Інтернет під спостереженням
06/23/2003 | Майдан-ІНФОРМ
Перешкоди, що заважають вільному розповсюдженню інформації он-лайн. Свіже та дуже цікаве дослідження.
"Репортери без Кордонів"(http://www.rsf.org) у своєму новому звіті(http://www.rsf.org/rubrique.php3?id_rubrique=378) зробили огляд ситуації з цензурою та обмеженнями прав людини під час її користування Інтернетом у кожній країні світу. Поруч з довгим звітом про те як придушується можливість вільного отримання інформації у Китаї, Бірмі, Білорусії наводяться схожі негативні тенденції та приклади про США, Канаду, Австралію та ін.
Україні присвячено 3 сторінки текста, досить детально розглянуто справу Георгія Гонгадзе та "Українську правду", випадки з сайтами Forum, Антена, та Обком.
У блискучій передмові, що її написав Вінтон Церф, робиться правильний, але невтішний для якоїсь частини людей висновок:
Або ми самі слідкуємо за якістю інформації, самі виявляємо порушення, самі вчимося розрізняти якісну інформацію від неякісної, дезинформацію від правди - це означає необхідність досить важко працювати над цим, це праця якій потрібно вчитися, до якої постійно потрібно прикладати зусилля - або ми з радістю делегуємо повноваження на цензуру та відбір інформації для нас, делегуємо їх якимось добрим людям від влади, "авторитетам" з телебачення і т.д. - і вони визначають що добре а що погано.
Перший вибір - це вибір вільних людей, які здатні брати відповідальність за прийняття рішень на себе. Другий вибір - це вибір рабів, які відмовляються від свободи і погоджуються жити як керований гурт худоби, та бігти у тому напрямку куди покажуть погоничі.
Ми намагаємось сприяти тому, щоб більшість людей в Україні зробили перший вибір, одночасно розуміючи що значна частина на цей момент свідомо чи несвідомо звикла до другого варіанту.
"Репортери без Кордонів"(http://www.rsf.org) у своєму новому звіті(http://www.rsf.org/rubrique.php3?id_rubrique=378) зробили огляд ситуації з цензурою та обмеженнями прав людини під час її користування Інтернетом у кожній країні світу. Поруч з довгим звітом про те як придушується можливість вільного отримання інформації у Китаї, Бірмі, Білорусії наводяться схожі негативні тенденції та приклади про США, Канаду, Австралію та ін.
Україні присвячено 3 сторінки текста, досить детально розглянуто справу Георгія Гонгадзе та "Українську правду", випадки з сайтами Forum, Антена, та Обком.
У блискучій передмові, що її написав Вінтон Церф, робиться правильний, але невтішний для якоїсь частини людей висновок:
Або ми самі слідкуємо за якістю інформації, самі виявляємо порушення, самі вчимося розрізняти якісну інформацію від неякісної, дезинформацію від правди - це означає необхідність досить важко працювати над цим, це праця якій потрібно вчитися, до якої постійно потрібно прикладати зусилля - або ми з радістю делегуємо повноваження на цензуру та відбір інформації для нас, делегуємо їх якимось добрим людям від влади, "авторитетам" з телебачення і т.д. - і вони визначають що добре а що погано.
Перший вибір - це вибір вільних людей, які здатні брати відповідальність за прийняття рішень на себе. Другий вибір - це вибір рабів, які відмовляються від свободи і погоджуються жити як керований гурт худоби, та бігти у тому напрямку куди покажуть погоничі.
Ми намагаємось сприяти тому, щоб більшість людей в Україні зробили перший вибір, одночасно розуміючи що значна частина на цей момент свідомо чи несвідомо звикла до другого варіанту.