05/27/2003 | Олег Непокора

27.05.2003 11:30

В останні дні можновладці та прокуратура розпочали справжній наступ на судову владу в Україні. Тиск на суддів, використання судів у фальсифікованих політичних справах, грубе порушення закону та принципів судочинства - ось далеко не повний перелік дій і вчинків влади в напрямі ліквідації самого інституту незалежного суду в Україні.



В п'ятницю 23 травня сталася безпрецедентна, за можливими негативними наслідками подія, що символізує відвертий наступ на незалежність судової влади в Україні. Порушення Генпрокуратурою кримінальної справи щодо суддів Київського апеляційного суду, які визнали всі репресії щодо Юлії Тимошенко, її родичів та колишніх колег незаконними і безпідставними, а також проведення обшуку в приміщенні суду, свідчать лише про те, що державні каральні органи навіть не приховують - їх метою є ліквідація незалежного суду.
Необхідно нагадати, що всі суди і всі судді, які ухвалювали позитивні для Юлії Тимошенко рішення, миттєво зазнавали репресій. Судді переслідуються, незаконно звільняються з посад, їх родини залякують та шантажують. Цього разу жертвами прокуратури та влади стали судді апеляційного суду О. А. Коротких, К.Г. Леонтович, І.Ю. Ященко.
Очевидно, Генеральна прокуратура визнає тільки ті судові ухвали, які сама готує і готова примиритися з рішенням тільки тих суддів, яких самі прокурори підшукують для виконання брудних політичних замовлень.

Наступним кроком до ліквідації незалежного судочинства став справжній фарс, що відбувся у Печерському районному суді міста Києва 23 травня.
Розгляд справи з видачі санкції на арешт Геннадія Тимошенко та Антоніни Балюри, позначився безпрецедентним беззаконням, грубим порушенням принципів судочинства та елементарних норм людської моралі і порядності. Суд брутально розтоптав права людини та всі поняття про професійну честь і гідність. Перелік найгрубіших порушень, вчинених в ході цього процесу, поданий нижче, яскраво демонструє міру залежності судової влади від прокуратури та адміністрації президента, що вже кілька місяців поспіль знущаються над невинними людьми.

1. За чинним кримінально-процесуальним кодексом (п.2-1 ч.1 ст.54 КПК України), судді, які під час досудового розслідування справи вирішували питання щодо обрання запобіжного заходу не можуть розглядати справу про видачу санкції на арешт. Однак ті ж судді - Малинін та Кузьменко, що раніше вже розглядали питання про обрання запобіжного заходу стосовно Геннадія Тимошенко та Антоніни Балюри 16 травня 2003 року, розглядали і справу про видачу санкції. Так порушення саме по собі є достатнім аргументом для відводу суду, однак зауваження адвоката не були прийняті, а судді не були відведені без жодних пояснень та мотивації щодо цього відверто незаконного рішення.
Лишається додати, що саме ці судді нещодавно указом президента були переведені на посади в Києві - очевидно в самій столиці суддів, готових виконати брудне політичне замовлення не знайшлося.

2. Затримання Геннадія Тимошенко та Антоніни Балюри 16 травня 2003 року відбулося таємно, без повідомлення адвокатів про відповідне засідання суду. Це є грубим порушенням чинного законодавства та загальних принципів судочинства, в тому числі - й щодо принципу змагальності сторін у процесі. Суд ніяк не прокоментував і це порушення.

3. Розгляд питання про санкцію на арешт відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства мусить обов'язково розглядатися одночасно із скаргою адвокатів на незаконність затримання. Однак суд, ніяк не пояснивши свого рішення, розвів ці питання не тільки в часі, але і в "просторі", перенісши розгляд скарги адвоката в інше адміністративне приміщення. Відповідно необхідність розгляду скарги захисників просто відпала, бо навіть її задовільнення після видачі санкції на арешт не нестиме жодних юридичних наслідків.

4. Після того, як на ці порушення Печерський районний суд абсолютно не зважив і проігнорував аргументи захисту, адвокати знову заявили відвід суду, як такого, що не керується законами, а тому не може здійснювати судочинство. Але суд ще раз грубо проігнорував законну вимогу адвокатів.

5. Прокуратура не надала жодного аргументу щодо підстав арешту Геннадія Тимошенка та Антоніни Балюри і не пояснила як саме вони наче б то будуть "ухилятися від слідства та чинити тиск на слідчих". Суд відмовився запитувати у прокуратури пояснень щодо змісту даних претензій.

6. Відповідно до статті 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 1957 року, ратифікованої Законом України №43/98-ВР від 16 січня 1998 року, екстрадована особа (якими є Геннадій Тимошенко та Антоніна Балюра) не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім порушення, за яке її було видано (екстрадовано); її свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися. Генеральна прокуратура України сфальсифікувала нову кримінальну справу, перекваліфікували склад "злочину" і, відповідно, порушили вже не тільки українське, але й міжнародне законодавство. Однак суд не зважив і на це правопорушення.

7. Відповідно до кримінального кодексу, за якими порушувалися кримінальні справи щодо Геннадія Тимошенка та Антоніни Балюри, інкриміновані "злочини" належать до категорії злочинів середньої тяжкості і передбачають покарання віком від 2 до 5 років. Арешт на час ведення слідства у цих випадках не передбачений. Окрім того, за цими статтями існує термін давності правопорушення - 5 років. Справи ж, які інкримінує прокуратура, мають термін давності 7 років і взагалі не повинні братися до розгляду. Суд проігнорував це порушення.

8. На даний момент Геннадій Тимошенко та Антоніна Балюра є пенсіонерами, відносно яких, впродовж останніх років, за подібні правопорушення, видано кілька амністій. Відповідно, вони взагалі не підлягають кримінальному переслідуванню. Суд проігнорував цей аргумент захисту.

9. Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства, у тому випаду коли тривалість арешту перевищує термін 2 місяці, питання видачі наступної санкції про арешт може бути видано тільки апеляційним судом. Геннадій Тимошенко і Антоніна Балюра перебувають під арештом уже близько року. Відповідно, печерський суд взагалі не мав права розглядати це питання.

10. Вся так звана "нова" справа щодо Геннадія Тимошенка та Антоніни Балюри є ні чим іншим, як "старою" сфальсифікованою справою, відносно якої Київський апеляційний суд виніс ухвалу про не винуватість і незаконність утримання під вартою. Прокуратура грубо зманіпулювала законом і лише фальсифікувала старі спростовані судом звинувачення на новий лад.

11. Завідувач кафедри судової медицини та основ права Київського медичного інститут, академік А.С. Лісовий, на прохання адвокатів, підготував фахові висновки щодо стану здоров'я Геннадія Тимошенка, який, зокрема містить результативну частину наступного змісту: "викладені в довідках дані про сучасний стан здоров'я гр. Тимошенка Г.О. свідчать про можливість розвитку небезпечних для життя ускладнень, а при неможливості отримання відповідної допомоги, вони можуть привести до смерті". Печерський районний суд грубо проігнорував ці застереження, хоча подібне "ігнорування" заслуговує найменування відвертого садизму та знущання над людьми.


Блок Юлії Тимошенко висловлює рішучий протест тиску на судову владу в Україні і вимагає негайно припинити будь-які репресії щодо суддів, ще здатних приймати в цій країні рішення відповідно до чинного законодавства, а не запитів тоталітарної влади.

Блок Юлії Тимошенко звертається до моніторингового комітету ПАРЄ, комісії ООН з прав людини, ОБСЄ, послів іноземних держав в Україні, міжнародних правозахисних організацій, Вищої ради юстиції, Ради суддів з проханням не залишити ситуацію, що склалася в системі українського судочинства без уваги і не допустити знищення незалежного суду в Україні. Блок Юлії Тимошенко просить захистити суддів від свавілля влади та прокуратури.

Блок Юлії Тимошенко вимагає негайного звільнення всіх політичних в'язнів України!


26 травня 2003 р.

Блок Юлії Тимошенко