Відповіді

• 2003.07.03 | Vadym Gladchuk

  Re: Чим викликана продовольча криза?

  Жовтяк не правий! Зерно з врожаю минулого року дійсно продали за демпінговими цінами у різних країнах. Згадайте скандали навколо різних паразитів у збіжжі, антидемпінгові рослідування, заяви про мільони тон зерна проданих у Єгіпет, Канаду, Францію, тощо...
  А єдина "заслуга" СДПУ(0) у продовольчий кризі - це позначка у темниках Медведчука - Васильєва навпроти слів та речень про неврожай, черги та ціни - "не ігнорувати, широко висвітлювати"
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.07.03 | пан Roller

    А Кучма куда смотрел? А оппозиция? А стрелочник?

  • 2003.07.03 | Мартинюк

    Все зерно не встигли вивезти.

    Причини -
    1. Ціни в Єропі, яка потерпіла від минулорічної повені не виросли так сильно як на це спочатку сподівалися зерноторгівці
    
    2. Морський та заліничний транспорт України просто не зміг оперативно вивезти все зерно, яке могли б купити західні покупці - для них важлива не не просто наявність зерна в Україні а наявність його в строго визначений термін і у визначеному ( минулої осені це була переважно Європа та арабські країни ) місці. Тому європейські потреби більш оперативно та організовано задовільнили традиційні канадські, аргентинські, американські та інші зернотрейдери.
    
    Однак в часі зернового ажіотажу в Україні були вкладені великі кошти у придбання зерна, яке однак внаслідок непристосованості і розвалу транспортної інфраструктури не було продане або було продане, але не доставлене за межі України.
    
    Україна минулого року дебютувала як зерноторгівець, однак виявилося що для зернової торгівлі замало лише одного урожаю пшениці - ще потрібно мати дуже складну і сучасну систему транпортування, зберігання і навіть самої торгівлі. Всього цього минулої осені в Україні не виявилося. Зацікавленість СДПУ(о) в можливості реалізувати минулорічні запаси цілком реальна - в усіх регіонах України вказують на Суркіса як чи не на основного прихватизатора української системи елеваторів та зерносховищ.

• 2003.07.03 | Майдан

  А ось позиції ряду опозиційних партії -- у 2002 були приписки

  Останнім часом активізувалося обговорення проблеми врожаю 2003 року. Природні катаклізми призвели до втрати величезної кількості посівів зернових майже по всій Україні. Проблему коментує народний депутат України фракції “Наша Україна”, член правління Української Народної Партії О.Гуменюк.
  “Змушений погодитись із думкою, що у 2003 році Україна отримає доволі низький врожай зернових. Разом з тим хвилюватися щодо суттєвого підвищення цін на хлібо-булочні вироби передчасно – на даний момент для цього немає підстав, адже ціни, які сьогодні існують на пшеницю, є, фактично, піковими за європейськими мірками. Навіть якщо в Україні не вистачить продовольчої пшениці, її купівля за кордоном не повинна призвести до зростання цін.
  О.Гуменюк відзначив, що “у питанні стабільності зернового ринку України існує, на жаль, великий політичний підтекст – усі ми пам'ятаємо високий рівень врожаю зернових за часів перебування на посаді прем'єра В.Ющенка, а от у наступні роки почали робити приписки даних про врожаї з метою “перегнати” показники попередніх”. Завищення показників минулорічного врожаю, каже він, призвело до нестабільності на ціновому полі ринку хліба в Україні. “Однак сьогодні мова про цифри уже не йде - представники і законодавчої, і виконавчої сфери шукають шляхи для проведення якнайефективніших жнив 2003 року”, -- вважає О.Гуменюк.
  Як приклад, він навів пропозиції, які підготував Кабінет Міністрів до Верховної Ради, “дозволити ввіз пшениці в Україну без митного оподаткування не лише з Росії, а й з Європи” (митний збір на яку становить сьогодні близько 40 євро з тонни), “з Держбюджету виділено кошти для зменшення кредитних ставок комерційних банків для сільгоспвиробників, гроші на підтримку тваринництва та ін.”
  О.Гуменюк звернув увагу і на іншу площину проблеми – “сільськогосподарський працівник чекає законодавчої підтримки своєї діяльності”. Він зазначив, що прийняті на цій сесії Верховної Ради закони про іпотеку, іпотечне кредитування, про фермерське господарство та інші, саме й спрямовані на вирішення проблеми фінансування аграрного комплексу. Крім того, наголосив депутат, фракція “Наша Україна” у Верховній Раді виступила з ініціативою, щоб у державному бюджеті на 2004 рік “допомога селу була закладена як цілеспрямовані дотації за європейським зразком, коли сільськогосподарський виробник отримує чітко визначену суму дотації з бюджету за кожну тонну вирощеного врожаю або кілограм ваги худоби”. Адже сьогодні, вважає О.Гуменюк, “у нас склалася ситуація, коли низкою пільг, які спрямовані у сільськогосподарську сферу користуються спритні ділки, а на селі все залишається по-старому”.
  “Стабілізувати ситуацію як на зерновому ринку, зокрема, так і у сільському господарстві в цілому, допоможуть цільові дотації та якнайшвидше ухвалення і введення в дію решти законів про ринкові відносини на селі”, - переконаний він.
  
  
  
  ***
  “Те, що сьогодні відбувається на продовольчому ринку, лежить повністю на совісті уряду, - вважає голова партії “Реформи і Порядок”, доктор економічних наук В.Пинзеник. – Це наслідок ігнорування проблем, що виникали в селі вже давно, але на які не було відповідної реакції.
  Є пряма відповідальність уряду за ситуацію неврожаю (я не маю на увазі погодні умови). Мова йде про те, що для підприємців, які працюють на ринку, був даний такий сигнал, який відбивав будь-яке бажання вкладати кошти в село. І це одна з причин того, що нові технології, які б забезпечили достатній урожай зернових, не були використані.
  Пригадаймо ситуацію, яка складалась з внутрішніми цінами на зернові продукти. Коли при стабільних цінах на хліб закупівельні ціни на зерно зменшились удвічі. Це причина того, що зерно було вивезене. І винні у цьому не трейдери – їх поставили в такі економічні умови, за яких вигідно було вивозити це зерно. Тобто їхня поведінка була адекватна до політики уряду.
  Найлегше в ситуації, що склалася, знаходили стрілочників. Їх тепер шукають в Міністерстві аграрної політики. Це не є питання лише цього Міністерства – вони належать до сфери відповідальності уряду.
  Проблема не є катастрофічною за умови, якщо уряд, навіть зараз, дасть правильні сигнали для громадян та підприємців зокрема. Уряд обов'язково повинен донести до людей інформацію про розвиток ситуації з цінами, яка грунтуватиметься не на розмовах та натяках, а на конкретних розрахунках.
  Якщо ця копітка робота не буде проведена, аграрна криза може перерости в серйозну кризу, що вийде за межі аграрного сектора.”
  
  ***
  З приводу “сьогоднішньої критичної ситуації на ринку продовольства” зі спільною заявою виступили представники опозиції (СПУ, КПУ, БЮТ). У документі, зокрема, говориться:
  “...Основною причиною такого стану є авантюрні реформи в АПК, здійснені пройдисвітами без тями в голові, але наділеними високими державними повноваженнями. Свідоме руйнування основ індустріального виробництва на селі, орієнтир на дрібнотоварний сектор, що суперечить і попередній практиці, і світовим тенденціям, бездумне руйнування зв'язків між промисловістю і сільським господарством, ігнорування загальноприйнятого в світі принципу підтримки сільськогосподарського комплексу державою, продумане руйнування усталеного сільського укладу, організації виробництва і соціального забезпечення, протиставлення людей одне одному на основі майнових та земельних паїв, нав'язування реакційних архаїчних форм господарювання з метою відібрати у селян землю – привели до катастрофічних наслідків. Вони небезпечні тепер і проявлятимуться ще багато років як свідчення злочинних дій бездарної влади.
  Зразком наслідків такої, з дозволу сказати, політики були кроки попереднього уряду в період минулорічної жнивної та заготівельної кампанії. Її суть полягала в застосуванні адміністративних важелів для відбирання у селян врожаю 2002 року за заниженими цінами. Це були свідомі дії уряду та місцевої влади, спрямовані на задоволення хижацьких інтересів купки глитаїв та їх подільників у високих та найвищих кабінетах.
  Ця афера супровождувалася відвертою кампанією фальсифікації та приписок під тиском влади, що вилилось у штучне завищення показників зібраного врожаю щонайменше на 10 – 12 млн. тонн і таке ж зниження ціни на зерно до абсурдних розмірів. Селяни пограбовані приблизно на 7 млрд. гривень.
  Сьогодні суспільство пожинає плоди діяльності купки шахраїв, наділених високою владою.
  Фракції опозиції неодноразово привертали увагу громадськості до цієї проблеми, з парламентської трибуни вимагали розслідування “хлібної афери”. Проте влада залишилась глухою і сліпою до очевидних фактів злодійства і наруги над селом.
  Особливо цинічно в цих умовах виглядали заяви Президента Л. Кучми спочатку про успіхи реформ на селі, згодом – про його стурбованість ситуацією на продовольчому ринку України. Ганьба, адже саме він і його приспішники на місцях та в центрі зібрали “пінку”, наплювавши на національні інтереси, продовольчу безпеку, добробут мільйонів соціально незахищених громадян.
  А з другого боку, чи варто чекати іншого від керманичів, що загрузли по вуха в корупції, зловживанні владою, кримінальних злочинах?
  Опозиційні політичні сили, їх фракції у парламенті ще раз заявляють, що лише зміна системи влади та припинення повноважень її нинішніх найвищих представників дозволять через волевиявлення народу назавжди відсторонити злочинну шайку від важелів управління, забезпечить прозорий громадський контроль за діями влади, гарантує неможливість у майбутньому безкарного зловживання владою та знущання над власним народом.
  
  ***
  У спеціальній заяві, ухваленій Центральним Проводом УРП "Собор", відзначається: об'єктивних передумов для виникнення ажіотажного попиту на борошно й зерно не існувало. Наслідки цьогорічного зменшення врожаю ринок мав би відчути не раніше жовтня, але навіть зібраних цього року 24 мільйонів тон має цілком вистачити для покриття всіх внутрішніх потреб України в хлібі (5-6 млн тон), посівному матеріалі (до 6 млн тон) та фуражному зерні (до 10 млн тон).
  Однак своїми політично вмотивованими заявами про начебто значні приписки до торішнього врожаю, про перевищення обсягів доцільного експорту і, врешті-решт, арештом колишнього аграрного віце-прем'єра Л.Козаченка влада сама створила негативні суспільні очікування, які в кінцевому підсумку призвели до ажіотажного попиту на ринку зерна. Вже після виникнення цього попиту влада, замість того, щоб діяти на головних зернотрейдерів макроекномічними важелями (своєчасними інтервенціями на ринку збіжжя з використанням запасів Держкомрезерву, зниженням ввізного мита тощо), намагалася утримати ціни безперспективними поліційними заходами щодо середнього і дрібного бізнесу.
  Тому, покладаючи цілковиту відповідальність за виникнення ажіотажного попиту на борошно й зерно на непрофесійні дії влади, УРП "Собор" водночас висловлює впевненість, що протягом кількох тижнів ціни неодмінно впадуть, і тому закликає громадян відмовитися від ажіотажних закупівель, не дати підстав для суперзбагачення несумлінних спекулянтів.