КПІ замість Крут
06/23/2003 | Олекса
КПІ замість Крут
----------------
Цієї неділі "Nариси Nаціоналізму" (http://www.geocities.com/nacnarisi) збиралися до Крут, де планували відзняти новий фотонарис.
Але минулому протистало сьогодення.
У Києві триває голодування студентів КПІ, які вимагають припинення репресій ректорату до політично активної молоді.
Можна було поїхати до розстріляних студентів-киян, що загинули в Крутах, або до студентів-киян, які сьогодні голодують біля Міністерства освіти, і двоє з яких в надважкому стані вже потрапили до лікарні.
Я вибрав живих - http://www.geocities.com/nacnarisi/narisi/kpi_kruti.htm .
Я знімкував ці обличчя з дитячими очима й думав про те, що такими були й очі в юнаків і 29 січня 1918 року. Але тоді був мороз, а зараз йде дощ.
Тоді майже ніхто ничого не знав про трагедію - дізнались лише в березні, коли двадцять вісім із трьохсот загиблих було урочисто перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві. Про тих не знали, а про цих знати не хочуть.
Сьогодні студентський пікет проспектом Перемоги минають тролейбуси з байдужими киянами. З тими киянами, які сьогодні - 22 червня - пригадують початок Великої Вітчизняної. Але кожен має власну війну, і багатьом твоя війна здається дурницями.
Біля голодуючих студентів ревуть компресори та гримають перфоратори - хтось дозволив або замовив розпочати земляні роботи в п'яти метрах від того дерева, під яким ховаються від дощу ці дівчата та хлопці.
Були б у пікетувальників намети - то їх би знесли. Але наметів нема. То нехай у потьмарених від голоду головах луною віддається гуркіт важкої техніки...
Можна захоплюватися історією визвольних змагань, але без шани до небайдужих сучасників вишуки аматорів-істориків просто втрачають сенс!
----------------
Цієї неділі "Nариси Nаціоналізму" (http://www.geocities.com/nacnarisi) збиралися до Крут, де планували відзняти новий фотонарис.
Але минулому протистало сьогодення.
У Києві триває голодування студентів КПІ, які вимагають припинення репресій ректорату до політично активної молоді.
Можна було поїхати до розстріляних студентів-киян, що загинули в Крутах, або до студентів-киян, які сьогодні голодують біля Міністерства освіти, і двоє з яких в надважкому стані вже потрапили до лікарні.
Я вибрав живих - http://www.geocities.com/nacnarisi/narisi/kpi_kruti.htm .
Я знімкував ці обличчя з дитячими очима й думав про те, що такими були й очі в юнаків і 29 січня 1918 року. Але тоді був мороз, а зараз йде дощ.
Тоді майже ніхто ничого не знав про трагедію - дізнались лише в березні, коли двадцять вісім із трьохсот загиблих було урочисто перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві. Про тих не знали, а про цих знати не хочуть.
Сьогодні студентський пікет проспектом Перемоги минають тролейбуси з байдужими киянами. З тими киянами, які сьогодні - 22 червня - пригадують початок Великої Вітчизняної. Але кожен має власну війну, і багатьом твоя війна здається дурницями.
Біля голодуючих студентів ревуть компресори та гримають перфоратори - хтось дозволив або замовив розпочати земляні роботи в п'яти метрах від того дерева, під яким ховаються від дощу ці дівчата та хлопці.
Були б у пікетувальників намети - то їх би знесли. Але наметів нема. То нехай у потьмарених від голоду головах луною віддається гуркіт важкої техніки...
Можна захоплюватися історією визвольних змагань, але без шани до небайдужих сучасників вишуки аматорів-істориків просто втрачають сенс!