"Золото" Мороза
02/16/2004 | Спостерігач
"Версии"
"Золото" Мороза
--------------------------------------------------------------------------------
Ольга Завьялова
Это надо было видеть. Лидер социалистов Александр Мороз дал эксклюзивное интервью "Эпицентру". Пауза между выступлением президента Кучмы и его главного политического и личного соперника Александра Мороза была максимально короткой – всего одна неделя. Последний раз лидер социалистов "выходил" в прямой эфир ровно четыре года назад, во время прошлой избирательной кампании 1999 года. Тогда Сан Саныч был одним из участников "каневской четверки" и персоной нон-грата в СМИ. Кстати, сам главный социалист тонко намекнул ведущему "Эпицентра", что их последняя встреча четыре года назад не состоялась по причине внезапного сердечного приступа, который настиг Пиховшека непосредственно в прямом эфире. И все-таки они встретились…
--------------------------------------------------------------------------------
Назвать выступление лидера СПУ знаковым, наверное, сложно: все-таки он не сказал ничего такого, о чем бы мы не знали. Впрочем, неважно, что говорил Сан Саныч. Важно то, что ему дали это сказать на одном из общенациональных каналов. Вот это действительно показатель того, что на Мороза сделали серьезную ставку даже те, кто имени его слышать не мог. Впрочем, вечных врагов, как и вечных друзей, не бывает. Зато бывают вечные интересы и ради них можно поступиться принципами. Как одной, так и другой стороне.
Впрочем, была одна сенсация – Мороз не исключил своего участия в президентской кампании в том случае, если конституционная реформа будет провалена. Это в какой-то мере новость. Во-первых, потому, что голоса фракции Мороза стали "золотой акцией" политической реформы. Без них не было бы решающего голосования 3 февраля. В этот день лидер СПУ в очередной раз доказал, что его рано отправлять на политическую пенсию, и что карта социалистов не бита. Во-вторых, главный социалист подтвердил тезис "серого кардинала" Соцпартии Винского о возможном участии представителя СПУ в президентской гонке-2004. Фактически, Александр Александрович в таком случае сыграет роль, которую на прошлых выборах довелось исполнить Наталье Витренко – главной и непримиримой оппонентке СПУ.
В общем, "все смешалось в доме Облонских": президент Кучма "терпит" то, что Мороз является главным проводником конституционной реформы, а лидер СПУ смирился с тем, что ради реализации основных принципов партийной программы (переход к парламентско-президентской республике) он должен "поработать Витренко". Такие вот дела. Как они пойдут дальше? Вопрос, конечно, интересный. Пока можно только сказать, что Сан Саныч подписал политическое соглашение с "большевиками" о мирном проведении политической реформы.
Как раз сегодня, 16 февраля, на Координационном совете групп и фракций этот документ будут "утрясать". Естественно, что автографы Виктора Ющенко и Юлии Тимошенко на проекте договора 8+2 (фракции большинства, коммунисты и социалисты) не стоят. Зато Александр Мороз сделал еще один шаг на пути к сотрудничеству с большинством и углубил трещину между СПУ и двумя оппозиционными фракциями. Понятно, не безвозмездно. Главный "большевик" Степан Гавриш пообещал добиться, чтобы в новый состав ЦИК попали и люди Мороза. В конце концов на выборах-2004 жизнь не заканчивается и надо думать о будущем. Например, о парламентской кампании 2006 года. Что касается сотрудничества с оппозицией, то лидер СПУ крайне осторожно и дипломатично отвечал на вопросы, связанные с перспективой совместных действий социалистов и фракций Ющенко и Тимошенко. Но чувствуется: ситуация изменилась так кардинально, что теперь "Наша Украина" и "БЮТи" должны "подстраиваться" под Мороза, а не наоборот. А ведь еще недавно считалось, что главный социалист исполняет в оппозиционном трио роль "подтанцовки".
Но после 3 февраля отношения "тройки" строятся прямо по Пушкину: "Он (Сан Саныч) уважать себя заставил и лучше выдумать не мог…". Сегодня "большевики" буквально смотрят в рот лидеру СПУ и предупреждают его малейшее желание. Бросить все это ради монолитности оппозиции? Или, если быть точным, ради победы Ющенко уже в первом туре? Сан Саныча никогда нельзя было упрекнуть в излишнем романтизме. Это было видно, и когда СПУ стала "золотой акцией" для премьера Кинаха, и тогда, когда социалисты помогли правительству Януковича с программой. Почему с политреформой должно было быть иначе? Вовремя предать – это не предать, а предвидеть. В даре предвидения лидеру социалистов не откажешь. Как и в логике. Фактически, отношения между "тройкой" не были формализованы, и ни одна сторона не взяла на себя повышенных обязательств. Как говорил герой одной старой американской комедии: "Дорогая, я никогда не обещал тебе не встречаться с другими женщинами…". Мороз ничего не нарушил и никого не предал: он действовал в соответствии с моментом. Каков результат его действий?
Первое. Отношения с оппозицией теперь будут строиться по другой схеме – учитывая пожелания Мороза. Если социалисты и захотят услышать призыв Тимошенко "вернись, я все прощу", то они выставят очень жесткие условия. Которые будут касаться пересмотра норм о едином кандидате от оппозиции. Все-таки, напомним, Сан Саныч не исключил своего президентского похода. "Двойке" придется выбирать: либо участвовать в гонке-2004 под флагами СПУ, либо действовать в формате "двойки". В этом случае Мороз станет главной проблемой и главным соперником Виктора Ющенко. Соперником ловким, хитрым и умным.
Второе. Коммунистам придется признать тактическое поражение. Они, по сути, не будут козырной картой выборов-2004. Мороз переиграл Симоненко. Фракция КПУ получила пост в президиуме парламента, а социалисты могут получить и больше. Например, возможность участвовать в коалиции и формировать правительство. Если реформа пройдет.
Третье. Александр Мороз на сегодня является последним шансом Виктора Медведчука. Это новая антикризисная программа главы АП, и от ее реализации, без преувеличения, зависит будущее Виктора Владимировича. Конституционная реформа это чуть ли не единственная возможность Медведчука обеспечить себе политическое будущее, потому что ни преемником, ни премьером, ни единым кандидатом "большевиков" ему не стать. Но при благополучном завершении проекта "Реформа" у лидера эсдеков появляется возможность показать товар лицом в 2006-м году, на парламентских выборах и обеспечить в парламентской коалиции СДПУ(о) одну из лидирующих позиций.
12:04 16/02/04
"Золото" Мороза
--------------------------------------------------------------------------------
Ольга Завьялова
Это надо было видеть. Лидер социалистов Александр Мороз дал эксклюзивное интервью "Эпицентру". Пауза между выступлением президента Кучмы и его главного политического и личного соперника Александра Мороза была максимально короткой – всего одна неделя. Последний раз лидер социалистов "выходил" в прямой эфир ровно четыре года назад, во время прошлой избирательной кампании 1999 года. Тогда Сан Саныч был одним из участников "каневской четверки" и персоной нон-грата в СМИ. Кстати, сам главный социалист тонко намекнул ведущему "Эпицентра", что их последняя встреча четыре года назад не состоялась по причине внезапного сердечного приступа, который настиг Пиховшека непосредственно в прямом эфире. И все-таки они встретились…
--------------------------------------------------------------------------------
Назвать выступление лидера СПУ знаковым, наверное, сложно: все-таки он не сказал ничего такого, о чем бы мы не знали. Впрочем, неважно, что говорил Сан Саныч. Важно то, что ему дали это сказать на одном из общенациональных каналов. Вот это действительно показатель того, что на Мороза сделали серьезную ставку даже те, кто имени его слышать не мог. Впрочем, вечных врагов, как и вечных друзей, не бывает. Зато бывают вечные интересы и ради них можно поступиться принципами. Как одной, так и другой стороне.
Впрочем, была одна сенсация – Мороз не исключил своего участия в президентской кампании в том случае, если конституционная реформа будет провалена. Это в какой-то мере новость. Во-первых, потому, что голоса фракции Мороза стали "золотой акцией" политической реформы. Без них не было бы решающего голосования 3 февраля. В этот день лидер СПУ в очередной раз доказал, что его рано отправлять на политическую пенсию, и что карта социалистов не бита. Во-вторых, главный социалист подтвердил тезис "серого кардинала" Соцпартии Винского о возможном участии представителя СПУ в президентской гонке-2004. Фактически, Александр Александрович в таком случае сыграет роль, которую на прошлых выборах довелось исполнить Наталье Витренко – главной и непримиримой оппонентке СПУ.
В общем, "все смешалось в доме Облонских": президент Кучма "терпит" то, что Мороз является главным проводником конституционной реформы, а лидер СПУ смирился с тем, что ради реализации основных принципов партийной программы (переход к парламентско-президентской республике) он должен "поработать Витренко". Такие вот дела. Как они пойдут дальше? Вопрос, конечно, интересный. Пока можно только сказать, что Сан Саныч подписал политическое соглашение с "большевиками" о мирном проведении политической реформы.
Как раз сегодня, 16 февраля, на Координационном совете групп и фракций этот документ будут "утрясать". Естественно, что автографы Виктора Ющенко и Юлии Тимошенко на проекте договора 8+2 (фракции большинства, коммунисты и социалисты) не стоят. Зато Александр Мороз сделал еще один шаг на пути к сотрудничеству с большинством и углубил трещину между СПУ и двумя оппозиционными фракциями. Понятно, не безвозмездно. Главный "большевик" Степан Гавриш пообещал добиться, чтобы в новый состав ЦИК попали и люди Мороза. В конце концов на выборах-2004 жизнь не заканчивается и надо думать о будущем. Например, о парламентской кампании 2006 года. Что касается сотрудничества с оппозицией, то лидер СПУ крайне осторожно и дипломатично отвечал на вопросы, связанные с перспективой совместных действий социалистов и фракций Ющенко и Тимошенко. Но чувствуется: ситуация изменилась так кардинально, что теперь "Наша Украина" и "БЮТи" должны "подстраиваться" под Мороза, а не наоборот. А ведь еще недавно считалось, что главный социалист исполняет в оппозиционном трио роль "подтанцовки".
Но после 3 февраля отношения "тройки" строятся прямо по Пушкину: "Он (Сан Саныч) уважать себя заставил и лучше выдумать не мог…". Сегодня "большевики" буквально смотрят в рот лидеру СПУ и предупреждают его малейшее желание. Бросить все это ради монолитности оппозиции? Или, если быть точным, ради победы Ющенко уже в первом туре? Сан Саныча никогда нельзя было упрекнуть в излишнем романтизме. Это было видно, и когда СПУ стала "золотой акцией" для премьера Кинаха, и тогда, когда социалисты помогли правительству Януковича с программой. Почему с политреформой должно было быть иначе? Вовремя предать – это не предать, а предвидеть. В даре предвидения лидеру социалистов не откажешь. Как и в логике. Фактически, отношения между "тройкой" не были формализованы, и ни одна сторона не взяла на себя повышенных обязательств. Как говорил герой одной старой американской комедии: "Дорогая, я никогда не обещал тебе не встречаться с другими женщинами…". Мороз ничего не нарушил и никого не предал: он действовал в соответствии с моментом. Каков результат его действий?
Первое. Отношения с оппозицией теперь будут строиться по другой схеме – учитывая пожелания Мороза. Если социалисты и захотят услышать призыв Тимошенко "вернись, я все прощу", то они выставят очень жесткие условия. Которые будут касаться пересмотра норм о едином кандидате от оппозиции. Все-таки, напомним, Сан Саныч не исключил своего президентского похода. "Двойке" придется выбирать: либо участвовать в гонке-2004 под флагами СПУ, либо действовать в формате "двойки". В этом случае Мороз станет главной проблемой и главным соперником Виктора Ющенко. Соперником ловким, хитрым и умным.
Второе. Коммунистам придется признать тактическое поражение. Они, по сути, не будут козырной картой выборов-2004. Мороз переиграл Симоненко. Фракция КПУ получила пост в президиуме парламента, а социалисты могут получить и больше. Например, возможность участвовать в коалиции и формировать правительство. Если реформа пройдет.
Третье. Александр Мороз на сегодня является последним шансом Виктора Медведчука. Это новая антикризисная программа главы АП, и от ее реализации, без преувеличения, зависит будущее Виктора Владимировича. Конституционная реформа это чуть ли не единственная возможность Медведчука обеспечить себе политическое будущее, потому что ни преемником, ни премьером, ни единым кандидатом "большевиков" ему не стать. Но при благополучном завершении проекта "Реформа" у лидера эсдеков появляется возможность показать товар лицом в 2006-м году, на парламентских выборах и обеспечить в парламентской коалиции СДПУ(о) одну из лидирующих позиций.
12:04 16/02/04
Відповіді
2004.02.16 | Augusto
Shkoda shcho vse tak zakinchylosja. Reakcija.
Ja odyn chas navit' vvazhav, shcho SPU mozhe konverguvaty do jevropejskogo typu partii.Ce bulo IMXO peredchasno.
Nezvazhajuchy na vlasni ideologichni perekonannja, jakshcho dovedet'sja obyraty mizh majbutnim Ukrainy ta zashorenymy sektantamy - zavzhdy oberu na koryst' Ukrainy.
Ce reakcija na strybok SPU do kryminal'no-korporotyvnyx asocial'nyx ugrupovan'.
Chas vzhe zvertatysja "do rjadovyx chleniv SPU" na manir, jak SPU zvertalasja do "rjadovyx chleniv KPU" z zgadkoju pro chasy spil'nyx dij.
2004.02.17 | Михайло Свистович
Re: Шкода. Ми знову лишаємося без лівої нормальної опозиції
Augusto пише:> Ja odyn chas navit' vvazhav, shcho SPU mozhe konverguvaty do jevropejskogo typu partii.
Мій прогноз: СПУ не увійде до ВР у 2006 році, розколеться і відійде на маргінес.
>
> Chas vzhe zvertatysja "do rjadovyx chleniv SPU" na manir, jak SPU zvertalasja do "rjadovyx chleniv KPU" z zgadkoju pro chasy spil'nyx dij.
100%.
2004.02.16 | Shooter
І як завжди - "домішали" трішки дристів
Спостерігач пише:>"Двойке" придется выбирать: либо участвовать в гонке-2004 под флагами СПУ, либо действовать в формате "двойки". В этом случае Мороз станет главной проблемой и главным соперником Виктора Ющенко. Соперником ловким, хитрым и умным.
Хе-хе
Мороз займе почесне 4 місце. (І то - якщо). Його ж відвертий колабораціонізм з бандюками не принесе йому навіть 7% з останніх виборів.
>
> Второе. Коммунистам придется признать тактическое поражение. Они, по сути, не будут козырной картой выборов-2004. Мороз переиграл Симоненко. Фракция КПУ получила пост в президиуме парламента, а социалисты могут получить и больше. Например, возможность участвовать в коалиции и формировать правительство. Если реформа пройдет.
Ги-ги
Виглядає, що подібним чином думає і Мороз - що є самим кумедним.
Що стосується комуняк (КПУ), то для них прихід до влади Ющенка є дійсно смерти подібним, осклільки Ющенко би почав (нарешті!) першим з української влади дбати про простих українських громадян, що, відповідно, би зменшило виборчу базу КПУ до (образно)ветеранів КГБ-НКВД, котрі ще і сьогодні люблять помарширувати з партретами татка-Сталіна.
Натомість, частина їх голосів би перейшла до СПУ - проте Мороз, виглядає, все ще мєчтає стати "головним політиком" України - як не сьогодні, то в 2006 році. І діє подібним чином, допомагаючи бандюкам консервувати їх владу. А попри те готує здачу своїх виборців (проте воліє про це "не здогадуватися") тим же ж абрєзаним та їм подібним бандюкам (залежно від регіону) та, частково, НУ в 2006 р.
> Третье. Александр Мороз на сегодня является последним шансом Виктора Медведчука. Это новая антикризисная программа главы АП, и от ее реализации, без преувеличения, зависит будущее Виктора Владимировича. Конституционная реформа это чуть ли не единственная возможность Медведчука обеспечить себе политическое будущее, потому что ни преемником, ни премьером, ни единым кандидатом "большевиков" ему не стать. Но при благополучном завершении проекта "Реформа" у лидера эсдеков появляется возможность показать товар лицом в 2006-м году, на парламентских выборах и обеспечить в парламентской коалиции СДПУ(о) одну из лидирующих позиций.
От тут - повна згода. І голоси виборців КПУ та СПУ Мудведчуку в 2006 дуже пригодяться...
2004.02.16 | маленький українець
Шутер як завжди прямо в око.
Shooter пише:> Виглядає, що подібним чином думає і Мороз - що є самим кумедним.
> Що стосується комуняк (КПУ), то для них прихід до влади Ющенка є дійсно смерти подібним, осклільки Ющенко би почав (нарешті!) першим з української влади дбати про простих українських громадян, що, відповідно, би зменшило виборчу базу КПУ до (образно)ветеранів КГБ-НКВД, котрі ще і сьогодні люблять помарширувати з партретами татка-Сталіна.
Знімаю капелюха, пане Шутер. Влучно сказано.
Стаття пані Завялової несе все ту ж задачу: розєднання опозиції. Надумані сподівання, перекручені висновки.
Приносити такі марення на форум, значить популяризувати ідеї мудачука.
Пане Шутер, як на вашу думку, можна зупинити Мороза в його наївному бажанні переграти чорта? Чи це взагалі можливо?
Складається смішна ситуація. Кучма десять років ламав демократію і будував державу "під себе". І таки досяг певних успіхів. І система правосуддя зіпсована і підконтрольна і непрацює, і самоврядування на нулі, і податкова з МВД перетворені на репресивну машину, і єкономіка підпорядкована принципам бєспрєдєла. Одним словом не Держава, а якесь зазеркалля.
І тепер коли є шанс змінити головне діюче лице, президента, на порядну людину, коли є шанс почати наведення порядку Мороз каже, що ми хочемо відібрати в през-а силу і врівноважити гілки влади????
Зараз за все відповідає през-т. Час розкидати каміння привів до того, що президент не залишив від України каменя на камені. А коли прийшов час збирати оте каміння, і головне маємо більш-менш добросовісного збирача, то "мудрий" Мороз хоче президента позбавити сил????
Питання стоїть простіше простого: чи кращий Ющенко Кучми? Все. Остальне самообман. Ми на жаль не маємо ні громадянського суспільства, ні відповідно не матимемо в 2006р. хорошої ВР. Вся надія на доброго царя, як не жахливо це звучить. Передати частину прав невідомоякій ВР...???
Невже Мороз цього не розуміє? Він здається просто зациклився на "новій" ідеї пар.-през. респ. Наївний Мороз думає що черговий ...ізм спасе країну???
Свідомість населення ось головна наша біда, як на мене. І піднімати її доведеться довго. Але щоб розпочати хоча б той процес, слід приводити до влади порівняно порядних людей.
Пробачте, задав питання, та сам і відповідаю. Хочеться почути відповідь саме від Вас.
2004.02.16 | маленький українець
Мороз прогнозує.
Нейтралізувати наміри фальсифікації виборів президента!(спроба політичного прогнозу)
Олександр МОРОЗ
Аналізуючи політичну ситуацію, що стосується виборів президента, та всю попередню практику формування влади, доходиш висновку, що основним інструментом режиму для досягнення його мети може бути лише фальсифікація. З цього приводу є настільки багато аргументів, що сказане можна брати як доконаний факт.
Давайте спрогнозуємо можливі дії апологетів режиму, маючи на увазі найкращі умови для застосування злочинного інструменту. Наш досвід дозволяє зробити висновок про майже єдиний варіант успішної (успішної для режиму) фальсифікації — проведення президентських виборів у серпні ц.р.
Розглянемо мотивацію такого передбачення.
Підстава. Фальсифікацію легше робити на великому масиві тих, хто не хоче або не може брати участі у виборах. Тоді відкривається великий простір для маніпуляцій. Практика довиборів та інших кампаній, загальна статистика переміщень громадян у відпускний період дає цифру зниження явки на вибори приблизно на 20%. Отже, технологи режиму могли би розраховувати на вибори у серпні ц.р., тобто, у розпал відпускного періоду.
Спосіб легітимізації наближення виборів. Він є один — дострокові вибори президента. Ключем до них є добровільна відставка Л. Кучми. Таке припущення здається алогічним, бо мотивація політичної реформи в його вустах впродовж півтора року свідчила не про його турботу щодо демократизації державного управління, а, відверто, про протилежне — закріплення диктатури. Чи змінився тепер його інтерес? Напевне, ні. Але самому реалізувати свій намір йому не вдасться. Занадто великий ризик, бо навіть тотальне застосування адмінресурсу гарантій не дає. Та й влада йому потрібна не сама по собі, а як умова безпеки (в широкому розумінні цих слів).
Добровільна відставка поліпшує певною мірою імідж президента. Мовляв, бачите, люди добрі, я справді хочу перемін, не хочу заважати їх проведенню, ви вже тут самі... М'якосердий обиватель такі речі любить.
Але не все так просто, бо немає ясності зі змістом політичної реформи. Тому вірогідними видаються два варіанти. Кожен з них може бути основним.
Перший варіант. Реформа не здійснюється.
Владу передати потрібно тому, хто гарантуватиме безпеку президента або особисто (маючи такі повноваження), або забезпечивши йому відповідний статус. Щодо статусу, скажімо, підійшла би посада прем'єра (що менш ймовірно) чи місце депутата. Звільнити таке місце для президента проблем не становить.
Розраховувати на успіх може той наступник президента, хто: а) викликає довіру у Л. Кучми на основі попередніх взаємин; б) має достатній рівень "розкрутки". Іншими словами, той, кого знають люди і сподіваються на його потенціал. Найбільше цим критеріям відповідає В. Янукович, хоч прізвище тут менш важливе. Перевагою нинішнього прем'єра є те, що при чинній Конституції, у разі відставки Л. Кучми повноваження президента і можливості скористатися адмінресурсом переходять йому. А для відповідальних за злочинний адмінресурс — губернаторів — у нього вистачить аргументів.
За Конституцією дострокові вибори президента проводяться через 90 днів після припинення повноважень діючого президента. Іншими словами, "зречення престолу" можна очікувати в кінці квітня — на початку травня.
Другий варіант. Реформа здійснюється.
Тут багато важать зміст і строки введення змін до Конституції. З цього приводу є чимало комбінацій, їх аналізувати можна окремо. Одна з них, — реформа вводиться в дію через 15 днів після підписання закону. Якщо це трапиться в кінці березня, то через кілька днів може відбутися своєрідна передача влади за схемою або першого варіанту, або за домовленістю з прем'єром (якому збільшуються повноваження) — іншому представникові влади з більш-менш незіпсованою репутацією (С. Тігіпко та ін.). Вибору щодо цього варіанту президент, скоріш за все, ще не зробив.
Цей варіант "прохідний". Він не збурює суспільство, бо гострота конкуренції між кандидатами дещо ослабне, а контроль за парламентською більшістю залишиться в тих же руках. Для цього варіанту потрібно зміни до Конституції ухвалити не пізніше березня. (Якщо це так, то законопроекти про вибори та ін., пов'язані з реформою, будуть не дуже оспорюватися з боку парламентської більшості).
Страхувальний варіант. Схоже, більшість не випадково, маючи різні можливості збереження регламентної процедури, голосувала 24.ХІІ.03 у нелегітимний спосіб. Так само невипадково вона одержала команду щодо позачергової сесії лише в крайній, певною мірою, двозначний термін — напередодні 3 лютого.
Нащо це зроблено? Щоб, реагуючи на депутатські позови, Конституційний Суд зробив висновок про нелегітимність голосувань у згадані дні. Такий висновок владі потрібний після виборів президента, коли режиму стане зрозумілим, — слід зміцнювати чи послабити його повноваження.
В кожному з цих варіантів значення матиме і модель виборів президента, і тривалість президентської виборчої кампанії. Останній фактор теж невипадково педалюється провладними силами, які нібито стурбовані тим, що парламентські вибори проводяться за 90 днів, а президентські за 180, хоча між ними немає прямого зв'язку.
Стурбовані вони іншим. Причини дві. Це наміри:
— скоротити конкурентам від опозиції можливість скористатися дідівськими засобами пропаганди і агітації, оскільки сучасні — телебачення особливо — в руках режиму. З цією ж метою робляться спроби закрити газету "Сільські вісті", позбавити ефіру радіо "Свобода", взяти під контроль регіональні ЗМІ;
— створити приводи для правдоподібного зняття з реєстрації того кандидата (кандидатів), дії якого (яких) можна буде класифікувати як порушення виборчого закону, як дочасне проведення агітації.
Саме тому внесення кандидатур на оновлення ЦВК зволікалось, претенденти підбирались з урахуванням другої, згаданої тут причини, з необхідності нею скористатись.
Така загальна схема умов для ймовірної фальсифікації.
Як нейтралізувати задумане?
Перший варіант (як і другий) значною мірою нейтралізується якістю закону про вибори президента, в якому слід обов'язково передбачити відсторонення держадміністрацій від виборчого процесу.
Другий варіант можна заблокувати кількома заходами. Передусім, потрібно змусити Конституційний Суд разом із висновками щодо закону про зміни до Конституції надіслати відповідь щодо легітимності голосувань 24 грудня і 3 лютого. Позитивні чи негативні відповіді — значення не має, але їх наявність не дозволить згодом вдаватись до маніпуляцій і шахрайства, а сам КС не стане заручником режиму.
Наступне. Треба уважно продумати строки прийняття законопроекту про зміни до Конституції. Аби нікому не кортіло робити дурниць, краще за все остаточно проголосувати законопроект у червні місяці. Ближчі тижні покажуть, чи є у політичних сил взаємна довіра щодо реформи системи влади. Якщо вона достатня, то ризику у червневому голосуванні, навіть при скороченні тривалості президентської кампанії, немає. Реакція ж прорежимних структур на цю обставину підтвердить правоту або хибність зроблених передбачень.
Є й інші механізми утримання усіх в рамках Конституції. Мова не про них. Сьогодні ж, принаймні, зроблений прогноз свідчить про необхідність:
— лідерам груп і фракцій парламентської більшості проаналізувати своє місце і роль у комбінаціях технологів збереження режиму та наслідки для себе. Те ж саме стосується інших лідерів з провладних структур. Переконаний, вони не знайдуть свого інтересу в діях розробників ймовірного проекту.
— лідерам опозиційних фракцій діяти узгоджено, скоординовано, переступити через суперечності, що накопичились останнім часом. Тим паче, що багато які з них привнесені. Що-що, а "розводити" опонентів, плести інтриги режим уміє.
Активу політичних партій слід зважити на нові нюанси розвитку політичних процесів, привести в готовність весь арсенал власних засобів, звертаючи надзвичайну увагу на потребу роз'яснювальної роботи серед населення. Адже, як ніколи раніше, зростає роль громадянства, кожного виборця за формування влади, отже за стан справ у державі. Брати слід до уваги багато інших, у т.ч. зовнішніх факторів.
А що президент? Він може або спростувати висловлене тут, або промовчати. Власне, це один з мотивів обнародування прогнозу.
Подивимось. Потім разом зробимо власні висновки.
2004.02.16 | trick
Mda... Ne vse to zoloto, sho Moroz....(-)
2004.02.17 | Олег Верник "ЛІ"
Re: ПРОГНОЗ "ЛІВОЇ ІНІЦІЯТИВИ"!!!!!
Прогноз:1. Другий тур президентських перегонів : Мороз - Ющенко. Попередньо Сімон завалений через розкрутку Вітренко та Грача + можлива реанімація Моісеєнка (КПРС).
2. Перемога Мороза, який погоджується на обмежений парламентом статус.
3. Замовник даного варіянту: СДПУ(О)у піку донецьким та Пінчукам.
4. Прогноз здійснений: "Ліва ініціатива".
5. Виконавець: Олег Верник
6. Висновок-1: жарт!!!
7. Висновок-2 у кожному жарті є доля... жарту!!!!!!