МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

06/07/2003 | Спостерігач
http://www.zn.kiev.ua/op/show/446/38771/
О’РЕВУАР, МАРІАННО… АУФ ВІДЕРЗЕЄН, ЛІЛІ МАРЛЕН… АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

  Ральф ПЕТЕРС






Стаття американця Ральфа Петерса, опублікована 15 травня ц.р. у німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, лише елемент дискусії, яку ведуть яйцеголові Старого та Нового Світу. Матеріал викликав бурю емоцій та небачену досі кількість відгуків, причому не лише в Німеччині, а й у всій Європі. Підняті в статті питання — про систему світопорядку, що склалася на сьогодні, про майбутнє відносин між США, з одного боку, і Німеччиною та Францією, з іншого, — на тлі іракської кампанії, безсумнівно, набули пріоритетного звучання в усьому світі. Ми віддаємо належне колегам, які насмілилися опублікувати таку різку статтю, прекрасно розуміючи, який шквал небезпідставної критики обрушиться на них із боку обурених співгромадян.
Ми виносимо статтю Р.Петерса на суд читачів «ДТ» без купюр, хоча маємо власне судження відносно форми й тону наведених автором аргументів. Нами рухає розуміння того факту, що уникнути відповідей на поставлені в статті питання не можна: є підстави вважати, що так, як Петерс, в Америці думає багато хто, якщо не більшість.
Те, що американці мають й інші думки, підтверджує стаття Томаса Л.Фрідмана, опублікована 2 червня ц.р. у газеті The International Herald Tribune. Автор пропонує інший варіант відповіді на те саме запитання: чому сьогодні весь світ ненавидить Америку?
Чиї аргументи переконливіші, вирішувати читачам. Ми переконані в одному: через мовний бар’єр громадяни України не можуть бути необізнаними з принциповими світовими дискусіями, адже з трьох стратегічних векторів зовнішньої політики два — спрямовані саме на Європу та США. Занадто багато для України та в Україні залежить від того, наскільки гармонічними, чи навпаки — конфліктними, будуть відносини між Америкою та Старої Європою, якими будуть НАТО й Європейський Союз у майбутньому, коли ми дозріємо до вступу в ці, сьогодні все ще потужні й досить ефективні структури.
Ральф Петерс — відставний офіцер Збройних сил США, автор шістнадцяти книжок, включаючи романи, збірники есе та праці зі стратегії. Остання його книжка — «За межами терору: стратегія в мінливому світі».
Томас Л.Фрідман — кореспондент американської газети The New York Times. Має оксфордський диплом магістра в галузі сучасних близькосхідних досліджень. Вісім років працював кореспондентом на Близькому Сході. Його книжка «З Бейрута до Єрусалима» (1989), видана на десяти мовах світу, стала бестселером і до сьогодні в багатьох школах та університетах використовується як підручник по Близькому Сходу.
«Стара Європа» нагадує американцям арабський квартал. Європейці воліють залишатися в солодкому невіданні, уникають дивитися в обличчя реальності, багато говорять, мало роблять і звинувачують Сполучені Штати у власних проблемах. Гасла демонстрантів на берлінських вулицях мало різнилися від тих, які донедавна можна було почути в центрі Багдада. Європейська звичка скаржитися, прагнення звинувачувати Америку в усіх гріхах, приписувати собі всі чесноти і надзвичайна несамокритичність бентежать американців. Ми вважали вас дорослими, але з протилежного берега Атлантики ви виглядаєте як примхливі діти. А ваші недавні спалахи роздратування змушують американського «старшого брата» тримати вас за порогом світового дому.
Тріщина, що з’явилася в результаті недавньої конфронтації між Сполученими Штатами і тими державами, лексикон яких скоротився до єдиного слова «Ні!», вимовленого з франко-німецьким прононсом, буде загладжена — на поверхні. Ми продовжимо співробітничати в питаннях, що становлять взаємний інтерес. Однак у душі навіть найбільш прагматичні американці вважають украй безчесні нападки на Америку з боку Франції та Німеччини (Бельгію просто не візьмемо до уваги), разом із безсовісним манірничанням панів Шрьодера і Ширака, достатньою підставою для розриву нашого довгого «шлюбу з розрахунку». Розлучення давно назріло.
Ігнорування «Старої Європи» у питаннях великої стратегії розв’яже руки Сполученим Штатам і нарешті звільнить нас від умовностей проваленої європейської моделі дипломатії, що принесла світу стільки кривавих війн, нікчемних кордонів і самовпевнених диктаторів. Останні капризи Парижа та Берліна звільнять Вашингтон від полону ілюзій, від сну, який дозволяв привидам Європи впливати на рішення Америки. Тепер ви розбудили нас, і ми побачили, що вплив Європи був нічим іншим, як тінню поганого сну. Ми більше не підпорядковуємося вашим кривавим, продажним правилам світооблаштування — ми встановимо наші власні правила. Чимало наших нових правил вам не сподобаються. Однак, перефразуючи зауваження Фрідріха Великого про Марію Терезію, ви поплачете, але візьмете свою частку трофеїв.
У результаті серії чималих стратегічних прорахунків Франція та Німеччина втратили підтримку за кордоном — не тільки в США, а й у світі в цілому. Вам здавалося, що досвіт антиамериканізму дає вам шанс. Полудень висвітив усе ваше безглуздя та безсилля. Німеччині це розлучення дасть певні переваги. Американські війська незабаром почнуть назавжди залишати Німеччину, за ними підуть об’єкти інфрастуктури, що менш мобільні. З практичної та психологічної точок зору це вигідно Німеччині — і дуже вигідно американським збройним силам, які перетворилися на «дійну» корову для ваших ненаситних установ, починаючи від залізниць і закінчуючи профспілками.
НАТО, звісно, виживе. Як і Європейський Союз, це неперевершене місце працевлаштування європейських бюрократів. Але на перший план у стратегічних розрахунках Вашингтона вийдуть інші двосторонні і багатосторонні військові союзи. З іншого боку, Німеччина втратить ледь не весь свій дипломатичний вплив за межами континентальної Європи — втім, Берлін його не дуже-то й мав, принаймні після 1945 року.
Світ прийматиме як засіб платежу ваші євро, але не буде серйозно сприймати вас самих. Ви прагнули незалежності від Америки. Тепер ви її отримали. Бажаємо удачі. Ми легко перемогли у своїй війні, без вашої допомоги і попри ваші протести. Не заспокоюйте себе гарними словами про те, що ви відмовилися бути васалами Америки. Ніхто в Сполучених Штатах не ставив під сумнів право Німеччини самій вирішувати, підтримувати їй наші зусилля з повалення Саддама Хусейна чи ні. Німеччина мала повне право відмовитися від участі. Нас, однак, зачепило те, яким чином ви це зробили.
Федеральний канцлер Шрьодер здивував нас. Ми вже давно зрозуміли, що він політичний шарлатан, але масштаби його демагогії та наївна нездатність передбачати наслідки свого красномовства нас усе ж здивували. Пан Шрьодер став людиною, позбавленою будь-яких переконань, людиною без чеснот, політичною твариною, котра опустилася до рівня європейської карикатури на дрібних американських політиків. Його авантюрний антиамериканізм представляється показним, беззмістовним і позбавленим внутрішньої переконаності. Втім, з іншого боку, Шрьодер виявився більш аніж типовим європейцем: він критикував, але не пропонував власних реальних рішень. Він віддав перевагу гаслам, а не принципам, вигоді — а не етиці, видаючи вузьколобий егоїзм за політичний героїзм.
Які риси краще характеризують Європу ХХІ століття? Німеччина дуже деградувала з часів Аденауера та Шмідта до періоду Герхарда Шрьодера. Нам було особливо тяжко пережити порівняння президента Буша з Гітлером, яке прозвучало з вуст членів німецького уряду. Невже хтось із читачів газети вважає таке порівняння чесним? І чи може воно виходити від німецької офіційної особи? Гадаю, ні.
Американці почули відлуння Йозефа Геббельса. Тепер усі ці демонстранти з гаслами, що прирівнюють Сполучені Штати до нацистського режиму — найбільша безтактність, виявлена Німеччиною відтоді, як охолонув останній крематорій. Трохи вгамувавшись, ми зрозуміли, що всі ці порівняння з нацизмом насправді стосуються не нас. Насправді вони стосуються вас, вашої провини і ваших комплексів.
Можливо, найпоказовішим епізодом стало телеінтерв’ю з молодим демонстрантом у Берліні після падіння Багдада. Журналіст запитав, що той думає про кадри, на яких іракці вітають американську морську піхоту і скидають пам’ятники Саддаму Хусейну. Молодий німець відповів, що ці сцени його «дратують». Безсумнівно. Дійсність і справді дратує. Так, ми знаємо, якими ви нас сприймаєте. Ви не втомлюєтеся нагадувати нам про це. Ми безкультурні, бо не знаємо дати першого виконання «Золота Рейну». Ми жорстокі, бо наше суспільство віддає перевагу можливості бути в безпеці. Ми наївні, бо не розділяємо ваших забобонів. Ми — палії війни, бо все ще віримо в цінності, які потрібно захищати. А тепер ми ще й нацисти, бо наважилися скинути диктатора, котрий знищував власний народ і своїх сусідів, котрий покривав терористів і прагнув отримати зброю масового знищення.
Безумовно, ви продовжуєте купувати нашу культурну продукцію. Ваша найздібніша молодь приїжджає до нас працювати. Ми, американці, подолали расизм, що захльостує Німеччину та Францію (хотілося б побачити в Берліні німецького Коліна Пауелла турецького походження чи в Парижі — Кондолізу Райс родом із Сенегалу), тож ми дійсно не поділяємо ваші забобони. А після 11 вересня 2001 р. ми не будемо чекати, поки на нас нападуть. Ми вдаримо першими, якщо вважатимемо, що це необхідно, і зробимо це, не питаючи дозволу Європи. Тож за європейськими мірками ми дійсно палії війни.
А як щодо обвинувачення в тому, що американці — це нові нацисти? Мені здається, я розумію суть вашої недуги. Вперше я зіштовхнувся з подібним, будучи молодим сержантом американської армії в розділеній Німеччині чверть століття тому. Через десять років після події молоді німці в розмовах неодмінно згадували різанину у в’єтнамському селі Май Лай. Це був один із двох документально підтверджених випадків жорстокості американських військ у тій війні. Було вбито майже двісті сільських жителів. Злочин не мав виправдання, і ми не намагалися знайти його. Однак ті молоді німці хапалися за трагедію Май Лай з ентузіазмом, що вразив мене. Для них дві сотні трупів у Май Лай перекреслювали Освенцім і Треблінку, шість мільйонів убитих євреїв, циган, гомосексуалістів і інакомислячих. Зміст їхньої позиції зводився ось до чого: «Подивіться! Ви, американці, так само погані, як і ми, німці, а може, навіть гірші». Мені таке порівняння не здавалося переконливим. Тепер, через багато років після того, як німецькі євреї були знищені чи вигнані (на благо Америки, спасибі вам), ви за першої нагоди звинувачуєте Ізраїль, підтримуєте усі вимоги палестинців, навіть найбільш безглузді, і поширюєте небилиці про ізраїльські жорстокості. Американці ж вважають, що ізраїльтяни борються за своє існування з тими, хто хоче знищити їх. Для вас Ізраїль — нагадування про ваші минулі діяння, і ви мститеся йому за це.
Клаузевіц більше не визначає вашу національну поведінку. Сьогодні вам слід проконсультуватися у Зігмунда Фрейда. Єврея, між іншим. Ізраїльтян обрані вами політики також називають нацистами — схоже, слово «нацист» стає вашою улюбленою образою. Іноді здається, що для вас нацисти тепер усі, крім німців. Якщо, звісно, мова не йде про арабів, котрі вбивають євреїв, — у цьому разі добрий німець говорить про борців за свободу.
Тут, в Америці, виживши в період голокосту, євреї живуть серед нас так само, як і постарілі солдати, котрі відчинили ворота Дахау. Вони були нашими батьками, нашими вчителями і нашими сусідами. Тепер зрозуміло, чому ваша риторика викликає у нас відразу? Гітлер, принаймні, був чесний у своєму фанатизмі. Тепер же ми мусимо терпіти безглузду шизофренію вашого нинішнього суспільства, котре метається між вимогами покласти край розмовам про провину німців і ревізією історії, прирівнюючи бомбардування ваших міст союзниками чи затоплення суден, що перевозили екіпажі підводних човнів, до злодіянь нацизму.
Ваші спроби виправдати те, що не може бути виправдано, усього лише нагадують нам: Німеччина заслужила кожну бомбу, що впала на її землю. Буш рівнозначний Гітлерові? Будьте ласкаві, покажіть нам американський табір смерті. Я з юних років захоплювався німецькою культурою, але через вас я в розпачі. Ваш канцлер трансформував старий афоризм «Будьте більшими, аніж ви здаєтеся» у «Здавайтеся більшими, аніж ви є». На вічне запитання Гете: «Німеччина… де це?» тепер слід відповідати: «Це країна між Францією та Росією, обдурена Шираком і холоднокровно маніпульована Путіним». Доктор Фауст опинився на узбіччі так само, як і професор Унрат. Ауф відерзеєн, Лілі Марлен. З тобою було так гарно.
Ну а Маріанна? Оскільки Німеччину від самісінького початку ніхто не сприймав серйозно, для Берліна ставка в іракській афері була меншою, аніж для Парижа. Франція загралася в достоєвщину у світовому казино й уранці виявилася банкрутом. Президент Ширак і учень його злого генія, міністр закордонних справ Домінік де Вільперін, виглядають одним із найбільш некомпетентних тандемів в історії дипломатії — двоє п’яниць біля стерна політики.
Дивно, але французи, здається, вважають, ніби Париж може диктувати умови Вашингтону. Соррі. Галл не управлятиме Римом. Ми розуміємо, що Ширак загравав з арабським світом і власним електоратом. Але затята відмова Франції серйозно обговорювати чи навіть розглядати можливість компромісу в Організації Об’єднаних Націй, апофеозом якої стала заява Франції, що вона накладе вето на будь-яку нову резолюцію, внесену Сполученими Штатами та Великобританією, представляється нам самогубною.
Так, це було самогубство. Спадщину Шарля де Голля в Раді Безпеки втрачено. Традиція надання Франції в трансатлантичних процесах ролі більшої, аніж вона того варта, могутність чи внесок, так само мертва, як Жан-Поль Сартр і його кумир Йосип Сталін. Галльський півень кукурікав так голосно, що звалився з плоту і зламав шию.
Вашингтон більш не братиме до уваги позицію Парижа з ключових міжнародних проблем. Не станемо ми чекати і чергових французького вето в питаннях, які вважаємо важливими для нашої національної безпеки. Ми навчимо ООН засадам стратегії.
Франція не розширила свого впливу, а прискорила своє падіння. Нетривалі оплески в Алжирі навряд чи варті втрати прихильності Америки. Очоливши на короткий час антиамериканські сили в усьому світі, від Лівії до Північної Кореї, Франція виявилася нездатною вирішити громадянський конфлікт у Кот-д’Івуарі. І Парижу не дадуть грати помітну роль у відновленні Іраку.
Франція давно представлялася американцям апофеозом європейського лицемірства. Захищаючи Саддама Хусейна від «американської агресії», пан Ширак прийняв у Парижі Роберта Мугабе, марно намагаючись поширити французький вплив на англомовну Африку. Але я був у Зімбабве під час цього візиту, і обурення, яке народ цієї країни виявляв щодо Франції за прийом Мугабе, прозваного Рободаном Мугабевичем, гарантує: французам ніколи не будуть раді між Лімпопо та Замбезі.
Франція представляється нам жінкою легкої поведінки, услід якій чоловіки з осудом хитають головою. Але насамперед ми дивуємося французькій наївності. Як вони могли так прорахуватися? Хіба не французів вважають неймовірно хитрими і винахідливими? Як вони примудрилися так глибоко влізти в багно? Коли відповідати на це запитання коротко — вони, як і араби, повірили у власні фантазії. Крім помилки, ніби Франція залишається великою державою, пани Ширак і де Вільперін явно недооцінили Джорджа Буша. Вони так довго називали його ковбоєм, що вирішили: у ньому немає нічого чоловічого. І помилилися.
Я не голосував за президента Буша. Але після 11 вересня я радий, що він — наш президент. Якби в Білому домі був Альберт Гор, ми поводилися б по-європейськи: сформували б комітет, який вивчав би, як ми накликали на себе катастрофу. Президент Буш на чолі мобілізованої нації здійснив серію точних, старанно продуманих кроків, що переломили хребет однієї терористичної організації за іншою, скинувши дрімучу жорстоку теократію в одній країні і криваву диктатуру — в іншій.
Та Америка ще не все сказала. Ми більше не граємо за європейськими правилами, за якими диктатори можуть безкарно робити все, що побажають, у межах своєї території — ваша схильність до принципу національного суверенітету означає лише, що Гітлер був би цілком прийнятний, якби обмежився убивством німецьких євреїв. Ми не станемо дотримуватися традицій королів і кайзерів, за якими глави держав звільняються від особистої відповідальності, хоч би які злочини вони скоїли. Ми притягнемо до відповідальності тих, хто дійсно винний. І ніякі образи, що лунають від Бранденбурзьких воріт чи з площі Злагоди, нас не зупинять. Вистачить із нас вашого самовдоволеного плачу за жертвами минулих голокостів при небажанні запобігти чи зупинити нові. Сребреніца — це європейська модель. Багдад — наша.
Європейці не втомлюються нагадувати нам, що президент Буш — техасець. Але розвідслужби Франції та Німеччини, здається, не розгадали техаського характеру. Техасці не вміють красиво говорити, але рішуче діють. Вони не релятивісти. Техасці вірять у різницю між хорошим і поганим. І якщо ви образили техасця, зрадивши його довіру, він не стане терпіти цього. Нікому не радитиму прилюдно сваритися з техасцем, якщо тільки ви не збираєтеся битися з ним до кінця і досить дужі для цього. Тим більше що техасці навіть до ладу не знають, де знаходиться Європа.
Ми в Америці усі зараз техасці. Ви не залишили нам вибору.

Відповіді

  • 2003.06.07 | Androfag

    Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

    Ну ніяк не дадуть американцям спокійно жити. Напали у Перл-Харборі - Німеччина і Японія стали демократіями. Совок пижився, тужився і теж тріснув. Винесли WTC, значить ще десяток країн стануть демократичними, щоб не займались онанізмом, чи як там воно зветься - фундаменталізм. :))
  • 2003.06.07 | Самбодь Іван

    Якийсь американський Лєонтьєв писав, однако...

    Такого штибу тексти прикметні для московитських сайтів, тільки в ролі словесно шмаганих містером Ральфом німців там виступають "хахли". Тому я й здивувався, дочитавши до кінця і не знайшовши звичного рефрену: "Хохлы, подавитесь своим салом".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | Serhiy Hrysch

      Зовсім не вловлюю аналогії,

      навпаки, ця реакція точно до навпаки у порівнянні з типовою російською реакцією.

      Автор же сам написав про різницю, що американці моральні абсолютисти, а європейців він обзиває моральними релятивістами. Росіяни ще більше моральні релятивісти ніж європейці. (Якщо це не так з росіянами, то чому ж тоді був хвеномен Сталіна?)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.09 | Мартинюк

        Схожість є

        Можливо ви мало лазите по цих російських сайтах. Тон хвалькуватий і образливий для європейців. Слава богу що то не офіційний документ , а лише статейка приватної особи. Однак тиражування цього у Європі наводить на думку про бажання "образитися".

        Цікаво наскільки це бажання є свідоме ? Європа фактично відповіла США, прийнявши рішення про введення підрозділів європейських країн у зону "Великої світової африканськиї війни" що знаходиться на прикордонні Конго, Уганди та Руанди.
        Рішення прийняте поза системою блоку НАТО і без ООН. Тобто повна копія американського підходу.

        Це ситуація складна , яка вимагає не якнайширшого і найгучнішого розкривання рота, а включення наявних аналітичних здібностей, аби передугадати розвиток подій.
  • 2003.06.07 | Serhiy Hrysch

    Цікава реакція.

    Американці зазвичай не говорять про *так*. Але вони думають приблизно так, як написано у статті. Дає уявлення про глибинні емоції американців на цінностному рівні...

    Одна фраза з цієї статті для нас була б дуже корисною:

    "Ми не станемо дотримуватися традицій королів і кайзерів, за якими глави держав звільняються від особистої відповідальності, хоч би які злочини вони скоїли. Ми притягнемо до відповідальності тих, хто дійсно винний. І ніякі образи, що лунають від Бранденбурзьких воріт чи з площі Злагоди, нас не зупинять."

    Ми притягнемо Кучму до відповідальності..., чи на так?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2003.06.07 | Гура

    Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

    Длинноватое оправдание того, что США убили тысячи невинных иракцев НА ИХ ТЕРРИТОРИИ (а саму территорию загрязнили ураном) БЕЗ КАКИХ-ЛИБО ОСНОВАНИЙ И ДАЖЕ ПОВОДА!!!

    (Повод - "ОМП" так и не подтвердился. Теперь придумали, что это от диктатуры спасали.)

    Я уже молчу про уровень статейки - "подростковый максимализм" и "чувство собственной ущербности" "так и прет".

    (Тем самым я не оправдываю цинизма европейских политиков.)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | Serhiy Hrysch

      Звичайно,

      ...треба було розвивати українську торгівлю і цілуватися з диктатором, що вбивав власний народ. Як це робив Кучма, Дьомін, і інші кучмісти. Сволочі американці.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.08 | Гура

        Звісно, що сволота. І не тільки вони.


        ЯДЕРНЫЕ ИСПЫТАНИЯ УБИЛИ 65 МИЛЛИОНОВ ЧЕЛОВЕК ВО ВСЕМ МИРЕ

        Ядерные военные и энергетические программы, реализованные в период до 1989 года, уже стали или в ближайшее время станут причиной смерти 65 миллионов человек. Таковы результаты исследований Европейского комитета по оценке радиационной опасности (ECRR), пишет газета Independent. В отчете комиссии, в частности, приводится статистика по раковым заболеваниям среди женщин, которые находились в подростковом возрасте в 1957-1963 годах, когда испытания атомного оружия проводились наиболее активно.

        Как говорится в документе, предыдущие оценки рисков, связанных с испытаниями ядерного оружия и радиоактивным загрязнением от АЭС, были существенно занижены. По словам специалистов, тот факт, что во многих отчетах высокий уровень заболеваемости раком, лейкемией и другими болезнями не связывается с ядерными программами, объясняется неверной методологией исследования, а не безопасностью ядерных объектов.

        Результаты работы ECRR, в частности, противоречат исследованиям, проведенным Международной комиссией радиологической защиты. Эту комиссию ранее неоднократно критиковали за связи с ядерной промышленностью.

        Между тем Еврокомиссия в четверг опубликовала черновой вариант документа, который устанавливает единые для ЕС стандарты безопасности атомных электростанций, а также хранения и переработки ядерных отходов.

        ECRR - международная организация, образованная в 1998 году. Ее членами являются 30 ученых. Возглавляет комиссию советник министра обороны Великобритании доктор Крис Басби (Chris Busby).

        http://www.lood.ru/mednews/atomic-death.html
  • 2003.06.08 | Пані

    Проста теорія всього

    Спостерігач пише:
    > http://www.zn.kiev.ua/op/show/446/38771/
    > О’РЕВУАР, МАРІАННО… АУФ ВІДЕРЗЕЄН, ЛІЛІ МАРЛЕН… АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ
    >
    >   Ральф ПЕТЕРС

    Прощай, Америка - (с) Пані, 2001 (див. архів "Майдану)

    Соррі, втриматися не змогла ;)

    Цікаве місце ось тут.

    > А як щодо обвинувачення в тому, що американці — це нові нацисти? Мені здається, я розумію суть вашої недуги. Вперше я зіштовхнувся з подібним, будучи молодим сержантом американської армії в розділеній Німеччині чверть століття тому. Через десять років після події молоді німці в розмовах неодмінно згадували різанину у в’єтнамському селі Май Лай. Це був один із двох документально підтверджених випадків жорстокості американських військ у тій війні. Було вбито майже двісті сільських жителів. Злочин не мав виправдання, і ми не намагалися знайти його. Однак ті молоді німці хапалися за трагедію Май Лай з ентузіазмом, що вразив мене. Для них дві сотні трупів у Май Лай перекреслювали Освенцім і Треблінку, шість мільйонів убитих євреїв, циган, гомосексуалістів і інакомислячих. Зміст їхньої позиції зводився ось до чого: «Подивіться! Ви, американці, так само погані, як і ми, німці, а може, навіть гірші».

    Безвідносно до решти статті (яка справді тхне совком посоконим) це дуже правильне спостереження.

    Ненависть до інших народів (які не перебувають з твоїм в стані реальної війни зараз) зазвичай є засобом для виправдання чи маскування власних негараздів. Цю нехитру мудрість на всі 100 користали совкові пропагандисти і нинішні пробують, але невдало.

    Звичайно, набагато легше та приємніше обурюватися діями США в Іраці, чи Німеччини в себе в парламенті, чи (не побоюся цього святотатства) Росії в Чечні, ніж ЗАЙНЯТИСЯ ВЛАСНИМ ЖИТТЯМ в себе вдома і навести лад навколо! Більше того, є залізна відмазка, щоб цього ніколи не робити - бо не дають же прокляті мерліканці, німці, москалі, жиди.

    От вам і проста "теорія всього" - в світі завжди є щось НАЙВАЖЛИВІШЕ, що не дає людині подумати і подбати про себе.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | Shooter

      Re: Проста теорія всього

      На Нобелівку претендуєте ;)

      Метода "пса Павлова" "працювала" у всі часи і ситуації менш-більш успішно.

      І, нажаль, чим затюканіший народ - тим простіше ним маніпулювати.
    • 2003.06.08 | Serhiy Hrysch

      Класно сказане, нічого не скажеш! (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.08 | Гура

        От тільки погано, що не по темі (-)

  • 2003.06.08 | Mykyta

    Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

    Спочатку хочеться прокоментувати один абзац:

    > Ми, американці, подолали расизм, що захльостує Німеччину та Францію (хотілося б побачити в Берліні німецького Коліна Пауелла турецького походження чи в Парижі — Кондолізу Райс родом із Сенегалу),

    Я не був в Америці, однак серед моїх знайомих є люди, які жили досить довго в Америці. Ось що мені розказував один з них (довіряю йому на всі 100%; розказуючи цю історію, про політику не йшлося взагалі, розказував "про життя"):
    Якось блукаючи незнайомими вуличками Чикаго, побачив, що до нього підїжджає поліцейський патруль. Спитали що він там робить. Він відповів, що просто собі блукає. Вони здивовано:"Ви що не знаєте, що то негритянський район?". Він відповів, що ні не знає. Після того поліцейські йому пояснили, що він великий везунчик - зазвичай білих там просто б*ють (місцеві це знають і просто в той район не ходять). Тоді посадили його у свою машину і вивезли з того району.

    А ось слова араба, що повернувся з Америки (між іншим, викладач університету - надзвичайно розумна і спостережлива людина): "Американська мрія вмерла 11 вересня..." Поліцейські затримують арабів просто тому, що ті араби і ставляться до них, як до "другосортних".
    ------------------------

    Як квінтесенцією цієї статті я б назвав ось ці уривки:

    > Ігнорування «Старої Європи» у питаннях великої стратегії розв’яже руки Сполученим Штатам і нарешті звільнить нас від умовностей проваленої європейської моделі дипломатії...

    > Дивно, але французи, здається, вважають, ніби Париж може диктувати умови Вашингтону. Соррі. Галл не управлятиме Римом.

    > Вашингтон більш не братиме до уваги позицію Парижа з ключових міжнародних проблем. Ми навчимо ООН засадам стратегії.

    Тут я цілком погоджуюсь. На найближчі роки Америка перестане зважати не будь-чию думку. Тих, хто насмілиться ослухатися "американського старшого брата" чекає покарання. Ми вступили у фазу чітко вираженого однополярного світу. Америка розуміє, що противаги їй немає, відповідно й діє. Це факт.

    Але іронія полягає в тому, що видаючи зі себе борця з диктатурою, Америка сама стала диктатором. Диктатором на рівні держав. І це також факт. І з цим треба буде жити, принаймі найближчі десятиліття.

    > Ми притягнемо до відповідальності тих, хто дійсно винний. І ніякі образи, що лунають від Бранденбурзьких воріт чи з площі Злагоди, нас не зупинять.

    Це взагалі найцікавіший фрагмент. Америка відмовляється ратифікувати угоду про суд з прав людини, але покарає всіх, хто (на її думку, звичайно) винний. При цьому доводити вину вже непотрібно - досить переконати саму себе. Згадаймо, чи доводила Америка вину Аль-Каєди? підставою для війни в Афганістані став якийсь джип з купою паперів, що нібито вказували на Аль-Каєду; чи доводила Америка провину Хусейна? підставою для початку війни стали НЕОБГРУНТОВАНІ ПІДОЗРИ.

    Припускаю, що мені заперечать - поки ви тут базікаєте, диктатора скинули. Було б все добре, якби не було так трагічно. Основний наслідок Іракської війни - це аж ніяк не скинення диктатора; основний наслідок - це безкарність Америки у міжнародній політиці. Відтепер, можна СЕБЕ лише переконати, що країна Х - розсадник тероризму, і її дні лічені...

    Як не дивно, але історія аж кишить подібними прикладами - просто в менших масштабах. Що власне виокремлює тирана типу Хусейна від решти людей? Це
    а) наявність сили
    б) можливість виносити самому вироки
    в) самому ж їх і виконувати

    І зараз Америка поволі але впевнено стає тим самим Хусейном....

    PS (для затятих американофілів). Не маю жодного бажання вести дискусію на рівні "ти начитався російської пропаганди - сам лижеш американцям" (я, між іншим, російської преси майже не читаю). Мене не цікавлять дискусії типу "Америка бека - Америка цяця". Мені просто цікаво знати, у якому світі ми живемо.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | Гура

      100% Буш засув мораль в дупу і став також ДИКТАТОРОМ (-)

    • 2003.06.08 | CACTUS

      Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

      Микита пише:"Але іронія полягає в тому, що видаючи зі себе борця з диктатурою, Америка сама стала диктатором. Диктатором на рівні держав. І це також факт. І з цим треба буде жити, принаймі найближчі десятиліття".

      Так воно є і буде!Але краще шоб однополярність була американстькою ніж проститутською європейською,або ісламістською.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.08 | chytach

        100% (-)

      • 2003.06.08 | tmp

        Re: АМЕРИКА -- ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

        CACTUS пише:

        > Так воно є і буде!Але краще шоб однополярність була американстькою ніж проститутською європейською,або ісламістською.

        CACTUS, фокус в тому, що однополярності з таким відношенням між сусідами/партнерами не буде.. залишиться навіть, не богато-, а полі-, мікро- і т.д. полярність.. й проститутська, й європейська, й ісламістська, російсько-китайська..

        до того ж це все більш схоже саме на агресивну *полярність.. а судячі з останніх статтей - агресивну.. з обох боків агресивну

        дозвольте спитати - за що боримось? :)
      • 2003.06.09 | Mykyta

        Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

        CACTUS пише:
        >Але краще шоб однополярність була американстькою ніж проститутською європейською,або ісламістською.

        Може для когось і краще... Я дотримуюсь тієї точки зору, що диктатура не буває "кращою", вона погана за означенням, бо веде до величезного конфлікту. Поки Америка сильна всі будуть змушені зціпити зуби і терпіти, але коли вона лише проявить ознаки послаблення - вибух неминучий. Його можна лише затягнути у часі двома способами: підтриманням незаперечного домінування у міжнародній політиці або вдалим врахуванням інтересів інших (слабших, але також сильних) держав.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.09 | Гура

          Абсолютно вірно: диктатура - політика вузькочолих мерзавців (-)

    • 2003.06.08 | Serhiy Hrysch

      Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

      Про "негритянський" квартал ситуація скоріше неправильно передана. По перше, він не "негритянський" (нігро заборонене слова в США), а "чорний". По друге, я ЖИВ у "чорному" районі, іздив у автобусі, де на 50 пасажирів я один був білим, і все було просто супер. Відмінність у кольориті "чорного" району. Кримінальність там теж вища ніж середня.

      Майте на увазі, що відношення американців (як і канадців і австралійців) СУТТЄВО відрізняється від відношення у Європі. В США з якої б країни ви б не прибули, ви СВІЙ. Навіть, якщо не громадянин, а якщо громадянин, то вже точно свій. Ніхто не буде згадувати звідки ви. У Європі ж, ви (і я) є 100% іноземцями (так вони показують), хіба що на лоба не вішати таблички "я емігрант!".

      Етнічні українці не випадково емігрували до Америки з Європи, практично всі. В Європі вони були лишніми, в Америці вони стали своїми і досягли значних успіхів, окрім випадку інтернування у табори українців під час 2 св війни.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.08 | chytach

        Mabut', 1-ji svitovoji? (-)

      • 2003.06.08 | юрко

        Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

        Ви даремно розпинаєтесь про це на Майдані. Українці, як і більшість європейців є в суті расистами. Ідея нації в американському сенсі, тобто держави у визначених кордонах, незалежно хто в ній проживає, чи білий, чи синій, чи зелений, є чужою європейцям. Вони можуть декларувати толерантність, але в глибині душі залишаються расистами і при найменшій нагоді це дають зрозуміти чужинцеві, що в них проживає. Це стане для європейців найбільшою проблемою в майбутньому, коли розвинені держави матимуть населення виключно старих людей, що вимагатиме тих самих соціальних послуг у майбутньому, до яких вони звикли сьогодні. Це є вже проблемою в Україні, де ті соціальні послуги є в принципі відсутні і старші люди живуть у злиднях. Щоб розв'язати свою проблему, німці, чи французи змушені будуть впускати молодих людей з бідних країн, де вони не можуть заробити на прожиття і де їх є переважаюча більшість. Цю проблему, в принципі, розв'язали для себе країни з постійною імміграціною політикою - США, Канада, Австралія. Європа змушена буде впустити до себе турків, чорних, жовтих, фіолетових. Нові люди своєю працею зможуть утримувати існуючі соціальні програми, платячи податки. Але вони з часом вимагатимуть іншого ставлення до себе і отримання фактичної рівності в суспільстві, отже, будуть вимагати керівних постів у суспільстві. Хочу подивитися, що станеться з пихатості французів та німців щодо них.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.09 | Гура

          Німеччина ВЖЕ майже стала "Европейською Америкою" (-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.06.09 | юрко

            Re: Німеччина ВЖЕ майже стала "Европейською Америкою" (-)

            майже - це як? Має постійно діючу імміграційну програму, за якою щороку розподіляє квоту на різні країни світу, звідки іммігранти приїжджають? І через який термін ті новоприбулі стають громадянами Німеччини, Гуро? Ще років десять тому я зустрічався з одним, народженим в Німеччині від українських батьків, що залишилися там після війни. Він мені сказав, що згідно німецького закону ніколи громадянства не отримає, як і його майбутні діти, хоч і будуть там народжені. Невже німці так драматично змінилися? А знаєте, що як дитина народиться в літаку, що перебуває короткочасно в канадському аеропорту під час заправки при перельоті між країнами, то вона автоматично може отримати канадське громадянство? Чи німці роблять те ж зі своїми чужинцями?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.06.10 | Гура

              Тут з Вами погоджуюсь. Але все пізнається в порівнянні (-)

            • 2003.06.10 | Мартинюк

              Про пацанів "донецьких" і "техаських"

              Судячи із статті в заголовку теми, полку "правильних пацанов" котрі живут не по понтах, а "понятиям" побільшало - до наших донецьких , обрізаних, днепровских приєдналися ще й в "натурі правильні пацани" з Техасу. Те що вони "круті і авторитетні свідчить те що місцеві ( навколотехаські) бики і лохи уже на "техаських" батон не крошать і взагалі ведуть "правильний базар". Прямо не знаєш - чи то Україна до США наближається , чи навпаки - США приєднується до нашої передової кучманістської системи.

              Тепер про критерії "расистськості" держав - Ви забуваєте що заохочення імміграції залежить виключно від наявності вільних територій і чесно кажучи мало залежить від рівня демократичності чи чогось подібного.
              Канада змушена освоювати свої півконтиненту , бо це за неї зроблять інші ( ті ж США, які потихеньку вже вичерпують свої вільні території).

              Тому канадці просто не мають іншого виходу, аніж послідовно придушувати природній ( повторюю природній) ізоляціонізм більш старих переселенців аби це не заторможувало потік нових переселенців. Імміграції іноземців сприяв диктаторський режим Перона в Аргентині, кріпосницький режим Катерини Другої, врешті в"їзд чорношкірих в США здійснювався лише до ліквідації рабства.

              Всі ці абсолютно нетолерантні диктаторські (або расистські як США до 1861р)режими також мусили придушувати опір місцевих жителів, які не бажали ділитися правом експлуатації наявних природних ресурсів, які вони однак використовували нераціонально і екстенсивно. Перон садив невдоволених у тюрми, Катерина придушувала селянські повстання в Україні, де селяни не хотіли миритися із заселенням краю німцями, сербами та чехами, врешті виселяла цих селян у Сибір, де потім вже потрібно було придушувати повстання місцевого населення.

              Більше того - традицію завозу в Німеччину "сторонньої" робочої сили започаткував великий "демократ" Адольф Гітлер . Німці також були невдоволені тим що їхнім нудьгуючим дружинам допомагають копати картоплю здорові молоді парубки з Польщі та України. Не сумніваються що багато невдоволених німців за такі "разговорчики" попали туди куди треба.

              Все це я веду до того, що заохочення чи не заохочення імміграції не є ознакою наявності чи відсутності демократії, а є особливістю історично розвитку та географічного положення.А гордитися тим що у когось "Сибір довший" , як Ви вже знаєте з недавньої історії не завше пристойно.

              Окрім того у США надалі існує норма , яка обмежує вїзд в їхню країну мусульманам, на підставі заборони вїзду у США "осіб, які дотримуються багатоженства", котру при бажанні можна також обізвати "расистською", хоча я особисто вважаю що США має повне право вибирати кого і як приймати у свої громадяни.

              Повторюю - для Вас особисто,як для нового нового імігранта це дуже багато значить, і Ви чесно кажучи дійсно маєте великі шанси випередити місцевих "індіанців", які повязані стереотипами, нормами та дурнуватим правилами поведінки, які для Вас необовязкові. На Вашій стороні канадська іміграційна політика, тому що це загалом принесе користь канадській економіці.

              Однак Ваша поява в інших "перенаселених" регіонах лише б привела до загострення конкуренції та зростання соціальної напруги, що як відомо не сприяє економічному зросту.

              Тому в таких країнах як Україна краще все таки просто подбати аби розумна талановита молодь ( такі як Ви) не була змушена покидати цю країну, аби вона не їхала плодити дітей у чужі краї, а робила це дома.А існуюче законодавство в Україні , особливо останні нововедення просто дискримінує одружених і тих які мають дітей. Держава аболютно не цікавиться тим що називається процесом відтворення робочої сили.
              Тобто українці зараз розмножуються абсолютно наперекір тим економічним правилам і нормам, які встановила кучмівська держава. Але в цьому є якась надія...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.06.10 | Гура

                Повністю згоден.Особливо про зв"язок іммігр/пол з демократією(-)

              • 2003.06.10 | Augusto

                Це все від довгої ізоляції. IMHO.

                В світі існує дві концепції: "концепція крові" та "концепція грунту", концепція крові це коли новий громадянин може зявитися лише від громадян (спадкове громадянство), концепція грунту, це коли громадянин може народитися на теренах держави (звичайно, що концепція крові теж існує, громадянин від громадян народиться і за кордоном держави, незважаючи на домінування "концепції грунту".
                В Європі (континентальній) переважно діє "концепція крові" (за рідким виключенням, коли громадянство може надатися головою держави, як в Бельгії чи Нідерландах), тому імігранти в Німеччині неможуть отримати громадянство, а в англосаксонських країнах часто діє "концепція грунту", як в США чи Ірландії, наприклад.
                Універсального закону нема, тому дуже часто люди чомусь вважають, що всюди діють американські закони, як вони бачили в кіно та починають робити собі подібних там, де діє "концепція грунту", це гарантовано призводить до розчарувань (діти виходять добрі, незважаючи ні на що).
                Також існує дві концепції капіталізму, знов "англосаксонська" - підкреслено ліберальна, та "райнландська" - соціальна.
                Цікаво, що дійсно широко поширені забобони відносно іноземців в Європі врівноважуються державами, де юридично кожен має рівні права незалежно від кольору жопи (плоди Просвітлення), знов таки, держава діє лише в своїй площині і не може, наприклад, втручатися з командами в дії приватних підприємств (до деякої межі, звичайно), тому втручається вже коли соціально-економічна позиція якоїсь етнічної групи вже відверто погана, тоді застосовується окрема державна політика "позітивної діскрімінації".
              • 2003.06.10 | юрко

                Re: Про пацанів "донецьких" і "техаських"

                Мартинюк пише:
                > Судячи із статті в заголовку теми, полку "правильних пацанов" котрі живут не по понтах, а "понятиям" побільшало - до наших донецьких , обрізаних, днепровских приєдналися ще й в "натурі правильні пацани" з Техасу. Те що вони "круті і авторитетні свідчить те що місцеві ( навколотехаські) бики і лохи уже на "техаських" батон не крошать і взагалі ведуть "правильний базар". Прямо не знаєш - чи то Україна до США наближається , чи навпаки - США приєднується до нашої передової кучманістської системи.


                це перебільшення прирівнювати "техаських" пацанів до українських. Техасці діють в інтересах своєї нації саме так, як вони той інтерес розуміють. Українським пацанам національне є взагалі ніяким приорітетом. Мабуть, останнє про що ті пацани думають, так це про національне.

                щодо питання "расистськості держав", то не було в суперечці зв'язку з демократичністю. Бо, як на мене, демократизм є досить вузьке поняття, відносно виборчих принципів. Так само не було поєднання з лібералізмом, який більше б підходив до питання расизму і є характерним для Заходу. Мова йшла про расизм, як вкорінене почуття зверхності щодо чужинця. Ви вірно знаходите зв'язок між територіальним почуттям власності і неприязню до чужинців, котрі також будуть користуватися ресурсами, що їх старі поселенці вважають своїми. Але суперечка була не в тому, а в Гуриному твердженні, що Німеччина у відношенні до чужинців є близькою до США, тому я і вдався до прикладу іміграції. Тепер, навіть приклад іміграції не означає присутності чи відсутності расизму, бо расизм може бути відсутній на папері, тобто, в політиці держави, але може дуже сильно себе проявляти в побутових обставинах навіть, як держава має найкращу імміграційну політику. Імміграційна політика може обмежувати коло людей, котрі бажають прибути до країни на основі національних потреб - напр. специфічні професії, чи вікові групи, чи просто поселенці для освоєння нових територій і в тому є логіка розвитку, а не расизм. Але коли народженій в країні людині, ні її дітям ніколи не дадуть тих самих прав, що й іншим громадянам тільки тому, що її батьки чи діди були чужоземного походження, то це є близьким до расизму.

                Явним расизмом є зверхнє і дискримінаційне відношення до людини, коли довідуються, що її батьки були в минулому чужинці. Це неможливо описати таким чином, щоб воно могло стати підставою для судового оскарження в расизмі, але кожен, хто будь-коли з тим зіткнувся, дуже добре знає про що я говорю - починаючи від явного ігнорування і погляду через Вас, ніби Ви прозорі, чи хамської розмови про Вас і натяків у розмові з іншими автохтонами у Вашій присутності так, ніби Ви не існуєте, і до обмеження Вас у можливій кар'єрі не з причини робочих якостей, а лише за походженням. Саме відсутність таких обмежень у Північній Америціі і мав на увазі Сергій Грищ у свому постингу. Бо неможливим є уявити собі, що син колишнього емігранта міг би стати головнокомандуючим всіх збройних сил Німеччини, як це, наприклад, було в США, коли син грузинських емігрантів до США під час Другої світової війни, Джон Шалікашвілі, отримав такий пост десь 10 років тому і також був головнокомандуючим НАТО. І він навіть не був народжений в США, а в Польщі.

                > Тому в таких країнах як Україна краще все таки просто подбати аби розумна талановита молодь ( такі як Ви) не була змушена покидати цю країну, аби вона не їхала плодити дітей у чужі краї, а робила це дома.А існуюче законодавство в Україні , особливо останні нововедення просто дискримінує одружених і тих які мають дітей. Держава аболютно не цікавиться тим що називається процесом відтворення робочої сили.
                > Тобто українці зараз розмножуються абсолютно наперекір тим економічним правилам і нормам, які встановила кучмівська держава. Але в цьому є якась надія...

                Я не закликаю робити Україну країною для іммігрантів. Я лише звертаю увагу на побутове відношення до чужинців у Європі і зокрема в Україні, особливо, коли вони іншого кольору шкіри і бачу в цьому майбутні проблеми.
  • 2003.06.08 | tmp

    Что у них там случилось?

    похоже на то, что признаки начала разлагания у империй одинаков - вонь..
    и вонь эта называется "Кто виноват?", "Что делать?", "Нас аршином общим не измерять", "Нас Европе не понять"..

    что эта, что предыдущая статья здорово отадают дурью.. огромной дурью.. дурью, которая затмевает автору разум.. ее много.. Именно "дурь", - не сила уже и не здоровье..

    неужто Там все так плохо? Когда я там был (еще до 911) эти ребята произвели на меня впечателение именно здоровых людей, с чистой, в массе своей, совестью, взглядами.. до наивности.. совсем как я :)
    Не знаю, в негритяно-латино-китайских карталах не был, но белые... белые были белыми.. как, впрочем и негры неграми..

    Ау, народ! Че там у них сейчас? Там уже Так думают все?!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | юрко

      Re: Что у них там случилось?

      та нічого не сталося. Це ж тільки погляд окремої людини. Америка - країна, де люди часто мають цілком протилежні погляди. Навіть як багато хто в теперішній адміністрації так думає, то все одно здоровий глузд бере гору. Ось Буш поперся в Європу миритися і ручкався з Шіраком, хоч на Паризьке авіашоу американці послали лише 5 літаків (минулого року було 11) і ті навіть не будуть приймати участь у виступах. Занадто сильні економічні зв'язки існують між розвиненими європейськими державами, щоб просто так послати один одного. Тому все зведеться до тимчасових непорозумінь, які зі зміною людей при владі як у США, так і у Франції чи Німеччині, згладяться і потроху забудуться. Ось у вчорашньому Barron's була велика стаття про домовленості між Бушем і Путіним щодо можливостей Лукойлу розробляти нафту в Іраці. Отже, як би особисто хтось когось не любив, а політика вимагає компромісів.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.09 | tmp

        Да. Вот ветеран 2-й МВ.. но в испанской газете..

        юрко пише:
        > та нічого не сталося. Це ж тільки погляд окремої людини. Америка - країна, де люди часто мають цілком протилежні погляди. Навіть як багато хто в теперішній адміністрації так думає, то все одно здоровий глузд бере гору.

        http://www.inosmi.ru/text/abstract/182410.html

        Гор Видал: Мы - патриоты ("Rebelion", Испания)
        Гор Видал / Gore Vidal, 30 мая 2003

        Гор Видал - американский писатель и историк, его последняя книга «Dreaming War: Blood for Oil and the Cheney-Bush Junta».
        Я принадлежу к самому малочисленному меньшинству нашей страны, становящемуся с каждым разом все меньше: я ветеран второй мировой войны. Еще тогда, в 1946 году, покидая ряды вооруженных сил, я подумал, что, вот, мы выиграли и тем, кто придет после нас уже не придется больше участвовать в подобных боях. Но затем прошло еще две войны - корейская и вьетнамская - истинное доказательство сумасшествия и тщеславия империи. Те сражения были слишком горьки для нас, не говоря уже о наших, так называемых, врагах. Следом мы вступили в вечную войну против различных врагов, менявшихся каждый месяц точно девочки с обложек глянцевых журналов. Эта непрекращающаяся война приводила к тому, что денежные средства полноводной рекой текли в карман военным и разведслужбам, а мы - налогоплательщики со своими ничтожными интересами и стремлением прожить счастливую и свободную жизнь - не получали практически ничего.
        Но насколько бы ни была коррумпированной наша политическая система в прошлом столетии - а мне довелось прожить три четверти двадцатого века - так или иначе мы все же придерживались Конституции и каждый из нас, прежде всего, имел индивидуальные гарантии своего существования.
        И насколько бы ни были плохи наши дела, я никогда не мог себе представить, что большая часть моих сограждан, у которых даже не спросили их личного мнения о войне и мире, сможет собраться вместе и провести массовую манифестацию против самоуправного, страдающего секретизмом правительства. Того самого правительства, которое подготавливало и вело войны для нас или, по меньшей мере, для армии, набранной из числа безработных лишь для того, что провести эту самую войну. Вполне очевидно, что сегодня в военных операциях участвуют по больше части те, кто даже не получил образования.
        Во время вьетнамской войны Джордж Буш (George Bush) укрылся в Техасе, в рядах Национальной воздушной гвардии. Когда Дика Чейни (Dick Cheney) спросили, почему он не отправился на военную службу во Вьетнам, тот ответил: «У меня были другие приоритеты». Ну что же, 60 лет назад у 12 миллионов наших соотечественников тоже были другие приоритеты. Только 290 тысяч американцев так и не смогли больше о них подумать.
        И кого же в этом винить? Самих себя? Или их? Не боясь ошибиться, можно смело обвинять определенный круг нефтепромышленников, захвативших все наше правительство, начиная от президента и заканчивая Конгрессом, и что самое страшное - правоохранительные органы. Как им это удалось? Забавно, но использованные ими средства всегда были на поверхности. Для проведения подобного государственного переворота им пришлось всего лишь использовать огромные амбиции и прочие интересы.
        Именно Бенджамин Франклин (Benjamin Franklin) еще в 1787 году самым ясным образом обрисовал наше будущее. Произошло это на Конституционном конгрессе в Филадельфии, на котором был впервые зачитан проект американской Конституции. Франклин был стар, стоял на пороге смерти и даже был не в состоянии прочесть подготовленный текст, который отдал для прочтения своему другу. Документ был настолько неоднозначен, что в большинстве книг по истории некоторые ключевые моменты из него просто опускаются.
        Франклин призывал депутатов Конгресса принять предложенный им проект Конституции, несмотря на то, что в нем были серьезные недостатки, потому как, по мнению Франклина, он мог стать основой для избрания правительства на короткий срок. «Нет такой формы правления, которая не была бы благом для народа, если она используется правильно. Кроме того, я полагаю, что такое правление может просуществовать достаточно долго и вылиться в деспотизм, как до этого произошло с прочими формами правления, лишь, когда сам народ станет настолько коррумпированным, что ему потребуется только правительство-деспот, потому как никакого другого он иметь уже не сможет». Вспомним «Enron», «Меррил Линч», подтасовку результатов голосования на президентских выборах. Вспомним, наконец, Избирательную Комиссию - антидемократичный и не заслуживающий доверия аппарат, который, вне всякого сомнения, виделся Франклину как источник самой, что ни на есть, глубокой коррумпированности и вытекающих из нее зол. Доказательства этому можно найти не только в 1876, но и в 2000 году.
        Пророчество Франклина сбылось в декабре 2000 года, когда Верховный Суд прошелся, словно бульдозер по Конституции, чтобы президентом был избран проигравший кандидат. Теперь деспотизм может без всякого для себя риска спокойно восседать на стуле. Старая республика стала слабым подобием самой себя, и сегодня мы стоим на пороге мировой ядерной империи, правительство которой считает своим главным врагом «нас, народ», лишенный своего избирательного права. Наиболее распространенная цель тиранов - война. И именно война нас и ожидает, если только при поддержке благонамеренной части Европы и той части нашей нации, что, наконец, проснулась, мы не сможем отговорить от своих намерений правительство, которое действует только ради удовлетворения собственных злосчастных интересов и вопреки нашей истории.
        Однажды, участвуя в одной из программ CNN, я привел в крайнее изумление почтенного Аарона Брауна (Aaron Brown), процитировав вместо Франклина Джона Квинси Адамса (John Quincy Adams). В 1821 году шестой президент США, во время полемики о возможности участия Соединенных Штатов в войне за освобождение Греции от турков, заявил, что наша страна «не собирается в других государствах заниматься поиском чудовищ, которых стоило бы уничтожить». Если бы наша нация брала на себя обязательства разобраться со всеми проблемами других стран, она «превратилась бы в мирового диктатора. И больше не принадлежала бы самой себе».
        Подозреваю, что, если в 2004 году нам позволят здесь, у себя на родине, провести президентские выборы, то окажется, что единственная смена режима, о которой будет думать вновь обретенное самосознание нации, должна произойти здесь, в Вашингтоне.
        Президент Адамс умер много лет назад. А свое имперское правление мы пытаемся осуществлять, начиная с 1898 года: тогда мы пообещали филиппинцам независимость от Испании. Но затем изменили свои намерения и убили около 200 тысяч филиппинцев, пытаясь установить на островах свое господство.
        Несколько лет назад между тогда еще генералом, а не госсекретарем Колином Пауэллом (Colin Powell) и Мадлен Олбрайт (Madeleine Albright) произошел достаточно многозначительный обмен мнениями. Подобно многим гражданским лицам Олбрайт не терпелось использовать американскую армию против наших врагов: иначе, зачем иметь всю эту военную машину, если она даже не используется. Пауэлл ответил, что эти солдаты - не игрушечные. И все же, во имя борьбы с коммунизмом нами были потрачены биллионы долларов, и теперь нам грозит опасность оказаться погребенными под таким количеством оружия.
        И потому, полагаю, что рано или поздно родится поколение, которому в голову придет блестящая мысль: почему бы нам не перестать заниматься глупостями - дипломатией и заключением соглашений - и не перейти к простому использованию нашей военной мощи, чтобы управлять всем остальным миром. Именно таким образом год или два назад и поставили вопрос о будущем некоторые неоконсерваторы. В тон им я ответил, что подобная стратегия стала бы вечной войной за вечный мир. А это не так уж и хорошо. А затем хунта «Дик Чейни - Буш» захватила власть. И, несмотря на то, что больше всего их интересуют нефтяные месторождения, понравилось им и играть в солдатики.
        В сентябре прошлого года Конгресс получил от главы государства документ, названный «Стратегия национальной безопасности США». Как заметил историк Джозеф Стромберг (Joseph Stromberg), «чтобы в это поверить, надо это прочесть». В упомянутой выше доктрине говорится, что было бы желательно, чтобы Соединенные Штаты превратились в «мирового диктатора», если выражаться словами Адамса. Кроме того, в документе как о само собой разумеющемся факте говорится о том, что американский президент и его заместители имеют моральное право управлять всей планетой. Как написано в «Стратегии национальной безопасности», «лучшее средство обороны - нападение». И далее излагается доктрина превентивного нападения: «В целях самообороны и руководствуясь здравым смыслом, впредь Соединенные Штаты будут действовать против любой опасности прежде, чем она полностью сформируется» (выделено мною). Теперь, вероятно, генерал Эшкрофт (Ashcroft) объезжает вдоль и поперек штат Юта в поисках мужчины-мормона, которого он собирается арестовать прежде, чем тот украдет восемь молоденьких девочек, собираясь взять их себе в жены.
        В статье 8 нашей Конституции сказано, что право объявлять войну может принадлежать одному лишь Конгрессу. Однако в 1950 году Конгресс передал эту привилегию в руки президента, да так и не смог вернуть ее обратно.
        Бывший сенатор Алан Симпсон (Alan Simpson), выступая в одной из вечерних программ на телевидении, сказал изумительную фразу: «Главнокомандующий вооруженными силами сам решит, что станет целью нападения. Американскому народу решать не придется». Таким образом получается, что в решении важнейших вопросов мы должны руководствоваться не буквой закона, а нашим доверием президенту, согласно религиозным воззрениям которого «вера - есть сущность ожидаемых событий, очевидность того, что невозможно увидеть глазом».
        В качестве ответа на «невидимое глазу» новый «Patriotic Act» Соединенных Штатов подобно молнии промелькнул в Конгрессе и был принят спустя 45 дней после 11 сентября 2001 года. Кое-кто надеется, что все мы поверим в то, что 342 страницы этого тщательно продуманного документа были написаны за столь короткий период. На самом же деле «Patriotic Act» воспринимается как логичное продолжение антитеррористического закона, обнародованного Биллом Клинтоном (Bill Clinton) после теракта в Оклахома-Сити. В соответствии с новым «патриотическим законом» правительственные агенты могут вторгаться в любой дом в отсутствие хозяев, обыскивать жилище и не позволять пострадавшему от их действий человеку установить было ли им выдано разрешение на обыск. Агенты теперь имеют право потребовать у библиотекарей список книг, интересующих пользователей. В случае отказа предоставить подобный список, на работника библиотеки может быть заведено уголовное дело. Теперь федеральные агенты могут получать сведения о состоянии банковского счета и иную конфиденциальную информацию, даже не имея при этом выданного правоохранительными органами ордера либо разрешения самого пострадавшего гражданина.
        И, последнее: вся изложенная выше антиконституционная деятельность не имеет ни малейшего отношения к борьбе с терроризмом. В начале февраля министерство юстиции провело «патриотический закон II», известный как «Закон об усилении внутренней безопасности», датированный 9 января 2003 года. И теперь Конгресс, не обсуждавший должным образом предыдущий закон, будет вынужден апробировать и эту новую противозаконную экспансию.
        Вот некоторые выдержки из упомянутого выше документа: если американский гражданин был обвинен в связях с организацией, считающейся правительством террористической, он будет лишен своего гражданства даже в случае, когда он был не осведомлен о характере деятельности этой организации. В разделе 201 «патриотического закона II» указывается, что разрешены слежка и прослушивание разговоров отдельных граждан и даже их арест без наличия соответствующего ордера. В случае, когда пострадавший гражданин попытается восстановить свое доброе имя и сохранить гражданство, полученное им при рождении, федеральные агенты, проводившие незаконное расследование с благословения высокопоставленных правительственных чиновников, защищены от преследования в установленном порядке. Вполне можно предположить, что любой урожденный американец, лишенный своего гражданства, может быть депортирован за пределы страны, подобно иностранцу.
        Прежде, во время действия «патриотического закона I» права на проведение судебного разбирательства о депортации были лишены лишь иностранные граждане, которые высылались из США в принудительном порядке. После принятия «патриотического закона II» американцы помещены в ту же категорию бесправных людей, которых единым росчерком пера лишили всех индивидуальных гарантий.
        В 1939 году наш великий историк Чарльз Берд (Charles Beard) написал: «Господь не вверял судьбу Европы и Азии в руки Соединенных Штатов. И лишь обман, мания величия, пустые фантазии, жажда власти и стремление забыть о собственных страхах и избежать исполнения внутренних обязательств может заставить нас предположить, что Провидение назвало нас народом, избранным для умиротворения всей земли.
        Американцы, отказывающиеся с головой бросаться в водоворот европейской и азиатской политики, не невротики и не пораженцы. Их поведение доказательство благоразумия, а не трусости, доказательство зрелой мысли, противостоящей инфантилизму. Они хотят сохранить и защитить республику. Соединенным Штатам незачем быть Римом или Великобритании: они должны быть Соединенными Штатами».

        Перевод: Гонсалес Анна, inoСМИ.Ru
        Опубликовано на сайте inosmi.ru: 30 мая 2003, 15:50
  • 2003.06.08 | Боровик

    Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

    Стаття дуже суб*єктивна.
    Автор - просто гнида.
    Він виразив думку не американців, а тільки частини американців, які скиглять про свій улюблений холокост, та про ненависних їм арабів. Вони вже забуваються, що ці теми вже наїли оскому практично всім.
    Вже і на майдан вони прийшли. А без них краще.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | юрко

      Re: АМЕРИКА — ЄВРОПА: КІНЕЦЬ РОМАНУ

      Боровик пише:
      > Стаття дуже суб*єктивна.
      > Автор - просто гнида.
      > Він виразив думку не американців, а тільки частини американців, які скиглять про свій улюблений холокост, та про ненависних їм арабів. Вони вже забуваються, що ці теми вже наїли оскому практично всім.
      > Вже і на майдан вони прийшли. А без них краще.

      це не перша і не остання стаття. Якраз перед початком війни котрийсь з сенаторів на телевійзійній передачі, коментуючи про опозицію Франції війні, сказав, що ніхто не ходить на полювання з паризьким акордеоном (натякаючи на улюблений французами інструмент), бо це річ галаслива і ні до чого. А щодо арабів, то не маєте рації. Може в Україні ця тема наїла всім оскому, але в США вони були американцям до одного місця, поки не розвалили хмарочоси. Ну, а далі - Ви знаєте.
  • 2003.06.08 | SpokusXalepniy

    Американский прагматизм и слезы по мировому бесПорядку

    Существовал ли после первой/второй мировых войн Мировой Порядок?
    На этот главный вопрос американцы во всяком случае не отвечают "да". Кажется, они правы!

    Ясно, что порядок не делается за день. Ясно, что намерения мирового содружества, образованного сразу же после двух войн, имел самые благородные помыслы. Но конкретные примеры показывают, что эти благие намерения со временем теряют свою эффективность ровно настолько, насколько они обюрокрачиваются.

    Во что именно превращается бюрократия со временем - советскому народу объяснять не надо. Она становится противоположностью того, для чего была создана. Она распространяется, как раковая опухоль, если не предпринимать никаких действий. Именно это противостояние заразе и выполняют сейчас Штаты. Достаточно вспомнить Милошевича со своим Косово. Вопрос решался бы и по сей день, вплоть до последнего косовца, если бы не решительные шаги Соединенных Штатов.

    Что происходит с бюрократией, когда ее начинают шебуршить - известно. Допущенные к корыту учредители моментально объявляют текущее состояние - Истинным Мировым Порядком, и будет проклят всякий, кто покусится на... (дальше читай историю: "руководящую роль коммунистической партии...", "миротворческие инициативы ООН...", "не силовые разрешения конфликтов"... с одновременным вводом ограниченных двухсоттысячных контингентов войск для местных зачисток деревень от девушек-снайперов, и т.д.).

    В этом смысле - политика Соединенных Штатов, конечно же, не такая гуманная, как мирные устремления Хусейна, Путина, Бин-Ладена и Милошевича. Американцы прямо и честно заявляют - будут жертвы! Постараемся их минимизировать. Или, говоря иначе, пирамидон для лечения раковых опухолей кончился, остался только скальпель.

    Статья мне понравилась тем, что она точно описала... мой мировоззренческий опыт последних лет. Точно так же, как и автор, я не голосовал за Буша, точно так же, как и автор, я чесал затылок, когда выслушивал проповеди Франции и Германии, - мол, уж, кто-кто, а это мудрые, опытные орлы, хоть и стервятники. Точно так же, как и автор, я пришел самостоятельно к выводу, что "мудрые орлы" чем-то все больше начинают напоминать мне мудрое политбюро конца семидесятых, когда в закромах родины начал иссякать даже пирамидон ("и эти - противники детей").

    P.S.
    Пример чисто американского прагматического подхода к решению "исторических" вопросов я не так давно посмотрел по американскому ТВ, по каналу "History Channel".
    Показывали документальные кадры о событиях после взятия американцами во второй мировой войне одного из небольших городков в Германии. В нескольких километрах от него находился концентрационный лагерь, о котором жители знали только, что это "объект".

    Самым прагматичным, но всё же силовым, действием против мирных жителей тихого немецкого городка через неделю после освобождения, был выгон населения на улицы с последующим шествием колоны к лагерю (под "охраной" американских автоматчиков).
    Там колону разбивали на группы и запускали в лагерь. Они должны были лишь пройти сквозь территорию и выйти за пределы лагеря с другой стороны.

    Документальные кадры показывают резкое изменение в характере людей. Многие падали в обморок прямо при выходе.

    Такой практический метод, такой голый силовой прагматизм очень помогал утвердиться теоретическому гуманизму жителям великой просветительницы Европы.

    Получилось, что подполковник американской армии родом из Техаса, самостоятельно принявший это решение, довольно удачно подкрепил философское воздействие Канта и Гегеля на образованых жителей центральной Европы.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | CACTUS

      Re: Про яких Романів ви говорите?

      Роман Проді лишається при ділах і Романові Шпекові, якщо виходити з державницьких позицій покищо за 10 років рівних не було! Романи мають продовження. Інакше Роман не цікавий. Або його перечитиують.
    • 2003.06.08 | Гура

      Ложь и цинизм

      США "честно" сказали, что они воюют, чтобы найти ОРП в Ираке.

      Сейчас весь мир увидел, что это была наглая ложь. (Впрочем, как и вся остальная политика Штатов - наглая и циничная.)
    • 2003.06.09 | Самбодь Іван

      Озонова дірка --другий найбільший міт ХХ століття

      А перший - оте, що показував "американський підполковник родом з Техасу". Ваш "новий порядок" базується на цьому першому міті. Хоча, якщо точніше, це не міт. Це дурилка. На обмані спараведливості не буває.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.09 | SpokusXalepniy

        Хiба ж гамериканцi розумiють що таке "справедливiсть"...

        Самбодь Іван пише:
        > А перший - оте, що показував "американський підполковник родом з Техасу". Ваш "новий порядок" базується на цьому першому міті. Хоча, якщо точніше, це не міт. Це дурилка. На обмані спараведливості не буває.

        На жаль, я не знаю що таке "мiт" :-(

        Але цiкаве ваше висловлювання, що "на обмані спараведливості не буває".
        Ви маєте на увазi, що справжнiй "обман" i справжня "справедливiсть" - нiхто краще, нiж український народ, свiту пояснити не зможе.
        Настав, напевно, час, коли треба починати вчити Гамерику змiсту цих слiв у розумiннi бiльш досвiдчених українцiв, якi (пересiчнi) набагато краще пересiчних гамериканцiв знають як домогтися цiєї справжньої - щоб без фукiв - справедливостi.
  • 2003.06.09 | Мінор

    США готові з"їсти гівно, яке відмовились прибирати європейці.

    Блискуча публіцистична стаття. США справді є взірцем демократії у порівнянні із закомплексованою, просякнутою націоналізмом у гірших його формах, Європою.
    Хто живе в ЄС, знає, як зневажливо ставляться пересічні німці до: французів (вони брудні і галасливі)
    іспанців та італійців (вони, як цигани)
    візантійців (всі східноєвропейці - вони дикі)
    поляків (вони тупі і ліниві)
    британців (вони зарозумілі і носяться зі своїм островом)

    Так само зневажливо до німців ставляться італійці, що вважають себе культурним та історичним центром світу, французи, британці і т.д. і т.п.

    Європа нагадує гадюшник, терраріум, де отруйні і злючі кобри змушені жити поруч і терпіти одне одного з меркантильних переконань.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.09 | 123

      Згоден з Вами (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.09 | Мінор

        І знову нам з Вами доведеться бути в меншості :-(

        Адже засуджувати - це так приємно. Засуджуючи, ти піднімаєш себе на рівень того, кого засуджуєш. Пам"ятаєте про Гондурас: "Куме, щось мене турбує той Гондурас... - А ти менше його чухай!"

        Якщо серйозно, то Україні рано або пізно доведеться робити вибір. У Західній Європі вже давно дають нам зрозуміти, що воліли б мати справу з старим партнером - РФ, аніж з непередбачуваними українцями. Нас просто віддадуть до російської сфери впливу. Для європейців це буде дуже прагматично...
        Інший шлях, на зближення з США, дозволить нам разом з Польщею бути чимось таким, з чим з РФ та ЄС змушені будуть рахуватися. Цей шлях мені імпонує більше.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.09 | chytach

          Ne zabuvajte pro "movchaznu bil'shist'"(c) Nixon :-) (-)

        • 2003.06.09 | тестер

          Re: Це не значить, що більшість права! (-)

        • 2003.06.09 | 123

          Мене це тішить ;)

          Більшість не часто має рацію :)).


          Мінор пише:
          > Інший шлях, на зближення з США, дозволить нам разом з Польщею бути чимось таким, з чим з РФ та ЄС змушені будуть рахуватися. Цей шлях мені імпонує більше.

          Мені здається, можна міркувати й не такими геополітичними категоріями. Можна міркувати категоріями техасця -- саме в цьому привабливість цієї статті...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.06.09 | Englishman

            Ви вже в більшості.

            Ви в цьому питанні однодумці з парламентською більшістю, пів-блоком Ющенка, президентом та Ко. А народу пояснять, що до чого, і скоро підуть телеграми з єдінодушним адабрямс від трудових колективів.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.06.10 | 123

              Без эвфемізмів

              Englishman пише:
              > Ви в цьому питанні однодумці з парламентською більшістю, пів-блоком Ющенка

              З самим Ющенком!!!

              Це чудово -- коли більшість має рацію. Нажаль, це трапляється не часто...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.06.10 | Englishman

                Ну то не треба жалітися, що вас більшість не розуміє (-)

    • 2003.06.09 | Гура

      Авжеж, комплекси ж заважають запускати ракети

      А це ж набагато простіше, ніж педантично працювати, як німці.
  • 2003.06.09 | Максим

    Re: СИЛЬНА стаття

    Якщо відкинути реверанси перед євреями (потрібні автору у першу чергу для того, щоб обмазати німіців антисемітизмом), то сама стаття дуже хороша. Хльостка, на відмаш. Читається легко і багато правильного сказано.
    Особливо про реальний стан речей у світі і про те, що нас чекає. Гамерика - без тормозів. Будь я американцем, я б лише пишався з того, але нам варто прислухатися до автора і зрозуміти:
    1. ЄС - ніщо
    2. НАТО - ніщо
    3. Політика західної Європи і Америки - це політика лицемірства і цинізму
    4. Треба качати м'язи і шукати щирих союзників, щоб завжди бути готовим дати відсіч п'яному і тупому Техасцю.
    5. Досвід показує такі союзники для нас - Слов'яни і в першу чергу Росія/Білорусь
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.09 | тестер

      Re: Техасець звісно тупий, та Макс умница. До психіатра! (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.09 | SLAVKO

        Re: Техасець звісно тупий, та Макс умница. До психіатра! (-)

        МАКСЕ! Якщо тебе відправляють до психіатра -- значить реамрка правильна , контраргументів немає!
    • 2003.06.09 | SLAVKO вибірково з "ТРУДВ" Є.Марчука

      Re: СИЛЬНА стаття

      Світова подітика переживає значний перерозподіл влади на користь осіб і діячів які працюють у недержавних структурах. Тепер може окремий індивід відігравати роль у світовій політиці. Тут треба згадати фінансиста Дж. Сороса, який "схилив" до девельвації британський фунт,і ісламського терориста Осама бен Ладена."

      УДК316.334.32:321 (477)
      ББК 60 . 56с(4УКР)
      М 30
      Марчук Є.К.
      Україна: нова парадигма поступу.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.09 | CACTUS

        Re:Дж. Сорос сподвижник Бін Ладена? (-)

  • 2003.06.10 | Navigator

    АМЕРИКА — ЄВРОПА: друзі-суперники на вік

    Дивись, наприклад, Німеччина-Франція.
    Інтереси у Західного світу в основному співпадають. Америку недолюблюють так же само, як і богатого сусіда. Але й поважають.
    А пишуть у вільному світі, що кому заманеться (в рамках закону), що й добре. Такі собі пілотні проекти.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.10 | Augusto

      І що цікаво.

      Право писати вcе, що заманеться, журналістам Європи вже два рази допомогала захистити ненависна Америка, в Першій Світовій та Другій Світовій. Завдяки гарантіям безпеки пришелепкуватих янкі (краще ніж вони самі, про це не скажеш/покажеш, старий фільм "Доктор Стрейнджлав, або як я припинив хвилюватися та полюбив атомну бомбу" цьому є доказом) зараз на Старому Континенті не суцільна Кучмоїна, чи Гулаг, чи Аушвіц.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.10 | Navigator

        Пане Августо, як Ви думаєте, що таке шкідливе закладено в

        головах людей, що не розуміють цього?
        Чи це тип лузерів (бомжів), що ніколи не захочуть жити нормально, а будуть спати під мостами, залишаючисб "бідними але гордими" ?
        Відкрий в Інтеренеті любу газету світу й просвітлюйся - не хочуть. Харчуються на смітниках.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.10 | Augusto

          Не будьте таким.

          Мій син поставив мені запитання: якщо під час тоталітаризма людині весь час брешуть, звідки така людина може знати, що те, що їй кажуть є неправдою? А дійсно, порівняти нема з чим, референтивна рамка вся знаходиться під впливом, отаке таке. І ось, людина скалічена, а що пише Біблія? Таке переноситься не лише на дітей, а навіть на сьоме покоління.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.06.10 | Navigator

            І німці кажуть, що 6 поколінь повинно пройти... Комуністи

            не дотягнули до 6-го... В Японії хватило 3-х. В Південній Кореї - 2-х. В Тайвані - одного. На Україні - ??????
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.06.10 | Augusto

              Щось я не зрозумів.

              Navigator пише:
              > не дотягнули до 6-го... В Японії хватило 3-х. В Південній Кореї - 2-х. В Тайвані - одного. На Україні - ??????

              Який тоталітарізм був, скажімо на Тайвані? Півд. Кореї? Бо Півн.Корея це не доказ, здається, або якщо доказ, то доказ чого?
              Ну німці, добре, їх відганяти від сірників треба - два рази підпалили комуналку лише щоб перевірити, як воно горить.
              Коротше, я не зрозумів, про що йшлося, можна трохи розгорнуто, або іншими словами?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.06.10 | Navigator

                Комуністам забракувало поколінь, щоб зіпсувати

                народ вкінець - зупинились на третьому. Слава Богу.
                Інші переліковані країни вилюдніли за вказану кількість поколінь. Шість не знадобилось.
                Ваші прогнози щодо України????
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2003.06.10 | Augusto

                  Це не зовсім так.

                  Достатньо лише одного зіпсованого покоління, щоб наслідки тягнулися дуже довго.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2003.06.10 | Navigator

                    Та ж схема діє в зворотньому напрямку ? (-)

                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2003.06.10 | Augusto

                      Звичайно.

                      Але для цього потрібно набагато більше зусиль, адже і шлях вгору є завжди важчий. Набагато легше очікувати чудес.
                • 2003.06.10 | Максим

                  Re: Просвітленому Ілюмінату-Навгатору

                  По-перше, раджу Вам зайти на сайт Нью-Йорк Пост і почитати, що там пишуть дописувачі форумів - в обговореннях опіній "op-ed"

                  Комуністична система в СРСР - як я її застав - людей не псувала. Навпаки, вона намагалася покращити людську природу, беручи за орієнтири якісь ідеали спільного блага, порядності, чесності, жертовності і т.п.

                  Виховуючись у націоналістичній родині, я мав свій рахунок до системи. Але сьогодні, порівнюючи "той" стан суспільної моралі і те, що я бачу сьогодні, мені здається, що те, що дала нам демократія це суцільний вертеп. Як казали комуністи - "культ наживи і сексу". Виявилося, що вони не брехали
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2003.06.10 | Augusto

                    Як вони "демократію" розуміють, так вони її і побудували.

                    Максим пише:
                    > Але сьогодні, порівнюючи "той" стан суспільної моралі і те, що я бачу сьогодні, мені здається, що те, що дала нам демократія це суцільний вертеп. Як казали комуністи - "культ наживи і сексу". Виявилося, що вони не брехали.

                    Не будете сперечатися, що "демократію" - кримінально-корпоративну систему побудували ті ж самі персонажі, які "вчили добру"?
                    Цікаво, чому просотана "стукачами" та чергами за кількою в томаті система неіяк не загальмувала та не "навчила добру" сучасних крадіїв-бандитів?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2003.06.10 | Максим

                      Re: Я думаю проблема в людській природі

                      За своєю природою людина більш схильна до злого і поганого (і шкідливого), ніж до доброго. Правда Вольтер вважав інакше, але кривава баня Термідору довела, що він помилявся.

                      Це ж доводять і всі релігії світу зі своїми табу - категоричними імперативами.

                      Соціалізм вважав, Що людей можна схилити до добра - освітою, вихованням, пропагандою, суспільнокорисною працею і т.п. Але саме ідейна складова, починаючи з кінця 60-х дуже ослабла. Ще в 60-ті тут були надзвичайно світлі люди і цікаві. Потім почався внутрішній занепад в партії, який не дозволяв знайти дієві контраргменти пропаганді заход. Але й Захід тоді був іншим. (Не порівняти ж Америку сьогоднішню і ту). На жаль Соціалізм програв. І це прикро. У цьому я солідарний з грузинським режисером, який зняв "Фаврритів луни".

                      Капіталізм, ніби, кидає людину у вир і каже - випливай. Як хочеш. Люди і роблять, що можуть. Хтось виходить на панель, хтось торгує наркотиками, бо it's almighty $ - виправдовує все. Гроші не пахнуть.

                      Раніше ми критикували людей: він зробив це, щоб залишитися у партії.
                      Тепер не критикуємо. Як можна? Адже за це платять

                      Загальний культ наживи і продажності - при переважній убогості життя.
                      Ви ще можете читати Акутагаву. Але Ваші діти цього робити не будуть. Я маю на увазі - їх покоління. Зате там буде повно наркотиків, педофілію років через десять уже легалізують, а гомики одружуватимуться на всю котушку. Уже тут
                      Чудеовий Новий Світ. До речі, Гамерика вже буде повністю тоталітарною державою (років через 20). В акурат як вона це показує у фільмах про майбутнє. Ви зауважили, що з точки зору Голівуду майбутнє завжи - тотолітарне. Думаєте це спроста?
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.06.10 | Navigator

                        Максиме, поїдьте на Кубу - там вся чистота зберіглась.

                        Побачите все в реальному режимі. Жуткое зрелище. Остання радянська республіка. Міф в реалі - спішіть, бо як залишаться від Кастро одні спогади - все привидиться по-другому. Як вам. Країна № 1 у світі - це Норвегія. Там бруду нема ніякого! Яка Ваша точка зору?
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.06.10 | Максим

                          Re: Норвеги мені подобаються. Дуже. Але (+)

                          1. Це Нордична нація. А ми з Вами відносимося до Середземноморських - південних. Відмінність в тому, що для Нордичних народів пріоритетними є соціальні/національні/державні/корпоративні інтереси перед інтересами дружніми/родинними. Норвег-службовець не зрозуміє, якщо до нього прийде його родич/друг і попросить допомогти у проходженні якоїсь там цидулки по-інстанціям. Власне, його друг-норвег ніколи й не прийде просити. Таке йому просто в голову не прийде.
                          У південних народів усе інакше. Не лише в Українців, але й в італійців, іспанців тощо. Для нас дуже багато важать дружні/родинні стосунки. У цьому, до речі, одна з причин нашої корупції.
                          В Італії та Іспанії цю розхристаність свого часу викорінили (але не до кінця) Мусолінні і Франко - диктатурою. В Україні ж ніколи не було ні власного Короля (авторитарної влади), ні диктатури - своєї. Завжди - чужинці. З відси комплекс "німого подлого раба". Який ще більше підсилив небажання визнавати корисність державних інститутів, а навпаки привчав нас бути собі на умі, дуже хитрими і красти. Немилосердно.
                          Коли ж ми отримали власну державу, цей демон повального крадійства і німо-тупої хитрості зруйнував нашу економіку і довів країну до ручки.
                          Перевиховати нас могла б лише диктатура - власна. Або власний Монарх (але раніше).
                          Ми довели, що не є державною нацією, і що нам потрібний суворий кнут і солодкий пряник, у добрих руках. І Добра наука.

                          2. Крім того Норвеги мають океан з рибою і шельф з нафтою. Це пояснює їх добробут. Але... Якби ми - ось такі, які ми є - отримали нафту і рибу, це зробило б нас багатими. Ми б знову усе розікрали, сплюндрували і за безцінь розпродали. Це страшний руйнівний - неспроможний - елемент, який сидить у нашому народі. І поки ми його не викоріними, чи не приборкаємо, толку у цій країні не буде.

                          А для цього потрібна перш за все - Ідея. Об'єднуюча і з Великою - захоплюючою перспективою.

                          Я формулюю задачу просто - протягом десяти років досягти стандартів життя ЄС. Механізм - Кейнсіанство (геть - монетаризм): державні інвестиції в економіку і в нові робочі місця, високі (заборонні) мині ставки на імпорт, заборона усім державним / муніципальним структурами купувати Будь-що - іноземного виробництва - за бюджетні гроші; ситема оподаткування залежно від частки іноземного капіталу у статуті, розмірів інвестицій і % комплектуючих, які виробляються на території України. Або ми перетягнемо сюди іноземні ТНК, або відродимо власні виробництва.

                          Ця схема не допускає ні СОТ, ні ЄС. Бо умови вступу до цих організацій прості: вам не дозволяється робити нічого, що робимо ми. Наприклад у сфері дотацій с/г. Ви повинні діяти виключно так, як це вигідно нам і нашим виробникам"

                          Приблизно так. Вкратце
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.06.10 | Предсказамус

                            Ошибка в первом знаке.

                            Кажется, такой заголовок уже был, но что делать, если это правда?

                            Максим пише:
                            > Коли ж ми отримали власну державу, цей демон повального крадійства і німо-тупої хитрості зруйнував нашу економіку і довів країну до ручки. Перевиховати нас могла б лише диктатура - власна. Або власний Монарх (але раніше). Ми довели, що не є державною нацією, і що нам потрібний суворий кнут і солодкий пряник, у добрих руках. І Добра наука.
                            Очень мало бывает ситуаций, когда употребление местоимения "мы" относительно нации оправдано. Ваш случай не исключение.
                            Мы не разворовывали страну. Более того, мы честно пытались ее строить. Но сначала не мы устроили налоговую схему, при которой оставили нам один выбор - уйти в тень. Затем (точнее одновременно) наплодили чиновников и определили им оклады, которые прямо говорили: "Кради!". Наших отцов и матерей усадили на пенсию, с которой и воды вдоволь не напьешся. Нашим детям садики и школы стали стоить дороже, чем нам самим в свое время университеты. В таком режиме нас держат уже второе десятилетие.
                            Тот факт, что мы вопреки стараниям не нас еще живы, опровергает Вас.
                            Теперь о кнутах и науках. Кнут нужен мазохистам, предпочитающим учить свой народ на бедах и разрухах. Сладкий пряник из монарших рук нужен потомственным халявщикам, порожденным номенклатурной системой СССР. А добрая наука нужна всем, только монархи - плохие учителя.

                            P.S. Sorry за пафос, но Вы меня разозлили.
                            P.P.S. Не мы - это не национальные, а социальные отщепенцы. Раньше их звали партноменклатура.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2003.06.10 | Максим

                              Re: Ошибка в первом знаке.

                              Не мав на увазі розізлити.
                              Думаю усі ми винні, якщо терпимо і дозволяємо те, що робиться довкола.
                              Міра вини кожного різна. Але невинних нема. У цьому унсовці (а ще раніше терористи всіх мастей) мали рацію.
                              От в Норвегії винних практично нема. Вони зробили зі своєї країни лялю. А ми - ні. У нас є гріх перед собою і перед країною, і перед майбутнім, і перед загиблими.
                              Спокутувати провину ми можемо лише якісно новим результатом. А він можливий лише, якщо ми зрозуміємо в чому наша спільна проблема, знайдемо спосіб переьороти самих себе і щось зробити - з самими собою.
                              "Сделать что-то из нас" як колись співа БГ. Інакше... Толку не буде.
                              Ось так - демократичним самопливом - ми спускаємо себе і свою країну у каналізацію.
                              Як казав один мій знайомий, в Україні є лише два істинно народні і масові рухи: "Рух - на кладовище", і "Рух - за бугор". Хіба це не сумна правда? І хоба вона не стосується нас усіх?
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2003.06.10 | Предсказамус

                                Когда виноваты все - не виноват никто

                                Тезис об общей вине непродуктивен. Это разновидность все того же мазохизма. Виновны конкретные люди, десятилетие обманывающие народ и ведущие страну к гибели.

                                Максим пише:
                                > Ось так - демократичним самопливом - ми спускаємо себе і свою країну у каналізацію.
                                Ерунда. Где Вы видели демократию? Украина сегдня управляется авторитарно с креном в тоталитарность.

                                > Як казав один мій знайомий, в Україні є лише два істинно народні і масові рухи: "Рух - на кладовище", і "Рух - за бугор". Хіба це не сумна правда? І хоба вона не стосується нас усіх?
                                Меня не интересует правда, не ведущая к истине. Это как "дважды два - четыре", очень правдиво и совершенно бесполезно.
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2003.06.10 | Максим

                                  Re: У принципі, (+)

                                  Я не бачу тут ґрунту для суперечки. Хай буде, що винні - вони.
                                  Але чи готові Ви їх - судити? Наприклад Кравчука, Кучму і прочая? Інакше який сенс виокремлювати - їх?

                                  А тих контрабандистів, що возять товар із Польщі або Туреччини? Чи вони не винні?

                                  Ви кажете, що винні - партноменклатура. Яка? Ви маєте на увазі Крючкова, чи Олійника?.. У чому їх вина? Або покійного депутата комуніста і партноменклатурника Віталія Луценка, який ще років п'ять тому сказав: "Національна ідея сьогодні дуже проста - перестаньте красти!". У чому його вина? Я знаю його дітей. Він не накрав і ненабудував для них палаців.

                                  Кнут - це закон. Суворий, але справедливий. При теперішньому рівні корупції в Україні - без авторитарної влади. Влади групи відданих, порядних і не падких на гроші людей - ніколи демократичними мартоплясами цієї корупції не витравити і чесний справедливйи законо не запровадити.

                                  Зрештою, мені здається, ми з Вами сперечаємося не по ділу. Мабуть Ви щось занадто близько прийняли до серця, чи не правильно зрозуміли щось з моїх слів. Я говорив про національний типаж, який потребує негайної корекції, або призведе до втрати нами державності. От і все
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2003.06.10 | Предсказамус

                                    Проехали, хотя...

                                    Я сегодня так же, как и прежде, не собирался участвовать в форуме. Ответил бы Уколову и все. Но Вы, в отличие от многих, пишете вполне серьезные вещи, поэтому и не сдержался. Я тоже считаю, что нам нечего делать в объединенной Европе (пока). Что постоянно ворочая головой с Запада на Восток, Украина рано или поздно свернет себе шею. Что без элементарного порядка в экономике, основанного на законе, нам не выжить. То есть, очень много общего.
                                    Но есть то, с чем согласиться трудно.
                                    Максим пише:
                                    > Кнут - це закон. Суворий, але справедливий. При теперішньому рівні корупції в Україні - без авторитарної влади. Влади групи відданих, порядних і не падких на гроші людей - ніколи демократичними мартоплясами цієї корупції не витравити і чесний справедливйи законо не запровадити.
                                    Так не бывает. Никогда модель развития государства не строят на порядочности властителей. Потому, что порядочность понятие относительное. Вор, не крысятничающий и дающий на общак, считается порядочным, хотя он только-только вытащил на базаре у старушки последние копейки вместе с кошельком. Чиновник считает порядочным бизнесмена, который "доится" вовремя и в полном объеме. И так далее. Хороша не та модель, которая годится для порядочых людей, а та, в которой невозможно быть непорядочным. Как ни печально, демократическая модель гораздо ближе к этому эталону, чем авторитарная. Можно было бы подробнее, но тема слишком серьезная для несерьезного форума.

                                    > Зрештою, мені здається, ми з Вами сперечаємося не по ділу. Мабуть Ви щось занадто близько прийняли до серця, чи не правильно зрозуміли щось з моїх слів. Я говорив про національний типаж, який потребує негайної корекції, або призведе до втрати нами державності. От і все
                                    Проехали, сорри за горячность.
                          • 2003.06.10 | Максим

                            Re: А ще (+)

                            1. У Норвегів дуже високий дух солідаризму. Те чого напроч нема в Україні.

                            2. Кейнсіанство - панівна економічна модель/ідеологія, яка прийшла на зміну періоду "дикого капіталізму" і тривала у Західному світі до кінця 1970-х. Саме Кейнсіанство допомогло Рузвельту подолати депресію.
                            Власне ті ж таки Кейнсіанські схеми - по-суті - використовували і Мусолінні, і уряд Гітлера, коли шаленими темпаи - протягом одного-двох-трьох років відроджували свою економіку.

                            Єдино, така схема базується на ідеї, що державні інвестиції дають робочі місця, а потім люди тратять гроші на продукцію і цей механізм починає відживлювати економіку, набирає обертів і відбувається якісний ривок.
                            У сьогоднішній Україні ця схема спрацювати не зможе, бо Україна завалена контрабандою/імпортом. А значить усі державні інвестиції витечуть закордон - як інвестиції у тамтешнє, а не наше виробництво.
                            Звідци вимога - першим ділом обмежити (митом) імпорт і перекрити шлях коньрабанді. Далі - проста Кейнсіанська схема і прорив з пекла "третього світу" у двадцятку найрозвинутіших країн світу. Як мінімум
                      • 2003.06.10 | Augusto

                        Нащастя в світі нe всі вийшли з сталінської шинелі.

                        Я розумію, що виморювання голодом, жахи ГУЛАГу та проголошення політичних опонентів "шизофреніками" дуже дбало про вдосконалення людської природи, але за вашими сценаріями може розвиватись лише життя в Україні, бо наприклад за педофілію карають на Заході нещадно, нещодавно, наприклад в Нідерландах, які мабуть бачаться своєрідним "раєм" для гомосексуалістів (бо ніхто не біжить бити "підаров", а якщо біжить, його зупиняють) економічного директора футбольного клуба ПСВ, відкритого гомосексуаліста заарештували за те, що він злягався з неповнолітними гомопроститутками (з національних меншин) в парку. Зараз йому буде і то не за гомосексуалізм, а за зовсім інше. До речі, чому гомосексуалісти мають право смоктати поза рогом, а не мають право робити "ЦЕ" з одним партнером вдома?
                        В світі існує дві різних моделі капіталізма: англосаксонська та райнландська (європейська), вам же пропонується жити в умовах неекономічних відносин, яких ніколи не було (а якщо траплялися, то лише як виключення, а не як норма).
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.06.10 | Максим

                          Re: Ви, просто, перечитайте свій постинг, і зрозумієте (+).

                          Якщо директор ПСВ трахає хлопчиків підлітків у парку Ейдховена, то що це як не приклад повної моральної деґрадації Заходу?

                          Тобто там багато таких хлрчиків із країн третього світу. І трахкають їх регулярно. Зокрема у парках. От диретор ПСВ попався. А інші? Будуть трахкати далі?.. Будуть. А років через десять почнуть говорити, що це нормально, що діти почали у нас раніше дозрівати і самі того хочуть, почнуться марші дітей та педофілів з вимогами не обмежувати їхніх прав трахкатися, публікації в пресі і... відповідні ухвали парламентів. Точно так, як це було з гомиками та евтаназією. Починалося з судів і сканадалів, закінчилося легалізацією.

                          Далі настане черга... Тварин, очевидно. Ну хіба можемо ми заборонити людині трахати собаку? Адже у нас "пріоритет прав людини"!? І дивіться, собака сама цього хоче. Правда, собачко?

                          Ось Вам суть Вашої демократії - в моральному аспекті. Точніше - в аморально-сексуальному.

                          І Ви добре знаєте, що я кажу - правду. Нажаль
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.06.12 | Augusto

                            Ні, це не "моральна деградація Заходу".

                            Це моральна деградація Кучмоїни, де успішний акт правозахісних органів є повною несподіванкою.:)
                            Ви трохи спізнилися на свято життя і абсолютно не знаєте реалій, натомість підміняєте реалії своїми фантазіями, вибачте звичайно (як наприклад під час іракської війни тут викладали свої вбивчі фантазії інші персонажі, так там теж булі присутні масові вбивства та згвалтування дітей).
                            Ви здивуєтесь, наскільки мало того, що Вам здається дуже важливим існує в природі, також цікаво, що останнім часом потягнулися смердючі корені педофільної порнографії, і, сюрприз-сюрприз, потягнулися в колишній Совок, де виявляється за гроші можна купувати дітей.
                            Хлопчики самі трахалися по парках за гроші (смоктати 15 євро, трахати 25 євро), при чому вони, звичайно, були з націоанальних ( :) ) меншин, але місцеві таланти. Директора взагалі не звинувачують в згвалтуванні, а в розтлінні неповнолітних (вони інакше це робили з ентузіазмом) та спробі нанести важкі ушкодження, бо в нього вірус СНІДа, а за окрему плату він все робив без кондома (тут ділема, адже ті проституки знали про вірус).
                            Для порівнення, фінансовий директор команди в Кучмоїні Вас згвалтує, а після цього йому дадуть орден та оберуть академіком НАНУ, бо в нього ж багато грошей.:)
                            Мене завжди дивує, звідки такі як Ви приїхали? Я в СССР дуже рідко взагалі бачив чисту громадську вбиральню густо не записану гоміками (особливо в гуманітарному крилі універа, там просто страшно було зайти посцяти, ще наскочать з розбігу).
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2003.06.12 | Предсказамус

                              Справедливости ради

                              Augusto пише:
                              > Хлопчики самі трахалися по парках за гроші (смоктати 15 євро, трахати 25 євро), при чому вони, звичайно, були з націоанальних ( :) ) меншин, але місцеві таланти. Директора взагалі не звинувачують в згвалтуванні, а в розтлінні неповнолітних (вони інакше це робили з ентузіазмом) та спробі нанести важкі ушкодження, бо в нього вірус СНІДа, а за окрему плату він все робив без кондома (тут ділема, адже ті проституки знали про вірус).
                              Не знаю, будет ли для Вас неожиданностью, но согласие потерпевшего, являющегося недееспособным или ограниченно дееспособным (дети, психически больные и т.п.) никак не влияет на оценку действий преступника. Это справедливо, т.к. ребенок не в состоянии объективно оценить то, что с ним делают. Поэтому в любой нормальной стране этот директор ответил бы таки за изнасилование. Впрочем, за растление тоже.

                              > Мене завжди дивує, звідки такі як Ви приїхали? Я в СССР дуже рідко взагалі бачив чисту громадську вбиральню густо не записану гоміками (особливо в гуманітарному крилі універа, там просто страшно було зайти посцяти, ще наскочать з розбігу).
                              Это уже другая тема, к педофилии отношения не имеющая. Т.е. совок был, мягко говоря. не раем, но и в "развитых странах" не грех бы спросить полицию, как вообще стало возможно существование такого "сервиса", как трахнуть за бабки ребенка, наградив его при этом СПИДом.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2003.06.12 | Augusto

                                Я поясню.

                                Сервіс абсолютно такий же, як в екс-СССР - є міський парк (ще і "Парк Анни Франк", той, що з сім'єю переховувалася від наці в Амстердамі, щоденник написала), вдень там гуляють з собаками, пенсіонерами, ввечері туди стягуються "дяді", які шарудять по кущах з іншими, собі подібними.
                                Дітям від 16 до 18 років (після кажуть вже апетита не викликають, плюс вже важко назвати "неповнолітніми"), всі з мусульманських сімей, де на танці ходити з дівчатами неможна - харам (гріх), отираються там, вдовольняють "дядь" (базові інкстинти знаходять вихід так, чи інакше, як сказав один мудрий чоловік з мусульманської громади).
                                Я до того ж і кажу, зараз він собі отримає пригод, але юридичних.
                                Гарантую, що його не захищатимуть організовані гомосексуалісти, які суворою мораллю нагадують комсомольців (якби не спали один з одним) та закликають до стриманої поведінки (їхній спікер, Ганс, здається Кроль, писав: горить в тебе в штанах, піди додому, не роби цього публічно :) ), не поспішати з оцінкою власної гомосексуальності (яка там "пропаганда"!), а педофілів колись збиралися бити бейсбольними палицями (а половина ж "качків" з спортшкіл, можуть дуже добре прикласти), себто в повсякденному житті це звичайні громадяне, за виключенням інтимних моментів. "Дикі" гaмaсекі, які зустрічаються десь поза кущами на паркінгу, роблять це вночі і зазвичай неймовірно дратують селян та інших громадян, в одному селі бури виганяли вночі трактори та вмикали фари, щоб кайф зламати. :)
                            • 2003.06.12 | Гура

                              Все херня. "Совок, віник..."

                              УСЮДИ є маньяки, вбивці, розбещеність і т.і.

                              Така ПРИРОДА певного відсотку людей. І це заклав в них (нас?) "Боженька" на генному рівні.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2003.06.12 | Максим

                                Re: Мабуть, не зовсім так

                                Я думаю, що відсотків 75% тих, хто практикує нині гомосексуалізм є геторесексуалами, які вдаються до педерастії через: розпусту, гроші, обставини.
                                Це доводять бісексуали - самим фактом свого існування.
                                Це доводит гомосексуалізм на зонах. Коли його практикують люди, які на свободі стають гетеросексуалами.
                                Пропаганда ж гомосексуалізму здійснюється виключно для того, щоб розширити - поле діяльності і вибір.
                                Це все - деградація. Їй можна противитися, а можна їй сприяти. Це елементарне питання вибору і самозбереження. Є чіткі вказівки Церкви. Але демократія не залишає вибору. Вона каже - гомосексуалізму - бути. І, хто проти, той фашист. Смішно. Виходить, що Папа римський - фашист
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2003.06.14 | Гура

                                  Який зв"язок між типом держустрою і генетик людини?Не смішить(-)

                            • 2003.06.12 | Максим

                              Re: Ось там, на параші, і є їхнє місце

                              Я теж учився в Універі. Тільки в Росії. Там такі самі бачив написи в туалеті. І прекрасно. Хайби переписувалися собі й далі по-туалетам. Щоб там хтось бігав не пам'ятаю. Нормальні були туалети.

                              Гоміків знав. Ще тоді. Вони обробляли моїх знайомих студентів байками, що "не гомік справжнім митцем бути не може". Це був такий їх типу "поетичний маніфест". Ну бабками. Гоміки при совку часто мали повно бабок.

                              Одним словом. Вони схиляли цілком нормальних мужиків до мужеложства. Шкода, що відмінили цю статтю. Це абсолютно християнська стаття кримінального кодексу.

                              Сьогодні реклама гомосексуалізму здійснюється постійно: через фільми, інформаційні повідомлення у новинах, розповіді про гомосексуалізм в фшколах (у рамках сексуальної просвіти). Усе це скоординована пропаганда.

                              До речі. Ви не відповіли на мій постинг. Я забиваюся, що через 10-15 років педофілію вже дозволять. А потім країни, які не лдозволятимуть педофілію, почнуть вербально доставати за "недемокрптичність" та "порушення прав людини". А потім - бомбити. Щоб знали, що таке -демократія.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2003.06.12 | Олександр

                                Re: Ось там, на параші, і є їхнє місце

                                Максим пише:

                                >Я теж учився в Універі. Тільки в Росії. Там такі самі бачив написи в >туалеті.
                                Пробачте, Ви до вбиральні ходили, аби ті написи почитати ? ;)

                                >Одним словом. Вони схиляли цілком нормальних мужиків до мужеложства. >Шкода, що відмінили цю статтю.
                                А у тих нормальних мужиків не було власної гідності ? :) Невже вони не могли за себе самі постояти, не прикриваючись Карним кодексом ? Тоді гріш їм ціна.

                                Демократія - для сильних людей.

                                >Сьогодні реклама гомосексуалізму здійснюється постійно: через >фільми, інформаційні повідомлення у новинах,
                                А чому Ви дивитеся різну гидоту ? :) Здається, кнопку живлення на телевізорах ніхто не скасовував...

                                >...розповіді про гомосексуалізм в фшколах (у рамках сексуальної >просвіти). Усе це скоординована пропаганда.
                                У школах, я думаю, і треба розповідати. Аби вперше не розповіли у підворітні...

                                >Я забиваюся, що через 10-15 років педофілію вже дозволять.
                                Ні, не дозволять.

                                >А потім - бомбити. Щоб знали, що таке -демократія.
                                До речі, у Саддамчика в гаремі були і 8-літні діти. ;)
                  • 2003.06.10 | Navigator

                    Максиме, ви це серйозно, чи так , для стьобу?

                    Коли я маю змогу слухати вживу Діп Парпл й Мірей Матьє , Вагнера й Лондонський симфонічний, читати що й не снилось, дивитись театр Кабукі і постановки Жолдака - то не бачу причин щоб псуватись. Потрібно, щоб кожен українець мав матеріальну можливість робити те саме. Оце ключова проблема. що й бажаю.
                    Щодо капіталізму скажу словами громадян ГДР: "Все, що нам казали про капіталізм, було правдою, все, що нам казали про соціалізм, було брехнею." Під чим і підписуюсь.
                    Максиме, а що вас роздратувало в моєму пості про 6 поколінь? Не розумію...
                    Комуністична система в СРСР - як я її застав - людей не псувала. Навпаки, вона намагалася покращити людську природу, беручи за орієнтири якісь ідеали спільного блага, порядності, чесності, жертовності і т.п.
                    Жертовність - працюйте на ВПК безкоштовно, Порядність - говори одне, думай друге, роби третє, Спільне благо - стань рускім або вимри, чесність - люба інформація з-за кордону глушилась.
                    Я жив і так і так. Назад не хочу. Хоч багато хто хоче. Правда, таких все менше.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2003.06.10 | тестер

                      Re: Максим серйозно пропонує союз Білорусі, Росії, України? -

                      Для протистояння США і ЄС. :(
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.06.10 | Максим

                        Re: Максим серйозно пропонує союз Білорусі, Росії, України? -

                        Ідею протистояння афішувати не варто. Але те, що нам такий союз був би вигідним - очевидно. Є лише пару умов.

                        Це має бути - наша ідея. (А не імперська ідея Росії). Власне, це має бути - Словянська ідея. Хоч я брав би ширше і пробував залучити усі колишні республіки СРСР - нам потрібні ці ринки. Це питання життя і добробуту наших дітей: щоб вийти на ринки заходу, ми маємо для початку закріпитися на ринках - своїх, і колишнього союзу.

                        У нас є серйозна демографічна проблема. Об'єктивно зауральну росію з часом поглине Китай. Але коли? І яка нам від цього вигода? Нас самих з півдня піджиматиме мусульманський світ і Туреччина. Це проблема стане кошмарною вже через 20 років. Іще десять років ось такої ліберальної деградації і нам кінець.

                        Зрозумійте, існує реальна загорза, яка - ось - зухвало вже стоїть перед слов'янами. І нами у першу чергу (бо, все таки, у першу чергу я думаю за себе і своїх рідних). Як можемо ми народжувати дітей і залишати їм ось таку жахливу перспективу?

                        Звісно, є варіант виїхати кудусь. Як от Август чогось живе у Голандії. Але навіщо була тоді Україна? Щоб ми - українці з неї повтікали? Так це ось чого нам не вистачало в Совку?

                        Іще одне. В союзі - рівноправному. Навіть відносно рівноправному. Назвемо його Центрально Європейський Союз. Україна буде першою, або другою. В ЄС наш номер буде 28мим чи якимось там. Нам накриватимуть у прихожій - разом з челяддю і зажди. Завжди дивитимуться на нас згори вниз. Іще й визискуватимуть.

                        Зрештою, я майже впевнений, що ЄС нас не приймуть. ЄС надто сильно влаштовує чудвий кордон, споруджений колись СРСР. Ми для них фільтраційна зона - затичка. І навіть не сумнівайтеся.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.06.10 | tmp

                          Остановите этого человека! пока не поздно..

                          Максим, Вы что?
                          Так же нельзя! Ну нельзя же так говорить! Вам нравится бродить по лезвиям!?

                          Какая Идея? Какой Славянский союз? уууу..

                          Вы что не знаете, что слово "Кейнс" есть матюк в переводе с английского-"международного"? А может Вы не знаете выпускником какого универа был Гринспен? Или Вы не знаете, что ВТО это рулезз немеряный и мы туда уже десять лет стремимся? А может Вы еше и не за "глобализьмь"?
                          Ну Максим...

                          благо Вы со своей крамолой внизу топика.. сейте, но.. смотрите

                          :)
                        • 2003.06.12 | тестер

                          Re: Максим серйозно пропонує союз Білорусі, Росії, України? -

                          Це буде об"єднаний бардак, який уже був.
                          Ну не можемо ми навести порядок на 6-ти сотках своєї "фазенди".
                          А помріяти можна і нікому не заперечується.
                          Для китайців ще Монголію треба для початку освоїти.
                          Така величезна територія.
                        • 2003.06.12 | Олександр

                          Re: Максим серйозно пропонує союз Білорусі, Росії, України? -

                          Максим пише:

                          >Ідею протистояння афішувати не варто.
                          А навіщо взагалі протистояти США ?

                          >Але те, що нам такий союз був би вигідним - очевидно.
                          Як показує попередня практика, очевидно, що цей союз є дуже невигідним. Невже Ви скучили за дефіцитами, чергами, карточками і штучним голодом ? А стільки нафти, щоб, розтринькуючи її, створювати хоч мінімальний достаток, вже нема...

                          >Це має бути - наша ідея. (А не імперська ідея Росії).
                          Ага. "З'їжте мене!" ;)

                          >Власне, це має бути - Словянська ідея.
                          Словаки, чехи, словенці, поляки, хорвати - це, треба так розуміти, не слов'яни ? :)

                          >Хоч я брав би ширше і пробував залучити усі колишні республіки СРСР ->нам потрібні ці ринки.
                          Дурень думкою багатіє. :)

                          >Це питання життя і добробуту наших дітей:
                          Саме заради добробуту моїх дітей я категорично проти такого маразму.
                          Вистачить з мене "спільного щастя"...

                          >Іще десять років ось такої ліберальної деградації і нам кінець.
                          Дегенерація - це дописи самого Максима. :)

                          >Зрозумійте, існує реальна загорза, яка - ось - зухвало вже стоїть >перед слов'янами. І нами у першу чергу (бо, все таки, у першу чергу >я думаю за себе і своїх рідних). Як можемо ми народжувати дітей і >залишати їм ось таку жахливу перспективу?
                          Яку перспективу ? Що турки збожеволіють і попруть на Україну ? :)

                          >Іще одне. В союзі - рівноправному. Навіть відносно рівноправному. >Назвемо його Центрально Європейський Союз. Україна буде першою, або >другою. В ЄС наш номер буде 28мим чи якимось там.
                          Краще бути 28-им у Європі - ніж першим ... самі знаєте де. :)

                          >Нам накриватимуть у прихожій - разом з челяддю і зажди. Завжди >дивитимуться на нас згори вниз. Іще й визискуватимуть.
                          Бідних поляків з чехами мордують і визискують - далі нікуди... :)
                  • 2003.06.12 | Олександр

                    Re: Просвітленому Ілюмінату-Навгатору

                    >Комуністична система в СРСР - як я її застав - людей не псувала. >Навпаки, вона намагалася покращити людську природу, беручи за >орієнтири якісь ідеали спільного блага, порядності, чесності, >жертовності і т.п.
                    Ага. Пропаганда втовкмачувала одне - а всі бачили зовсім інше...
                    Ця система була гидкою в першу чергу тому, що була брехливою. У вільного світу дуже багато недоліків, але він чесний.

                    >Але сьогодні, порівнюючи "той" стан суспільної моралі і те, що я >бачу сьогодні, мені здається, що те, що дала нам демократія це >суцільний вертеп. Як казали комуністи - "культ наживи і сексу". >Виявилося, що вони не брехали
                    Кого що цікавить... :)

                    Проблема в тому, що воля взаємопов'язана з відповідальністю. В тому числі - і за вибір життєвих орієнтирів. Дуже багато людей, на жаль, самі за себе відповідати не можуть. Тому і коливаються між тиранією та анархією...
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2003.06.13 | Максим

                      Re: Саш, (+)

                      Ну, що Вам сказати?
                      Штампи, якими Ви послуговуєтеся - класичні для зомбіящика. Чогось свого нового у плані арґументації Ви нічого не сказали. Просто зайнялися пересмикуванням.

                      Просто порівняйте Українське ВНП 1991р. і наші тодішні надії з тим, що ми маємо сьогодні.
                      Україна могла стати надпотугою, якби не йшла за заманухами Заходу, а гнула свою лінію. Тепр ми бачимо руїну. Можна звинувачувати у всьому рибок - кучму, кравчука, партноменклатуру, людей, злодіїв. Але, очевидно, що сама вода в акваріумі містила елементи, які спричинили вимирання і занепад.

                      Є щось незаперечне у деґрадації. Це не мої слова. А Платона. Можливо Платон теж був "деґрадантом" у Вашому розумінні, бо усіляко висміював і розтирав по паркету "демократію" (Діалоги:Республіка/Держава). Він також вважав, що світ незаперечно рухається від ідеальних форм, до гірших і занепаду. Демократію розглядав як дегенеративну форму політичного устрою. Але піддається деґрадації усе. Очевидно, що і я.

                      Просто у своїх постингах я висловлюю думки людини, яка вважає за необхідне протистояти деґрадації і не піддаватися їй. Ви ж кажете - нехай будЕ. Кожен має вибирати сам. Тим паче, що такі правила гри - сильних світу сього. Тим паче, що це з дня на день повторює улюблений зомбіящик, і Кучма, і Ющенко, і прочая.
        • 2003.06.10 | Гура

          Ось порада Вам: не ідеалізуйте НІКОГО. Кожен дбає про себе. (-)

  • 2003.06.10 | Олександр

    Автора можна зрозуміти

    Якщо вже німці лаються на інших "нацисти!", то ясно, чому автор заївся. :) От він хоч і дещо різко, але абсолютно "по дєлу" відчитав молодших партнерів: мовляв, ви вже показали, на що здатні, тому не заважайте іншим і чекайте на свій шмат трофеїв.

    Ясно, чому на США гавкали Франція, Німеччина і Росія: "А чому вони, а не ми ?" :) Піднебесна мовчить, бо у неї все попереду.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.14 | ЦИГАН

      Re: Автора ніхрена не можна зрозуміти

      Що Ви вчепилися до тієї біднної Гамермки? Давайте на Сесії ООН скажем, що вона не права і будемо з України посилати в США гуманітарну допомогу гамериканським неграм! Моя мама вже відклала шмат позаторішнього сала.Каже: "Бідним в Гамерику"!!!!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.14 | СACTUS

        Re: Нічого тим Романам не є!

        Їден Роман, той що Проді мав усе в дупі.І на вік-енд собі їздить на яхті.І каже хай Солана розбирається. Другий Роман -( відома , курва хвігура) Шпек ( сало) не дав своїм підопічним навіть передихнути після ціх візитв Зленка й Шкідченка. Погнав їх освоювати українські святі місця в Бельгії. Наступний тиждень ваапше капець. Шпек організував з однойободумцями зустріч-семінар між представниками- лідерами Єврокомісії, Європарламенту і Українських церков!
        Потираю долоні! Ото бойня буде!!!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".