В парламенті більшість тримають три клани. Згідно з планом, до 2006 року народ буде усунуто від обрання керівника держави. Медведчук пропонує, щоб ці клани перетворили президента в англійську королеву. А парламент обере вже справжнього керівника країни, котрим тепер стане прем"єр-міністр. Прем"єром тоді може стати той самий Кучма, котрий має безцінний важіль впливу на кожного депутата більшості - це компромат. Якщо це відбудеться, то навколо потенційних кандидатів у президенти, наприклад таких як Ющенко, миттєво розчиниться парламентське середовище. Тобто групи, які входять у фракцію Ющенка, вийдуть з неї і будуть самостійно вести переговори на базі парламентської республіки. І тоді три клани матимуть до 2006 року свого прем"єра, чого їм буде достатньо, щоб керувати країною. Це не є парламентська республіка, це - олігократія, її модернізований варіант. Якщо ж три попередні варіанти не пройдуть, то існує четвертий: висунути від кланів єдиного кандидата і підтримати його всіма наявними ресурсами, а опозицію - практично знищити. Тобто вже навіть не йдеться про те, щоб роз"єднати опозицію, а саме - знищити. Я думаю, що комуністів вони чіпати не будуть, вони не вважають їх для себе небезпечними. Поки що вони не будуть чіпати й Мороза. Будуть його блокувати, дискредитувати, принижувати. А знищувати вони будуть мене і Ющенка. І я думаю, що почнуть вони з мене, бо вони вважають, що позбувшись мене, вони вирішать приблизно 90% своїх проблем. Але вже почалися процеси й проти Ющенка. Це - і Бондар, який отримав нізащо 5 років. І це вже - прямий шлях до Ющенка. І я думаю, що вони будуть саме знищувати, а не маневрувати блокуванням.
DW: Ви згадали про три клани у парламенті, могли б ви назвати що це за клани?
Ю.Т.: Перший клан очолює Ринат Ахметов, тобто донецький клан. Великий і фінансово потужній. Другий за потужністю - це клан Кучми і його зятя Пінчука. Це їхня родина і все, що з нею пов"язане. І третій клан - київський: Медведчук, Суркіс і всі, хто з ним.
DW: А як, за таких умов, опозиція взагалі сподівається на якусь перемогу. На Заході спостерігачі питають себе, чи спроможна оппозиція виставити єдиного кандидата?
Ю.Т.: Підтримка опозиції в суспільстві зростає. Тобто шанси не знижуються. І суспільство вже розуміє суть дискредитацій, які проводяться. Ніхто вже з людей не вірить заявам, що хтось з опозиції - злочинець. Але ще існує небезпека. По-перше, вибори можуть взагалі не відбутися. І тоді рейтинги, підтримка опозиції не буде взагалі мати жодного значення. Друга небезпека, коли вибори відбудуться, але президента через конституційну реформу буде позбавлено необхідних повноважень. В такому разі можна вважати, що вибори теж не відбулися, адже не станеться зміни політичних еліт. По-третє, лідери опозиції можуть взагалі не дійти до цих виборів. Хтось може опинитися у в"язниці. Я навіть не виключаю фізичного знищення, якщо для влади ситуація стане безвихідною. Тому, я вважаю, опозиції необхідно максимально консолідуватися. Від опозиції на вибори повинно йти якомога менше кандидатів. Найкраще, щоб це був єдиний кандидат, який зможе консолідувати більшість суспільства. З іншого боку ми повинні внести до Закону про вибори дуже суттєві зміни. Перш за все, потрібно, щоб, коли, не дай Боже, якийсь із кандидатів у президенти гине в трагічних обставинах, то вибори мають бути припиненими і початими заново. Тоді фізичне знищення кандидата перестає бути можливістю вирішення проблеми. Друга зміна повинна бути такою: жоден кандидат у президенти не може бути знятий з виборчих перегонів за жодних обставин. Потрібні зміни, які стосуються ЗМІ. Наприклад, обов"язковість дебатів на державних телеканалах. Я хотіла б ще звернутися до впливових політичних еліт у Європі та Сполучених Штатах. Увага демократичних інститутів світу до подій в Україні є надзвичайно важливою. Будь-які порушення демократичних норм в нашій державі повинні знаходити адекватну оцінку західних еліт. Чому я наголошую на цьому? Тому що, на жаль, іноді ми в Україні відчуваємо з боку Заходу позицію подвійних стандартів. Це відбувається наступним чином. Спершу світ заявляє, що режим в Україні антидемократичний, що президент підозрюється в низці злочинів, зокрема, несанкціонованій поставці зброї до Іраку. Але тільки президент України дасть чергову обіцянку (яку він не збирається виконувати), зразу він стає найкращим лідером пострадянських країн. Не може бути таких подвійних стандартів.
Deutsche Welle, 25.05.2003
http://www.dwelle.de/ukrainian/hintergrund/393121.html
Юлія Тимошенко про владу і конституційну реформу
Влада має намір знищити опозицію - стверджує лідер парламентської фракції БЮТ Юлія Тимошенко в інтерв»ю радіо «Німецька хвиля». Саме цій меті, на її переконання, підпорядковані намагання президента Леоніда Кучми здіснити конституційну реформу.
Політична реформа в Україні, народне обговорення ініціатив президента, підготовка до конституціного референдуму - обговорення цих тем в українських політичних колах набуває останнім часом особливої гостроти. Про їх актуальність українська редакція «Німецької хвилі» вирішила поговорити з одним з лідерів парламентської опозиції Юлією Тимошенко.
DW: Пані Тимошенко, Генеральна прокуратура знайшла причини, нові пункти звинувачення проти Вашего свекру та чоловіка, що це означеє, що стоїть за цим?
Ю.Т.: Що стосується наших стосунків з прокуратурою, то це - не стосунки мене особисто з прокуратурою, це - стосунки нашої політичної команди, з одного боку, і Кучми, з його політичною командою, з другого боку. Прокуратура - це лише інструмент, який застосовується для всіх цих політичних знущань. Суд не просто закрив всі без виключення кримінальні справи, а й підтвердив, що жодного складу злочину не існує. Це три суди, які ішли два роки. Суд звільнив з під варти людей, які незаконно утримувалися майже два роки і скасував підписку про невиїзд для тих, хто мав таку. Коли ж ми приїхали забирати людей з в"язниці, керівники слідчих ізоляторів - Київського, Лук"янівського і Чернігівського СІЗО, не випустили людей за межі в"язниці, тобто не виконали рішення суду. Вони не просто не випустили людей, але в порушення законів, дозволили прокуратурі не звільняючи їх з під варти, пред"явити їм постанову про затримання на 72 години, яка вчора була судом пролонгована до 10 діб. Все це є тяжким порушенням Конституциї, законів України, що свідчить про те, що в країні не працюють а ні закони, а ні Конституція, а діють лише прикази і диктати. Тому Генеральна прокуратура для того, щоб цих людей утримати і зберегти постійний тиск на мене, пред"явила нові звинувачення й видала постанову про затримання. Що це за обвинувачення? Ну, по-перше, ці звинувачення зовсім не нові, а є епізодами, які вже були розглянуті судом і по яким справи були закриті. Але прокуратура подала це в іншій інтерпретації. Крім того, те що інкримінується, відбулося в 1995 році і за законами України вже сплив термін давності. Тобто, справи не можна було порушувати за будь-яких обставин. Мова йде про те, що людей незаконно затримали у в"язниці, незаконно продовжують над ними знущатися і головне, що ні в мене, як народного депутата, ні в депутатів нашої фракції немає важелів впливу, щоб зупинити це беззаконня. Виникає питання, якщо депутати не можуть захистити закон, Конституцію, судове рішення, то як це можуть зробити прості люди? І я переконана, що тисячі і тисячі невиконаних судових рішень так само брутально виглядають, як і у випадку з нашою політичною командою.
DW: Як я розумію, Ви бачите це як інструмент, щоб Вас і Вашу команду ізолювати і піддати тиску. Чи є інші приклади, скажімо преса? Чи є Ви забороненною фігурою для преси, як наприклад, Мороз?
Ю.Т.: Є дві політичні фігури, по яких заборнено навіть одне слово казати, а якщо казати, то тільки в брудному контексті. Це Мороз і я. В останній час, ситуація в електронних засобах массової інформації, я маю на увазі телебачення, вже досягла апогею брутальності і залежності. Навіть під час парламентських виборів не було такого, як зараз. Нині засоби масової інформації отримують не концепції як діяти, а тексти з адміністрації президента, від яких неможливо відступити навіть на слово чи кому. Журналісти знаходять як свою позитивну думку подати, оскільки вони часто поділяють погляди оппозиції. Адміністрація президента ж зрозуміла, що журналісти знаходять засоби дати суспільству зрозуміти, що тут трошки все не так. Для того, щоб не дати журналістам можливості навіть елементи вносити в той бруд, який йде з адміністрації президента як вказівка, дають тексти, не "темники", де було - не казати про те, те й те, або казати про те, те й те гарно. Нині дають просто тексти, від якого неможливо навіть на слово відступити. І журналіст чітко читає текст і не має права навіть паузу зробити там, де коми нема. Це вже є той апогей, за яким має бути якась розв"язка. Тобто, або суспільство очиститься від всього цього, або ця криза призведе до серйозних протистоянь у суспільстві.
DW: Хотілося б поговорити про президентські вибори. Вони відбудуться через 17 місяців, але виборча кампанія вже почалася. Є чисто українські феномени, як наприклад чорний-PR, поняття, якого у Західній Європі взагалі не існує. Як, на вашу думку, влада буде намагатися утримати свої позиції?
Ю.Т.: У влади зараз мета одна - утриматись при владі Кучмі і його оточенню. Це головна мета і їй підпорядковані всі дії. Перше, що вони планують, і це є ідея Кучми, яку він проводить достатньо наполегливо, через зміни до Конституції продовжити термін перебування при владі діючого президента. Тому пропозиції змін до Конституції, які лунають від президента, не вносять баланс і гармонію в життя країни і в політику. Президент проголосив, що вибори президента і парламента він хотів би проводити в один рік, одночасно. Президентські вибори мають відбутися в 2004 році, то й парламент, якщо така поправка до Конситуції буде прийнята, має обиратися не у 2006, а у 2004 році. Кучма чудово знає, що жоден парламентар з його ж більшості не погодиться скорочувати свій термін на два роки і йти на нові вибори. Тому він запропонував наступне - на рік продовжити повноваженя і парламенту в тому числі, до 2007 року, замість 2006. Але і вибори президента він пропонує провести теж у 2007 році, для того щоб без виборів на три роки пролонгувати свої повноваження. Плюс, в запропонованих ним змінах до Конституції, посилення влади президента, повне підпорядкування парламенту і перетворення його на кишеньковий інструмент президента. І тоді, якщо це в нього пройде, а він сподівається, що для депутатів, така морква, як на рік продовжити свої повноваження, достатня, аби пролонгувати на три роки повноваження для президента. Тоді, думає він, за ці три роки вже з кишеньковим парламентом він зможе провести конституційні реформи таким чином, щоб залишитися й надалі при владі. Зараз він побачив, що в парламенті його пропозиції ідуть важко. Ні депутати опозиції, ні більшість не готові ухвалювати такі рішення. І тому зараз він готує другий шлях, це - референдум за народною ініціативою. І далі - через конституційний суд, у якому він має котрольний пакет, без голосування в парламенті просто імплементувати цю Конституцію безпосередньо з рішення референдуму.
DW: Чи ви переконані, що результати референдуму будуть бажаними для Кучми?
Ю.Т.: У цьому немає жодного сумніву. Адже фальсифікація в Україні на референдумах досягає інколи 70%. Як це, наприклад, було на минулому референдумі, який проводив теж Кучма. Тобто мова йде про те, що такий шлях він обрав для себе як головний, розуміючи, що парламент не в захопленні від його пропозицій. Що Кучму ще спиняє? Він консультується з Росією, з президенто Путіним, як Москва відреагує на таке бруталне порушення принципів демократії. З іншого боку він консультується з Європою та Сполученими Штатами і питає: що вам потрібно, для того, щоб ви заплющили очі на незаконну пролонгацію терміну? Він пропонує Сполученим Штатам терміновий вступ України до НАТО, Європі він пропонує участь у приватизації газо- і нафтотранспортних мереж, Росії він пропонує взагалі все що вона попросить. З однією умовою: щоб вони заплющили очі на таку імплементацію народної ініціативи. Але ж, наскільки ми зараз розуміємо, ні Захід, ні навіть Росія покривати ці антидемократичні речі поки що не готові. Хоча, ми володіємо інформацією, що Кучма обіцяє Росії - через три роки він підтримає будь-якого кандидата узгодженого Заходом і Росією. Я б не сказала, що ситуація для президента розгортається дуже вдало і тому в нього є готовий третій варіант, на крайній випадок. Це - план, який протягує керівник адміністрації президента Віктор Медведчук. Він хоче за декілька місяців Україну з президентсько-парламентської форми правління перетворити в суто парламентську форму правління. Але дуже спеціфічну парламентскьу форму правління. В парламенті більшість тримають три клани. Згідно з планом, до 2006 року народ буде усунуто від обрання керівника держави. Медведчук пропонує, щоб ці клани перетворили президента в англійську королеву. А парламент обере вже справжнього керівника країни, котрим тепер стане прем"єр-міністр. Прем"єром тоді може стати той самий Кучма, котрий має безцінний важіль впливу на кожного депутата більшості - це компромат. Якщо це відбудеться, то навколо потенційних кандидатів у президенти, наприклад таких як Ющенко, миттєво розчиниться парламентське середовище. Тобто групи, які входять у фракцію Ющенка, вийдуть з неї і будуть самостійно вести переговори на базі парламентської республіки. І тоді три клани матимуть до 2006 року свого прем"єра, чого їм буде достатньо, щоб керувати країною. Це не є парламентська республіка, це - олігократія, її модернізований варіант. Якщо ж три попередні варіанти не пройдуть, то існує четвертий: висунути від кланів єдиного кандидата і підтримати його всіма наявними ресурсами, а опозицію - практично знищити. Тобто вже навіть не йдеться про те, щоб роз"єднати опозицію, а саме - знищити. Я думаю, що комуністів вони чіпати не будуть, вони не вважають їх для себе небезпечними. Поки що вони не будуть чіпати й Мороза. Будуть його блокувати, дискредитувати, принижувати. А знищувати вони будуть мене і Ющенка. І я думаю, що почнуть вони з мене, бо вони вважають, що позбувшись мене, вони вирішать приблизно 90% своїх проблем. Але вже почалися процеси й проти Ющенка. Це - і Бондар, який отримав нізащо 5 років. І це вже - прямий шлях до Ющенка. І я думаю, що вони будуть саме знищувати, а не маневрувати блокуванням.
DW: Ви згадали про три клани у парламенті, могли б ви назвати що це за клани?
Ю.Т.: Перший клан очолює Ринат Ахметов, тобто донецький клан. Великий і фінансово потужній. Другий за потужністю - це клан Кучми і його зятя Пінчука. Це їхня родина і все, що з нею пов"язане. І третій клан - київський: Медведчук, Суркіс і всі, хто з ним.
DW: А як, за таких умов, опозиція взагалі сподівається на якусь перемогу. На Заході спостерігачі питають себе, чи спроможна оппозиція виставити єдиного кандидата?
Ю.Т.: Підтримка опозиції в суспільстві зростає. Тобто шанси не знижуються. І суспільство вже розуміє суть дискредитацій, які проводяться. Ніхто вже з людей не вірить заявам, що хтось з опозиції - злочинець. Але ще існує небезпека. По-перше, вибори можуть взагалі не відбутися. І тоді рейтинги, підтримка опозиції не буде взагалі мати жодного значення. Друга небезпека, коли вибори відбудуться, але президента через конституційну реформу буде позбавлено необхідних повноважень. В такому разі можна вважати, що вибори теж не відбулися, адже не станеться зміни політичних еліт. По-третє, лідери опозиції можуть взагалі не дійти до цих виборів. Хтось може опинитися у в"язниці. Я навіть не виключаю фізичного знищення, якщо для влади ситуація стане безвихідною. Тому, я вважаю, опозиції необхідно максимально консолідуватися. Від опозиції на вибори повинно йти якомога менше кандидатів. Найкраще, щоб це був єдиний кандидат, який зможе консолідувати більшість суспільства. З іншого боку ми повинні внести до Закону про вибори дуже суттєві зміни. Перш за все, потрібно, щоб, коли, не дай Боже, якийсь із кандидатів у президенти гине в трагічних обставинах, то вибори мають бути припиненими і початими заново. Тоді фізичне знищення кандидата перестає бути можливістю вирішення проблеми. Друга зміна повинна бути такою: жоден кандидат у президенти не може бути знятий з виборчих перегонів за жодних обставин. Потрібні зміни, які стосуються ЗМІ. Наприклад, обов"язковість дебатів на державних телеканалах. Я хотіла б ще звернутися до впливових політичних еліт у Європі та Сполучених Штатах. Увага демократичних інститутів світу до подій в Україні є надзвичайно важливою. Будь-які порушення демократичних норм в нашій державі повинні знаходити адекватну оцінку західних еліт. Чому я наголошую на цьому? Тому що, на жаль, іноді ми в Україні відчуваємо з боку Заходу позицію подвійних стандартів. Це відбувається наступним чином. Спершу світ заявляє, що режим в Україні антидемократичний, що президент підозрюється в низці злочинів, зокрема, несанкціонованій поставці зброї до Іраку. Але тільки президент України дасть чергову обіцянку (яку він не збирається виконувати), зразу він стає найкращим лідером пострадянських країн. Не може бути таких подвійних стандартів.